СУ "Волинські старожитності" Субота, 18.11.2017, 07:28
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Археологічні дослідження середньовічного Володимира по вулиці Івана Франка

Минуле і сучасне Волині та Полісся: Олександр Цинкаловський і край. Матеріали XХVII Міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2008. – С.72-73.

 

Віталій Шкоропад,

Олексій Златогорський,

Віктор Баюк

(Луцьк)

 

Археологічні дослідження середньовічного Володимира

по вулиці Івана Франка

Внаслідок тривалого розвитку міста Володимира-Волинського  протягом Х-XVIII  cт.  у  своєму середмісті та подальшої забудови ділянок, на території міста утворилася своєрідне скупчення пам’яток біля давньоруського замку, у середмісті, на території урочищ Апостольщина, Михайлівщина, Прокоповщина, Федорівка, Білі Береги тощо. Причому характерною рисою стратиграфічної характеристики пам’яток у місті є співіснування на одному горизонті артефактів пізньосередньовічного та давньоруського часів, що пов’язано, у першу чергу, з руйнуванням останніх. Зокрема, це стосується ділянок, розташованих поруч залишків Оборонного валу міста X-XVII ст.  

У 2005 р. на подібній ділянці у східному куті центральної частини м.Володимира-Волинського, відведеній для будівництва житлового будинку по  вулиці Івана Франка були проведені археологічні дослідження Волинською філією державного підприємства „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України.

З південно-східної сторони земельна ділянка розташована за 20 м від залишків земляного валу Окольного міста Х-XVII ст. (археологічний об’єкт національного значення під охоронним номером 30.1.1, взятий під охорону Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. за №442), а з південно-західної – за 20 м від кладовища початку ХХ ст. (згідно карти міста 1949 р.).

Враховуючи розташування ділянки в ареалі історично населеного місця у серпні та жовтні 2005 р. на її території були проведені рятівні археологічні розкопки. Під час зовнішнього огляду ділянки на її поверхні не було виявлено жодних слідів наявності культурного шару.

2 серпня 2005 р. на південному краї ділянки по лінії південний схід – північний захід було закладено три шурфи розмірами 2х2 м. на відстані 4 м один від одного. В результаті в шурфах на глибині 0,0-0,42 м був виявлений культурний шар XVII першої половини ХХ ст.

13-20 жовтня 2005 р. на південному краю ділянки в місці закладки шурфів було закладено траншею №1 довжиною 18 м, шириною 6 м.

Під час дослідження було встановлено, що глибина залягання материка становила 0,45 м від сучасного рівня. В стратиграфічному плані ця частина пам’ятки виглядала наступним чином: 0,0-0,10 м – дерново-опідзолений прошарок. 0,10 – 0,20 м – світло-сірий опідзолений прошарок. В ньому зустрічаються фрагменти кераміки ХІХ-ХХ ст. 0,20 – 0,42-0,45 м – темно-сірий прошарок, в якому зустрічаються артефакти XVIIXVIII ст.

В траншеї №1 було виявлено два фрагменти фундаментів будівлі XVII-XVIII ст. та сміттєва яма XVIII-ХХ ст.

В північній її частині на глибині 0,25 м від сучасного рівня було виявлено стовпчик будівлі розмірами 0,61х0,62 м. Кладка цегли повздовжна у 3 ряди. Цегла XVIII ст. Під час будівництва використовувалася цегла-“пальчатка” кінця XVII ст. Було виявлено 9 фрагментів такої цегли. Прослідковувалися розміри лише одного фрагменту: 13,9-14,0х16,0-?х7,0 см.

В кв. 9-10 Б-В на глибині 0,25 м від сучасного рівня було виявлено фрагмент фасаду будівлі, розмірами  0,165х0,52 м і висотою збереженого фрагменту 0,4 м. Кладка цегли повздовжна у 5 рядів. Цегла XVIII ст. Під час будівництва використовувалася цегла-“пальчатка” кінця XVII ст. Було виявлено 8 фрагментів такої цегли. Прослідковувалися розміри лише одного фрагменту: 13,0х15,0-?х7,5 см.

