|
Звіт 2009 року
|
|
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 14:46 | Повідомлення # 1 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Волинська філія
Державного підприємства «Науково-дослідний центр»
«Охоронна археологічна служба України»
Златогорський О.Є.,
Демедюк С.В.
ЗВІТ
ПРО РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ РЯТІВНИХ
АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗКОПОК
НА ТЕРИТОРІЇ БАГАТОШАРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ
ТА ГОРОДИЩА ДАВНЬОРУСЬКОГО ЧАСУ
У СМТ.ШАЦЬК ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(УРОЧИЩЕ «САД»)
2009 РОКУ
Відкритий лист № 185/003145
від 13.05.2009 р.
Дозвіл Державної служби з
питань національної та
культурної спадщини
Міністерства культури і туризму
№22-129/09 від 29.05.2009 р.
Луцьк – 2010
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:33 | Повідомлення # 2 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| 
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:34 | Повідомлення # 3 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| 
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:35 | Повідомлення # 4 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| ЗМІСТ
1. Вступ………………………..………………………..………………………..3
2. Археологічне дослідження…………..………………………..……………..6
3. Опис знахідок………………………..………………………..………………9
4. Наукова інтерпретація………………………..………………………..……18
5. Висновки щодо використання пам’ятки………………………..………….21
6. Список використаної літератури…………………………………………...22
7. Польовий опис………………………..………………………..…………….23
8. Колекційний опис………………………..………………………..…………59
9. Додатки………………………..………………………..……………………100
10. Рисунки і таблиці…………………………………………………………..101
11. Фото…………………………………………………………………………149
12. Висновок обстеження зразків луски……………………………………....166
13. Довідка Любомльського державного краєзнавчого музею……………...167
14. Сучасний герб Шацька, створений на основі геральдичних
матеріалів, виявлених під час археологічних досліджень…………………..168
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:37 | Повідомлення # 5 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| ВСТУП
Археологічні дослідження на території багатошарового поселення та давньоруського городища урочища «Сад» у смт.Шацьк Волинської області проводились за Відкритим листом № 185/003145 від 13.05.2009 р. та дозволом Державної служби з питань національної та культурної спадщини Міністерства культури і туризму №22-129/09 від 29.05.2009 р. експедицією ВФ ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ під керівництвом Златогорського О.Є. У складі експедиції працювали наукові співробітники Демедюк С.В. (заступник), Панишко С.Д., Ромашковець О.П., Шкоропад Н.В., Баюк В.Г., Дем’янчук Д.Г., лаборанти Положевець О.В., Демедюк І.А., Оліщук С.В., Захарко А.В., Самолюк Р.В, художник Охріменко В.Г та директор Любомльського краєзнавчого музею Остап’юк О.Д..
Дослідження проводилися на земельній ділянці загальною площею 5,0000 га, на східній околиці смт.Шацьк. Ділянка впродовж останніх 50 років активно розорюється.
Урочище «Сад» займає високий мис, при березі озера Люцимир, що піднімається на чотири метри над рівнем води. Озеро знаходиться з південної сторони городища. З східної і північно-східної сторін городище обмежене болотом. Північну і західну частину поселення займає сучасна житлова забудова (Рис.2, Рис.3).
Місцеве населення дане городище і поселення називає – «Гора», а всю місцевість – «Сад». Вперше в науковій літературі, як давньоруське городище, його зафіксував на «Археологічній карті Волинської губернії» В.Антонович [Антонович, 1900, с. 61]. У 1930-х рр. розвідки у цій місцевості проводив краєзнавець О.Цинкаловський. У краєзнавчому словнику, виданому у Вінніпезі у 1984-1986 рр., він, зокрема, зазначив: «На березі озера Люцемира було овальне городище, яке займало ¼ га» [Цинкаловський, 1986, с.535]. Контамінація «було» стосується, напевно, відсутності інформації і, відповідно, досліджень, про Шацький край за радянський період. Прикордонний характер цієї північно-західної частини Волині зумовив призупинення тут будь-яких археологічних розвідок та досліджень. Стосовно розміру городища, вказаного дослідником, то його таку категоричність, напевно, варто віднести до друкарських помилок, адже майже весь архів книги двічі був знищений і Цинкаловському приходилося його відтворювати без джерел.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:37 | Повідомлення # 6 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Варто також згадати, що городище і поселення на початку 1960-х років відвідав Юрій Кухаренко, який (з незрозумілих нам поки що причин) занотував: «По сведениям В.Б.Антоновича, возле города [Шацка] на берегу озера Люцемир расположено овальное городище и большой курган. При обследовании берегов озера нам не удалось обнаружить городища, а «курган» оказался поздним военным укреплением» [Кухаренко Ю., 1961, с.31].
