СУ "Волинські старожитності" Неділя, 20.08.2017, 07:10
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Нові матеріали стжижовської культури, набуті Волинським краєзнавчим музеєм

Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: Збірка наукових праць. – Вип.6. – Київ: ІА НАН України; Шлях, 2004. – С.44-46.

 

Охріменко Г.,

Златогорський О.

 

Нові матеріали стжижовської культури,

набуті Волинським краєзнавчим музеєм

 

За останні 30 років на Волинському Поліссі розвідками авторів виявлено більше 20 нових пам’яток стжижовської культури (СК). При цьому зібрано значну колекцію кераміки – близько 300 фрагментів. Досліджено рештки двох жител на межі Костопільського  і Маневицького районів (села Осова і Майдан-Липно). Це є перші системні дослідження даної культури в цьому регіоні. Передані до Волинського краєзнавчого музею фрагменти посуду відкривають можливості для глибшого вивчення матеріальної культури СК.

Етнографічними особливостями цієї культури є посуд (округлі горщики з ручками, миски, кубки, черпаки), пишно оздоблений відбитками мотузки, які утворювали чотирикутники, трикутники (землеробські символи полів); насічками, ямками, гребінцем; крем'яні вироби: кинджали, листовидні наконечники списів, серцевидні наконечники стріл, крем'яні та кам'яні сокирки, мідні та бронзові вискові кільця, браслети, бронзові  сокири.

Особливість СК полягає в тому, що вона сформувалася як автохтонне, регіональне етнокультурне явище. Імовірним ареалом її складання міг бути чотирикутник між Стиром, Горинню та Прип’яттю. Це припущення підтверджується матеріалами з урочища Горинка, розташованому в місці, де р.Случ впадає в р.Горинь. Тут знайдено кераміку з рослинною домішкою, подібну до поліської пізньонеолітичної, але з відбитками шнура.

Думку про поліське походження СК першим висловив І.Свєшніков, її підтримує ряд польських колег. Поступово СК поширилась південніше та північніше. Особливо багато її пам'яток помітно в міжріччі Кормина та Млинка (приблизно по центру між Стиром та Горинню), зокрема біля сіл Ничогівка, Майдан-Липно, Гораймівка, Осова Костопільського району Рівненської та Маневицького району Волинської областей. На цій території нараховується більше 15 пунктів з матеріалами стжижовської культури. Рухаючись далі на південь, населення заселяло береги річок Конопельки, Путиловки та інших. Особливий ріст населення і розквіт господарства напевно відбувався на родючих ґрунтах Волині  та Люблінщини. Окремі матеріали СК знаходяться у верхів’ях Прип’яті, але далеко на південний схід Полісся вони не поширюються.

Далі подаємо опис окремих пам’яток в межах Волинського Полісся:

1. с.Новосілки, Маневицького р-ну. За 1,5 км на схід від села в уроч. Стрічено на лівому високому, але пологому березі Стиру знайдено кілька уламків СК.

2. с.Ничогівка, Маневицького р-ну. За 100 м на південний схід від села, в уроч. Землянки, на правому березі р.Кормин, що підноситься над заплавою на  1 м, на оброблюваному піщаному полі знайдено багато крем’яних та кам’яних виробів: наконечники стріл, списів, серпи, сокири та кераміку від поховальних урн, виораних плугом з глибини 20-30 см та малі уламки кісток. Знахідки передано в Інститут суспільних наук І.Свєшнікову та у Рокинівський музей історії сільського господарства Волині.

3. с.Майдан-Липно, Маневицького р-ну. Біля села матеріали СК виявлено в шести пунктах: урочищах Старий Вигон, Дубок, Гаєвське, Неріччя, Хмельове, Бирча. В урочище Бирча, розташованому за 1,5 км на схід від села знайдено розвал великого горщика з валиками та уламки інших посудин. Всі ці пункти, які є залишками поселень, розташовані на полях невеликої площі (приблизно 50х300 м), і знаходяться серед понижень та боліт.

4. с.Осова, Костопільського р-ну. У 8 пунктах знайдено кераміку СК: урочищах Кошарки, Осокори, За Корчі, Ожгове, Криничка Перша і Криничка Друга ті ін. В квітні 1977 р. в урочищі За Корчі, за 0,5 км на схід від села шурфуванням виявлено півземлянку СК, розмірами приблизно 4-3,5 м х 2,5-2 м. Заглиблена в материк яма має діаметр 1,5-2 м, а прилегла до неї площа          (1,5 х 2 м) понижується в материк на 30-40 см. Стіни могли бути сплетені з лози та обмазані глиною.

