У селі Грушвиця Перша біля Рівного завершено археологічні досліження на городищі давньоруського часу Х-ХІ ст.

Село відоме своїми археологічними пам’ятками: крем’янною майстернею трипільської культури, поселеннями ранньозалізного, римського, давньоруського, пізньосередньовічного часів, але, у першу чергу, – давньоруським городищем, яке вперше обстежив у 2003 році Богдан Прищепа. Городище частково знищене із західної сторони глиняним кар’єром 1930-х років.

Метою Рівненської археологічної експедиції Інституту археології НАН України було зачистити стінки кар’єру для виявлення присипаного і знищеного культурного шару давньоруського часу. У складі експедиції працювали Олексій Войтюк (керівник), заступник сільського голови Грушвицької ради Володимир Михальчин, луцькі археологи Михайло Вашета, Олексій Златогорський, Володимир Чопюк, студенти Максим Залужний, Віталій Тимощук, Валентин Максимчук.

Тепер ми можемо приблизно уявити як виглядало це городище в давньоруський період. Ймовірно, це городище-сховище або лицарський замок – укріплення типу «мот-і-бейлі», що суттєво доповнює історію давньоруського Погориння.  
– Під час зачистки стінок кар’єру, – розповідає керівник експедиції Олексій Войтюк, – виявлено залишки дерев’яних укріплень (лагів) від оборонного частоколу двора. Тобто, тепер ми можемо приблизно уявити як виглядало це городище в давньоруський період. Ймовірно, це городище-сховище або лицарський замок – укріплення типу «мот-і-бейлі», що суттєво доповнює історію давньоруського Погориння. Під час досліджень знайдено також значну кількість крем’яних виробів і заготовок. Про те, що городища на Волинській височині біля Рівного, у давні часі були також палеолітичними стоянками, відомо. Але, що така сама ситуація у Грушвиця – стало зрозуміло завдяки археологічним дослідженням.

Володимир Михальчин, заступник сільського голови Грушвицької ради, розповів про те, що сільська рада вже давно хоче перетворити історичний об’єкт на туристичний.

– Цьому сприяє і мальовнича природа в селі, і ставлення та бажання місцевого населення. Після досліджень варто говорити про функціонування в давньоруські часи на території Грушвиці лицарського замку, а тому можлива часткова його реконструкція, яскравий приклад чому – заповідник у Переспониці, що знаходиться за 20 км від нашого села. Реконструкція передбачає у майбутньому подальші археологічні дослідження, проведення фестивалів та лицарських турнірів, а все це у сукупності – дасть новий струмінь активного культурного життя громади, – зазначив Володимир Михальчин.

 Аерофотозйомка городища Юрія Ойцюся.

Джерело: Інтернет-видання «Волинь-Нова»