СУ "Волинські старожитності" Вівторок, 17.10.2017, 20:03
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Попередні дослідження 2009 року - Форум | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » РОЗКОПКИ 2014 РОКУ » ЛУЦЬК. ШТАЛАГ » Попередні дослідження 2009 року
Попередні дослідження 2009 року
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:47 | Повідомлення # 1
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
У 2009 році роботи проводило Комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля"
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:48 | Повідомлення # 2
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
Онищук Я.І.
 
 
 
 
 
Інформаційнийзвіт
про пошуково-ексгумаційні дослідженняна території колишньої Луцької тюрми по вул. Кафедральній, 16
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Львів – 2009
 
 
ЗМІСТ
 
 
Вступ ………………………………………………………………3
 
Пошуково-ексгумаційні дослідження
……….…………………..6
 
Висновки …………………………………………………………14
 
Додатки…………………………………………………………...16
 
Список використаних
джерел та літератури…………………..44
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:50 | Повідомлення # 3
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
ВСТУП

У відповідності до звернення Луцького міського голови Шиби Б.П. №1.1-10/2053 від 21.04.2009 р.,  та на підставі дозволів Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій №1/03/02/2009 від 10 липня 2009 р. і Державної служби з питань національної культурної спадщини №22-77-П/09 від 8 липня 2007 р. Комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля» проводило ексгумаційні роботи на місці санітарного поховання жертв Другої світової війни на території колишньої тюрми (зараз пам’ятка національного значення «Монастир Бригіток») у м. Луцьк по вул. Кафедральній, 16. Дослідження були викликані знахідкою людських останків, на території господарських прибудов східної ділянки комплексу (зараз приватна територія
Мазіка Ф.Ф.), попередньо ідентифікованих як поховання жертв політичних
репресій, спричинених органами НКВС у 23-24 червня 1941 р.[1]
Джерело фінансування.  Ексгумаційні дослідження фінансувалися з бюджету Луцькоїміської ради згідно договору
№_______ від 23 червня 2009 р. між Департаментом культури та збереження
історичної спадщини Луцької міської ради і Комунальним підприємством Львівської
обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників
національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій
«Доля».
Терміни проведення робіт. Польові дослідження проводилися вперіод з 18 серпня до 10 вересня 2009 р., лабораторно-камеральне опрацювання
виявлених матеріалів та написання наукового звіту – з 14 вересня до 13 жовтня
2009 р.
Виконавці. Дослідження виконувалися пошуковою групою Комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» під керівництвом директора підприємства, к.і.н. Онищука Я.І. та за участю начальника відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування Луцької міської ради Мазуриком Ю.М.[2]
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:50 | Повідомлення # 4
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
Основна мета і завдання.  Метою дослідження було вивчення території, де знаходилосяпоховання,
проведення ексгумаційних робіт згідно положень “Тимчасовогопорядку
здійснення в Україні пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб,
полеглих внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій», обстеження
внутрішнього (центрального) подвір’я та іншихділянок монастирського
комплексу з метою виявлення поховань жертв політичних
репресій органів НКВС 23-24 червня 1941 р. Основне завдання полягало у проведенні
ідентифікації загиблих на предмет приналежності їх до жертв політичних
репресій, встановлення причини смерті,  національності, кількості, приблизного
віку та обставин, якіпризвели до виникнення поховання.
Методичні засади робіт. 
1. Дослідження
проводилися загальною площею з розкриттям всього об’єкта.
2. Вибірка останків здійснювалася
пластами з упакуванням їх у поліетиленові мішки для подальшого опрацювання і
депонування до часу перепоховання.
3. Дослідження інших
ділянок монастирського комплексу проводилося на основі зондажування,шурфування
та траншеювання перспективних площ. Зондажі закладалися за допомогою
спеціального бурильного пристрою, який давав можливість отримувати проби ґрунту
з усієї глибини свердловини.
3. Під час
пошуково-ексгумаційних робіт здійснювалася фотофіксація як процесу дослідження,
так і виявленого матеріалу.
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:52 | Повідомлення # 5
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
Коротка топогеографічна характеристика пам’ятки. Пам’ятка національного значення «Монастир Бригіток»розташована у
центральній (історичній) частині міста, на території колишнього Окільного замку. Вона представляє собою комплекс споруд, який складається із центрального храму, келій і господарських приміщень (план 1). На сьогодні використовується під Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир
Української Православної Церкви Київського патріархату. Топографічно об’єкт
дослідження розміщений накраю високого плато, яке з півдня стрімко
обривається до широкої заплави р.Стир, а з півночі плавно переходить у рівнинну ділянку центральної частини міста (фото 1-2). На північному-сході монастирський комплекс межує із Луцьким
замком, розташованим на високому пагорбі, домінуючому над навколишньою
місцевістю.
Коротка історична довідка. Жіночий монастир  Бригіток постав на місці палацу Радзивілів у 1624 році і був посвячений в честь Святої Бригіти. Завершення будівництва відбулося у 1718 році. Тоді ж було вимуровано високу огорожу, яка щільно оточувала монастирську обитель від усіх сторін. У 1724 р. велика пожежа завдала значної шкоди будівлям монастиря. У друге обитель згоріла 1781 року, але численні пожертви посприяли її швидкій відбудові. Ліквідація монастиря відбулася у 1878 р. за розпорядженням російського Сенату.
Незважаючи на протести громадськості, монастир було переобладнано під тюрму. Починаючи з 1890 року, споруда зазнала великих змін: збивається фасадний декор, з боку річки надбудовується третій поверх, змінюється кількість і форма віконних прорізів вуличного фасаду монастиря.
На початку 1920-х рр. польський уряд тимчасово передав монастир римо-католицькій
семінарії. Однак, із встановленням у 1939 р. на Волині Радянської влади в
колишньому монастирі Бригіток знову облаштовують в’язницю, де 23-24 червня 1941
р. органами НКВС було розстріляно декілька тисяч людей. В загальному підрахунку
у Луцькій тюрмі без суду і слідства було знищили від 3 до 4 тис. в’язнів
переважно української національності.
Таку ж роль монастир відігравав й у часи фашистської окупації 1941-1944 рр. Зокрема відомо, що тут знаходилося слідче відділення гестапо.
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:52 | Повідомлення # 6
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
ПОШУКОВО–ЕКСГУМАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
 
