У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшов навчальний посібник Михайла Кучинка, Зоряни Кучинко та Олексія Златогорського "Історія культури Волині давнього та середньовічного часу". Книга є першою спробою подати в науково-популярній формі відомості про розвиток матеріальної та духовної культури населення Волині впродовж тисячоліть. На базі пам'яток археології розглядаються питання господарської діяльності, суспільного ладу, характеру взаємозв'язків давніх племен краю, їх етнокультурної належності. Книга видана для шкільної молоді та всіх шанувальників давнини рідного краю.
У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшов черговий (5-й том) "Замосцько-Волинських музейних зошитів". Це спільне видання музеїв Замостя та Луцька, у якому публікуються висновки досліджень, піднімається широке коло питань відносно історії та культури прикордонних територій, а також опрацювання музейних фондів. Авторами публікацій є працівники музеїв в Замості та Луцьку, а також запрошені до співпраці спеціалісти з університетських, музейних та краєзнавчих осередків. У 5-му випуску представлені матеріали: Ришарда Щигела про локалізацію Скокувки та її роль у процесі локації міста Замостя, Єжи Кусьнєжа та Анджея Урбанського про локалізацію садиби XV ст. - місця народження засновника та фундатора міста Замостя Яна Замойського у світлі останніх досліджень, Маріюша Бартницького про справу коронаційних інсигній Данила Романовича, Олександра Барана про містобудівні інвестиції князя Володимира Васильковича у володимирському та берестейському уділах у світлі Галицько-Волинського літопису, Павела Юсяка про татарські набіги на Холмську і Люблінську землі у XV - першій половині XVI ст., Олени Бірюліною про квитанції XVII ст. зі збірки Волинського краєзнавчого музею як причинок до реконструкції родинних зв'язків Серних, Цимінських і Жолкевських на Волині, Єжи Кусьнєжа про Мечислава Людвіка Потоцького, Йозефа Нєдзвєдзя про історію села Ликошин, Яцека Федушка про наукову конференцію "Місто і фортеця Замостя в 1807-1813 рр." та про Замость у 1809 році, Ярослава Дудзінського про 13-й
... Читати далі »
Презентуємо
рейтинг найвизначніших волинських
археологічних відкриттів минулого
року.
1.
Розкопки в Володимирі-Волинському.
Відкрито фундаменти стіни та вежі
замку Казимира. Історія володимирського
мурованого замку коротко, але ємно
описана у «Хроніці Яна з Чарнкова»,
який був сучасником, а може, й очевидцем
ряду описуваних подій. Збудували замок
у 1366 році. Спорудження замку фінансувалося
з королівської скарбниці. На його
спорудження окрім трудових повинностей
використали понад 3 тисячі гривен.
Планувалося виділити ще 600 гривен.
Вартість будівництва замку (3,6 тисячі
гривен) дорівнювала 720 кілограмів
срібла. Через два роки замок зруйнували.
Історики досі сперечаються, чому
литовські князі знищили всі муровані
конструкції, але продовжували
використовувати старий дерев’яний
замок, який існував одночасно з
мурованим. На місці замку археологи
знайшли залишки стін та фундаментів,
які були складені з місцевого вапняку.
З окремих знахідок треба виокремити
зброю (бойовий ніж, арбалетні болти,
наконечники стріл), монети, прикраси,
торгові пломби.
У видавництві ТзОВ "Простір-М" (Львів) вийшла монографія Дениса Николимовича Козака "Поселення неврів, слов'ян та германців на Стирі". Монографія присвячена висвітленню результатів роботи Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України у 2004-2010 рр. на багатошаровому поселенні біля с. Хрінники під керівництвом Д.Н. Козака. Праця є продовженням книги "Давні землероби Волині" (2004 р.). У ній проаналізовано поселення ранньозалізного часу, що пов'язуються із племенами неврів; поселення поморсько-кльошової культури, носії якої були пращурами слов'ян та германців. Детально розглянуті матеріали вельбарської культури, творцями котрої були готи - східногерманське племінне об'єднання, що прибуло на землі Волині з території північно-східної Польщі. Аналізуються також матеріали поселень слов'янської та княжої доби. Розглянуті питання етнічної належності та соціально-економічного розвитку давніх племен Волині, окремі аспекти їх духовного життя. У вступі Автор окрему подяку висловив нашим друзям та колегам: кандидату історичних наук Богдану Прищепі, науковому співробітнику Інституту українознавства НАН України Дмитру Павліву, співробітникам відділу археології ранніх слов'ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України Антону Панікарському та Тетяні Шитій, а також працівнику дочірнього підприємства ОАСУ Інституту археології НАН України "Волинські старожитності" Віктору Баюку. Книга стане в нагоді як науковцям, так і краєзнавцям. Особл
... Читати далі »
Ми вже повідомляли про те, що 6 грудня вступив у силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх
цільового призначення" відповідно до якого скасовувалась діяльність комісій погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зменшувалась роль державних органів охорони культурної спадщини і створювалися перешкоди для проведення наукової археологічної експертизи. На щастя, українським законодавцям вистачило здорового глузду. Ця антиархеологічна ініціатива проіснувала лише 3 дні, бо 8 грудня був опублікований, а 9 грудня вступив у силу новий закон, який повернув статус кво: знову погодження відведення земельних ділянок буде під контролем земельних комісій, до складу яких входить уповноважений представник охорони культурної спадщини і відповідно знову обов'язковою при відведенні земельних ділянок є наукова археологічна експертиза.
Закон України
Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної
політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики
України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких
спрямовується та координується через відповідних міністрів
Верховна Рада України постановляє: 1. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 4. У Земе
... Читати далі »
У видавництві ДП "Волинські старожитності" за кошти ВГО "Спілка археологів України" вийшло нове видання - монографія Станіслава Братченко, Максима Квітницького та Михайла Швецова "Кочевники развитого средневековья на Северском Донце. (По материалам исследований 1978 г. Донецкой экспедиции Института археологии)". Монографія вводить у науковий обіг 25 комплексів кочевників періоду розвинутого середньовіччя, що були досліджені у 1978 році на правому березі Сіверського Дінця у межах Славяносербського району Луганської області. Проведена культурно-хронологічна інтрепретація речових та могильних комплексів. Розглянуті деталі поховальної практики та проведена узагальнююча етнокультурна порівняльна характеристика. Зроблена спроба визначити місце кочової групи у загальній системі половецького суспільства. Книга розрахована на археологів, істориків, краєзнавців, вчителів, студентів та всіх, хто цікавиться давньою історією українських земель.
