|
Звіт 2010 року
|
|
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 11.06.2012, 01:59 | Повідомлення # 1 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Дочірнє підприємство «Волинські старожитності»
Державного підприємства «Науково-дослідний центр
«Охоронна археологічна служба України»
Інститут археології НАН України
Демедюк С.В.
Звіт
про результати археологічних досліджень
на території багатошарового поселення
та городища давньоруського часу
у смт. Шацьк Волинської області
(урочище «Сад»)
2010 року
Відкритий лист №283/003632
від 3 червня 2010 року
Дозвіл Державної служби з
питань національної та
культурної спадщини
Міністерства культури і
туризму №22-272/10
від 15 червня 2010 року
Луцьк - 2010
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 22:48 | Повідомлення # 2 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Зміст
1.Вступ………………………………………………………..3
2.Основна частина……………………………………………6
3. Характеристика знахідок…………………………………11
4.Наукова інтерпретація отриманих матеріалів у 2010 р…13
5.Висновки щодо використання пам’ятки………………….16
6. Список використаної літератури………………………....17
7. Щоденник Шацької археологічної експедиції 2010 р…..19
7.Польовий опис знахідок……………………………………25
8.Колекційний опис знахідок……………………………..…40
9.Додатки……………………………………………………..55
Список рисунків……………………………………………...56
Список фотографій……………………………………………81
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:15 | Повідомлення # 3 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Вступ
Дослідження проводились Шацькою рятівною археологічною експедицією під керівництвом Демедюка С.В. У складі експедиції працювали наукові працівники ДП «Волинські старожитності»: директор Златогорський О., Охріменко Г., Охріменко В., Дем’янчук Д., лаборанти Вашета М., Ліщук Б., Баран В., Наумук С., Стаднік А., Собуцький М.; працівники відділу охорони пам’яток історії та культури Волинського краєзнавчого музею Маркус І. та Савицький В.; студенти І курсу Волинського національного університету ім. Лесі Українки (спеціальність «Історія» та спеціальність «Музеєзнавство»). Археологічні дослідження проводилося за Відкритим листом №283/003632 від 03.06.2010 р. і Дозволом Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму 22-272/10 від 15 червня 2010 року.
Історія дослідження пам’ятки
Вперше в науковій літературі, як давньоруське городище, дану пам’ятку зафіксував на «Археологічній карті Волинської губернії» В.Антонович [Антонович, 1900, с.54]. У 1930-х рр. розвідки у цій місцевості проводив краєзнавець О.Цинкаловський. У краєзнавчому словнику, виданому у Вінніпезі у 1984-1986 рр., він, зокрема, зазначив: «На березі озера Люцемира було овальне городище, яке займало ¼ га» [Цинкаловський, 1986, с.535]. Контамінація «було» стосується, напевно, відсутності інформації і, відповідно, досліджень, про Шацький край за радянський період. Прикордонний характер цієї північно-західної частини Волині зумовив призупинення тут будь-яких археологічних розвідок та досліджень. Стосовно розміру городища, вказаного дослідником, то його таку категоричність, напевно, варто віднести до друкарських помилок, адже майже весь архів книги двічі був знищений і О.Цинкаловському приходилося його відтворювати без джерел.
Варто також згадати, що городище і поселення на початку 1960-х років відвідав Юрій Кухаренко, який (з незрозумілих нам поки що причин) занотував: «По сведениям В.Б.Антоновича, возле города [Шацка] на берегу озера Люцемир расположено овальное городище и большой курган. При обследовании берегов озера нам не удалось обнаружить городища, а «курган» оказался поздним военным укреплением» [Кухаренко Ю., 1961, с.31].
Наприкінці 1980-х рр. на городище працівником Волинського краєзнавчого музею О.Чемерис було виготовлено охоронну документацію.
У 2008 році на городищі були проведені перші розвідки працівниками Волинської філії ОАСУ. У центральній частині городища було закладено три шурфи розмірами 2,0х2,0 м. Культурний шар простежується з глибини 0,10 м у вигляді фрагментів кераміки, глиняної обмазки, остеологічних матеріалів тощо.
У 2009 році у центральній частині пам’ятки дослідження проводила експедиція Волинської філії ОАСУ під керівництвом Златогорського О.Є. Було закладено два розкопи загальною площею 372 кв.м. Виявлено і досліджено 19 об’єктів (12 споруд, 2 ями і 5 скупчень глини), зокрема 1 споруду Лука-Райковецької культури, 7 споруд Х-ХІ ст., 2 споруди ХІІІ – початку XIV ст., 1 споруду XV-XVI ст., 1 споруду невизначеного часу, 2 ями ХІІІ – початку XIV ст., 1 скупчення глини Х-ХІ ст. та 4 скупчення глини невизначеного часу.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:15 | Повідомлення # 4 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Планіграфія пам’ятки
Урочище «Сад» займає високий мис при березі озера Люцемир, що піднімається на чотири метри над рівнем води. Озеро знаходиться з південної сторони городища. З східної і північно-східної сторін городище обмежене болотом. Північну і західну частину поселення займає сучасна житлова забудова (Рис.1). Площа поселення складає близько 5 га, з них основна частина – гора на площі близько 3 га, що була найгустіше заселена.
