СУ "Волинські старожитності" Субота, 18.11.2017, 05:44
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2012 » Травень » 15 » У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ!
12:13
У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ!
У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ!
Подібну удачу археологи мали аж 30 років тому

Знахідка скарбу - справжня подія в археології. Адже таке трапляється надзвичайно рідко. Так от, минулого тижня працівники ДП "Волинські старожитності" знайшли скарб. Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення - від доби бронзи до середньовіччя.

- Полонка - унікальна пам'ятка археології. Тут представлені культури фінального палеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду та середньовіччя. Ми там проводимо дослідження вже чотири роки. Територію пам'ятки розорюють та забудовують. Багато хто нарікав, що в Полонці нічого не знайдемо, але розкопки показали, що є перспективи. Цікаві не лише монети, але й інші знахідки: господарські ями, житла, кераміка. Якщо ми візьмемо кераміку другого тисячоліття до нашої ери, то саме в Полонці помічені взаємовпливи двох різних племен. Одні жили на території сучасної Рівненщини, інші - на Волині і в Польщі. За візерунками і кольорами посуд має риси городоцько-здовбицької культури, а за технікою виконання та загальною характеристикою - стжижовської. В подібних поселеннях біля сучасного Торчина такого взаємовпливу вже не зафіксовано, - розповів директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський.


У розкопі археологи знайшли кераміку давньоруських часів, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало. Трапилися і монети: два срібні динарії польського короля Сигізмунда ІІ Августа та срібний гріш Альбрехта Гогенцоллерна, першого прусського герцого і останнього великого магістра Тевтонського ордену. Вже цього було б достатньо, аби вважати, що розкопки у Полонці успішні.
В східній частині розкопу співробітники ДП "Волинські старожитності" Михайло Вашета та Василь Баран, які проводили дослідження, натрапили на об'єкт. Це була землянка давньоруських часів. В кутку був черінь, де розводили вогонь для обігріву та приготування іжі. Біля однієї стінки раптом щось заблищало. Виявилося, срібна монета. Хвилювання додалося, археологи взялися пересіювати грунт. У результаті знайшли 29 срібних кружалець. Науковці ідентифікували знахідку - це так звані празькі гроші, відчканені в кінці XIV - на початку XV століття чеськими королями Вацлавом IV та Карлом І. Три монети поки що остаточно не ідентифіковані.
- Такий скарб бачу вперше за десять років, відколи я в археології. Празькі гроші - це "долар" XIV-XV століття. Українське слово "гроші" походить якраз від празьких грошів. Вони були поширені, археологи знаходять одну-дві монети, але щоб одразу цілий скарб - це фантастика! Чому кажемо, що саме скарб, а не загублені монети, скажімо? Бо їх знайщли у житлі. Значить власникові цих монет треба було їх заховати, - каже Олексій Златогорський.
- Еталонний "пражак" важив 3,96 грама, коли їх почали чеканити, - додає Михайло Вашета. - Вони слугували платіжним засобом у XIV-XVII століттях, бо мали високий вміст срібла. За один празький гріш у ті часи можна було купити корову. Ми знайшли лише залишки скарбу, бо його пограбували "чорні археологи".
Монети по стінці "сповзли" в житло. Це врятувало їх для науки. Адже, як стверджують археологи, поселення в Полонці - злачне місце "чорних археологів". Взагалі скарби знаходять дуже рідко. Досить сказати, що така удача волинським археологам не йшла до рук тридцять років, відколи професор Михайло Кучинко знайшов в Городищі-2 Луцького району срібні давньоруські гривни, браслети та намистини.
Пов'язати знайдений скарб із конкретними подіями важко. Археологи припускають, що монети могли заховати у разі нападу татар або ж під час так званої луцької війни 1431 року, коли війська польського короля Ягайла облягли Луцьк, який обороняли прихильники князя Свидригайла. Поляки так і не змогли взяти наше місто, а от наляканий власник грошей вирішив заховати їх до кращих часів, які, очевидно, для нього так і не настали. Зате нині археологи вписали в науку полонківський скарб, який займе гідне місце у Волинському краєзнавчому музеї.





Сергій Наумук,
"Волинь-нова",  N53 від 15 травня 2012 р.

Фото Сергія Наумука
http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=33&article=0&arch=1382

Сюжет про подію на ТРК "Інтер". Готували О.Фетісова та В.Гаврилець:




Переглядів: 843 | Додав: mrzlatik
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017