Наприкінці 1980-х рр. на городище працівником Волинського краєзнавчого музею О.Чемерис було виготовлено охоронну документацію.
У 2008 році на городищі були проведені розвідки працівниками Волинської філії ОАСУ. У центральній частині городища було закладено три шурфи розмірами 2х2 м. Культурний шар простежується з глибини 0,10 м у вигляді фрагментів кераміки, глиняної обмазки, остеологічних матеріалів тощо.
Шурф №1 було закладено ближче до північно-західної межі пам'ятки. Стратиграфічний розріз був наступний: 0,0-0,40 м – гумусований супісок, сформований внаслідок внесення органіки, що лежав на материковому піску білого кольору. У культурному шарі шурфу виявлено фрагменти керамічних виробів Х-ХІ, ХІІІ ст., залізне калачеподібне кресало ХІ-ХІІ ст. (подібне до виявленого під час дослідження Б.Прищепи та Ю.Нікольченка у Дорогобужі [Прищепа, 1996, рис.44, 11]).
Шурф №2 було закладено ближче до північного краю городища, за 50 м на північний схід від шурфа №1. Стратиграфічний розріз був наступний: 0,0-0,30 м – гумусований супісок, сформований внаслідок внесення органіки, що лежав на материковому піску білого кольору. У культурному шарі шурфу виявлено фрагменти керамічних виробів XIV-XV ст.
Шурф №3 було закладено ближче до південної частини городища, за 30 м на південь від шурфа №2. Стратиграфічний розріз був наступний: 0,0-0,60 м – гумусований супісок, сформований внаслідок внесення органіки, що лежав на материковому піску білого кольору. В культурному шарі шурфу виявлено фрагменти керамічних виробів XIV ст.; металеві двошипові остроги довжиною 14,6 см із співвідношенням шипів 8,0 : 6,4 см, відстанню між шипами 1,9 см (аналогічна острогам з Сонсядки ХІІ-ХІІІ ст. [М.М. Кучінко, 1993, с.39]); фрагмент залізного вудила із довжиною збереженої ланки гризла 9,0 см; металева фібула давньоруського часу, підковоподібна, в перетині кругла, з спірально загнутими кінцями, з діаметром 3,2 см і довжиною язичка 4,6 см (аналогічна бронзовій фібулі з культурного шару ХІІ-ХІІІ ст. з Дорогобужа [Прищепа, 1996, с.80]); фрагмент металевого браслету-пластини з рослинним орнаментом 4,9х1,9 см; фрагмент скляного крученого браслету жовтого кольору довжиною 2,6 см.
На території городища і поселення було проведено суцільне обстеження із застосуванням металодетектора «Garette-450». Виявлено керамічні, металеві та скляні вироби.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:38 | Повідомлення # 7 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Археологічне дослідження
Дослідження 2009 року проводилося двома розкопами у центральній частині городища. Загалом розкопана площа становила 372 км.м.
В районі закладання шурфу №2 було закладено розкоп №1 розмірами 16х12 м (загальна площа 192 кв.м). Орієнтований розкоп за сторонами світу. Квадратам розкопу розміром 2,0х2,0 м була присвоєна літерна нумерація від А до Е по лінії північ-південь і цифрова від 1 до 8 по лінії захід-схід (Рис.4). Глибина розкопу становила 0,80 м від сучасного рівня.