Збереженість пам’ятки
Відповідно до генерального плану смт.Шацьк, основна частина городища з поселенням знаходиться за межами населеного пункту, тому дані землі досі не є забудованими (Рис.1). Проблема збереженості пам’ятки полягає в тому, що вже впродовж останніх 50 років вона інтенсивно розорювалась. Після підписання охоронного договору з Шацькою селищною радою в 2009 році оранку частково призупинено.
Методика досліджень
Розкопки проводились за класичною методикою. В найвищій точці було забито репер і відбито нульову позначку. Розкоп №3 закладено північніше розкопу №2 2009 року, таким чином збережено послідовність вивчення пам’ятки. Кутами розкоп орієнтований за сторонами світу з незначним відхиленням. Запланована площа для дослідження загальним розкопом №3 – 84 м², розвідковими траншеями №1 і №2 – 64 м².
Культурний шар розкопувався пошарово – штиками по 20 см. Після кожного знятого шару проводилась горизонтальна зачистка розкритої площі. Рухомі речі знайдені в культурному шарі фіксувались по арам, а самі важливі знахідки – точними координатами в межах кожного окремого ару. Культурний шар прокопувався штиковими лопатами, зачистки проводились совковими лопатами. Весь зрушений ґрунт вивозився за межі розкопу.
Виявлені об’єкти, що мали чітку форму і більші розміри досліджувались секторним методом, тобто розрізались навпіл з послідовним дослідженням кожної половини і фіксацією розрізу. Прості об’єкти досліджувались без розрізів, шляхом поступової виїмки. Для повного дослідження важливих об’єктів закладались додаткові дорізки в місця, де заповнення виходило за межі розкопу(споруда №14). Заповнення об’єктів вибиралось ретельно за допомогою шпателів і лопаточок. Усі деталі об’єктів досліджувались і фіксувались окремо, залишаючись непорушеними до завершення розкриття об’єктів, якщо це було можливо. Усі знахідки фіксувалися в польовій документації. Об’єктам присвоювався порядковий номер відповідно послідовності виявлення. Під час дослідження об’єктів робились поточні креслення, а після завершення – остаточні з відповідною фотофіксацією процесу.
Під час дослідження (пошарової зачистки) використовувався металодетектор «Garette-450».
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:16 | Повідомлення # 5 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Археологічне дослідження
Характеристика розкопу
Дослідження проводились розкопом в центральній частині пам’ятки та двома траншеями у північно-західній та північно-східній частинах пам’ятки. До початку робіт проведено також обстеження пам’ятки, під час якого виявлено п’ять фрагментів криці.
Була збережена нумерація розкопів експедиції ВФ ДП НДЦ «ОАСУ» попереднього 2009 року. Розкопу присвоєно номер 3, траншеям – відповідно №1 (у північно-західній частині) та №2 (у північно-східній частині).
Розкоп було закладено розмірами 6,0х14,0 м, він орієнтований по лінії схід-захід. Площа розкопу була поділена на квадрати розміром 2х2 м і їм була присвоєна нумерація: по лінії захід-схід цифрова від 2 до 7; по лінії північ-південь – літерна від Б до Г. Лінії квадратів 1 та А не розмічались, враховуючи можливу прирізку до розкопу у разі виявлення об’єктів, які можуть продовжуватися у північній та західній стінці розкопу. Дорізкам присвоювався порядковий номер, по мірі їх закладання. Розкопом № 3 розкрито 90 м², траншеями – 16 м² (по 8 м² кожна). Всього розкрито площу 106 м².
В межах траншеї №1 рельєф понижується у північній частині. Глибина культурного шару становить 0,50 м від нуля. В його межах стратиграфічних розшарувань за геоморфологією не помічено. Материком в траншеї виступає пісок жовтого кольору. У траншеї об’єктів не виявлено, лише фрагменти керамічних виробів Х ст., залізний ніж та цвях невизначеного часу та фрагмент шліфованого виробу з кістки (ковзан?) невизначеного часу.
В межах траншеї №2 рельєф також понижується у північній частині. Глибина культурного шару становить 0,40 м від нуля. В його межах стратиграфічних розшарувань за геоморфологією не помічено. Материком в траншеї виступає пісок білого кольору. У траншеї об’єктів не виявлено, лише фрагменти керамічних виробів XIV-XV ст. та фрагмент бронзової прикраси із зображенням голови чоловіка ХІХ – початку ХХ ст.
В межах розкопу рельєф понижується в північному напрямку. Глибина культурного шару становить 0,7 м від нуля. В його межах стратиграфічних розшарувань за геоморфологією не помічено. Нижче залягає шар перехідного до материка ґрунту, який являє собою сірий пісок. Материковий шар жовтого піску залягав на глибині -0,6 - 07 м. Через весь розкоп №3 проходила смуга перемішаного грунту жовтого кольору, що була наслідком прокладання трубопроводу між водонапірною баштою і насосною станцією.