ОБ’ЄКТ І. Розташований на території колишніх господарських прибудов східноїділянки
монастирського комплексу (зараз приватна територія Мазіка Ф.Ф.) (фото
1-2). Людські кісткові залишки тут були виявлені у 1991 р. під час
археологічних розкопок Терського С.В. Згідно інформації, поданої у звіті про
дослідження, останки могли відноситися до жертв політичних репресій,
розстріляних органами НКВС у червні 1941 р.[3]
Пошуковими роботами,
проведеними експедицією КП ЛОР «Доля» у грудні 2008 та січні 2009 рр., було
заново локалізовано місцезнаходження поховання. Воно розташоване на краю
рівнинного плато, яке з півночі стрімко обривається до широкої заплави р. Стир.
Об’єкт знаходився за межами монастирського комплексу, на відстані 1,5 м від його південної
зовнішньої стіни (план 1). Роботиутруднювалися наявністю значної кількості побутового і будівельного сміття, яке
масово зустрічалося на глибині 0,2-0,8 м. Крім того, визначена для розкопок
ділянка частково була заставлена вольєром для собак (фото 3). Південно-західну
частину поховальної ями перекривали бетонні фундаменти вежі-накопичувача
дерев’яної тирси, зведеної тут у радянський час (фото 7). Під час розкопок було
встановлено, що робітники, споруджуючи накопичувач, просто залили виявлені
людські останки бетоном (фото 12).
Кісткові залишки людей були
простежені на глибині 1 м
 на краях і 1,3-1,5 м в середині об’єкта повідношенню до сучасної поверхні. Вже на початку розкопок візуально простежувалася
наявність в ямі великої кількості людських останків, перекритих зверху шарами
чорнозему, будівельного і побутового сміття різних історичних періодів (фото 6).
Зокрема, в заповненні часто зустрічалися матеріали (фрагменти кераміки,
скляного посуду, шматки цегли тощо) датовані періодом Київської русі (ХІІ-ХІІІ) - другою половиною ХХ ст.
Ексгумаційними дослідженнями
встановлено, що останки лежали у довгій квадратній ямі розмірами 5,7х2,2 м і
глибиною долівки 2-2,2 м від сучасної поверхні (фото 9).Ймовірно, в
цілях економії площі людей укладали пластами щільно один на одного,
в поперек та повздовж ями (фото 10-11). В місцяхфундамента вежі-накопичувача простежено порушення анатомічної цілісності
кістяків, спричинене будівельними роботами.
Вивчення стратиграфії
могили показали наявність трьох нетовстих прошарків ґрунту, які горизонтально
розділяли пласти остеологічних залишків. Це свідчить про те, що об’єкт
заповнявся поступово і складався із трьох, а у деяких місцях чотирьох шарів
людських скелетованих останків, пересипаних ґрунтом, загальною товщиною
нашарувань 0,6-0,8 м.