Пошаровий розріз ґрунту у розкопі наступний: 0,0-0,2 м – шар гумусованого супіску; далі до глибини 0,8 м йшов шар щільного супіску коричневого та чорного кольорів, в якому виявлено матеріали від ранньозалізного віку до ХІХ ст. Помітним є також перевідкладений характер цього шару у зв’язку з довготривалою оранкою на пам’ятці. Нижче його залягав материковий пісок білого кольору.
В розкопі було виявлено і досліджено 9 об’єктів (2 споруди і 7 ям).
Споруда №1 виявлена у кв. 3-А-Б, мала розміри 1,18х0,65 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,20 м (Рис. 5). Вона являла собою скупчення білої глини із значним включенням гумусованого піску. При розборці скупчення було виявлено два вінчики керамічних посудин ХІІІ-XIV ст., зокрема фрагмент так званої «волинської» амфори. У заповненні споруди виявлено фрагменти кераміки Х-ХІ ст., як з манжетоподібними вінчиками, так і з вінчиками відігнутими назовні, а також фрагмент сковорідки цього ж часу.
Споруда №2 виявлена у кв. 2-В-Д, мала розміри 2,80х1,30 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,43 м (Рис. 6). У заповненні споруди виявлено значну кількість кераміки Х-ХІ ст., кістяну проколку та виріб із трубчастої кістки (прясельце?).
Споруда №3 виявлена у кв. 2-3-Д-Е, мала розміри 1,40х1,20 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,75 м (Рис. 7). При виїмці даного об’єкту було виявлено фрагменти кераміки Х-ХІ ст., але при зачистці долівки виявлено кераміку XV-XVI ст. Цим же часом і про датовано споруду. Можна припустити, що під час її створення вона частково знищила споруду №2, яка датується ранішим часом.
Споруда №4 виявлена у кв. 3-4-Д-Е, мала розміри 1,70х0,65 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,59 м (Рис. 8). У заповненні споруди виявлено фрагменти кераміки Х-ХІ ст.
Споруда №5 виявлена у кв. 4-5-Г-Д, мала розміри 1,64х0,62 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,20 м (Рис. 9). При виїмці даного об’єкту було виявлено фрагменти кераміки Х-XI ст., а також фрагменти кістки зі слідами обробки.
Споруда №6 виявлена у кв. 4-6-В-Г, мала розміри 2,74х0,75 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,39 м (Рис. 10). При виїмці даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки Х-XI ст.
Споруда №7 виявлена у кв. 6-7-Б-В,мала розміри 2,20х1,18 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,38 м (Рис. 11). При виїмці даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки Х-XI ст.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:38 | Повідомлення # 8 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Яма №1 виявлена у кв. 6-7-В, мала розміри 0,48х0,37 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,20 м (Рис. 12). При виїмці даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки ХІІІ-XIV ст.
Яма №2 виявлена у кв. 6-7-А-Б, мала розміри 0,82х0,85 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,10 м. При виїмці даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки ХІІІ-XIV ст.
Поруч із розкопом №1, з його північної сторони, було закладено розкоп №2 розмірами 30х6 м (загальна площа 180 кв.м). Орієнтований розкоп за сторонами світу. Квадратам розкопу розміром 2,0х2,0 м була присвоєна літерна нумерація від Б до Г по лінії північ-південь і цифрова від 2 до 16 по лінії захід-схід (Рис. 13). Глибина розкопу становила 0,60-0,80 м від сучасного рівня.
Пошаровий розріз ґрунту у розкопі наступний: 0,0-0,2 м – шар гумусованого супіску; далі до глибини 0,6-0,8 м йшов шар щільного супіску коричневого та чорного кольорів, в якому виявлено матеріали від ранньозалізного віку до ХІХ ст. Помітним є також перевідкладений характер цього шару у зв’язку з довготривалою оранкою на пам’ятці. Нижче його залягав материковий пісок білого кольору.
В розкопі було виявлено і досліджено 10 об’єктів (5 споруд і 5 скупчень глини) та незрозуміла конструкція з глини (швидше за все другої половини ХХ ст.)
Споруда №8 виявлена у кв. 8-9-Г, мала розміри 1,63х1,02 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 1,02 м (Рис. 14). Досліджена лише частково, оскільки входила у південну стінку розкопу. У заповненні споруди виявлено фрагменти кераміки Х-ХІ ст. як з манжетоподібними вінчиками, так і з вінчиками відігнутими назовні.