На глибині -0,6 м виявлено пляму від заповнення об’єкту XI ст., який при зачистці в північній частині переходив в заповнення об’єкту залізного віку. Контури об’єкту епохи заліза в північній частині були знищені траншеєю під водопровід. Проте у зв’язку з концентрацією різночасових об’єктів на досліджуваній площі (особливо у квадратах Б-2 і В- 2) більшість з них були зруйновані більш ранніми. Така складна стратиграфічна ситуація часто не дозволяла повноцінно дослідити їх форму і стратиграфію заповнення.
Знахідки в межах культурного шару були перевідкладені. Відмічено рівномірне насичення різночасових матеріалів по мірі заглиблення, і практична відсутність їх нижче глибини - 0,6 м. В перехідному шарі тільки епізодично траплялись матеріали епохи заліза та вельбарської культури.
Всього виявлено і досліджено 8 об’єктів. З них: дві ровоподібні давньоруські споруди ХІ-ХІІ ст. (об’єкти 13 і 14), яма Х ст. (об’єкт 8), яма ХІ ст. (об’єкт 4,), яма ХІІ ст. (об’єкт 6), дві ями лежницької групи ІХ-VІІ ст. до н. е. (об’єкти 3,5) і одна яма вельбарської культури ІІ-ІV ст. н. е. (об’єкт 7).
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:17 | Повідомлення # 6 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Характеристика об’єктів і матеріалів з культурного шару ІХ-VІІ ст. до. н. е.
Яма № 3. Видовженої форми (Рис.6). Знаходилась в межах квадратів В-2, та Г-2. Розміри ями 1,1×1,5 м. Стінки ями похилі, дно похиле. Глибина дна від рівня виявлення становить 0,40 м. Заповнення ями складалось з сірого гумусованого супіску, який мав подекуди світліший відтінок. З північного боку переходить в овальне заглиблення – яму №4.
В ямі виявлено фрагменти стінок ліпних посудин лежницької групи ІХ-VІІ ст. до. н. е. Два фрагмента мають наскрізні отвори, поверхня шорохувата, випал рівномірний, тісто з крупними домішками тертого каменю.
Яма № 5 знаходилась в межах квадрату В-3. Яма овальної форми (Рис.7), розмірами 1,0×1,8 м. Стінки похилі, дно лінзовидне. Глибина від 0,2 м до 0,80 м від рівня виявлення. Грунт в заповнені ідентичний грунту з культурного шару.
В ямі виявлено фрагменти стінок ліпних посудин лежницької групи ІХ-VІІ ст. до. н. е. Поверхня шорохувата, випал рівномірний, тісто з крупними домішками тертого каменю.
В культурному шарі знайдено кераміку аналогічну до кераміки з об’єктів, але серед них траплялися вінчики з потовщеним прямим краєм, що дало можливість точніше датувати матеріали даного типу.
Характеристика об’єктів і матеріалів з культурного шару ІІ-ІV ст. н. е.
Яма № 7 знаходилась в межах квадратів Б-5, Б-6. Яма круглої форми, розмірами від 1,6×1,8 м. Стінки вертикальні, дно злегка похиле. Глибина ями від 0,3 до 0,4 м від рівня виявлення. Заповнення складалось з світло-сірого супіску з вкрапленнями сірого суглинку.
В ямі виявлено фрагменти стінок і вінчиків ліпних посудин вельбарської культури ІІ-ІV ст. н. е. Вінця прямі, злегка загнуті в середину, шорохуваті, чорні, з лощеною поверхнею, випал рівномірний, тісто з домішками Ø - 7-12см.
В культурному шарі знайдено кераміку аналогічну до кераміки з об’єкту. Також у культурному шару виявлено монету даного часу – срібний римський динарій імператора Траяна (Рис. 22В).
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:17 | Повідомлення # 7 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Характеристика об’єктів і матеріалів з культурного шару Х ст.
Яма № 8. Основна частина ями знаходилась в межах квадратів Б-8 і В-8 і досить незначна частина входила в східну стінку розкопу, де вже простежувалось її завершення. Яма овальної форми, розміри становлять 1,5×1,6 м. Стінки вертикальні, дно рівне, глибина 0,3 м від рівня виявлення. Заповнення об’єкту складалось з сірого ґрунту, насиченого вкрапленнями перепаленої глини, вугликів, кісток тварин, фрагментів кераміки.
У керамічних знахідок вінця відігнуті назовні, з прямим краєм, гладка поверхня, випал рівномірний, Ø-6-12см. Орнаментована кераміка прямими та горизонтальними заглибленими лініями.
Характеристика об’єктів і матеріалів з культурного шару ХІ ст.