На місці існування цієї будівлі, на глибині 0,30-0,40 м від сучасного рівня прослідковувалися темні сліди обпалення,  домішки вугликів, попелу, перепалені рештки дерев’яних конструкцій, артефакти із слідами обпалення (керамічні горщики, кахлі, мідна монета 1763 р.). Все це дає підстави говорити про те, що будівля XVII-XVIII ст. була знищена пожежею приблизно у кінці XVIII ст.

У південній частині траншеї на глибині 0,10 м від сучасного рівня було виявлено сміттєву яму. Вона мала овальну в плані форму розмірами 2,5х1,6 м при глибині 1,32 м від рівня виявлення. Заповнення її складалося з сірого гумусу з домішками вугликів, попелу, фрагментів кераміки та кісток домашніх тварин.

На глибині 0,4 м від рівня виявлення знаходився шар світлої глини товщиною 0,10 м, під яким знову виявлено заповнення. В заповненні верхньої частини ями переважає кераміка ХІХ-ХХ ст., а нижче, під прошарком глини – посуд XVII-XVIII ст. Отже, в існуванні ями було два етапи.

Для вияснення топографії будівлі XVII-XVIII ст. у західному куті траншеї №1 в західному напрямку було здійснено дорізку розмірами 4х2 м. Площа 8 кв. м. В стратиграфічному плані ця частина пам’ятки виглядала наступним чином: 0,0 – 0,10 м – дерново-опідзолений прошарок; 0,10 – 0,20 м – світло-сірий опідзолений прошарок. Глибина залягання материка становила 0,20-0,25 м від сучасної поверхні. Культурний шар знищений. На глибині 0,20 м від сучасної поверхні було виявлено фрагмент фасаду будівлі, пов’язаний із знахідками в траншеї №1. Швидше за все це була стіна, що впала, оскільки кладка цеглин порушена. Розмір об’єкту 1,50х0,65 м. Переважає цегла XVIII ст., але зустрічається цегла-“пальчатка” кінця XVII ст. і суцільно випалена цегла початку XVII ст., що використовувалася при будівництві. Більшість цеглин мали сліди обпалення.

Серед артефактів, знайдених в траншеї, варто відмітити наступні:

1. Фрагмент горщика ХІІІ ст., виявлений в кв. 3Б на глибині 0,10м. Він пов’язаний з розташованою поруч пам’яткою – оборонними валами Х-XVII ст., що була частково знищена у другій половині ХХ ст. і, відповідно, земля з неї була розкидана на досліджуваній ділянці.  

2.      Фрагмент кахлі з рослинним орнаментом і зеленою поливою XVII ст. та слідами обпалення, виявлені в кв.10 В на глибині 0,30 м.

3.      Монета. 1 австрійський крейцер 1763 р., виявлена в кв.10Г на глибині 0,30 м зі слідами обвуглення.

Варто зазначити, що у північному куті траншеї спостерігаються залишки фундаменту ХХ ст., які видно і на поверхні. За опитуванням місцевого населення тут у середині ХХ ст. існувало приватне міське житло, а до 1993 р. була будівля гінекологічного відділення міської лікарні.

Загалом за результатами розкопок можна прослідкувати етапи заселення даної ділянки:

1) XVII-XVIII ст. – приватне житло із сміттєвою ямою у південно-східному куті;

2) ХІХ – початок ХХ ст. – приватне міське житло із сміттєвою ямою у південно-східному куті;

3) Середина ХХ ст. – приватне міське житло;

4) Середина ХХ ст. – 1993 р.  – відділення гінекології Міської лікарні.

Заселення цієї ділянки впродовж XVIIXVIII cт. підтверджують також остеологічні знахідки. Крім кісток домашньої худоби, знайдено і ікло дикого кабана – свідчення того, що шляхетні власники ділянки займалися й мисливством.

 

 

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (26.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 318 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017