ЗВЕРНЕННЯ ВГО "Спілка археологів України" до археологів, краєзнавців, пам’яткоохоронців, студентів України, всіх, кому дорога і хто цінить культурну спадщину нашої землі
2.Х. ц.р. Верховна Рада поспіхом, без будь-якого обговорення, за ініціативою одного з депутатів від Партії регіонів Ю.Мірошниченка, прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення". Законодавчими змінами створено механізм масової руйнації археологічних пам’яток, що завдасть нищівного удару археологічній спадщині України. Згідно ст. 54, 66 Конституції України у державі діє з 2004 р. Міжнародна конвенція "Про охорону археологічної спадщини Європи", для реалізації якої у 2005-2010 рр. було прийнято ряд законодавчих актів, що створили систему охорони та дослідження об’єктів культурної спадщини в процесі забудови міських та сільських територій, при розробці проектів землеустрою. Головним інструментом цієї системи було погодження таких проектів органами культурної спадщини, які через процедуру проведення археологічної експертизи визначали наявність чи відсутність на земельній ділянці пам’яток археології та рекомендації щодо їх охорони і використання власниками та виконавцями. Згідно з внесеними змінами, обов’язковим при розробці проекту землеустрою тепер є лише висновок-погодження відповідного місцево
... Читати далі »
Голові Державного агентства Земельних ресурсів України Тимченку С.М.
Шановний Сергій Михайлович!
Інститут археології НАН України згідно повноважень, визначених ст 12 Законом України «Про охорону археологічної спадщини», вважає за необхідне довести до Вас наступне: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення» (далі – Закон) внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного кодексу України. Передбачаються зміни до Ст. 1861 ЗК України, згідно з якими скасовуються Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, а відповідні функції зосереджуються в органах земельних ресурсів. Погодження відведення земельної ділянки органом охорони культурної спадщини передбачається тільки щодо ділянок розташованих на території історичних ареалів населених місць, та ділянок, на яких розміщені об’єкти культурної спадщини. Це положення потрібно розуміти виходячи з визначення об’єктів культурної спадщини, передбаченого чинним законодавством. Об’єкт культурної спадщини, згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи
... Читати далі »
2 грудня у Волинському краєзнавчому музею відбулася відкрита лекція завідуючої реставраційної майстерні Музею археології та етнографії Слобідської України (м. Харків) відомого спеціаліста у сфері збереження та дослідження археологічного текстилю Тетяни Миколаївни Крупи про розвиток харківського коцарства та питання консервації, зберігання та збереження історичних та етнографічних тканин у фондових приміщеннях музеїв. Захід відвідали волинські етнографи, музейщики, викладачі Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, краєзнавці.
30 листопада на комунальному кладовищі міста Володимира-Волинського відбулося перепоховання 382 останків загиблих під час Другої світової війни, виявлених експедицією ДП "Волинські старожитності" під час археологічних досліджень фундаментів замку Казимира Великого XIV ст.
Цьогорічні дослідження були продовженнями розкопок та ексгумації 2011 р., коли поруч зі стінами середньовічного замку було виявлено поховальну яму, в якій було закатовано у 1941 році 367 цивільних громадян. Але на відміну від минулорічних досліджень частину фінансування на себе взяла держава та Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва. Зокрема, відповідно до державної програми вшанування жертв війни та політичних репресій фінансувалося дослідження траншеї №1, в якій було виявлено, досліджено і ексгумовано 148 останків. Ці роботи проводило ТзОВ "Спеціалізована установа "Військові меморіали" з м. Дніпропетровська (директор - Захаров Олег). Роботи у траншеї №2, в якій було виявлено, досліджено і ексгумовано 234 останків, проводились за кошти ДП "Волинські старожитності" та за підтримки Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва з Варшави.
Минулими вихідними у Шацькому районі пройшов перший археологічний
науковий семінар «Етнокультурні процеси у межиріччі Дністра та Західного Бугу в
період з IV тис. до
н.е. до початку І тис. н.е.». Захід організований ДП «Волинські старожитності»,
ДП «Рівненські старожитності» та НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАНУ
(м.Львів) за сприяння ректора Східноєвропейського університету імені Лесі
Українки професора Ігоря Коцана.
Це перше наукове зібрання вчених-археологів на теренах
Волині. Досі археологи брали участь в історико-краєзнавчих конференціях. Тож дослідникам
далекого минулого було про що поспілкуватися між собою. Дискусії викликала
доповідь співробітника НДЦ «Рятівна археологічна служба» Богдана Сала «Етнокультурні
процеси енеоліту у межиріччі Західного Бугу та Дністра». Присутні обговорили різні аспекти існування
лінійно-стрічкової та маліцької культур.
22 листопада 2012 року Волинський краєзнавчий музей спільно з ДП "Волинські старожитності" та Генеральним Консульством Республіки Польща в Луцьку провів XLIII Волинську обласну наукову історико-краєзнавчу конференцію "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь", присвячену 200-річчю від дня народження, 175-річчю переїзду на Волинь та 125-річчю від дня смерті відомого польського письменника Юзефа Ігнація Крашевського.
Президія конференції: завідувач кафедри польської філології, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Луїза Оляндер, вчений секретар ДП "Волинські старожитності" Наталя Шкоропад та голова волинського відділення Національної спілки краєзнавців Геннадій Бондаренко
Учасники конференції виступили з доповідями та повідомленнями про життя і творчість видатного польського письменника, етнографа, журналіста, митця, про нього як прозаїка, літературознавеця, історика, етнографа, художника, про його роль у вивченні і збереженні пам’яток історії та культури Волині та врешті як про талановиту людину, яка з любов’ю увічнила в своїй творчості Волино-Поліський край. З вітальн
... Читати далі »
На базі Рівненського краєзнавчого музею з 13 по 15 листопада з
ініціативи управління культури і туризму Рівненської
облдержадміністрації відбулась семінар-нарада з актуальних питань
охорони культурної спадщини, у якій взяли участь начальники відділів
культури і туризму райдержадміністрацій та виконкомів Рад міст обласного
значення Рівненської області.
Основною темою семінару була тема збереження пам’яток
культурної спадщини зокрема пам’яток археології та нововиявлених
археологічних об’єктів.