Споруда №9 виявлена у кв. 12-В-Г, мала розміри 1,17х1,28 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,41 м (Рис. 15). При виїмці заповнення даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки ХІІІ – початку XIV ст. (зокрема, фрагменти покришки).
Споруда №10 виявлена у кв. 15-16-В-Г, мала розміри 1,10х1,18 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,58 м (Рис. 16). При виїмці даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки другої половини ХІІІ ст.
Споруда №11 виявлена у кв. 15-16-Б, мала розміри 2,90х1,80 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,30 м (Рис. 17). Досліджена лише частково, оскільки входила у західну стінку розкопу. При виїмці даного об’єкту виявлено фрагменти кераміки ХІІІ – початку XIV ст., але при зачистці долівки виявлено також ліпну кераміку VIII-ІХ ст. культури типу Лука-Райковецька. Слов’янським часом і датовано споруду.
Споруда №12 виявлена у кв. 4-6-Б, мала розміри 2,20х1,01 м при заглибленні у материк від рівня виявлення на 0,50 м (Рис. 18). Досліджена лише частково, оскільки входила у північну стінку розкопу, а з південного боку значно пошкоджена глиняною конструкцією ХХ ст. Датуючих матеріалів не виявлено.
У різних частинах розкопу було виявлено і досліджено 5 скупчень з міцної білої глини, різних розмірів. Лише при розбірці такого скупчення в кв. 9-10-Б виявлено фрагменти кераміки Х-XІ ст. Інші скупчення знахідок не містили.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:39 | Повідомлення # 9 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Опис знахідок
Колекція знахідок із об’єктів і культурного шару розкопів №№1-2 включає вироби з глини, заліза, бронзи, кістки, каменю та скла.
Глиняні вироби представлені майже виключно уламками ліпної та гончарної кераміки.
Ліпна кераміка представлена фрагментами вінець та стінок. Серед знахідок 2009 року виділяємо ІІІ типи ліпної кераміки, що відповідно належать до різних історико-культурних типів.
І тип – тюльпаноподібні, слабопрофільовані горщики витягнутих пропорцій з ледь розхиленою назовні шийкою (Табл.1, 1,3). Тісто має середню якість, містить домішки дрібного піску. На зламі фрагменти мають однорідний темний колір, поверхня – темна, зрідка – світло-коричнева. За анологіями такі горщики відносяться до раннього залізного віку.
ІІ тип –
а) горщики з загнутими до середини плечиками і невиділеними або прямими вінцями (Табл.1, 2,4). Вінчики інколи орнаментовані заглибленими насічками. Тісто має середню якість, колір чорний, зовнішня поверхня спеціально ошершавлена. У тісті крупні домішки кременю та піску. За аналогіями відповідає кухонному посуду вельбарської культури римського часу ІІ-IV ст. н.е.
б) горщики з вигнутими стінками, що закінчуються завуженням і злегка вигнутим назовні вінчиком. Випал рівномірний. У тісті крупні домішки кременю та піску. За аналогіями відповідає кухонному посуду вельбарської культури римського часу ІІ-IV ст. н.е.
ІІІ тип – фрагменти верхніх частин ліпних горщиків, витягнутих пропорцій, із розширенням у верхній частині та звуженням у нижній, зі слаборозвинутою і низькою шийкою (Табл. 2). Вінчик прямий і високий, внутрішня частина має невеликий валик. Виявлено також фрагмент сковорідки з рівною поверхнею. Цей посуд за аналогіями відноситься до празько-корчацької культури.
У розкопах виявлено як ліпну, так і гончарну кераміку Лука-Райковецької культури, репрезентовану як столовим, так і кухонним посудом, а також однією сковорідкою. Зокрема, у споруді №11 на долівці виявлено три фрагменти ліпної кераміки культури типу Лука-Райковецька. У одного фрагмента вінчик прямий, високий, край заокруглений. У двох інших вінчики прямі, високі, косо зрізані, на кінці зрізу – валик. Випал середньої якості, тісто з домішками піску.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:41 | Повідомлення # 10 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Гончарна кераміка, виявлена у розкопах, представлена фрагментарно і репрезентує давньоруський період Х-ХІ ст. (рідше ХІІ ст.) та післямонгольську добу другої половини ХІІІ – першої половини XIV ст., а також керамічні вироби пізньосередньовічної доби (XVI-XVIII ст.) та нового часу (ХІХ ст.).