Отже, вся правдоподібно чотирикутна споруда мала 9-10 м2 площі. Стратиграфія перекривного шару була така: 15 см – гумус, 20- см – підґрунтя. Яма доходила до глибини 1 м. Можливо подібні неправильно-овальні житла існували і на Волині (Озліїв, Торчин).

Кераміка та крем’яні вироби знаходились переважно в ямі. Лише незначна кількість черепків виявлена поряд. Вони складалися з уламків 6-7 посудин: дві кружки, одна чорна з ручкою  городоцько-здовбицької культури та орнаментом з вертикальних ліній, друга з псевдоручкою, уламок чорного  горщика  теж ГЗК та багато фрагментів великої посудини СК з відбитками шнура, відтисками продовгуватого штампа та пластичними деталями. Не виключено, що це були рештки кількох подібних посудин. Знайдено також 247 відщепів без ретуші, 38 – з ретушшю, 1 відбивач, 2 боласи, 7 ножів з ретушшю, 1 – без ретуші, 4 уламки серпів, 6 уламків побитих сокир (3 - великих). Все це знаходилось в темному попелі ями, де були і невеликі шматочки кісток.

5. с.Великий Мідськ, Костопільського р-ну. За 5 км на захід від села в урочищі Береззе на підвищеному полі серед низин та боліт знайдено кераміку СК, прикрашену відбитками шнура, які йдуть паралельно зрізу вінець або перпендикулярно до нього.

Кераміка із згаданих пунктів подібна: вона коричневого кольору (в середині інколи темна), з незначною домішкою піску, дрібно товченого шамоту. Поверхня прогладжена віхтем трави.

6. с.Гораймівка, Маневицького р-ну. В урочищі Пісок, правий берег р.Кормин, на площі 200 х 150 м за 10-50 м від річки в місці, де знято верхній шар для підсипки дороги були залишки наземних жител СК з великою кількістю кераміки.

7. смт Цумань, Ківерцівського р-ну. За 1,5 км на південний захід від селища по обох берега р.Путилівки (ліва доплава Горині) зустрічається кераміка СК. Особливо багато в урочищі Заклин та на західній окраїні селища, де, імовірно, зберігся культурний шар.

8. с.Тур, Ратнівського р-ну. На південному березі озера, на невисокому полі виорано кераміку стжижовської культури, а також кістки тварин.

9. с.Затишшя, Шацького р-ну. На мисові біля оз.Луки поряд з матеріалами неоліту, енеоліту знайдені фрагменти посуду стжижовської культури, в яких є значна домішка жорстви.

З вищепереліченого складається враження, що основним ареалом поширення СК були басейни річок Стир, Горинь, Прип'ять, Західний Буг. Розглядаючи особливості кераміки СК, варто звернути увагу на два моменти:  1) необхідно усвідомити те, що найпізніші прояви волинської (ВНК) та німанської (НК) культур, які могли брати участь у складанні СК, були носіями оригінальних систем декорування посуду і при цьому в обох було багато подібних деталей; 2) стжижовська культура формувалася  як особливий симбіоз пізньонеолітичних аборигенних мисливців та рибалок (ВНК, НК) та цілої низки впливів із заходу, сходу, півдня. На формування СК та її кераміки спричинилося багато факторів: 1) неолітичні впливи, що проявляються в прогладжуванні посуду віхтем трави, орнаментах гребінцем, рядами насічок, заглиблень, в технологічних особливостях підготовки глиняної маси, домішці шамоту – дрібно товченої кераміки в посуді з поліських пам'яток та жорстви на волинських; 2) городоцької та здовбицької культур шнурової кераміки;             3) пізньострічкової розписної кераміки; 4) потовщення краю вінець, звичай орнаментувати його внутрішній край, валики з насічками, ряди вертикальних нарізів на вушках, нагадують орнаментаційні засоби культури лійчастого посуду (ці подібності зауважував К.Яжджевський); 5) відмічалася схожість окремих форм посуду стжижовської культури з культурою кулястих амфор (Е.Глосік); 6) вбачалася і можливість впливів з боку межановицької культури теж шнурової кераміки, що видно в особливостях посуду з Вишкова та Коршева; 7) катакомбної; 8) багатовалікової кераміки.

І.Свєшников писав, що район виникнення культури слід шукати поблизу території поширення культури гребінцево-накольчастої кераміки (ВНК), там, де могли ще довго існувати пережиткові елементи попередніх культур – пізньострічкової розписної та лійчастого посуду.