Безпосередню та досить активну участь у роботі семінару взяли й
науковці охоронної археологічної служби Україн
... Читати далі »
У Володимирі-Волинському археологам
потрапили до рук срібні вироби давньоруського часу: колти, сережки,
намистини, натільні хрестики.
Наприкінці серпня у Володимирі-Волинському на території гімназії №4 розпочали земляні роботи, щоб прокласти нові комунікації. Колись на цій території був посад літописного міста Володимира, так зване урочище Апостольщина. У дев’яностих та на початку двотисячних тут вже працювала археологічна експедиція під керівництвом Святослава Терського. Тобто, місце однозначно багате на знахідки. Тому ДП «Волинські старожитності» спільно з управлінням культури у перший же день призупинили роботи. Відтак археологи почали дослідження. Експедиція виявила і дослідила 14 об'єктів давньоруського часу. В одному з об'єктів, знищеному траншеями у 1960-1970 роки, археологи наткнулися на скарб срібних прикрас давньоруського періоду. Поруч — рештки горщика. Напевно, саме в ньому хтось із мешканців давнього Володимира сховав перед житейськими бурями своє багатство. Скарб складається зі срібного пластинчастого браслета, витого браслета, скроневих кілець (сережки так званого «київського» типу), колтів, хрестиків та намиста. Деякі предмети за аналогією датують ХІ — першою половиною ХІІІ століття. Серед знахідок — намисто з пустотілих срібних пластин, які на кінцях оздоблені фігурками у вигляді голови змії. Аналогів цим виробам науковці поки не знають. У
... Читати далі »
8-9 листопада у м. Винниках Львівської області відбувся Міжнародний науковий семінар "Історія української археології: постаті, центри та наукові школи", організований Історико-краєзнавчим музеєм м. Виннники та Всеукраїнською громадською організацією "Спілка археологів України". Семінар зібрав археологів та істориків з різних куточків України (Києва, Львова, Одеси, Запоріжжя, Севастополя, Тернополя, Івано-Франківська, Галича, Чернівців, Луцька), з Росії (Санкт-Петербург), Польщі (Краків, Жешув), Молдови (Кишинев) та Канади (Торонто), представників різних центрів та наукових шкіл. Під час роботи семінару було презентовано виставку "Світлини до історії української археології" та 5-й випуск "Наукових студій" Історико-краєзнавчого музею, в якому розміщені публікації минулорічного семінару. Традиційним вже стала участь у роботі семінару науковців ДП "Волинські старожитності", на різних секціях були виголошені виступи Сергія Панишка про дослідника давньої історії України Віталія Шкоропада, Олексія Златогорського про дослідження Михайла Кучери 1968 р. на Гнідавській Гірці біля Луцька, Віктора Баюка про історію археологічних досліджень Луцького замку та Михайла Вашети про історіографію археологічних досліджень літописної Пересопниці. За матеріалами роботи семінару Історико-краєзнавчий музей м. Винники планує підготувати та видати 6-й випуск "Наукових студій"
25 жовтня 2012 року у смт. Меджибіж відбулась Восьма науково-краєзнавча конференція «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: архітектурна спадщина оборонних споруд України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.». У роботі конференції взяли участь науковці та краєзнавці з Києва, Гродна (Республіка Білорусь), Кам’янця-Подільського, Хмельницького, Вінниці, Луцька, Меджибожа, Жовкви. Було виголошено і обговорено цікаві доповіді, присвячені історії розвитку фортифікаційного мистецтва на території України. Спіавтором доповіді «Укріплення типу «motte and beiley» у літописному Угровську», разом з головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Юрієм Мазуриком, був кандидат історичних наук, заступник директора з наукових питань ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко. У доповіді були використані матеріали, отримані авторами у ході стаціонарних досліджень цього унікального давньоруського міста, зокрема, кам’яної мурованої вежі-стовпа. І хоча багато питань, пов’язаних з історією будівництва і функціонування Угровської вежі поки що залишаються відкритими, очевидним видаєтся віднесення цієї пам’ятки до кола укріплень типу «motte and beiley», що були поширені у середньовічний період у Західній Європі і відігравали там роль феодальних замків. Подібні укріплення, що являють собою невеликі за площею земляні пагорби, відомі і на Волині у селах П’ятидні, Фалемичі Володимир-Волинського району та у смт. Ратно. За морфологічним
... Читати далі »
Під час проведення археологічних досліджень у м. Луцьку на вулиці Кафедральна,13 виявлено скарб. Це металевий гаманець 1930-х рр., в якому зберігалося 2 золоті каблучки та 5 срібних монет Миколи ІІ. Нагадаємо, що це 4-й скарб, виявлений ДП "Волинські старожитності" протягом року. А на Кафедральній,13 роботи ще тривають....
10 серпня 2012 року експедиція ДП "Волинські старожитності" розпочала третій сезон дослідження на території давньоруського городища у місті Володимирі-Волинському. Тривалий час ми не повідомляли про результати робіт, але оскільки вони вже наближаються до завершення, хочемо висвітлити попередні дані. Найперше, на чому варто наголосити, цього року до наших досліджень приєдналися дві організації - Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва Польщі (представник - доктор Домініка Сємінська) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована установа "Військові меморіали" (директор - Захаров Олег Володимирович). Таким чином ДП "Волинські старожитності" вдалося об'єднати як потенціал науковців та дослідників, так і певні фінансові потенціали, зацікавлених у дослідженнях. Роботи на городищі ведуться на двох основних об'єктах: стіні і фундаментах замку Казимира Великого XIV ст. і масовому похованні громадян ІІ Речі Посполитої, розстріляних 1941 р.
Панорама розкопу.
Власне із дослідження решток замкової споруди і розпочалися археологічні розкопки. Мурований замок Казимира III у Володимирі проіснував менше двох років.
Захопивши західну частину Волині у 136
... Читати далі »
Близько 2 місяців на цій ділянці, що в історичній частині Луцька, тривають розкопки. Задля чого археологи відновили роботи після того, як у 1997-му році дослідження тут були призупинені, з’ясували «Волинські Новини».
Як розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, під час розкопок археологи «відкрили» частину підземної забудови Луцька 17-18 століть. «Підвали, підземелля будинків, які існували 300-400 років тому. Якщо взяти старе місто, то ми практично навколо тут маємо такі підземелля», ‒ зазначив він.