Споруда №14 знаходилась в межах квадратів А-2,3 та Б-2,3. Споруда з трьома перепадами глибини, видовженої форми (Рис.11, Фото 13). З північного і північно-східного боку примикали овальні заглиблення розмірами 0,8×0,6 м, глибиною 0,3 м від рівня виявлення (сходинки). Розміри споруди з сходинками становлять 4,0×2,2 м. Стінки прямі, дно рівне. Глибина від 0,3 м до 0,50 м від рівня виявлення. В центрі споруди, знаходилось видовжене скупчення білої глини (можливо залишки печі), що простягалось вздовж всієї споруди з півночі на південь, ширина якого коливалась від 0,4 до 0,6 м, а довжина 2,2 м. Скупчення було насичене вкрапленнями перепаленої глини, вугликів, кісток тварин, фрагментів кераміки.
В споруді виявлено фрагменти кераміки з вінцями відігнутими назовні, з зовнішнім прямим краєм, злегка відтягнутим донизу. Орнаментована кераміка горизонтальними заглибленими лініями, гладка поверхня, випал рівномірний, Ø-8 -14см. Індивідуальні знахідки в основному були виявлені в вищезгаданому глиняному скупчені.
В заповненні споруди виявлено такі знахідки:
- ріг зі слідами обробки. Товстіший кінець якого косо обламаний, лишився слід отвору. Вся площина шліфована (КО №113).
- кістяна шліфована проколка. Широка, порожниста, один край загострений – протилежний відламаний (КО №57);
- ріг косулі зі слідами обробки. Товстіший кінець рівно зрізаний з неглибоким надрізом, має отвори в середину і збоку. Вся площина шліфована, є сліди насічок у вигляді клітинок. Одне розгалуження рогу відламане (КО №59);
- браслет кований, виготовлений з жовтої бронзи. Представляє собою півкруглу пластину, що загнута в коло (КО №58).
Яма №4 знаходилась в межах квадрату В-2. Мала видовжену форму (Рис. 6). З північного боку знищена траншеєю під трубопровід, з західного входить в стінку, де простежується її завершення. Розміри ями 1,2×1,5 м. Стінки прямі, дно рівне. Глибина від 0,22 м до 0,25 м від рівня виявлення.
В заповненні ями виявлено такі знахідки:
- Фрагмент верхньої частини гончарного горщика. Вінце відігнуте назовні, зовнішній край прямий. Орнаментований горизонтальними заглибленими лініями (КО №23).
- шиферне прясельце біконічної форми. Виготовлене з рожевого сланцю, з свердленим отвором і шліфованою поверхнею (КО №32).
В культурному шарі знайдено кераміку аналогічну до кераміки з об’єктів (Рис.15). Своєрідними є денця з клеймами у вигляді солярного знака чи хреста (Рис. 16). Вартими уваги є і залізний ніж, бронзова пряжка, кістяний ковзан, наконечники стріл, зірочка від шпори, кресало.
Характеристика об’єктів і матеріалів з культурного шару ХІІ ст.
Споруда №13 знаходилась в межах квадратів В-3,4,5 та Г-3,4,5. Споруда підовальної, нерегулярної форми. Споруда з двома перепадами глибини (Рис.10): з західного боку примикало півкругле заглиблення розмірами 1×1,2 м., глибиною 0,15 м від рівня виявлення (сходинка). Розміри споруди з сходинкою становлять приблизно 2,5×1,2 м. Стінки похилі, дно лінзовидне. Глибина від 0,3 м до 0,50 м від рівня виявлення. В споруді виявлено фрагменти вінець кераміки ХІІ століття. Вінця сильно відігнуті назовні, по краю круглий валик. Орнаментовані горизонтальними заглибленими лініями, гладка поверхня, випал рівномірний, Ø-9 -10см.
Яма №6 знаходилась в межах квадрату Б-5. Яма круглої форми, розміром близько 1,0×1,2 м. Стінки і дно прямі. Глибина від 0,28 до 0,38 м від рівня виявлення. В споруді виявлено фрагменти стінок і вінчиків ХІІ століття. Вінця сильно відігнуті назовні, по краю круглий валик. Орнаментовані горизонтальними заглибленими лініями, гладка поверхня, випал рівномірний, Ø - 7-12см.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:18 | Повідомлення # 8 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Яма №6 знаходилась в межах квадрату Б-5. Яма круглої форми, розміром близько 1,0×1,2 м. Стінки і дно прямі. Глибина від 0,28 до 0,38 м від рівня виявлення. В споруді виявлено фрагменти стінок і вінчиків ХІІ століття. Вінця сильно відігнуті назовні, по краю круглий валик. Орнаментовані горизонтальними заглибленими лініями, гладка поверхня, випал рівномірний, Ø - 7-12см.
Характеристика знахідок
Всього в результаті розкопок 2010 року було виявлено 120 археологічних артефактів, з них керамічних – 87, з заліза – 13, з кольорових металів – 10, з каменю і сланцю – 3, кістяних – 3, виготовлених з рогу – 4.
По призначенню ці речі поділяються на: побутові речі – 102 екз., прикраси – 7 екз., зброя і спорядження воїна – 4 екз., монети – 3 екз., невідомого призначення – 4 екз.
