СУ "Волинські старожитності" Вівторок, 19.09.2017, 20:11
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2013 » Березень » 6 » НОВА АРХЕОЛОГІЧНА ВИСТАВКА ЗАПРАЦЮВАЛА В МУЗЕЇ
11:01
НОВА АРХЕОЛОГІЧНА ВИСТАВКА ЗАПРАЦЮВАЛА В МУЗЕЇ
У Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Прихована історія: археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського 2010-2012 років». Про знахідки на території городища присутнім розповів співробітник Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета. Відтак відбулася презентація книжки Сергія Панишка та Олексія Златогорського «Археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського в 2010-2012 роках». Потім пройшло обговорення результатів розкопок та перспектив подальших досліджень.
«Завдяки волинським археологам знайдено місце масового розстрілу жертв політичних репресій. Сподіваюся, що ці матеріали проллють світло на ті трагічні часи. Були виділені кошти на ексгумацію, вдалося перепоховати 748 останків. Цього року кошти також виділять, щоб продовжити цю роботу до повного вивчення території. Знайдені матеріали дуже важливі, бо останнім часом стало дуже багато політики. Треба уникати, щоб цією тематикою займалися не науковці, а політикани, які використовують події у своїх цілях», - зазначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення памʼяті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Ярослав Жилкін.

Виступає Ярослав Жилкін
«Робота проведена дуже велика. Порівнюючи з часом десятирічної давнини, то робота вже поставлена системно. Є перші результати. Наша комісія веде узагальнюючу та координуючу роботу на теренах Волині. Хотілося б, щоб вели роботу в одному руслі, щоб не було партизанщини. Увічнення пам’яті – важлива справа. Ці питання набувають дедалі більшого значення, вони буквально пронизують всі сфери життя»,  – секретар обласної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Олександр Кравчук

Виступає Олександр Кравчук

«Свого часу ми розуміли, що історія 1930-1950 років буде відкрита перед дослідниками. Вивчати репресії на території Володимирщини ми розпочали у 1995-1996 роках. Передумовою стало чимало звернень від місцевих жителів, які розповідали, що на території тюрми, яка знаходилася на городищі, в 1930-40 роках і пізніше загадково зникали люди. Це наштовхнуло нас на думку, що на території тюрми відбувалися розстріли. З ініціативи краєзнавця Анатолія Михальчука ми почали такі дослідження. Розкопкам передував масив документальних свідчень. Ми об’їздили район і зібрали свідчення осіб, що були дотичні до володимирської тюрми. У дослідженнях нам допомогло товариство «Пошук» з міста Львова. У 1997 році розкопали 98 залишків людей. Знайдено масив матеріалів, які підтвердили, що загиблі – громадяни Другої Речі Посполитої. Це був перший етап досліджень », - розповів директор Володимир-Волинського історичного музею Володимир Стемковський про початок археологічних робіт на території володимирського городища.

Володимир Стемковський про дослідження у Володимирі-Волинському

«Тема володимир-волинської тюрми стала для мене відома завдяки двом людям: Володимиру Стемковському, завдяки якому поляки дізналися про цей злочин, та Олексію Златогорському, який продовжив роботу і доклав зусиль. Хоча про цей злочин ще багато не відомо. Сподіваюся, що Польща про це не забуде і також братиме участь у цих дослідженнях», - зазначив польський журналіст Павел Боболовіч.
«Нам вдалося знайти залишки замку Казимира, що існував у Володимирі всього два роки. Це важливо, бо Казимир Великий збудував майже 40 подібних замків, але всі вони дійшли до нас у перебудованому стані. А у Володимирі ми маємо залишки стіни та фундаменту не зачеплені. Тобто можна порівняти різні замки з володимирським і на основі цього датувати їх. Під час розкопок знайдено чимало побутових предметів. Чимало знахідок дозволяють включити історію Володимира в контекст євразійської історії. Це перш за все золотоординська та іранської кераміки в культурному шарі першої половини 14 століття. Адже через Володимир проходив трансконтинентальний шлях з Лісабона до Пекіна. Місцева еліта проявляла інтерес до східної культури. Ми знайшли монети Любарта, про які вже кілька десятиліть точаться дискусії були вони чи не були. Досі були відомі знахідки тільки з приватних колекцій, які були депаспортизовані. Цього року вперше знайшли такі монети в культурному шарі, що дозволить включити їх у повноцінний науковий обіг. Знайдено кілька речей, які свідчать про поширення вогнепальної зброї на Волині. Окрім того є чимало предметів побуту, що дозволяє встановити як жили тогочасні люди. Ми дійшли тільки до культурного шару 14 століття. Знизу ще близько пʼяти метрів культурного шару, тому є великі перспективи досліджень на городищі у Володимирі-Волинському», - заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про середньовічний період історії Володимира-Волинського.