В очікуванні величезних груп заморських туристів згадали луцькі чиновники про одну з найстаріших будівель міста - Будинок Пузини, що розмістився поруч із замком. Він дійсно був у жахливому стані й потребував реставрації. Але для його відновлення потрібні фахові реставратори, яких в місті просто немає. Не довго думаючи, задіяли звичайних будівельників… І почалась історія, внаслідок якої ще одна пам’ятка Луцька втратила свою автентичність.
Будинок, в якому обиватель можливо й не розгледить щось цікаве, насправді є найдавнішим житловим у місті. Цей оригінальний витвір луцької міської архітектури. збудований у 1545-46 роках Юрієм Фальчевським, котрий в 1535 році за рекомендацією королеви Бони став луцьким єпископом. Фальчевський брав активну участь у вирішенні політичних та економічних питань держави, був одним із найбільших фундаторів будівництва в Луцьку. Після нього будинок змінив чимало власників. Був серед них і православний єпископ Афанасій Пузина, на честь якого люди й назвали пам’ятку "Будинком Пузини». Так вона значиться і в переліку об’єктів культурної спадщини.
Садиба має два поверхи та підвал. Будинок - прямокутний за планом і складається з двох частин: давнішої - мурованої, та дерев’яної, що була прибудована в 19 столітті. Перекриття першого поверху мурованої частини будинку - склепінчасті. Цікавою особливістю цієї кам’яниці є контрфорс, що підпирає праву сторону будівлі, деякі дослідники пов’язують його існування з оборонною функцією
... Читати далі »
Експедицією ДП "Волинські старожитності" завершено дослідження на
території багатошарового поселення доби неоліту - енеоліту - бронзи у с. Марія Воля Селецької сільської ради Володимир-Волинського району. Поселення знаходиться за 1 км на південний схід від села Марія Воля, в урочищі "Острів", на невисокому підвищенні в заплаві річки Свинорийки. Метою розвідкових шурфувань було виявлення
історичного культурного шару неолітичної доби. Ще у 1930-х роках на поселенні проводив дослідження відомий краєзнавець Олександр Цинкаловський, який виявив тут матеріали неолітичної доби. Для дослідження була обрана ділянка у східній частині поселення, передана сільською радою для ведення фермерського господарства. У експедиції працювали Олексій
Златогорський, Сергій Панишко, Інна Лук'янчук, Назар Новак та Олександр
Казаков. В результаті досліджень виявлено культурний шар волинської неолітичної культури доби неоліту, кільтури лійчастого посуду доби енеоліту та доби бронзи, репрезентовані як крем'яними, так і керамічними виробами. Ділянка є цікавою для подальших досліджень, враховуючи насиченість культурного шару знахідками і віддаленість поселення від населеного пункту, а отже і можливої забудови та нищення.
Експедицією ДП "Волинські старожитності" завершено дослідження на території історичної Олики. Метою розвідкових шурфувань було виявлення історичного культурного шару ранішого за відомі пам'ятки Радзивілів та їх сучасників. Адже Олика вперше згадується в Іпатіївському літописі 1149 року під назвою Оличи, на схід від селища по обох берегах річки Путилівки відоме поселення ранньозалізного віку, а неподалік - група курганів невизначеного часу. Для дослідження була обрана ділянка у центральній частині селища, віддана під приватну забудову, розташована між Свято-Троїцькою церквою 1886 р. та Колегіальним костелом Святої Трійці 1635-1640 років. У експедиції працювали Олексій Златогорський, Віктор Баюк, Тарас Верба, Микола Собуцький та Олександр Казаков. В результаті досліджень виявлено культурний шар XVI-XVIII ст., господарську яму, керамічні та металеві вироби цього ж часу. Можливо, що центр Олики, де проводились дослідження, внаслідок тривалої та активної забудови містечка втратив ще у XV-XX ст. свої історичні "пласти". Проте дослідження будуть проводитися і надалі. На необхідність таких досліджень вказує і стратиграфічний розріз шурфів, за яким історичний культурний шар розпочинається з глибини 0,5 м від денної поверхні і сягає глибини 1,0-1,5 м і численна колекція виробів XVI-XVIII ст., які представляють значний інтерес для історії, як матеріальної, так і духовної.
ДП «Волинські старожитності» продовжує
втілювати розпочатий ще в минулому році міжнародний проект спільно з Жешовським
інститутом археології (Польща) і Регензбурзьким університетом (Німеччина), в рамках якого досліджуються
пам’яткикультури лінійно-стрічкової
кераміки на Волині.Серед учасників
цьогорічної експедиції професор Томас Сайле (Німеччина, Регенсбургський
університет), Мартін Посселт (Німеччина, Регенсбургський університет), Мартін
Шрейнер (Німеччина, Регенсбургський університет), професор Анжей Пелісяк
(Польша, Жешовський університет), Мачей Дембєц (Польша, Жешовський
університет). Наразі здійснено попереднє дослідження поселення ранньої фази культури
лінійно-стрічкової кераміки... Читати далі »
5 жовтня у Рівненському краєзнавчому музеї відбулася історико-краєзнавча конференція, присвячена 80-річчю від дня народження визначного рівненського краєзнавця та музейника Гурія Васильовича Бухала. Конференція зібрала дослідників з різних куточків України: Рівного, Луцька, Києва, Брод, Дніпропетровська, Маріуполя. У центрі повідомлень на пленарному засіданні була постать Гурія Васильовича Бухала - дослідника минувшини Рівненщини, відомого своїми публікаціями про Берестецьку битву, Анну Оленіну, Івана Огієнка, Уласа Самчука, Федора Штейнгеля, Миколу Теодоровича, княгиню Несвицьку, Антоніну Горохович, Георгія Шарпака, Ніла Хасевича, Тараса Бульбу-Боровця, Брусиловський прорив, Українську Повстанську Армію, Гощу, Остріг, Корець. На конференції зі спогадами про дослідника виступили його син Олексій Бухало, директор Рівненського музею Олександр Булига, Юзеф Нікольченко, Володимир Мушировський, Галина Данильчук, Людмила Шлапак. Учасники конференції відвідали також місце Гурбівської битви УПА у квітні 1944 року (на межі сучасних Рівненської (Здолбунівського, Дубенського та Острозького районів) та Тернопільської (Кременеччина) областей. Під час секційних виступів були представлені дослідження волинських археологів: співробітників ДП "Рівненська старовина" Богдана Прищепи, Миколи Хомича у співавторстві з краєзнавцем Михайлом Славінським про поселення давньоруських металургів біля села Велика Клецька Корецького району, Віталія Ткача про багатошарову пам'ятку Клю
... Читати далі »
У видавництві ДП "Волинські старожитності" побачила світ книга "Інтелектуальна еліта Волині". Автором і упорядником цього проекту є відомий дослідник Волині, голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко. Книга є своєрідною хрестоматією, присвячена представникам волинської еліти, політикам, полководцям, знатним родинам. У ній зібрано окремі нариси і дослідження про відомих людей Волині різних часів. У розділі першому "Еліта на різних етапах історії" вміщено публікації про князів Острозьких, родину Левчанівських, Ігоря Стравінського, Миколу Лоського. У другому розділі "Еліта княжої доби" розповідається про Данила Галицького, Володимира Васильковича, князів Сангушко, князів Святополк-Четвертинських. У третьому розділі "Церковна еліта в історії краю" вміщено статті про Адама Киселя, Миколу Теодоровича, Поліекта Гапановича, Арсена Річинського. Четвертий розділ присвячено генеалогії окремих родів волинської аристократії: Гулевичів, Заславських, Острозьких, Сангушків, Радзивілів тощо. У п'ятому розділі "Історичні постаті краю ХІХ - до середини ХХ ст." представлені біографічні нариси про Юзефа Ігнація Крашевського, родину Олізарів, Лесю Українку та родину Косачів, Володимира Караваєва, Антонія Мошинського, Андроника Лазарчука, Леоніда Маслова, родину Перетятковичів. Книга розрахована на дослідників історії краю, вчителів і викладачів курсу "Волинезнавство", учнів, студентів і всіх, хто цікавиться Волинню.
