СУ "Волинські старожитності" Середа, 23.08.2017, 05:27
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Охоронні археологічні дослідження в центрі міста Луцька у 2007 році

Минуле  і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина з глибини століть: Науковий збірник. Матеріали XXVIII Волинської обласної історико-краєзнавчої наукової конференції. – Луцьк, 2008. – С.373-376.


Віталій Шкоропад,

Олексій Златогорський,

Віктор Баюк

(Луцьк)

Охоронні археологічні дослідження

в центрі міста Луцька у 2007 році

 

Археологічні  розкопки проведені Волинською філією ДП «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАНУ в зв’язку з забудовою ділянки у місті Луцьк по проспекту Волі, 4а. Ділянка розташована за 60 метрів на схід від пам’ятки архітектури Національного значення – Бернардинського монастиря, спорудженого у 1752-1789 рр. (тепер кафедральний Собор Св. Трійці), на високому лівому корінному березі колишньої річки Глушець.

Перші археологічні розкопки в досліджуваному районі провела у 1898 році К. Мельник-Антонович, яка розкопала курган «Романсівка», пов’язаний із літописними подіями 1149-1150 років. У кургані було виявлено фрагменти кераміки давньоруського часу, але легенду про те, що там похований кінь Андрія Боголюбського, розкопки не підтвердили (Мельник,  1901).

В ході археологічних робіт досліджено 116 кв.м площі.  Від розвідкового шурфа в центральній частині ділянки по лінії північ-південь було закладено розкоп розміром 10x8 метрів. Розкопу була присвоєна літерна нумерація від Б до Е, яка іде з права на ліво по лінії захід – схід, і цифрова від 2 до 5, яка іде зверху до низу по лінії північ – південь.

Глибина розкопу від сучасного рівня становила 0,6м.

Стратиграфія розкопу наступна:

1)     0,0-0,10м – навізний пісок світлого кольору.

2)     0,10-0,40м – змішаний шар ґрунту з вкрапленнями будівельного сміття.

3)     0,40-0,60м – сірий опідзолений не порушений грунт, що нижче переходив у суглинковий материк.

Культурний шар простежується із глибини 0,40м у вигляді остеологічного матеріалу, дрібних шматочків глиняної обмазки і уламків ліпної та гончарної кераміки, та їх окремих скупчень, що зауважено в квадратах 2-5 Б-В та 3-5Д-Е. В північній та північно-східній частинах розкопу  у квадратах 2-3 В-Г-Д знаходились залишки будинку 30-х років XX ст. (три цегляних мурованих опорних стовпи розмірами 0,4x0,4x0,5м кожен).

В процесі досліджень виявлено одне житло (судячи з наявності опалювального пристрою), одну господарську споруду та господарську яму, опис яких подаємо нижче.

Житло №1 було виявлене в квадратах 2-4 Б-В на глибині 0,6м від денної поверхні. Воно має підпрямокутну в плані форму з розмірами 4,1x3,6м і висотою прямовисних земляних стінок 0,3-0,4м від рівня долівки, які у північно-західній частині житла були пошкоджені залишками будинку XX ст. Долівка рівна, підмазана глиною і добре утрамбована. Житло орієнтоване кутами по сторонам світу. У східному куті житла було виявлено залишки підковоподібної печі розмірами 0,8x0,65м і висотою збереженої частини 0,45 м. Її черінь мав розміри  0,3x0,2м і був замощений уламками гончарного горщика (Рис. 1). Судячи з наявності трьох черенів, які знаходились на 0,1-0,13 м вище основного, опалювальний пристрій зазнавав перебудови протягом часу існування житла. Ще одна піч була вирізана у стінці південно-західного кута житла, розміри її збереженого череня 0,2x0,17 м. Вздовж збережених стінок житла простежені стовпові ямки. Одна з них круглої форми, діаметром 0,13 м і глибиною 0,10 м знаходилась біля південної стінки житла. Дві інші, аналогічних розмірів знаходились вздовж східної стінки житла за 0,9 м одна від одної. Біля першої печі виявлено дві округлі по формі припічні ями  (розміри 0,25x0,23 м, глибина 0,10 м), заповнення яких було насичене попелом, вугіллям, шматками печини тощо.

Заповнення житла складав темно-сірий гумус, в якому були виявлені фрагменти гончарної кераміки. За формою вінець і технологічними ознаками оформлення вони віднесені нами до двох  типів, які в свою чергу відрізняються варіантами (Рис. 2).

До першого типу відносяться горщики з відігнутими назовні простими вінцями двох варіантів:

А – край вінець заокруглений;

Б – край вінець вертикально зрізаний .

У глиняному тісті цієї кераміки присутня  домішка піску. На зламі черепок  однорідно-темний, лише поверхневий пропалений шар має відмінний колір: сірий, коричневий чи цегельний. Такі горщики досліджено вже на початковому етапі гончарного виробництва кераміки в пам’ятках культури типу Луки-Райковецької. В.О. Петрашенко за матеріалами досліджень городища Монастирьок відносить таку кераміку до VI типу та датує її IX-X ст. (Максимов, Петрашенко 1988, 87-88) .

