СУ "Волинські старожитності" Неділя, 20.08.2017, 18:12
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2010 » Червень » 13 » МРІЯ АРХЕОЛОГА – ЛІТОПИСНИЙ УГРОВСЬК
12:06
МРІЯ АРХЕОЛОГА – ЛІТОПИСНИЙ УГРОВСЬК
Практично кожний волинський археолог у будь-який час звертає свою увагу на легендарне місто короля Данила – літописний Угровськ. Століття тривали його пошуки по дві сторони Західного Бугу. І коли зусиллями Сергія Панишка та директора Любомльського музею Олександра Остап’юка городище було злокалізовано у с.Новоугрузьке Любомльського району – серцем кожен дослідник відчув свою причасність до відкриття.
Три польових сезони принесли очікувані результати – окрім чисельних знахідок ювелірних коштовних виробів, колекції кераміки, досліджено кам’яну вежу, що охороняла підступи до кордонів міста…
Дослідження були припинені за відсутності фінансування. Пам’ятка, досліджена лише частково, залишилась лише під охороною прикордонної застави. Та шлях «чорним» археологам до неї був відкритий. До того ж робить свою справу і річка Буг – щороку берег давньоруського міста підмивається і тисячі квантів інформації «упливають» в його водах.
У 1930-х роках, як пише Саша Сінкевич, на території окольного міста Угровська знайшли чималий скарб! «В одного дядька на ділянці ріс величезний дуб, якого ледь могли обхопити кілька дорослих чоловіків. Дерево вподобали два брати з іншого боку Бугу, які вмовили селянина продати їм дуба і пристали на дядькову умову викорчувати й пенька. Насилу його витягши, не йняли віри: просто під корінням лежав великий горщик із золотими чи срібними монетами. Чоловік, що дуба продав, з того всього збожеволів. Та й ті брати не дуже тим скарбом покористувалися: було те золото якесь зачароване. Вночі знайшли їх мертвими без золота. Польська поліція відкрила кримінальну справу – та почалася війна. Угровськ опинився у складі Радянського Союзу – золото шукати ніхто не став…
 У давньоруських літописах Угровськ згадується сім разів впродовж 1204-1268 рр. Крім того, згадуються угровчани та монастир Св. Данила (Стовпника), що знаходився в місті. Поруч із першими згадками цього міста стоять одні з перших літописних згадок України. Літописний Угровськ був центром невеликого, але економічно й військово забезпеченого князівства.
Перша експедиція в Угровську працювала 1995 року, наступні дві – в 1996-1997 і 1999 роках. Розкопки організував Любомльський історичний музей, а керували ними археолог-професіонал Сергій Панишко, а пізніше - спеціаліст Волинського краєзнавчого музею Юрій Мазурик.
Цього року вирішили організувати розкопки ми – працівники ДП «Волинські старожитності». А тому вирішили зробити розвідку – спільно з незмінним оспівувачем минулого Угровська О.Остап’юком
Добратися до «легенди» Волині досить важко: щовесни Буг перетворює резиденцію Данила Галицького на неприступну фортецю. Майже три кілометри нам приходилося йди вбрід через болота «по пузо» у воді. Можна лише тільки уявити якою була ця місцевість 700 років тому і як важко було до неї доступитись…
Городище височіє над Бугом на метрів 35-40. Його східна частина дійсно зазначає нищення від річки. Побачили старий розкоп – у 1999 році його не встигли присипати (а культурний шар сягав 3-4 м глибини) і як розповів Остап’юк – взимку 2000 року у котлован розкопу  попадали нелегали із Шрі-Ланки і лише випадково їх спасли від холодної смерті прикордонники. Шрі-Ланкійці розповіли – що їх продали на «органи» їхні рідні, а тому вони все рівно мають добратися до Німеччини на свою вірну смерть – гроші ж бо заплачено… Розкоп засипали самі прикордонники.
Навколо літописного городища на кілометрів 10-15 тянеться Окольна його частина. У різних його куточках видно свіжі сліди ямок – «чорні» археологи «працюють».
Чудово зберігся оборонний рів городища, частково можна буде також дослідити в урочищі «Стовп» фундаменти прикордонної кам’яної вежі ХІІІ ст.
Сам Угровськ був спалений татаро-монголами, мешканці знищені, а тому багато його таємниць так і залишилось у землі.
Щомиті відчувалося, що за нами хтось спостерігає. Почекай, «хтось» - ми повернемося через місяць і на більш триваліший час…























Переглядів: 985 | Додав: mrzlatik | Теги: роздуми, Угровськ, археологія
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017