СУ "Волинські старожитності" Середа, 18.10.2017, 21:35
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2012 » Грудень » 9 » Лист Інституту археології НАН України до територіальних органів влади України стосовно змін у земельному законодавстві
22:49
Лист Інституту археології НАН України до територіальних органів влади України стосовно змін у земельному законодавстві
Головам обласних
державних адміністрацій

Головам обласних рад

Начальникам головних
 управлінь Держземагентства
в областях


Законом України від 02.10.2012р. було внесено зміни до Земельного кодексу України щодо порядку погодження проектів землеустрою при відведення земельних ділянок. Зазначеним законом посилено охорону культурної спадщини в частині обов’язковості погодження з органами охорони культурної спадщини проектів землеустрою при відведення земельних ділянок в разі наявності на них, поряд з іншим, об’єктів культурної спадщини.
Проте деякими регіональними державними органами, що здійснюють реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, внесені зміни хибно інтерпретуються як такі, що позбавляють необхідності погодження проектів землеустрою з органами культурної спадщини в цілому. Це створює ситуацію невизначеності в Україні, провокує на порушення чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, створює реальну загрозу руйнування та втрати археологічної спадщини України, яке є національним надбанням людства.
У зв’язку з цим, у відповідності до повноважень Інституту археології, визначених ст. 12 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», просимо звернути увагу:
1.    У відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об’єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти (об’єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
2.    У відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», об’єкт археологічної спадщини (далі – археологічний об’єкт) – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їх частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного погляду і повністю або частково зберегли свою автентичність.
3.    Особливістю об’єктів археологічної спадщини є те, що вони можуть бути невиявленими станом на момент погодження проекту землеустрою щодо конкретної земельної ділянки, тобто відносяться до категорії таких, які «можуть бути виявленими». (ст. 7 ч. ІІІ Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Це зобов’язує орган, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин звертатися з запитом до органів охорони культурної спадщини щодо встановлення юридичного факту наявності або відсутності об’єкту культурної (археологічної) спадщини на запитуваній земельній ділянці.
4.    Встановити юридичний факт наявності або відсутності об’єкту археології можливо лише за наслідками здійснення археологічної розвідки (експертизи). Без висновку за результатами археологічної розвідки (експертизи) встановлення цього факту відповідним державним органом є неможливим. Відтак надання органом охорони культурної спадщини висновку про відсутність необхідності у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також безпосередньо погодження проектів відведення земельних ділянок без проведення археологічної розвідки (експертизи) є перевищенням службових повноважень.
Погодження проектів відведення земельних ділянок територіальними органами державного агентства земельних ресурсів України із посиланням на відсутність відомостей про об’єкти археології на земельній ділянці, що відводиться, станом на дату погодження проекту, також може розцінюватися як перевищенням службових повноважень.
Перевищення службових повноважень тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 365 КК України. За умови відсутності умислу подібні дії можуть кваліфікуватись як службова недбалість, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 367 КК України. Ці положення КК України можна буде застосовувати безпосередньо до службових осіб відповідного територіального органу державного агентства земельних ресурсів України та органу охорони культурної спадщини.
Отже, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без наявності достовірних відомостей про відсутність об’єкту археологічної спадщини, які можна отримати лише за результатами археологічної розвідки (експертизи), тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 365, 367 КК України.
5.    Проте найбільші негативні наслідки погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без проведення археологічної розвідки (експертизи) наступають згідно чинного законодавства для замовника такого проекту, зокрема:
-     за умови відсутності згоди органу охорони культурної спадщини на погодження проекту – скасування у судовому порядку правовстановлюючих документів на землю на підставі абз. 10 преамбули, ст.. 5 «Європейської конвенцієї про охорону археологічної спадщини»; абз. В ст. 2, абз. Д ст. 6; ст. 45, ст. 46; ст. 51 Закону України «Про землеустрій», постанови КМУ від 26.05.2004 № 677 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та згідно додатком 5 «Еталону проекту відведення земельної ділянки юридичним та фізичним особам для будь-яких потреб», затвердженого Державним комітетом України по земельних ресурсах 18.06.1999;
-    за умови наявності згоди органу охорони культурної спадщини на погодження проекту та в разі виявлення в наступному на земельній ділянці об’єкту культурної спадщини, що може бути визнаний пам’яткою – скасування у судовому порядку правовстановлюючих документів на землю на підставі ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п. 2 ст. 5 Закону України « Про приватизацію державного майна»;
-    незалежно від наявності або відсутності згоди органу охорони культурної спадщини та в разі виявлення в наступному об’єкту культурної спадщини – зупинення всіх робіт та покладення на замовника обов’язку по дослідженню об’єкту культурної спадщини по всій території земельної ділянки. Проведення (поновлення) робіт без повного дослідження є недопустимим в силу ст. ст. 36, 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 298 КК України.
6.    Враховуючи наведене вище, з метою належного виконання органами охорони культурної спадщини покладених на них державою обов’язків по реалізації державної політики в сфері охорони культурної спадщини, рекомендуємо під час надходження цих запитів від органів, що забезпечують реалізацію державної політики в сфері земельних відносин щодо необхідності погодження проектів землеустрою при відведення земельних ділянок, а також надходженні на погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, приймати рішення виключно за результатами проведення археологічних розвідок (експертиз).
До цього зобов’язує Європейська Конвенція «Про охорону культурної спадщини», що діє в Україні з 2004 року, а також наявна законодавча база сфери охорони культурної спадщини (див. лист Мінкультури України № 344/22/15-11 від 19.05.2011 р.
7.    З метою економії часу на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок можливим є направлення територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин замовників проекту безпосередньо до організацій, які здійснюють археологічну розвідку (експертизу). За результатами такої розвідки (експертизи) можна буде встановити факт наявності або відсутності об’єкту археології на земельній ділянці ще до звернення до органу охорони культурної спадщини. За наявності висновку археологічної розвідки (експертизи) про відсутність на запитуваній земельній ділянці об’єкту археологічної спадщини та наявності відомостей про те, що земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення і історичних ареалів населених місць, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин мають можливість погоджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок без звернення до органів охорони культурної спадщини (не стосується земель населених пунктів).

                                



Переглядів: 747 | Додав: mr_zlatik | Теги: наукова археологічна експертиза, земельне законодавство
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017