СУ "Волинські старожитності" Субота, 19.08.2017, 08:28
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Серпень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2010 » Серпень » 27 » "Безбатченкі" по-турійські або українська географія культурного лиха розширюється
13:54
"Безбатченкі" по-турійські або українська географія культурного лиха розширюється
Нещодавно Турійською селищною радою було подано до ДП "Волинські старожитності" проект землеустрою щодо зміни меж слища Турійськ. "Волиньводпроектом" розроблено новий генплан населеного пункту, на якому відображено практично все: від нових земель для житлової забудови до офісних чи складських приміщень ТзОВ "Аміла". Не має лише земель історико-культурного призначення. Звичайно, навіщо вони селищу? На форумі туричан мешканці цікавляться своєю історією, але практично жодної наукової чи хоча б правдивої інформації ніхто не подає...
Хоча відомий дослідник волинських городищ Павло Раппопорт у своїй книзі "Військова архітектура західноруських земель X-XIV ст." зазначає: "Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р.Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині."
Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України та й більшість дослідників його підтримують. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х-ХІV ст.
Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв'язку з Любецьким з'їздом князів.
Свого часу і Олександр Цинкаловський писав про Турійськ наступне: "В 1205 р. Турійськ несподівано захопили війська литовців і ятвягів. В 1366 р. Турійськ як королівщина належав до Володимирського замку. В XIV ст. містечко належало Федору Янушевичу, а у 1545 р. - князю Роману Сангушко. До Сангушків належав також замок, що знаходився серед багон над р.Турією, де було колись старе городище (в ХІ-XIV ст.) і 15 околичних сіл. В XVIII ст. Турійськ належав до Осслінських, де вони побудували палац, а у 1812 р. перейшов у власність родини Ожешків. В кінці ХІХ ст. було там 182 доми і 2,772 жителя, дві церкви, одна з них мурована з 1845 р., друга - дерев'яна з 1662 р. на передмісті Липа. В містечку тоді був ще мурований костел, 2 єврейські доми молитви, 3 крамниці, 24 ремісника, 4 вітряки і водяний млин, ярмарки 4 рази на рік. Жителі Турійська займалися фірманкуванням, рільництвом і ткацтвом. В ХІХ ст. рух і торгівлю в містечку значно збільшував приїзд сюди євреїв з цілої Волині і Полісся. Ці прочани масово приїздили сюди тому, що там проживав широко відомий єврейський рабин-чудотворець. За переписом 1911 р. в Турійську було 3,383 жителя, волосне правління, міщанська управа, пошта, телеграф, земська поштова станція, школа, бібліотека, земський амбулаторний пункт, акушерка, аптека, склад аптечних товарів, горілчана державна крамниця, 24 різних крамниць, газовий млин, кооператив і земська випозичальня сільськогосподарських машин, щомісячні ярмарки".
Багата історія селища не знайшла висвітлення у його новому генплані - бо ж до його розробки не було залучено жодного археолога! Звичайно на площі Турійська у 908,90 га не всі землі є історико-культурного призначення, але окрім історичного городища, в самому селищі у ХІХ ст. знайдено скарб срібних гривен, ручка від меча зі срібною інкрустацією, бронзові іконки та хрести-енколпіони. Про це добре знають "чорні" археологи, але ж не місцеві чиновники. Навіщо їм історія чи минуле? В голові лише  можливість заробити на продажі земель, хай навіть із прахом предків... І так розширюється українська географія культурного лиха.
До речі, знахідки з Турійська (скарб срібних гривень, прикраси) зберігаються у Ермітажі. І відвідувачі всесвітньовідомого російського музею, подивившись на них, шукають на географічній карті колишнє волинське містечко. Можливо, навіть цікавляться його історією. Та на жаль самим туричанам, як бачимо, ця історія не потрібна...


Герб Турійська


Бронзовий хрест-енколпіон


Турійськ на поштовій листівки початку ХХ ст.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"
Прикріплення: Малюнок 1 · Малюнок 2 · Малюнок 3
Переглядів: 843 | Додав: mrzlatik | Теги: Ермітаж, Турійськ, генплан
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017