Сергій Панишко про замок Казимира Великого

«У мене один з напрямів досліджень – археологічний текстиль. Протягом двадцяти років я монополіст у цій галузі. Археологічний текстиль дуже рідко потрапляє в музейні експозиції. За міжнародними стандартами його не виставляють.  Щодо текстилю 20 століття, то у мене двояке ставлення до цих знахідок. Одна справа, коли йдеться про події 300-річної давнини, інша – про події 70-річної давнини, які повʼязані з нашими бабусями і дідусями. Важко морально пропустити через себе той біль, який випав на долю людей, речі яких досліджуєш. Робота ще триває, але вже є перші результати. Це побутові речі. Є чоловіча сорочка, шкіряна курточка. Є залишки поясу чоловічих штанів, є залишки жіночої білизни чи чоловічих підтяжок. Це одяг цивільних людей. Я звернула увагу на райдужні розводи, які зʼявилися на воді в процесі дослідження. Це залишки бензину. Тобто цих людей після розстрілу облили бензином і спалили. Але горів одяг дуже мало, поверхнево. Тобто їх одразу присипали землею. Хочу усі речі максимально вивчити відповідно до сучасних наукових можливостей», – харківський археолог Тетяна Крупа розповіла про дослідження органічних залишків, знайдених на городищі.

Тетяна Крупа про дослідження текстилю з Володимира-Волинського

«Крапку в дослідженнях можна буде поставити тоді, коли буде ексгумовано останнє поховання. На цей час ми виявили дві поховальні траншеї 15 на 3 метри, в яких виявлено 748 останків. Вони ексгумовані й перепоховані. При них знайдено низку матеріалів, які свідчать, що це громадяни Другої Речі Посполитої. Є знахідки, які не дають відповіді, а ставлять ще більше запитань. Це два жетони поліцейських. Але за документальними свідченнями ці двоє людей розстріляні зовсім в іншому місті (Осташкові). Є навіть їхні могили. Є велика кількість польських ґудзиків та кокард, монет, погонів поліцейських. Це ще раз підтверджує, що розстріляні громадяни Речі Посполитої. Окрім гільз німецького зразка знайдено гільзи радянського зразку та патрони при одному розстріляному. Адже в Катині енкаведисти також розстрілювали польських офіцерів з німецької зброї. Розстріли проводили дуже швидко. Людей перед стратою не роздягали. Є монети, навіть золоті, особисті речі, навіть патрони при одному кістяку – значить людей ніхто не обшукував. Очевидно, вони могли виходити в місто. Їх розстріляли, облили бензином, підпалили, а тоді посипали вапном. Найпізніша монета – випуску 1940 року. Жодної монети 1941 року чи пізніших. Також не знайдено німецьких монет. Ми сподівалися відшукати деякі відповіді за допомогою стоматологів, адже у багатьох розстріляних були містки або пломбовані зуби. У той час такі могли дозволити собі тільки дуже заможні люди. В одного з похованих була сумка з патронами, в іншого зелені зуби, бо він у роті тримав передсмертну записку. Є очний протез 23-річної дівчини. Звичайна людина у 1930 роках не могла дозволити собі таку дорого вартісну операцію, як встановлення штучного ока. Багато різних питань, але завдяки дослідженням українських антропологів Олександри Козак та Юрія Должка стало відомо,що поховані у Володимирі за етнічною приналежністю ідентичні похованням у Вроцлаві. Тобто у Володимирі-Волинському поховані поляки. Хто їх розстрілював? Будемо продовжувати дослідження. Сподіваюся, що до археологів, антропологів та реставраторів долучаться історики, які проведуть роботи в архівах», – директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський підсумував виступи.



Під час презентації видання

Варто зазначити, що відкриття виставки і видання дослідження про археологічні роботи на городищі «Вали» у м. Володимирі-Волинському відбулися завдяки широкій підтримці та участі у цих проектах Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки та особисто його ректора Ігоря Коцана.


Сергій Наумук
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»


Переглядів: 851 | Додав: mrzlatik | Теги: НКВС, Володимир-Волинський, ДП Волинські старожитності, замок Казимира Великого
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017