На основі підрахунку кількості
черепних коробок було визначене число людських останків. Виходячи з цього,
можна стверджувати, що в об’єкті №1 знаходилося не менше 281 особи. Більшість
із загиблих були молодими людьми віком 18-25 років; близько 20% із загальної
кількості складали особи віком 35-50 років.  Антропометричне дослідження
кістяків, проведенеспеціалістами КП ЛОР «Доля», свідчать, що усі вони
належали до осіб чоловічої
статі. У двох випадках було зафіксовановідмінності в будові черепної коробки, характерні
дляпредставників середньоазійського типу монголоїдної раси. Стан
кісткової тканини
різний: основна маса кісток збереглася в доброму вигляді. Однак, частина
остеологічних залишків, які переважно зустрічалися у західній частині об’єкта, частково
розклалися і розламувалися в руках. Причиною цього могла бути нестача кальцію у
кістках, зумовлена тривалим голодуванням загиблих. У кількох випадках
простежено прижиттєві переломи нижніх кінцівок, які зрослися без медичної
допомоги.
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:54 | Повідомлення # 7
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
Важливі результати були отримані внаслідок вивчення виявленого серед останків супровідного матеріалу. Це фрагменти уніформи зеленого кольору (фото 19), армійського взуття (чоботи, черевики) (фото 13), металеві ґудзики від уніформи (в тому числі із зображенням п’ятикутної зірки) (фото 20), велика кількість ґудзиків від штанів
(більше 200 екз.) та білизни (фото 21), наплічний ремінець портупеї (фото 22), пряжки
(фото 23), олівці (фото 24), уламки ложок та ножа із клеймом «ROSTEREI», бритва
для гоління (фото 26), польська монета номіналом 2 злотих, бронзовий, погано
збережений релігійний медальйон (фото 25), а також 6 ебонітових капсул-«смертників»
(фото 16).
Більшість із загиблих не мала верхнього одягу і взуття. Вивчення нечисленних залишків тканини, взуття і ґудзиків свідчить, що перед смертю на людях залишили лише штани-галіфе і нижню білизну.
На увагу заслуговують солдатські ідентифікатори – «смертники», які  військовослужбовці Червоної армії
носили на початку радянсько-німецької війни. Вони представляють собою ебонітові
капсули зразка 1941 р., в яких знаходився папірець з даними про червоноармійця.
На жаль, із 6-ти знайдених медальйонів, лише у двох вдалося виявити стандартні
паперові вкладні (один у поганому стані) (фото 17).На жаль, жоден із них не був
заповнений, що являється поширеним явищем серед солдатів
Червоної армії. У двох випадках в результаті поганої герметизації вкладні
перетворилися на потерть (фото 18). Решта капсул (2 екз.) виявилися порожніми.
На основі кісткового матеріалу досить складно встановити причину смерті похованих в об’єкті людей.
Знахідки серед остеологічних залишків двох куль калібру 7,92 мм (фото 27), а
також окремі пошкодження кісткової тканини, можливо спричинені кульовими
пораненнями, свідчить про їх розстріл вогнепальною зброєю.
Таким чином, характер об’єкта №1 і знайденого в ньому супровідного матеріалу переконливо засвідчує приналежність загиблих до військовослужбовців Червоної армії періоду оборонних боїв 1941 р. Очевидно, це були в’язні Луцької тюрми, страчені фашистами ще восени 1941 р. Не виключено, що серед них могла бути також незначна кількість цивільних осіб (партійних та комсомольських активістів), на що вказують
знахідки кількох ґудзиків неармійського типу.
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:55 | Повідомлення # 8
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
Окрім розкопок об’єкта І працівниками КП ЛОР «Доля», спільноз начальником відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування
Луцької міської ради Мазуриком Ю.М., були проведені розвідкові дослідження на
території центрального (внутрішнього) подвір’я колишньої Луцької тюрми (об’єкт ІІ)та присадибній ділянці будинку №2б по вул. Плитницінавпроти північної тюремної стіни (об’єктІІІ).
 