Кераміка Х-ХІ ст. представлена горщиками двох типів:
До першого типу відносяться горщики з відігнутими назовні простими вінцями (Табл.3, 2; Табл.4, 1,2,6; Табл.5, 1,3,6; Табл.6, 1,3; Табл.7, 1, 4; Табл.8, 2).
До другого типу відносяться горщики, які на зовнішньому краї вінець мають потовщення-манжет (Табл.3, 1; Табл.4, 3; Табл.6, 2; Табл.8,1; Табл.9,1).
Орнаментовані горщики двох типів хвилястими чи горизонтальними паралельними заглибленими лініями, які наносилися на плічка та тулуб. Тісто середньої якості, з домішками кварцового піску та подрібнених кварцитів червоного кольору. На зламі черепок одноколірний, переважно темного кольору.
Кераміка післямонгольської доби представлена горщиками з відігнутими назовні вінцями, із закраїнами із внутрішньої сторони (Табл.10, 1-2, 4-6) та одним фрагментом верхньої частини волинської білоглиняної амфори (Табл. 10, 3). У споруді №9 виявлено фрагмент покришки, а саме її нижню частину – паз під вінчик. Тісто середньої якості, з домішками кварцового піску та подрібнених кварцитів червоного кольору. На зламі черепок одноколірний, переважно темного коліру.
Багата на оформлення і декор кераміка пізньосередньовічного часу. Зустрічалися горщики із вінчиками із пальцевими защипами (Табл. 11, 2), характерні для XV-XVI ст., так і з «ялинковим» врізним орнаментом (Табл. 12, 1). Тісто посуду цього часу високої якості, на зламі черепки одно- або двоколірні, ззовні від білого до чорного кольорів.
Вироби із каменю, виявлені в розкопах, представлені брусками різної форми та кольору – від рожевого до темно-сірого (Табл. 29).
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:42 | Повідомлення # 11 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Знайдені в розкопі вироби із заліза давньоруського часу, представлені знаряддями праці, побутовими та господарськими речами.
Найбільше в колекції ножів – 22 екземпляри, в тому числі добре збережених – 8. Більшість виробів мають пряму спинку клинка і прямий черешок, який проходить паралельно спинці. Один ніж має дугоподібну спинку. Один ніж має лезо, спірально прокручене, можливо, використовувався у ритуальних діях (КО №337). Ще один ніж з широким черенком та лезом (Табл. 18, 7) використовувався у садівництві – для обрізання винограду.
В розкопі №1 на глибині 0,30 м від денної поверхні виявлено залізне коване кресало. Воно дволезове, овальної форми, по бокам має півкруглі вирізи (Табл. 19, 2). Подібне кресало овальної форми з отвором по центру, але без вирізів по бокам знайдено на території пам’ятки (Табл.19,1). Ще одне кресало, але калачеподібне, виявлено у розвідковому шурфі №1. Всі вони датуються досить широко – ХІ-ХІІІ ст.
Виявлені також рибальські знаряддя – остроги (Табл. 26, 1), гачки (Табл.26, 2-3), грузила (Табл.26, 5-6) та блешня. Блешня виготовлена з олова та заліза, лита та кована. Являє собою видовжену півкруглу пластину, що в одному кінці має отвір, а в другому – обламаний гачок (Табл. 26,4). За аналогіями датується ХІ-ХІІ ст. [Колчин, 1985, табл.89, рис.9]. Варто зауважити, що під час проведення досліджень в культурному шарі розкопів були виявлені остеологічні залишки риб (луски). Їх обстеження провів іхтіолог Шацького національного природного парку М.А.Сінчук, ідентифікувавши їх з представниками риб родини коропових та окуневих (Додаток).