За датуванням поділяються на: ІХ-VІІ ст. до н.е. – 13 екз., ІІ-ІV ст. н.е. – 6 екз., V-ІХ ст. н.е. – 2 екз., Х – перша пол. ХІІІ ст. – 65 екз., друга пол. ХІІІ – поч. ХV ст. – 14 екз., кін. ХV – ХVІІ ст. – 3 екз., ХІХ ст. – 1 екз., невизначеного часу – 16 екз.
Кераміка з культурного шару та об’єктів розкопу та траншей представлена ліпною та гончарною. Ліпна репрезентована стінками та вінчиками лежницької групи та вельбарської культури.
Унікальними знахідками можна вважати монету – срібний римський динарій імператора Траяна та виріб з рогу, що має вигляд голови хижого звіра.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:19 | Повідомлення # 9 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Наукова інтерпретація отриманих матеріалів у 2010 році
1. При проведені обстеження городища до початку розкопок було виявлено п’ять фрагментів криці. Зосереджені шлаки в центральній і західній частинах городища. Розміри криці від 6 до 12 см, товщина від 2 до 3,5 см, всі зливки однотипні тобто мають хвостовик по центру верхньої площини. На підставі даних знахідок можна припустити, що на даному городищі виплавлялось залізо, скоріш за все з болотної руди.
2. В розкопі №3 2010 року зафіксовано перші ями, що заповнені керамікою ІІ-ІVст. вельбарської культури. Це свідчить про те, що поодинокі знахідки кераміки фібул та римських динаріїв в розкопах №1,2 2009 року не були випадковими, а потрапили туди в результаті оранки.
В 2010 році виявлено ще один римський динарій ІІ ст. н. е., який належить імператору Траяну. Це вже шоста монета цього часу виявлена в даній місцевості, що може бути свідченням того, що в перших століттях нашої ери тут існувало поселення з розвиненою торгівлею.
3. Виявлено досить багато речей, виготовлених з кістки та рогу. Знаходились вони найчастіше в об’єктах і культурному шарі Х-ХІ століття. Всього в 2010 році виявлено сім предметів з цих матеріалів. Унікальною знахідкою з рогу є виявлений предмет, що має закінчення у вигляді голови звіра з відкритою пащею, основа предмета орнаментована рядами візерунку у вигляді рядів трикутників між двома смугами (Рис.18).
Оскільки предмет знайдено в культурному шарі, а не в чітко датованому об’єкті, стосовно його датування існує кілька версій:
а) Знахідка має явно зооморфні ознаки, решта орнаментована візерунком. Таке виконання (тваринний стиль) притаманний епосі заліза. До даної думки схиляє і місце, де було знайдено річ: в цьому ж квадраті, на 10 см глибше було виявлено значну кількість кераміки та окремо яму, що містила кераміку епохи заліза та вельбарської культури.
Процес еволюції міфологічних поглядів від зооморфізму до антропоморфізму відбувся на рубежі ер в І-ІІ ст. н.е. Найперші зооморфні вироби виготовлялися з кістки або рогу і пов’язані з тотемізмом;
б) Техніка виготовлення деяких окремих частин тварини (очі), нагадує техніку типово слов’янських виробів. Орнаментація предмета лініями трикутників також часто використовувалась слов’янами. Не характерним слов’янам є тільки явна хижість образу тварини (гострі зуби і вуха), більш типовими для яких були більш позитивні коники чи птахи, хоча і тут існують певні винятки. Достатньо згадати головних богів слов’янського пантеону – запозичених у споріднених племен, зокрема, бога сонця-світила – Хорса, Симаргла. Останній був посередником між небом і землею, покровителем насіння та паростків, і мав вигляд крилатого пса-вовка. Вовк, в свою чергу ототожнювався у слов’ян з Волосом (Велесом) – богом скотарства;
в) Аналог даній знахідці відомий з розкопок Десятинної церкви в Києві. Датується він Х ст. [Івакін, Іоаннісян, 2008, с.205, Рис.13,1]. Відмінним тільки являється візерунок «тіла» звіра, коли в Шацьку воно прикрашене рядами трикутників, то виріб з Києва обрамлений крученим орнаментом скандинавського стилю. Ряди трикутників на «тілі» «Шацького звіра» досить схожі на рунічні знаки, що також наводить на думку, що дана знахідка має балтійське походження. Є і ще один збіг вартий уваги. Предмет з головою звіра з Києва був знайдений в насипі кургану, що перебував на місці церкви до її будівництва, а під курганом, в перепалених кістках, виявлено досить специфічні дві поясні бронзові накладки. Таку ж накладку було виявлено і на городищі в Шацьку в 2009 році під час поверхневого обстеження. Аналоги таких ремінних накладок відомі з Болгар, Семенівського селища. Датуються вони другою половиною Х – поч. ХІ ст.
4. Вперше в 2010 році зафіксовано клейма на денцях давньоруських горщиків. Вони мають вигляд солярних знаків та хрестів. Всього виявлено 5 денець з клеймом.