ОБ’ЄКТ ІІ. Представлений внутрішнім подвір’ям тюрми, де за свідченнямиочевидців
(М. Куделі, Г. Покотила та ін.) знаходилася найбільша могила жертв
політичних репресій органів НКВС (фото 28). Роботи з її пошуку були утруднені через
повну заасфальтованність території, а також наявність товстих прошарків
господарського і побутового сміття. У зв’язку з цим на початку робіт було
використано екскаватор, за допомогою якого знято асфальтне покриття і шар
побутового сміття на глибину 1,2-1,5
м . Всього на досліджуваній території було закладено 5
траншей та один розкоп (план 1).
Траншею №1 розмірами 8,5х1 м було прокладеновпоперек подвір’я (напрям схід-захід) на відстані 4 м від клумби, що знаходиться
біля північної стіни монастиря (т.зв. «Стіни жалю») (фото 29-30). Місце її
розташування визначено візуально завдяки невеличкій просадці асфальту в цьому
місці. Вивчення стратиграфії ґрунтових нашарувань в місці траншеї показало
відсутність тут значних порушень цілісності культурних шарів, а отже – перекопу,
який міг бути поховальною ямою. Зондажування долівки до рівня материка (2,4 м) за допомогою ручного
бурильного пристрою також не дало позитивних результатів. В заповненні зібрано матеріал
(фрагменти кераміки, пляшкового скла, уламки кахлів, будівельні відходи,
фауністичні залишки тощо), який датується періодами починаючи від Київської
Русі до поч. ХХ ст.
Траншея 2 зроблена у виглядіприрізки до траншеї №1 у північно-східному напрямі (фото 31). Її розміри становили
5,5х1 м. Стратиграфія нашарувань як і в попередньому випадку – подібна.
Заповнення у вигляді в основному непорушених горизонтальних пластів гумусного
ґрунту, з вкрапленнями матеріалів від часу Київської Русі до ХХ ст.,
засвідчували відсутність якого-небудь великого за розмірами перекопу, що міг
бути котлованом могильної ями. Глибина залягання материка аналогічна, як у
траншеї №1.
Траншеєю 3 перерізано ділянкуподвір’я вздовж східної клумби біля «Стіни жалю», по лінії південь-північ (фото
32). Її розміри складали 6х1 м. Приблизно на глибині 0,4-0,5 м під суцільним шаром
будівельного сміття було простежено значний за розмірами перекоп, який
вертикально перерізав стратиграфію ґрунтових нашарувань. Його заповнення
складалося з темного перемішаного гумусу з великою кількістю битої цегли,
пісково-вапняного розчину, фрагментів кераміки, віконного та пляшкового скла, остеологічних
залишків тваринного походження, різноманітного металобрухту та металевого
посуду міжвоєнного періоду ХХ ст. Серед виявленого матеріалу на увагу
заслуговує знайдена на глибині 1,2
м червоноармійська фляга на воду, виготовлена на заводі «Красный
Виборжец» у 1940 р. (фото 33). На цій же глибині було виявлено частково
зруйнований скелет однієї людей, ймовірно молодої жінки  або підлітка (фото 34).
Цілісність останкабуло пошкоджено пізнішим повторним перекопом об’єкта.
Підтвердженням цього
можуть бути також знахідки дрібних людських кісток (флангів пальців) у
північній частині ями. Таким чином, виявлені матеріали дозволяють припустити,
що траншея №3 перерізала одну з ям, в якій знаходилися останки людей. Одночасно
складається враження, що у післявоєнний час поховання було вибране і вивезене у
невідомому напрямі. Незважаючи на це, указане місце є найбільш перспективним
для подальших пошукових досліджень.
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:55 | Повідомлення # 9
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
Траншея №4 розмірами 7х1,5-2,5 м була прокладена вздовж південно-західної доріжки
центральної клумби, розташованої посередині подвір’я (фото 35). Приблизно
глибині 0,7-0,8 м
від сучасної поверхні було виявлено сліди перекопу культурного шару. Встановлено,
що це була прямокутна в плані яма розмірами 4х5 м і глибиною 1,8 м від сучасної поверхні
(фото 36). Заповнення складається із різноманітного побутового сміття середини
ХХ ст. (фото 37). На увагу заслуговують знахідки на дні ями 3-х стальних
солдатських касок і 4-х казанків армійського зразка. Людських остеологічних
залишків в об’єкті виявлено не було.
Траншея №5 зроблена у виглядіприрізки до траншеї №4 у східному напрямі. Її розміри становили 4 х 1,5-2,5 м, глибина 2,3 м. Стратиграфія
нашарувань у місці досліджень свідчить про відсутність яких-небудь суттєвих
порушень цілісності напластувань. Виявлений матеріал у вигляді уламків
будівельного та побутового сміття, кераміки, кахлів тощо датується періодом
ХVII – першої половини ХХ ст.
Розкоп №1 розмірами 8,70 х 3,70 м було закладено міжтраншеєю №1 та клумбами біля «Стіни жалю» (фото 38). В районі східної клумби,