Спорядження вершника та коня репрезентовано фрагментами вудил (Табл. 25, 1,2), шпор-зірочок (Табл.25, 3,4 ), пряжками (Табл.18, 1-4). Залізні ковані пряжки, виявлені у розкопах мають різні форми. Дві пряжки з розкопу №1 (глибина виявлення у культурному шарі – 0,30 м від денної поверхні) і з розкопу №2 (глибина виявлення у культурному шарі – 0,50 м від денної поверхні) мають півкруглу форму, з прямою стороною для кріплення язичка, що відсутній (Табл. 18, 2-3). За аналогіями датуються ІХ-ХІІІ ст. [Колчин, 1985, табл.148, рис.14]. Ще одна пряжка з розкопу №1, виявлена у культурному шарі на глибині 0,30 м від денної поверхні, має під квадратну форму, з прямою стороною для кріплення язичка і півкруглою стороною з протилежного боку (Табл.18, 1). Також датується широко ІХ-ХІІІ ст. [Колчин, 1985, табл.148, рис.18]. Пряжка з розкопу №2, виявлена у культурному шарі на глибині 0,30 м від денної поверхні, має прямокутну форму, з прямою стороною для кріплення язичка, що відсутній. Також датується широко ІХ-ХІІІ ст. Одна лита бронзова пряжка, виявлена у розкопі №1 на глибині 0,10 м від денної поверхні, має прямокутну форму, випуклі внутрішні стінки, фігурна (Табл. 18, 4). Датується ХІ-ХІІ ст. Залізні ковані зірочки від шпор шестипроменеві, мають отвір по центру для кріплення, датуються ХІІІ-XIV ст.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:43 | Повідомлення # 12 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| У культурному шарі розкопів виявлено 5 залізних кованих наконечників стріл, 2 з яких – арбалетні (Табл.20, 1-5). Один наконечник має лезо ромбовидної форми, закінчується упором і черенком, кінчик леза і черенка відламані. Другий наконечник стріли має лезо ромбовидної форми, закінчується упором і черенком. Третій наконечник стріли має лезо трикутної форми, з плавним упором, кріплення черенкове. За аналогіями ці знахідки датуються досить широко – Х-ХІІ ст. Виявлено також частину втулки від втульчастого наконечника стріли, що переходить в шиловидне лезо, датується ХІ-ХІІ ст. Два наконечника бронебійних арбалетних стріл чотиригранні, ромоподібні в перетині (Табл.20, 3-4), датуються ХІІІ-XIV ст.
Серед металевих предметів давньоруського часу побутового та виробничого призначення виявлено перовидне свердло, металеве вушко посудини (Табл. 18, 5), сокиру (Табл.18, 6), гаки (Табл.16, 1-3), гачок для підвішування предметів (Табл.16, 4), замок (Табл. 16, 7), ключ (Табл.16, 8).
Робочу частину залізного кованого перовидного свердла виявлено у культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,30 м від денної поверхні. Кругла в перетині основа свердла переходить в робочу на півтори витка. За аналогіями датується ХІІ ст. [Колчин, Табл. 99, рис.16].
У культурному шарі розкопів виявлено також фрагменти металевих кованих фібул давньоруського часу. Датуються ХІ-ХІІІ ст.
Вироби з кольорових металів представлені готською фібулою (Табл.23, 1), фібулою з пряжкою давньоруського часу (Табл.23, 2), хрестиками (Табл.23, 5-8; Табл.24, 1,5), двома перснями, різними накладками до одягу та трьома з позолотою – ймовірно, до книжкової оправи (Табл. 24, 2), фрагментом браслету, медальйоном (Табл. 24, 4).