20 вересня 2012 р. у селищі Ратне та селі Кортеліси відбулася 42 Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України і Волині", організована Ратнівською райрадою, райдержадміністрацією, Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Волинським краєзнавчим музеєм, Кортеліським історичним музеєм та ДП "Волинські старожитності". Конференція була приурочена 70-річчю трагедії 1942 року, але її учасниками було розглянуто широке коло питань, зокрема з історії населених пунктів Ратнівщини: селища Ратного, сіл Здомишель, Велимче, Заброди, Лучиці, Млинове, Кортеліси, Броди, Самари-Оріхові, Видраниця, Піски-Річицькі, з історії археологічних досліджень, з історії Кортеліської трагедії 1942 р., загальні питання історичного краєзнавства та волинезнавства. Окремі виступи були присвячені етнографічним дослідженням Ратнівщини, в яких висвітлено результати етнографічної експедиції у села Межисить, Денисів, Голики, Залисицю, Самари, Підгір'я, організованої у липні 2011 р. кафедрою документознавства та музейної справи Волинського національного університету імені Лесі Українки та ДП "Волинські старожитності". На пленарному засіданні виступили науковці ДП "Волинські старожитності": Сергій Панишко з доповіддю "Укріплення типу motte and bailey у смт. Ратне" та Дмитро Дем'янчук з доповіддю про археологічні дослідження на городищі у Ратне та про археологічні дослідження на поселенні культури лійчастого
... Читати далі »
Завершив свою роботу відомий Форум видавців у Львові. В окремому павільйоні були представлені і видання ДП "Волинські старожитності". Видавництво нашого підприємства представляли співробітники Василь Охріменко, Ірина Хаймик та Віталій Затворницький. Видання, які були представлені на форумі вже відомі волинянам: це "Археологічні дослідження України" за 2009 та 2011 роки, "OIUM. Черняхівська культура на Україні", "Волино-Подільські археологічні студії", "Минуле і сучасне Волині та Полісся" (випуски присвячені Луцьку та 1812 р.), "Польська державна поліція на Волині" Олега Разиграєва, "Пам'ятки археології Луцького району" Михайла Кучинка і Олексій Златогорського, біобібліографія Вальдемара П'ясецького, Наталії Пушкар та ще з десяток краєзнавчих, методичних, словникових видань. "Цьогоріч, - розповів Василь Охріменко, - ми розпродали все що привезли. Навіть довозили ще видання з Луцька на другий день форуму. Форум - це унікальне явище у видавничій справі. Багато зустрічей, емоцій і неймовірна різнобарвність видань. В нас ще мало досвіду участі у таких акціях (лише другий рік), але все рівно задоволені результатами. Запам'ятався ще один з покупців, який запитав, чи наш логотип не пов'язаний з нашими знахідками з археологічних досліджень. А потім привів цілий гурт "рунознавців" до нашого павільйону..."
14 вересня на місці колишнього православного монастиря у селі Мала Осниця Маневицького району відбулися урочистості, пов'язані з встановленням охоронного знаку і хреста та їх освячення.
Дослідження на території монастиря впродовж 2011-2012 років проводила експедиція ДП "Волинські старожитності" під керівництвом Олексія Златогорського. Під час археологічних розкопок виявлено фундаменти дерев'яного храму, поховання монахів, велику кількість керамічних виробів, прикрас та монет XVI-XVII ст. Зокрема, серед знахідок привертають увагу кахлі з гербами родини Чарторийських та фрагмент тарілі для пожертувань з написом "Всякое даяние да будет благо". За історичними джерелами будівництво монастиря Св.Трійці у Малій Осниці належить відомому меценатові середини XVI ст. Михайлу Чарторийському. На території обителі він заповідав поховати і себе. В радянський час на території старого монастиря були зроблені силосні ями, а вже у роки незалежності вони перетворилися у місцеве сміттєзвалище. З ініціативи волинських археологів та директора Маневицького краєзнавчого музея Петра Хомича на пам'ятку виготовлено охоронну документацію, місцеві школярі прибрали територію. За кошти археологів виготовили і охоронний знак.
В урочистостях прийняли участь працівники ДП "Волинські старожитності", Маневицького краєзнавчого музею, представники районної влади, дирекція, педагогічний колект
... Читати далі »
Сьогодні у Волинському
краєзнавчому музеї презентовано
«Археологічні дослідження в Україні»
(АДУ) – щорічне видання Польового
комітету Інституту археології НАН
України. Збірник містить інформаційні
повідомлення про роботу археологічних
експедицій поточного польового сезону.