на глибині 0,5 м
від рівня сучасної поверхні, простежено невелике заглиблення приблизним
діаметром 1,5 м,
забутоване фрагментами та цілими екземплярами цегли (фото39). В цьому ж скупчені
виявлено декілька предметів побутового призначення,таких як металева
полив’яна миска, шматок гуми тощо. У верхній частині
забутовки збереглися сліди зотлілого дерева. Таким чином, виявлений перекоп міг
бути котлованом для хреста, встановленого у червні 1941 р. на могилі
розстріляних в’язнів тюрми. Важливо, що з його південного боку було простежено
контур ще одного перекопу значно більшого розміру, який, на жаль, заходив у
південну стінку розкопу. Його подальші дослідження, однак,  були перервані через
несприятливі погодніумови. Не виключено, що це сліди основної могили, в
якій за свідченням
очевидців мали бути поховані більше тисячі жертв політичних репресій.
Таким чином, в наслідок
розвідкових досліджень, проведених на внутрішньому подвір’ї колишньої Луцької
тюрми (об’єкт №2), були отримані важливі дані щодо місцезнаходження там
ймовірних масових поховань. Більш точні результати будуть отримані після
проведення ряду додаткових обстежень вищезазначених об’єктів, виявлених  у траншеї №3 і розкопі №1.
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:56 | Повідомлення # 10
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
ОБ’ЄКТ ІІІ представлений присадибною ділянкою будинку №2бпо вул. Плитниці. Згідно
свідчень очевидців, тут мала б знаходитися одна з могил жертв політичних
репресій, під котлован якої було використано вирву від
вибуху авіабомби. Зокрема, за словами місцевого жителя Солтана І.А. – голови
Товариства політв’язнів і репресованих Волинської області, у 1960-х роках під
час копання ровів під фундамент будинку було виявлено велику кількість людських
кісток, у зв’язку з чим земляні роботи в цьому місці припинили, а будівництво
перенесли ближче до проїжджої частини вул. Плитниці. Зондажування території за
допомогою ручного бурильного пристрою показалоприсутність тут великої
кількості будівельного сміття, що негативно впливало на
пошук поховання. Тому, як і в попередньому випадку, було використано
екскаватор, за допомогою якого на зазначеній території заклали 5 розвідкових
траншей (план 1).
Траншею №1 з бічною прирізкою (траншея№2) було зроблено у південно-східній частині прибудинкової території
(фото40). Їх розміри, відповідно становили 11х1 м і 4,5х1 м. Глибина –
1,5-1,8 м. Зондажування за
допомогою ручного бура засвідчило залягання материка на глибині 2,6 м від сучасної поверхні.
В траншеях виявлено в основному непорушені горизонтальні напластування з
матеріалами XVIII–XX ст.
Траншею №3 прокладено західнішетраншеї №1 (фото 41). Її розміри складали 13х1м, глибина – 2.1-2.2 м. Глибина залягання
материка аналогічна, як і в попередньому випадку. У куті північно-східної
частини траншеї у профілі стінки та на дні вдалося простежити перекоп округлої
в плані форми (можливо воронка від авіабомби?), який під кутом 45 градусів
перерізав стратиграфію нашарувань. У заповненні – знахідки фрагментів посуду,
пляшкового скла, будівельно сміття періоду ХІХ-ХХ ст. (фото 42). Людських
останків в місці перекопу виявлено не було.
Траншея №4 довжиною 4,5 м і глибиною 2,1-2,2 м була закладенанеподалік південно-західного кута будинку (фото 43). У її східній стінці
виявлено сліди порушення стратиграфії, зумовлені перекопом невстановленого
призначення. В заповненні – матеріали середини-другої половини ХХ ст.
Траншея №5 довжиною 7 м і глибиною 1,8-2 м закладена перпендикулярнодо південної
стіни будинку (фото 44). На її дні виявлено темно-коричневий
прошарок ґрунту з домішками перетлілих відходів деревообробки (фото 45),
виникнення якого встановити не вдалося.
Таким чином,
в результаті проведених на об’єкті №3 розвідкових досліджень, згадуваної могили
жертв політичних репресій виявити не вдалося. Не виключено, що вона могла
знаходитися на території сусіднього скверу. Зокрема, саме на цю територію
вказувала учасник подій Рубіновська З.Ф. 1923 року народження. Обстеження цієї
місцевості за допомогою ручного бура (фото 46) не дало позитивних результатів
через її засміченість будівельними відходами. Тому, як і в попередньому
випадку, територію скверу доцільно перевірити з використанням землекопальної
техніки і методом закладення системи траншей.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
mrzlatikДата: Понеділок, 07.07.2014, 16:56 | Повідомлення # 11
директор
Група: Администраторы
Повідомлень: 673
Репутація: 101
Статус: Оффлайн
ВИСНОВКИ
 