Три металеві накладки, виявлені в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,10 м від денної поверхні, виготовлені з бронзи, мають позолоту. За формою трикутні у вигляді рослинного орнаменту (Табл.24, 2). Можливо, це накладки до книжкової оправи. Датуються ХІ-ХІІ ст. Дві металеві накладки, виявлені в культурному шарі розкопу №2 на глибині 0,30 м від денної поверхні, виготовлені з бронзи, литі. Одна має форму хреста в колі, центр випуклий, інша – сріблена, фігурна, має в центрі отвір у формі хреста, а на звороті – дві заклепки. Датуються ХІ-ХІІ ст.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:43 | Повідомлення # 13 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Пластина бронзова, виявлена в культурному шарі розкопу №2 на глибині 0,30 м від денної поверхні, зігнута у півтори згини, що з’єднані між собою двома заклепками. За аналогіями датується широко Х-ХІІІ ст. Пластина-прикраса бронзова, виявлена в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,30 м від денної поверхні, лита, зігнута вдвоє, кінці з’єднані заклепкою, один з кінців має перекладину. Датується ХІ-ХІІ ст. Ще одна бронзова пластина, виявлена в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,50 м від денної поверхні, кована, зігнута вдвоє і з’єднана між собою чотирма заклепками. Там же і на тій же глибині виявлена бронзова пластина прямокутної форми, що має тиснуте зображення, в одному кінці – заклепку. Ще один фрагмент бронзової пластини, виявлено у культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,10 м від денної поверхні. Фрагмент прямокутної форми, на одній стороні прикована невелика лита пластина.
Також виявлена бронзова лита прикраса в культурному шарі розкопу №2 на глибині 0,30 м від денної поверхні. Вона порожниста, орнаментована, її кругла площина в одному кінці має вушко, в іншому – надламаний гачок.
У культурному шарі розкопу №1 виявлено бронзову стулку від двостульчатої прикраси, виготовлену у техніці лиття та гравірування. Вона фігурної форми, має п’ять отворів по краям, орнаментована гравірованим візерунком.
Підвісний кинжалик-прикраса, виявлений в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,10 м від денної поверхні, литий, виготовлений з бронзи. Його широка пластина має візерунчасті зубці, кінці відламані. Має також на одній стороні насічки. За аналогіями датується ХІ-ХІІ ст. [Кучинко, 2008, фотоіл. ХХІІІ, №10, 12].
Медальйон, виявлений у культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,60 м від денної поверхні, литий, виготовлений з свинцю. Круглої форми, вушко для підвішування відламане. Орнамент виконаний крапочками і складається з центрального кола, від якого відходить вісім променів. Між кожним з променів – по шість крапочок. По зовнішньому краю є ще два кола (Табл. 24, 4). За аналогіями датується ХІ-ХІІ ст. [Кайль, 2006, №1052].
Два натільні хрестики, виявлені в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,10 м від денної поверхні, литі, виготовлені із свинцю. Рамена хрестів погнуті, можливо проплавлені. Датуються ХІ-ХІІ ст. Фрагмент натільного хрестика, виявлений в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,10 м від денної поверхні, литий, виготовлений із свиню. Бічне і верхнє рамена мають отвори для нанизування. Датується ХІ-ХІІ ст. Фрагмент натільного хрестика, виявлений в культурному шарі розкопу №1 на глибині 0,30 м від денної поверхні, литий, виготовлений із свинцю. Рамено, що має перекладину, орнаментовано колами (Табл.23, 5). Датується ХІ-ХІІ ст.
Виявлено також бронзове коване кільце, виготовлене з тонкої пластини, без орнаменту.
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:43 | Повідомлення # 14 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Привертає увагу один перстень з князівським знаком-тризубом (Табл.21, 1). Перстень виготовлений із міді, тризуб поданий у розквітлій формі. На основі цього перстеня-печатки розроблено і затверджено сучасний герб селища Шацьк (Додатки).
Виявлено також 4 свинцеві торгові пломби дорогичинського типу (Табл.22, 1-4). Всі пломби литі та з тисненням. Три пломби, виявлені у культурному шарі розкопу №2 на глибині 0,10 м від денної поверхні. Одна пломба має тиснені зображення у вигляді кіл і літер (?) на двох сторонах. Друга пломба має тиснені зображення у вигляді хреста і півмісяця на одній стороні та тризуба на зворотній. Третя пластина має тиснені зображення у вигляді кола і візерунків в ньому на одній стороні та розквітлого тризуба на зворотній.
Унікальними знахідками є дві вислі свинцеві печатки-булли (Табл.21, 2-3).
