СУ "Волинські старожитності" Субота, 19.08.2017, 08:34
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Археологічні пам'ятки с.Затурці та Локачинського району

Затурці в історії України та Волині. Науковий збірник. Матеріали науково-практичної конференції. – Луцьк, 2004. – С.21-24.

 

Кучерява Романа,

Григорій Охріменко,

Олексій Златогорський

 

Археологічні пам’ятки с.Затурці

та Локачинського району

 

Одним з найменш досліджених в археологічному відношенні є Локачинський р-н. Проте, наявність на його території таких річок Балтійського та Чорноморського басейну як Луга та Турія, родючі грунти на їх берегах дозволяють віднести цей регіон до перспективних, багатообіцяючих на важливі відкриття. В різні часи тут проводили розвідки П.Раппопорт, М.Кучера, фахівці з давньоруських фортифікаційних споруд та ранньослов’янської проблематики, професор ВДУ М.Кучінко, дослідник різноманітних проблем з історії Київської Русі, доктор історичних наук Д.Козак, В.Шкоропад досліджували біля с.Линів багатошарове поселення лужицької, поморської, вельбарської культур, Київської Русі (розкопки 1988-1989 рр.) і виявили при цьому наземні та заглиблені житла, ями, кераміку, фібули ІІ-ІІІ ст. Значні пошукові роботи  тут проводив львівський археолог В.Конопля, а також наукові працівники Волинського краєзнавчого музею. Ще раніше цей регіон обстежував проф. О.Цинкаловський. А у ХІХ ст. (1849-1853 рр.) у с.Губин проживав відомий польський письменник та історик Юзеф Ігнаци Крашевський. Як відомо, в нього була значна археологічна колекція, яку він комплектував, не тільки купуючи речі, а й сам, займаючись розкопками. Зокрема, в листі до батька з Городка Луцького повіту Крашевський писав: «Маю вже тих великих передпотопних кісток значну кількість. Є зламаний бивень [мамонтаАвт.]…, а сьогодні добули величезну щелепу»[1]. В колекції були і знаряддя праці, і предмети побуту давніх людей, зібрані ним як у Омелько, Городку, так і у Губині.

Зясувалося, що ця частина Волині з відносно родючими грунтами, була густо заселена в давньоруський час. Значні поселення ХІ-ХІІІ ст. існували тут біля сучасного с.Затурці на лівому березі р.Турії, поблизу смт.Локачі, Війниці, Павлович, Крихинич та ін. Свідчать про це і давньоруські кургани, виявлені в багатьох місцях. Укріплені фортеці-городища відомі біля сіл Затурці, Крухиничі, Твердині та смт.Локачі[2]. Розкопки проводились лише в Затурцях на городищі (М.Кучерою) та поблизу с.Линів.

Так само майже не вивченими залишаються первісні памятки. Повністю відсутні дані про старожитності палеоліту, мезоліту, неоліту.

На берегах р.Луги в багатьох місцях відомі поселення мідного віку: культур каліцької, лійчастого посуду, кулястих амфор (поховання останньої відоме біля с.Привітне). Ці ранньоземлеробські культури, разом з трипільською культурою, населення якої з'явилося тут в кінці середнього та в пізньому періоді, були носіями високого, як на той час, рівня матеріальної та духовної культур. Вони пов'язані були походженням, зв'язками обміну з Південною та Центральною Європою, використовували і, не виключено, виробляли металеві (мідь, бронза) вироби, крім вогнево-підсічного землеробства започатковували перехід до орного, цілком ймовірно використовували або знали колісний транспорт (культура лійчастого посуду), мали значні успіхи у ткацтві тощо. Крем'яні сокири КЛП виявлені біля сіл Губин, Війниця.

В багатьох місцях Локачинського р-ну знайдено сліди перебування культур шнурової кераміки або бойових сокир, ранніх, можливо, Хлопіце-Веселе, межановицької, городоцької та пізнішої вже бронзового віку здовбицької, стжижовської (матеріали останньої зібрані біля Малого Окорська, Линева). Це населення пов'язують з індоєвропейцями – далекими предками слов'ян, балтів, германців. Високорозвинутою культурою бронзового віку середнього періоду була тшцінецько-комарівська (ТКК), поселення та поховання якої відомі на величезних просторах від Дніпра до Одеру. О.Гардавським, С.Березанською, Д.Телегіним та деякими іншими археологами це населення напряму пов'язується з найдавнішими предками слов'ян. Київський археолог С.Лисенко припускає прихід на терени України певних груп даного населення аж з Кияв (північний захід сучасної Польщі). І.Свешніков писав, що носії ТКК виникли на основі культур шнурової кераміки[3]. З'ясувати всі ці обставини досить складно, але для нас важливо, що на межі лісостепу та Полісся пам'яток цієї культури виявлено багато, зокрема, в Локачинському р-ні: Затурці, Козлів, Крухиничі. Маньків та ін., а в с.Привітне – бронзові браслети. Чимало пам'яток цієї культури відкрито і на Поліссі. Все це вказує на багатоваріантність їх господарства з переважанням землеробства на Волині та скотарства на Поліссі, при допоміжному значенні рибальства, мисливства, бортництва, збиральництва. Це населення було вправне у виготовленні кам'яних та крем'яних виробів: сокир, серпів, зброї – наконечників списів, дротиків, кинджалів тощо. їх посуд часто нагадує форму тюльпана. Він коричневого кольору, зверху ангобований, прикрашений заглибленим орнаментом. Житла робилися невеликі (бл. 20 м2 площі)[4].

Отже, для вивчення праісторичного минулого краю необхідні, перш за все, широкомасштабні розвідки. Для цього варто залучати шкільну молодь. Діяння предків несуть в собі значний виховний потенціал.

Рис. Матеріали тшцінецько-комарівської культури з Волині (за І.Свешніковим).



[1] Kraszewski J.I. Listy do rodziny. 1820-1863. Czesc I. W kraju /Opr.W.Danek. – Kraków, 1982. – S.123-124.

[2] Кучінко М.М., Охріменко Г.В.  Археологічні пам’ятки Волині. – Луцьк: Вежа, 1995. – С.129-130.

[3] Свешников И. Проблемы происхождения комаровской культуры //Энеолит и бронзовый век Украины. – К.: Наукова думка, 1976. – С.96-118.

[4] Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. (Энеолит, бронза и раннее железо). – К.: Наукова думка, 1990. – С.78-88.

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (26.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 856 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017