3 липня 2010 року розпочалася спільна етнографічно-археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» та Волинського національного університету ім.Лесі Українки у селі Стобихва Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.
Експедиція фінансується за рахунок коштів ДП «Волинські старожитності» та мецената Вадима Вороб’я. Останній планує побудувати у селі музей історії та відновити давню Успенську церкву.
У складі експедиції працюють:
Алла Дмитренко – кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи Волинського національного університету ім. Лесі Українки, керівник етнографічної експедиції;
Олексій Златогорський – директор ДП «Волинські старожитності», керівник археологічної експедиції;
Людмила Мірошниченко-Гусак – старший науковий співробітник відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею;
Юлія Буйських – аспірантка кафедри етнології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка;
Михайло Вашета – науковий співробітник ДП «Волинські старожитності».
Студенти-музеєзнавці Волинського національного університету (ІІ курс) у селі Стобихва проходять етнографічну практику.
Вже на сьогоднішній день зібрано польові етнографічні матеріали, записано розповіді старожилів села, проведено шурфування пам’ятки археології – багатошарового поселення доби міді, бронзи, Київської Русі та пізнього середньовіччя на східній околиці Стобихви, виявлено нові археологічні пам’ятки.
Експедиція буде тривати до 10 липня 2010 року. Після камеральної та лабораторної обробки зібраних матеріалів буде випущена спільна монографія у видавництві ДП «Волинські старожитності» з історії Стобихви. Історична довідка.
Село Стобихва відоме до середини ХХ століття як містечко, що існувало вже у XVII ст., хоча перша писемна згадка про нього у джерелах відноситься до 1703 року. Належало воно шляхтичу Стефану-Петру Річицькому, опісля – Чарнецьким, Рачинським, Свірчевським, Кушелям, Станішевським, Леонардам. В ХХ ст. у селі було випадково знайдено скарб із декількома сотнями срібних та мідних монет середини XVII ст.
Назва села походить від річки Стобихівки (до кінця ХІХ ст. називалася «Став»), лівої притоки Стоходу. Навколо села знаходяться мальовничі місця – дубові і соснові ліси, соковиті луки, сінокоси.
Під час проведення «Стохідської операції» російських військ 1916 р. мешканці містечка були евакуйовані. Повернулися на батьківщину лише частина жителів, а у 1930-х роках їх вже виселила польська влада – оскільки місцевість увійшла до зони Поворського військового полігону. У 1940 р. жителі були переселені у Бессарабію вже радянською владою. Лише у 1946 р. частина жителів повернулася.
У містечку діяла Успенська церква, побудована на початку XVIII ст. На початку 1940-х рр. церква була знищена.
У 1988 р. в селі знімали художній фільм «Микола Вавілов» (студія «Мосфільм», режисер Олександр Прошкін). 
Алла Дмитренко розповідає студентам історію села 
Хата з солом'яним дахом у центрі села 
Археологічна пам'ятка - багатошарове поселення на сході села 
Закладання шурфів на пам'ятці 
Урочище "Панська гора" 
Хрест на місці Успенської церкви |