Печатка №1 (Табл. 21, 3) має на аверсі – зображення погруддя чоловіка, літери по бокам не збереглися, на реверсі – напис в три рядкі «дін/єсло/во». Найвірогіднішим є належність цієї печатки турово-пінському князю Святополку-Михаїлу, сину князя Ізяслава-Дмитра, внука князя Ярослава Мудрого.
Печатка №2 (Табл.21, 2) має на аверсі – зображення погруддя чоловіка, літери з лівого боку «АН». Через центр виривався шнур, що знищило частину зображення. На реверсі має напис у два рядки, що погано читається.
Широкий хронологічний діапазон монетної колекції з розкопі: виявлено срібний римський денарій Антонія Пія (ІІ ст. н.е.), мідний анонімний візантійський фоліс (І тис. н.е.), що пізніше використовувався як медальйон (про що свідчить отвір в монеті і кільце, вставлене в нього), срібний півгріш Олександра Ягеллончика (1501-1506), срібний торунський третяк (3 динарія) Владислава Ягайло (1386-1434), 3 динарія-білони Владислава ІІІ (1434-1444), 5 динаріїв-білонів Яна Ольбрахта (1492-1501), срібний динарій Олександра Ягеллончика (1492-1501), динарій-білон Казимира Ягеллончика (1446-1492), мідні 2 копійки Російської імперії (1758 р.).
У розкопах виявлено також шиферні пряслиця овруцького типу, що датуються ХІ-ХІІІ ст.
Серед кістяних виробів зустрічалися проколки, одна з яких виявлена у споруді №2, пластина для руків’я ножа, оброблені роги, у тому числі гостроконечники. У споруді №2 виявлено також виріб з трубчастої кістки, в якому просвердлено наскрізний отвір і вирізано косу грань, можливо, це прясельце.
Скляні вироби давньоруського часу з розкопу представлені прикрасами: намистиною (Табл. 24, 7) та фрагментами кручених браслетів (Табл.24, 8). Два фрагменти скляних браслетів, виявлені в культурному шарі розкопу №1, виготовлені з темного скла, покриті жовтою емаллю, з імітацією під кручення. За аналогіями датуються досить широко – кінцем Х – XІV ст. Намистина, виявлена в культурному шарі розкопу №2 на глибині 0,30 м від денної поверхні, виготовлена з голубого скла. Відноситься до так званих «зонних» намистин ХІ-ХІІ ст. [Кучинко, 1993, с.69, рис.21, 3-4].
|
| |
| |
| mrzlatik | Дата: Четвер, 24.05.2012, 17:44 | Повідомлення # 15 |
|
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Статус: Оффлайн
| Наукова інтерпретація отриманих матеріалів
1. Розкопки 2009 року на території урочища «Сад» виявили багатошаровий характер пам’ятки, інтенсивність заселення її в перших століттях нашої ери, ранньослов’янського і давньоруського часу, Польсько-Литовської доби (ХІV-ХVІ ст. і ХVІІ-ХVІІІ ст.), перспективність археологічних досліджень на наступні роки. До розкопок дана пам’ятка в письмових джерелах фіксувалась як городище ХІ-ХІІІ ст., чітка площа якого була невідома.
2. Мис, що височіє над берегом озера Люцимир, ще до утворення тут городища, був заселений у різні епохи. Племенами, що лишили тут досить цікавий археологічний слід були готи, в археології – це вельбарська культура. Під час розвідок і розкопок було виявлено кераміку, фібули, пряжку, та монети ІІ ст. (римські динарії).
3. Найбагатший культурний шар Х-ХІІ ст. і ХІІІ-ХІVст. Саме в цей період тут фіксується городище мисового типу, про вагому політико-економічну роль якого свідчать виявлені дві князівські печатки (були). Одна печатка належала князю Святополку Ізяславичу, власник іншої – не встановлений. Ймовірно, йому ж належав перстень-печатка з розквітлим тризубом.
Можна припускати, що в княжу добу дане городище було досить багатим торговим центром. Свідченням цьому є виявлені торгові пломби.
Контакти з середньовічною Європою мали відбиток і у військовій справі. Виявлені тут рухомі зірочки від шпор та арбалетні наконечники стріл, які можна вважати типовим європейським імпортом.
|
| |
| |