Отже, під час
ексгумаційних та пошукових досліджень, проведених на території колишньої
Луцької тюрми (вул. Кафедральна, 16) та прилеглій до неї території (вул.
Плитниці, 2б) працівниками Комунального підприємства Львівської міської ради з питань
здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв
воєн, депортацій і політичних репресій «Доля», були отримані наступнірезультати:
1.                      На території приватного підприємства Мазіка Ф.Ф. (об’єкт 1),
виявленомасове захоронення військовослужбовців Червоної армії та
невеликої кількості
цивільних осіб (281 останок), страчених фашистами восени 1941 р. (об’єкт №1).
Характер поховання ідентифікований на основі вивчення загального вигляду
могили, дослідження остеометричних даних загиблих та виявленого супровідного
матеріалу.
2.                       На об’єкті №2 (внутрішнєподвір’я тюрми) закладено 5 розвідкових траншей і 1 розкоп, якими було
обстежено перспективні ділянки біля «Стіни жалю та центральної клумби. Зокрема
в траншеї №3 на глибині 1,2 м
вдалося виявити частину людського останка, зруйнованого повторним перекопом. Декілька
дрібних людських кісток (флангів пальців) було також виявлено у північній
частині ями. Припускаємо, що траншея №3 перерізала одну з ям, в якій були
поховані тіла жертв репресій. Одночасно, виявлені матеріали дозволяють
стверджувати, що у післявоєнний час поховання могло бути було знищене, а
остеологічні залишки вибрані і вивезені у невідомому напрямі. В розкопі №1,
неподалік східної клумби біля «Стини жалю» простежено невелике заглиблення
забутоване цеглою, на якому збереглися залишки дерев’яного тліну. Співставлення
результатів досліджень із фотоматеріалами, які збереглися з 1941 р. (фотографія
поминальної служби Божої), дозволяє стверджувати, що це можуть бути залишки
дерев’яного хреста, встановленого наприкінці червня 1941 р. у пам’ять
розстріляних в’язнів.
3.                      На прилеглій до тюрми території (вул. Плитниці), де мало бзнаходитися ще
одне з поховань жертв політичних репресій, прокопано 5 розвідкових
траншей. В результаті, було обстежено ділянку перед будинком №2б, вказану
місцевим жителем Солтаном І.А. На жаль, дослідження не дали позитивного
результату. Виходячи з цього, подальші пошукові дослідження необхідно провести
на території сусіднього скверу.
 
 
 
Директор
КП ЛОР «Доля»                                                                   ОнищукЯ.І.


[1] Онищук Я.І.  Інформаційний звіт про пошукові дослідженняпоховань жертв
політичних репресій на території колишньої тюрми НКВС у м. Луцьк
по вул. Кафедральній, 16. –Львів, 2009.
 

[2] Автор висловлює подяку начальнику відділу охорони культурної
спадщиниДепартаменту містобудування Луцької міської ради Ю.М. Мазурику
за надані до звіту фотоілюстрації
(фотографії №31, 35-45).

[3] Терський С.В. Звіт пророботи ранньосередньовічної археологічної експедиції заповідника на території
замку Любарта (охоронні дослідження) та розвідки в околицях Луцька у 1991 рр.
–Луцьк-Львів 1991. – Зберігається в Науковому архіві Інституту археології НАН
України.

 
Форум » РОЗКОПКИ 2014 РОКУ » ЛУЦЬК. ШТАЛАГ » Попередні дослідження 2009 року
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Copyright MyCorp © 2017