5. Вперше виявлені ями, що датуються ІХ–VІІ ст. до н.е. – лежницькою групою епохи раннього заліза.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:20 | Повідомлення # 10 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Висновки щодо використання пам’ятки
В 2009 році на пам’ятку було виготовлено технічну документацію та паспорт. Згідно договору з Шацькою селищною радою пам’ятку було взято під охорону.
В 2010 році ДП «Волинські старожитності» видали довідку №200/1-07 від 25.10.2010, в якій вказувався перелік пам’яток історії на території смт.Шацьк (сюди входило і городище з поселенням). За підтримки Шацького районного управління культури смт. Шацьк було внесено до переліку населених пунктів Волині зі збереженим історичним ареалом. Вищезгадані дії є передумовою для можливого утворення на території Шацька Історико-культурного заповідника, першочергову роль в якому буде відігравати городище і поселення в ур.Сад.
Задля отримання коштів на збереження та облагородження території пам’ятки, в 2010 році ДП «Волинські старожитності» звернулось в Посольський фонд США із збереження культурної спадщини, власне по пункту (А) програми даного фонду – збереження та музеєфікація археологічних об’єктів.
Проте питання створення Історико-культурного заповідника у смт. Шацьк залишається відкритим. Сприяти його створенню може подальше проведення археологічних досліджень у населеному пункті.
Керівник експедиції Демедюк С.В.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:21 | Повідомлення # 11 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Список використаної літератури
Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии / В.Б. Антонович // Труды ХІ Археологического съезда в Киеве 1899 г. – Т.1. – М.: Типография Г.Лисснера и А.Гешлера, 1901. – С.1-133.
Златогорський О. Дослідження Шацького городища на Волині у 2009 році / О. Златогорський, С.Демедюк // Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. Tom XXXI. - Rzeszów 2010. - S. 115-121.
Івакін Г.Ю., Іоаннісян О.М. Перші підсумки вивчення Десятинної церкви у 2005-2007 рр. // Дьнєслово: Збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. – К.: Корвінпрес, 2008. – С. 191-213.
Кайль В.А. Каталог нательных христианских крестов, подвесок и накладок с изображением креста периода Киевской Руси X-XIII вв. / В.А. Кайль, В.В. Нечитайло. – Луганськ: Издательство «Максим», 2006. – 190 с.
Козак Д.Н. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н.е. – IV ст. н.е.) / Д.Н. Козак. – К.: Наукова думка, 1992. – 176 с.
Козак Д. Н. Венеди. – К., 2008. – 470 с.
Колчин Б.А. Ремесло / Б.А. Колчин // Древняя Русь. Город. Замок. Село. – М.: Наука, 1985. – С.244-297.
Кухаренко Ю.М. Средневековые памятники Полесья / Ю.М. Кухаренко. – М., 1961. – 39 с.; табл.
Кучинко М.М. Історично-культурний розвиток Західного Побужжя ІХ-ХІV ст. / М.М. Кучинко. – Луцьк, 1993. – 159 с.
Кучинко М. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби / М.Кучинко, Г.Охріменко, В.Савицький. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 328 с.
Прищепа Б.А. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х-ХІІІ ст. / Б.А. Прищепа, Ю.М. Нікольченко. – Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємство, 1996. – 248 с.
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року) / О.Цинкаловський. – Вінніпег, 1986. – Т.2. – 578 с.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:22 | Повідомлення # 12 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Щоденник Шацької археологічної експедиції 2010 р.
Термін польових робіт – 22 липня – 29 липня 2010 року
22.07.2010р. Четвер, сонячно. Прибуття та розміщення учасників експедиції. Ділянка, де заплановано проводити дослідження розміщена на багатошаровій пам’ятці, на східній околиці смт.Шацьк. Вона займає східну частину мисоподібного підвищення, обмеженого з півночі берегом озера Люцимер, а з півдня – заболоченою територією. В 2009 році, на даній місцевості працювала рятівна археологічна експедиція, якою було закладено два розкопи у центральній частині пам’ятки, що засвідчили про наявність тут потужного культурного шару, та великої кількості споруд та ям. Дослідження показали, що найбагатший культурний шар Х-ХІІ ст. і ХІІІ-ХІV ст., також трапляється кераміка, та поодинокі індивідуальні знахідки вельбарської культури, ІІ-ІV ст.н.е. Всього в 2009 році виявлено 12 споруд та 2 ями
Запланований об’єм робіт на 2010 рік включав в себе як вивчення культурного шару так і пошук та дослідження укріплень.
Оскільки розкопи №1 та №2 2009 року підтвердили існування значного культурного шару в центральній частині памятки, було вирішено закласти розкоп №3 на відстані трьох метрів північніше розкопу №2. Таким чином збережено послідовність вивчення пам’ятки. Пошук укріплень передбачав закладання двох траншей в північно-західній і південно-східній частинах пам’ятки.