З цих різних впливів, естетичних смаків, традицій і сформувалося таке незвичайне явище як кераміка стжижовської культури. Її позначає, перш за все, розмаїття форм виробів, пластичні та орнаментальні елементи декору горщиків, черпаків, амфор, мисок, кружок. Особливо пишним декором відзначалися горщики з чотирма, двома орнаментованими ручками, кулястим тулубом, вузьким горлом, як у культурі кулястих амфор.

Але треба відзначити, що при подібності у формах, вироби з поліських територій та Волині різняться між собою у кольорі: волинські мають темно-брунатну зачасту барву, як наслідок іншої технології випалювання, інколи домішку жорстви (Коршівець), можливо іншу глину. Необхідно також зауважити, що за технологією виготовлення вироби цієї культури мають багато подібного з керамікою волинської неолітичної культури: 1) коричневим кольором, який характерний для давньої поліської кераміки і залежав від способу випалу; 2) протирання її віхтем трави чи гребінця, від чого на поверхні утворюються характерні розчеси на внутрішній та зовнішній поверхні;             3) збереження окремих елементів декору – гребінцевих відтисків, рядів насічок, ямок, вдавлень нахиленою паличкою.

Для кераміки СК характерне особливе декорування. Елементи орнаменту можна об'єднати в три групи: 1) відтиски шнура; 2) інші відтиски (овальні, видовжені); 3) валикоподібне оформлення поверхні.

Ще одна важлива деталь: переважання на посуді СК шнурових відтисків – це, очевидно, не була лише давнина моді і доказ головного вектору впливу з боку культур городоцько-здовбицької та межановицької, а й ознака періоду, коли на Поліссі пишно розквітає ткацтво.

 

 

 

Мал.1.  Карта пам'яток стжижовської культури: 1 – Бужанка; 2 – Литовеж; 3 – Заріччя; 4 – Володимир-Волинський; 5 – Зимно; 6 – Бубнів; 7 – Тур; 8 – Люб'язь; 9 – Торчин; 10 – Валентинів; 11 – Баїв; 12 – Полонка; 13 – Гірка Полонка; 14 – Голишів; 15 – Боратин (Великий); 16 – Вишків; 17 – Маяки; 18 – Жидичин; 19 – Сокиричі; 20 – Ничогівка; 21 – Гораймівка; 22 – Майдан-Липно; 23 – Осова; 24 – Осова ІІ; 25 – Великий Мидськ; 26 – Золотолин; 27 – Башлики; 28 – Цумань; 29 – Клевань; 30 – Заслуччя.

                   

 

Мал.2. Ничогівка.  Урочище Землянки.                                                      Мал.3.  Гнідава (Луцьк). Керамічні

Кераміка стжижовської культури.                                                               вироби стжижовської культури.

З могильника (фото М.Матвієйко).

 

 

 

 

                                                                                                

Мал.4. Володимир-Волинський.                                                 Мал.5. Володимир-Волинський.

Амфора стжижовської культури.                                                               Амфора стжижовської культури.

 

 

 

 

 

 

 

                                                       

Мал. 6. Осова. Урочище За корчі.                                                               Мал. 7. Осова. Урочище За корчі.

Кераміка городоцько-здовбицької                                                             Фрагмент “ранньошнурової” посудини

культури.                                                                                                           в землянці СК.

 

 

 

 

                                                      

 

Мал.8. Уламки посуду СК: 1-5 – Осова,                                   Мал.9. Елементи декору кераміки

За Корчі; 6 – Коник; 7 – Ничогівка; 8 –                                                    стжижовської культури з Волинського

Гораймівка.                                                                                                      Полісся: 1, 15, 18 – Осова (Криничка ІІ);

                                                                                                                             2 – Майдан-Липно; 4 – Гнідава; 3, 5, 6, 10 –

                                                                                                                             Ничогівка; 7-8 – Гораймівка; 11 – Осова

(Стороживка); 9, 12, 13, 16 – Осова (За

Корчі); 14 – Коник; 17 – Осова (Ожгове).

 

______________________

1. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. – Киев, 1990.

2. Крывальцэвіч М.М. Азерное І – паселішча эпохі бронзы на поуначы Палесся / Серыя «Матэрыялы па археологи Беларусі». Вып. 2. – Меніск, 1999.

3. Свєшніков І. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери. – Київ, 1974.

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (26.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 677 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017