Видання про дослідження 2011 року вперше
структуровано за адміністративно-територіальним
поділом України на зразок радянського
«Археологические открытия»,
включає більше 250 повідомлень про
археологічні дослідження на теренах
України. Видання багатоілюстроване, за
обсягом майже 500 сторінок. На обкладинці
оформлене авторською світлиною Віктора
Чухрая «Луцький замок з висоти пташиного
лету».
Під час презентації
виступили автори «волинського» та
«рівненського» розділу АДУ-2011: Олексій
Златогорський, Сергій Панишко, Вікт
... Читати далі »
Наприкінці серпня 2012 року у місті Володимирі-Волинському на території гімназії №4 розпочалися земляні роботи з метою прокладання нових комунікацій. Роботи проводились на території посаду літописного Володимира в урочищі Апостольщина. Неподалік та безпосередньо на місці прокладання траншей проводились у 1990-х та на початку 2000-х років археологічні роботи експедицією під керівництвом Святослава Терського. ДП "Волинські старожитності" спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації уже у перший день земляних робіт зупинили ї проведення. І відразу ж розпочалося археологічне дослідження у межах наявних траншей. Експедиція під керівництвом Златогорського Олексія, працівників Вашети Михайла (керівник розкопу), Сергія Панишка, Тараса Верби, Новака Назара, Балика Олексія, Чопюка Володимира та студентів-музеєзнавців І курсу Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (Масловський Юрій, Штець Юрій) виявила і дослідила 14 об'єктів давньоруського часу. В одному з об'єктів, знищеного траншеями, прокладеними у 1960-1970-ті рр. було виявлено скарб срібних прикрас давньоруського періоду. Скарб сильно пошкоджений і потребує негайної реставрації. Він складається з срібних шийної гривні, пластинчастого браслета, витого браслета, скроневих кілець (сережки "київського" типу), колтів, хрестиків та намиста. Зокрема, скроневі кільця (сережки так званого "київського" типу) виготовлені з срібла, оздоблені зерню, пустотілі в середині, розміром біля 1 см в діаме
... Читати далі »
1 вересня 2012 року після важкої хвороби відійшов у вічність видатний український музеєзнавець, історик-краєзнавець, засновник Торчинського історичного музею Григорій Олександрович Гуртовий
Колектив ДП "Волинські старожитності" із глибоким сумом сприйняв цю звістку про одного з наших колег, друга та наставника. Життя і діяльність Григорія Гуртового залишається взірцем для кожного волинянина, який шанує і пам'ятає власну історію, для кожного українця як приклад самовідданого служіння культурі.
На берегах Хрінницького водосховища у Рівненській області завершила роботу Волинська рятівна археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом доктора історичних наук Дениса Никодимовича Козака. Це був ювілейний, двадцятий сезон, роботи експедиції, в якій приймали участь працівники ДП "Волинські старожитності" Олексій
Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко, Віктор Баюк, Сергій
Демедюк, Дмитро Дем'янчук, Віталій Затворніцький, Микола Собуцький,
працівники ДП "Рівненська старовина" Юрій Харьковець, Богдан Прищепа,
Віталій Ткач та студенти двох рівненських університетів (керівник -
Богдан Прищепа), Львівського національного університету ім. Івана
Франка, Волинського національного університету ім. Лесі Українки
(керівники - Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко).
Археологічні розкопки були проведені на двох поселеннях: в урочищі «Шанків Яр» між селами Хрінники та Набережне і в урочищі «Високий берег» на околиці с. Хрінники. А на поселенні ранніх слов'ян в урочищі "За лісом" на околиці с. Товпижин закладено розвідкову траншею. В урочищі «Шанків яр» знаходиться багатошарове поселення, на якому найбільш ранні знахідки датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення у середньовіччі охоплюють період від VІІ–VІІІ ст. до ХV ст. Значне поселення тут існувало у пізньоримський час (ІІІ – початок V ст. н. е.). Під час цьогорічних досліджень на поселенні виявлено споруди раннього залізного
... Читати далі »
Нещодавно завершено роботу археологічної експедиції у селі Пересопниця Рівненського району під керівництвом заступника директора ДП "Рівненська старовина" Богдана Прищепи. У дослідженнях брали участь співробітники охоронних археологічних служб із Рівного (ДП "Рівненська старовина") та Луцька (ДП "Волинські старожитності"), студенти Рівненського державного гуманітарного університету та члени археологічного гуртка Рівненського міського палацу дітей та молоді. Перед експедицією стояло завдання проведення археологічних розвідок, виявлення нових пам'яток, уточнення меж та культурної приналежності відомих пам'яток, виявлення і дослідження культурних шарів та об'єктів різних археологічних періодів. За результатами археологічних розвідок на території Пересопниці та поблизу неї виявлено десять нових пам'яток археології, на які підготовлено охоронну документацію. Археологічні розкопки проводилися на різних пам'ятках: на городищі, що є рештками дитинця літописної Пересопниці ХІІ-ХІІІ ст., на багатошаровому поселенні в урочищі "Пастівник" та на багатошаровому поселенні в урочищі "Баранівка", що знаходиться на південно-східній околиці села. На городищі досліджено залишки давньоруського житла. Виявлені в заповненні будівлі поблизу пічки уламки гончарних горщиків та залізні вироби (ніж та фібула), дозволяють чітко датувати житло ХІ століттям. На території урочища "Пастівник" досліджено господарську споруду давньоруського часу ХІІ - першої половини ХІІІ ст. Виявлено численні ула
... Читати далі »
Протягом
літа в Луцьку діє акція під назвою
«Екскурсоводи у відпустці». Тематичні
безкоштовні екскурсії проводять відомі
люди Луцька: історики, краєзнавці,
письменники, актори, громадські діячі.
Організаторами
проекту є «Центр туристичної інформації
та послуг» та
управління міжнародного співробітництва
та туризму Луцької міськради.