Розкоп було закладено розмірами 6,0х14,0 м, він орієнтований по лінії схід-захід. Площа розкопу була поділена на квадрати розміром 2х2 м і їм була присвоєна нумерація: по лінії захід-схід цифрова від 2 до 7; по лінії північ-південь – буквенна від Б до Г. Лінії квадратів 1 та А не розмічались, враховуючи можливу прирізку до розкопу у разі виявлення об’єктів, які можуть продовжуватися у північній та західній стінці розкопу.
На площі розкопу був зібраний підйомний матеріал, який складався з фрагментів кераміки давньоруського та пізньосередньовічного часу, а також дрібних не виразних металевих виробів.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:23 | Повідомлення # 13 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| 23.07.2010р. Пятниця, сонячно. Розпочали виїмку культурного шару з розкопу шарами потужність 0,2 м (1 штик лопати). Розчищено В і Г лінії квадратів. На цьому рівні знаходився орний шар (гумусований супісок). В квадратах Г-2 знайдено два наконечника стріл, Г-3 - рожеве шиферне прясельце, Г-5 – зірочку від шпори, Г-8 – кресало. Також зібрано кераміку Х-ХІІІ ст., та кілька дрібних металевих фрагментів.
На глибині 0,2 м було зроблено генеральну зачистку розкопу, слідів плям від об’єктів – не виявлено. Стала помітна глиняна смуга, яка проявлялась в східній частині розкопу №2 і тут, в розкопі №3 є її продовженням. (див. креслення). Смуга в основному проходить по лінії квадратів В, де змішаний культурний шар, що й стало причиною відсутності тут індивідуальних знахідок. Дана смуга є залишком траншеї під водопровід, що сполучає між собою водонапірну башту та насосну станцію.
24.07.2010р. Субота, сонячно. Розпочали виїмку культурного шару з лінії квадратів Б. Зачищено дно розкопу на глибині 0.2 метра. Проведена фотофіксація дна розкопу на глибині 0,2 м. Розпочали виїмку культурного шару до глибини 0.4 метра. Вибрано лінію квадратів Г, на глибині 0.4 метра пішов передматериковий шар.
25.07.2010р. Неділя, похмуро. На південно-східній межі городища закладено траншею №1 розмірами 1х8 . Траншея орієнтована по лінії північ-південь. Нумерація йде по квадратно від 2 до 9.Траншея №1 розташована за 150 метрів на південний схід від розкопа №3. Через північну його частину проходить повітряна ЛЕП-10 ( за напрямком схід-захід), за 25 метрів на схід від траншеї розташована опора ЛЕП-10.
В північно-західній городища закладено траншею №2 розмірами 1х8. Рельєф, де закладено траншею №2 являє собою пониззя північного схилу гори - ймовірного дитинця. Траншея орієнтована по лінії північний-захід - південь. Нумерація йде по квадратно від 2 до 9.Траншея розташована за 150 метрів на північний захід від розкопа №3.
26.07.2010р. Понеділок, похмуро. Розпочали виїмку культурного шару до глибини 0.4метра в лініях квадратів Б, В. У квадратах Б-2 знайдено срібний римський динарій, що дуже сильно обліплений органічною масою, в квадраті Б-3 – розвал дна давньоруського горщика, що стоїть на шарі білої глини, Б-6 – шліфований ріг, обнесений візерунком, кінець якого має потовщення з якого вирізано голову звіра ( вовка чи дракона), в південній частині цьогож квадрату - давньоруське денце з клеймом, В-5 – кістяне шило та бронзове кільце, В-6 – схоже на скроневе кільце. Також зібрано давньоруську кераміку Х-ХІІ ст., та кілька фрагментів ліпної кераміки можливо ІІ-ІVст., вельбарської культури, багато дрібних металевих фрагментів, плавленого свинцю.
Знято два штика (0.4м) в траншеї №1, проведено зачістку. Грунт супіщаний, заповнений численними дрібними фрагментами кераміки та глиняної обмазки. У траншеї виявлено фрагмент металевого ножа з обламаним черенком ( давньоруського часу -?), кераміку.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:24 | Повідомлення # 14 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| 27.07.2010р. Вівторок, похмуро. На глибині двох штиків (0.4м) в розкопі №3, проведено зачистку. Вже в перед материковому шарі читались контури ями №3, в квадраті В-2, Г-2. Яма круглої форми, глибиною 0.3метра від рівня виявлення. Приступили до виїмки ями, в ході якої виявили кілька фрагментів ліпної кераміки (стінки), можливо ІІ-ІVст., вельбарської культури. Яма №3 в північній стінці переходить в яму №4, північна частина якої зосереджена під глиняним скупченням (траншея під водопровід). Яма №4 круглої форми, глибиною 0.3метра від рівня материка. В ямі виявлено шиферне прясельце та вінчик з стінкою посудини ХІ століття. При зачистці стінки ями №4 під вищезгаданим глиняним скупченням виявили стінку ліпної керамічної посудини.
В квадраті В-3 виявлено яму №5, овальної форми. Стінки ями похилі, глибина 0.2 – 0.3 метри. На дні ями виявлено кілька фрагментів ліпної кераміки (стінки) ІІ-ІVст. вельбарської культури.