Уже
пройшли екскурсії на такі теми: «Луцький
Єрусалим» (Луцьк як багатокультурне
місто), «Трагічні та героїчні сторінки
Луцька у воєнні роки», «Середньовічний
Луцьк», «Луцькі євреї», «... Читати далі »
Під час проведення земляних робіт у старій частині Луцька по вулиці Кафедральна,13 (орендар - ТзОВ "Луцькміськбуд") було виявлено залишки об'єктів XVII ст. Враховуючи той факт, що археологічні дослідження проводилися на ділянці у 1997 році, земляні роботи здійснювалися під наглядом спеціаліста-археолога (науковий співробітник М.П.Вашета). Роботи було призупинено і наказом директора підприємства створено комісію для вивчення і вирішення питання щодо доцільності проведення археологічних досліджень на цій земельній ділянці. До складу комісії увійшли директор ДП "Волинські старожитності" Златогорський О.Є., заступник директора з наукової роботи підприємства, кандидат історичних наук Панишко С.Д., завідувач кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Волинського національного університету ім. Лесі Українки, доктор історичних наук Кучинко М.М., викладач кафедри історії України та етнокомунікації Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка", доктор історичних наук Терський С.В., науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, кандидат архітектури Лукомський Ю.В. та директор Луцького державного історико-культурного заповідника "Старий Луцьк" Рудецький П.А. До участі в роботі комісії запросили вченого секретаря підприємства Шкоропад Н.В., голову Комітету захисту національної спадщини Громадської Ради Волині Левчука І.В. та головного спеціаліста відділу охорони
... Читати далі »
14 серпня відзначає свій День народження наш колега Богдан Анатолійович Прищепа, кандидат історичних
наук, доцент кафедри всесвітньої історії Рівненського інституту
слов’янознавства, заступник директора ДП «Рівненська старовина».
Високо цінуємо Ваші наукові відкриття, плідну роботу... Читати далі »
Завершено спільну експедицію Федерації скаутів "Галицька Русь" (керівник Кирило Арбатов), Благодійного фонду "Останній солдат" (науковий консультант Сергій Ткачов) та ДП "Волинські старожитності" (науковий консультант - заступник директора Сергій Панишко) поблизу села Залізниця Любешівського району. Основним завданням роботи пошуковців та археологів було виявлення війського кладовища часів Першої світової війни. Роботи проводились шляхом закладання пошукових траншей та шурфів на місці вірогідного розміщення кладовища, що було встановлено за інформацією місцевих жителів. За їх розповідями, на південний схід від Залізниці, у прифронтовій зоні в лісі діяв російський польовий лазарет і існувало військове кладовище. Пошуки кладовища проводились на видовженому із сходу на захід піщаному підвищенні. У східній частині траншеї довжиною 34 м було зафіксовано дві плями від заповнень поховальних ям. При їх розчистці виявлено два одиночних поховання, орієнтований головою на південний захід. Поховання №1 здійснено у труні, скелет не мав видимих прижиттєвих травм. Натомість, кістяк поховання №2 мав чітки сліди численних переломів кісток та черепа. Окрім цього покійний мав не природне положення, що вказує на його поміщення у могилу у закляклому стані. Знахідки з поховань представлені пряжками від поясних ременів та гудзиками. Оскільки концентрація поховань у східній частині траншеї вказувала на західну межу кладовища, було вирішено перевірити його поширення на гребені підвищен
... Читати далі »
Цього року експедиція ДП "Волинські старожитності" продовжує дослідження на території давньоруського городища у місті Володимирі-Волинському. Роботи ведуться на двох основних об'єктах: стіні і фундаментах замку Казимира Великого XIV ст. і масовому похованні громадян ІІ Речі Посполитої, розстріляних у середині ХХ ст. Нагадаємо, що минулого 2011 року експедицією було досліджено і ексгумовано 367 поховань. Вже у перший день досліджень, 9 серпня, є результати: знахідка чотирьох золотих монет ХІХ-ХХ ст. (одна - російська, три - французькі), виявлені поруч із розстріляними. Експедиція (як завжди) має значні фінансові проблеми. Всі минулорічні обіцянки влади і польської сторони стосовно фінансової допомоги археологам залишились на совісті обіцяючих. Дослідження проводяться лише власними силами та за власний кошт. І скільки ще невинного загиблим чекати перепоховання на сьогоднішній день нам сказати важко. Це може бути і рік, і два, і десятиріччя, адже поховальна яма розстріляних тягнеться майже на сотню метрів. Сергій Панишко про дослідження у Володимирі 2012 р.:
Про дослідження минулого року і обіцянки влади допомогти археологам:
http://volga.lutsk.ua/ukr/rubrics/memory/1268/
В Любомльському краєзнавчому
музеї, в постійно діючій експозиції залу археології, створено вітрину, присвячену новим
дослідженням на території Шацького району. Усі матеріали були отримані під час
робіт Шацької рятівної археологічної експедиції ДП «Волинські старожитності» протягом
2009-2012 р.р. і походять з пам’яток в Шацьку та сіл Світязь, Пулемець, Кошари,
Пульмо. Найбільше цікавих знахідок представлено з розкопок багатошарового поселення в ур. Сад, що в Шацьку.
Серед них цілі та реставровані посудини класичної фази поморської культури(середина VІ-IV ст. до н.е), середньовічні металеві
прикраси, елементи одягу, побутові речі, знаряддя праці, монети та зброя, а
також вироби з кістки і каменю. Найдавнішими знахідками є сверлені кам’яні
сокири та біфаціальна сокира з кременю, які датуються епохою бронзи. Вітрину
змонтовано за кошти ДП «Волинські старожитності». Надалі планується розширення
виставки, так як музейна колекція з Шацького району постійно поповнюється
новими знахідками, які мають велику наукову і експозиційну цінність, та не
повинні вкриватися пилом в фондосховищі. Відкриття вітрини відбулося за
сприяння і підтримки директора Любомльського музею Остапюка Олександра
Дмитровича.
1 серпня 70-річчя відзначила відома дослідниця Лесі Українки, музеєзнавець, краєзнавець, історик, завідуюча фондами Волинського краєзнавчого музею Наталія Юхимівна Пушкар.
Народилася вона у с.Хрінниках на Рівненщині, звідки родом був батько, дитинство провела у с. Полонка біля Луцька, куди переїхала мати у 1945-му р. У 1948 р. родина переїхала до Луцька. У 1961 р. вступила до Луцького педінституту на історико-філологічний факультет, після закінчення якого почала працювати науковим співробітником Волинського краєзнавчого музею. З лютого 1972 р. по сьогоднішній день - Наталія Юхимівна завідує фондами музею. Н.Ю.Пушкар - великий популяризатор музейних здобутків. Кожне цікаве надходження викликає у неї бажання поділитися ним з якнайширшою аудиторією, адже не всі музейні предмети відразу знаходять шлях до відвідувачів музею через експозиції. Багато музеїв нашого краю налагодили свою роботу завдяки діяльності Н.Пушкар: Володимир-Волинський, Маневицький і Ковельський історичний, Лобненський і Лопатенський музеї бойової Слави, Кортеліський музей історії села. "Червоною ниткою" досліджень невтомного знавця нашого краю є тема волинських сторінок біографії Лесі
... Читати далі »
Шацька
рятівна археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» продовжує третій
сезон досліджень багатошарового середньовічного поселення на околиці села Пулемець Шацького району, яке відкрите
було у 2010 р. науковим співробітником Демедюком С. В. В минулі роки пам’ятка
обстежувалась поверхово і розвідковими шурфами. Зараз на її території закладено розкоп площею 48 м² (6×8 м). В ньому відкрито і досліджено 22
заглиблених об’єкти серед яких стовбові ями і невеликі споруди, більшість з
яких датується XVст.
У засобах масової інформації області поширилася інформація, що у місті Луцьку по вулиці Ковельська,47 а ведеться будівництво на території з культурним шаром чи на давньому похованні ("На місці давнього поховання хочуть звести висотку?"). 25 липня 2012 року працівниками ДП "Волинські старожитності" Михайлом Вашетою та Тарасом Вербою спільно з головним спеціалістом сектору охорони культурної спадщини Волинської ОДА Петром Ходанем проведено обстеження цієї ділянки будівництва. В стінках котловану (розмірами 40х20 м і глибиною 3-6 м ) та на його дні об'єктів археології та історичного культурного шару не виявлено. У відвалах грунту, що переміщений за межі ділянки, наявні лише керамічні вироби першої половини ХХ ст. (уламки цегли, посуду). Волинських археологів приємно вразила реакція і депутатів (Андрій Калахан), і місцевого телебачення та преси стосовно будівництва на території, де є ймовірність наявності історичного культурного шару (давнє приміське село Красне). Але все ж таки необхідно було хоча б трохи почекати, щоб вивчити і всі матеріали стосовно забудови на цій ділянці, і провести саме натурне обстеження котловану. Адже документи на забудову мають певні "географічні" та юридичні казуси: мінялася і адреса ділянки, мінялися і її власники. Та й отримати доступ до будівництва ми відразу не змогли. Тому досить неприємно вдарила по діловій репутації "Волинських старожитностей" інформація, що прозвучала у новинах ТРК "Аверс". Ми дуже поважаємо журналістів, наших друзів та
... Читати далі »
Минулого тижня експедицією ДП
«Волинські старожитності» під керівництвом Андрія Бардецького було здійснено
рятівні археологічні дослідження в селі Радовичі і Тагачин Турійського району
на ділянках відведених для ТзОВ «Аміла» під індивідуальне житлове будівництво.
В експедиції брали участь науковий працівник Сергій Демедюк і наймані з числа
місцевих жителів робітники.
20 польовий сезон розпочався у Волинської рятівної археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом Д.Н. Козака на березі Хрінницького водосховища. За 20 років досліджено десятки тисяч квадратів площі, сотні археологічних об'єктів, що відносяться до енеоліту, епохи бронзи, ранньозалізного віку, зубрицької, вельбарської, райковецької культур, давньоруського часу та литовсько-польської доби. Експедиція стала справжньою польовою науковою школою для багатьох волинських археологів: Олексія Златогорського, Віктора Баюка, Сергія Демедюка, Михайла Вашети, Дмитра Дем'янчука, для студентів українських вишів зі Львова, Рівного та Луцька. Написано вже три монографії про дослідження у Хрінниках: "Давні землероби Волині", "Венеди" та "Етюди давньої історії України". За роки експедиції в навколишніх селах народилася легенда про готську відьму, досліджену археологами: готи своїх покійників не ховали, а спалювали, лише чаклунів віддавали цілковито землі. Найвизначнішими знахідками експедиції за 20 років стали бронзова фігурка язичницького божка Сарапіса з житла-святилища гота, готське капище-жертовник, на якому приносилися в жертву тварини та люди, зображення рала на трипільській амфорі, споруда-коптильня рибака ранньозалізного віку, споруда-млин готів та багато інших унікальних для історії Європи знахідок. Цьогоріч в експедиції під керівництвом Дениса Козака традиційно
... Читати далі »
Шацька експедиція ДП "Волинські старожитності" під керівництом Сергія Демедюка завершила дослідження на території середньовічного могильника у смт. Шацьк. Могильник знаходиться на території Шацького житлово-комунального господарства по вулиці Т.Шевченка, на першій терасі північного берега оз. Люцимер. В історичній літературі дані про ці поховання відсутні, лише зі свідчень очевидців було відомо, що під час земляних робіт і будівництва на території ЖКГ в різний час виявлялися людські рештки. Ще у 2011 р. у центральній частині ділянки було закладено розвідковий шурф розмірами 3х4 м, в якому виявлено фрагментовані та цілі поховання людей. Інформація про могильник була передана до обласного управління культури, виготовлена облікова документація на пам'ятку. Нині експедицією у західній частині ЖКГ було закладено ще один шурф розмірами 2х4 м, в якому також досліджено 10 поховань. За супровідним матеріалом (пруські та польські монети), цей могильник датується пізньосередньовічним часом - між 1620 та 1650-ми роками. Проте у шурфах виявлено і давньоруську кераміку. Дослідники припускають, що поруч із похованнями могла існувати і церква ранньосередньовічного часу. Дослідження завершилися встановленням на території пам'ятки охоронного знаку: віднині цю територію можливо розбудовувати лише після її повного археологічного дослідження.
Експедиція ДП "Волинські старожитності" під керівництвом Сергія Демедюка на розкопі у Шацьку виявила унікальні знахідки періоду Київської Русі. Це - бронзова підвіска з рельєфним зображенням ангела, ймовірно, архангела Михаїла ХІ ст. та не пошкоджений часом кістяний гребінь ХІ ст. Вони (разом із виявленими керамічними та металевими виробами цього ж часу) ще раз підтверджують, що пам'ятка археології у Шацьку - не рядова, а княжа резиденція. Як рахує Сергій Демедюк, це один із центрів турово-пінських князів на Волинському Поліссі. Роботи тривають.