В квадраті В-4 виявлено споруду №13, овальної форми. Приступили до виїмки споруди, в ході якої виявили кілька фрагментів кераміки давньоруського часу (ХІІ століття). Стінки споруди похилі, глибина коливається від 0.4 до 05 метра від рівня виявлення.
В квадраті Б-5 виявлено яму №6, овальної форми. Приступили до виїмки ями, в ході якої виявили кілька фрагментів кераміки давньоруського часу. Стінки ями похилі, глибина коливається від 0.1до 02 метра від рівня виявлення.
В квадраті Б-6 виявлено яму №7, овальної форми. Приступили до виїмки ями, в ході якої виявили кілька фрагментів кераміки (денце, типові вінчики та стінки) ІІ-ІVст. вельбарської культури, ще значну кількість такої кераміки виявлено при зачистці передматерикового шару довкола ями №7. Стінки ями похилі, глибина коливається від 0.1до 0.2 метра від рівня виявлення.
Проведено фотофіксацію споруди та ям.
28.07.2010р. Середа, похмуро, йде дощ, сильний вітер. При зачистці квадратів Б-2, Б-3 виявлено споруду № 14. Приступили до виїмки споруди, в ході якої виявили кілька фрагментів кераміки давньоруського часу, один вінчик ІІ-ІVст. вельбарської культури, ріг з завуженим і шліфованим кінцем . Стінки споруди похилі, глибина коливається від 0.4 до 05 метра від рівня виявлення, в центральній частині глиняне скупчення з камінням і частками золи та сажі.
Знято два штика (0.4м) в траншеї №2, проведено зачистку. Грунт супіщаний, заповнений численними дрібними фрагментами кераміки та глиняної обмазки. У траншеї виявлено фрагмент прикраси з зображенням бюсту чоловіка (ХІХ – ХХ ст. - ?), металеву пряжку, кілька кованих цвяхів, кераміку ХІV століття серед якої багато вінчиків.
При проведені зачистки в траншеї №2, на глибині 0.4м виявлено дві плями, в північній та південній частинах. Пляма в південній частині виявилась незначним скупченням перегнившої деревини, в північній ямою №9, яка входила в східну стінку траншеї. Вирішено зробити дорізку в східному напрямку, за для відкриття споруди повністю.
Проведено фотофіксацію споруди та траншеї.
29.07.2010р. Четвер, похмуро. В квадраті Б-8 виявлено яму №8, овальної форми. Приступили до виїмки ями, в ході якої виявили кілька фрагментів кераміки давньоруського часу та шліфований кінчик рогу. Стінки ями похилі і входять в східну стінку розкопу. Глибина ями №8 коливається від 0.2до 03 метра від рівня виявлення.
Продовжено виїмку споруди №14 . На глибині 0.4 метра виявлено ріг козулі з обробленою ширшою стороною. Оскільки дана споруда входила в північну стінку розкопу №3, вирішено продовжити розкоп в північному напрямку. Зокрема добавлено півтора квадрати А-2 і пів квадрата А-3. При знятті другого штика (глибина 0.4метра) було виявлено денце давньоруської посудини з клеймом у вигляді солярного знака , ніж ¸ бронзову пряжку, цьогож часу. Проведено зачистку дна розкопу, вибрали заповнення споруди №14, яка закінчувалась в квадратах А-2 і А-3.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Понеділок, 02.07.2012, 23:24 | Повідомлення # 15 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| 02.08.2010р. Понеділок, сонячно. При зачистці дна траншеї №1 було виявлено більшу частину кістяного ковзана, з отвором в куті. Перепад товщини культурного шару в траншеї №1 становить 0.3 м., так в крайній північній точці товщина культурного шару - 0.3 м., в центральній частині - 0.45 м., в крайній південній – 0.6м.
Приступили до розбірки глиняного скупчення в центральній частині споруди №14. Скупчення білої глини, з камінням, частками золи та сажі, товщина якого коливається від 0.4м до 0.1м, залягає в споруді смугою орієнтованою на північ-південь. При розбірці скупчення в північній його частині, на глибині 0.2м, було виявлено бронзовий браслет, в південній частині робочий кінець кістяної проколки. На дні скупчення виявлено фрагмент вінчика Х століття.
Проведено фотофіксацію ями №14, розрізу глиняного скупчення в ній та траншеї №1.
03.08.2010р. Вівторок, сонячно. При зачистці дна траншеї №2 та її дорізки було виявлено більш чіткий контур ями № 9. Приступили до виїмки ями. В результаті виїмки даної ями було виявлено череп та окремо щелепу великої травоїдної тварини, та фрагмент черепа з рогом корови та кілька окремих великих кісток. Зважаючи на глибину ями, яка коливалась від 0.8 до 1.2 метра, та її розмірів приблизно 2х1.5 метра в даній ямі виявлено дуже малу кількість кераміки (всього три маленьких фрагмента стінок Давньоруського часу).
Проведено фотофіксацію ями №9 та траншеї.
|
| |
| |