До другого типу віднесені горщики, які на зовнішньому краю вінець мають потовщення (так звану «манжетку»). Вони належать до кераміки  «курганного типу». Враховуючи особливості вінець, ці горщики поділені на  два варіанти:

А – край вінець плавно зрізаний, рівномірно потовщений;                        

Б – край вінець косо зрізаний із нахилом до середини посудини і відтягнутий до низу.

В глиняному тісті виробів другого типу також присутня домішка піску. На зламі черепок тришаровий або однорідний, часом білоглиняний. У більшості випадків такі фрагменти орнаментовані хвилястими чи горизонтальними паралельними заглибленими лініями, які наносилися на плічка чи тулуб горщиків, однак зустрічаються неорнаментовані фрагменти. Кераміка цього типу була виявлена у всіх досліджених житлах раннього етапу розвитку селища Княжої доби на багатошаровому поселенні Шанків Яр біля  Хрінницього водосховища (Прищепа 2004, 210-211). Гончарний посуд курганного типу був поширений у середині IX – початку XI ст.  (Петрашенко, 1992, 91).

          Вироби із заліза представлені двома добре збереженими металевими ножами. Вони мають прямі спинку клинка і черешок, який проходить паралельно спинці. Один з них, повністю збережений, має довжину леза  9 см, при загальній довжині виробу 14 см. Кістяна проколка розміром 5,5 см із досліджуваного житла була виготовлена із трубчастої кістки і мала клиноподібне вістря.  

Судячи з наявності на черені печі уламків гончарних горщиків курганного типу, житло відноситься до періоду Київської Русі і датується за аналогією кераміки X –  початком XI ст. 

Господарська споруда №1 виявлена за 4 метра на південний захід від житла №1 в кв.3-5 Д-Е на глибині 0,60 м від сучасного рівня. Вона має підпрямокутну форму розмірами 2,2x2,4 м і орієнтована стінками за сторонами світу. Висота прямовисних земляних стінок 2,1 м від рівня виявлення. Долівка споруди рівна, не утрамбована і має нахил до північної стінки. Вздовж південної стінки споруди знаходився дерев’яний  прилавок довжиною 1,45 м і шириною від 0,2 м по середині стінки. У західній стінці споруди простежено дві ніші грушоподібної форми. Перша з них, розмірами 1х0,65м знаходилась за 0,25 м від рівня долівки, інша-0,32х0,17 м за 0,2 м вище від першої.  По кутам південної стінки у долівці було вирізано дві стовпові ямки овальної форми розмірами 0,2x0,2 м і глибиною 0,11 м від рівня долівки.

Заповнення споруди  складав сірий гумус з вкрапленням вугликів і глиняної обмазки. Виявлена в об’єкті кераміка за своїм функціональним призначенням ділиться на кухонну і столову. До кухонної відносяться горщики, а до столової глеки та миски.

Горщики представлені найбільшим числом фрагментів так званої «задимленної кераміки». Це якісні тонкостінні посудини сірого кольору, іноді з внутрішнього боку вкриті поливою. На зламі така кераміка однорідна. Зовні такий посуд часто орнаментований врізними лініями на тулубі горщика та ручці. Частина горщиків мала пласкі в перетині ручки, часто зі слідами вдавлювання пальцем у нижній частині. Профілі верхньої частини посудин однотипні. Вінця досить високі, слабо відігнуті назовні або вертикальні.

Столовий посуд представлено фрагментами сіроглиняних глеків. Часто їх вінця були вкриті зеленою поливою, на деяких фрагментах залишки такої поливи простежено на внутрішніх стінках виробів. У споруді виявлено також фрагменти сіро- та білоглиняних мисок, частина з яких вкрита прозорою поливою. Частина білоглиняних посудин розписана фарбою, основний мотив розпису – стилізований рослинний орнамент. Однотипний описаному посуд виявлено в районі Подолу міста Києва (Мовчан, Козловський, Ієвлев 2006, 288-291).   

 Крім кераміки в споруді виявлено також уламки скляного посуду, металеві побутові вироби, у верхніх горизонтах – гарматне чавунне ядро другої половини XVIII ст.

За аналогією кераміки ця споруда відноситься до XVI-XVII ст.

Господарська яма №1 була виявлена в житлі №1, ближче до його південно-східного кута, на глибині 0,4 м від рівня виявлення житла №1.  Яма округла в плані, діаметром 1,2x1,3 м, завглибшки 0,7 м від рівня долівки житла №1. Стінки ями скошені до низу, дно лінзовидне, діаметром 0,25 м. Заповнення ями складав темно-сірий суглинок з уламками бочків і денець ліпної кераміки. Ці фрагменти належали товстостінним горщикам чорного кольору, які були орнаментовані хвилястими врізними лініями по тулубу. Черепок на зламі чорний, лише зовнішній поверхневий шар має цеглистий колір. У глиняному тісті всіх представлених фрагментів присутні домішки крупного кварцового піску та потовченої кераміки. Вінчики відсутні.

Судячи з характеру кераміки та її орнаменту, яму можна віднести до культури Луки Райковецької, а відсутність посуду, підправленого на гончарному колі датує її VIII-IX ст.

Крім того, в культурному шарі розкопу поза об’єктами було виявленно фрагменти гончарного посуду, які були однотипними до описаних вище, фрагмент металевої шпори XVII-XVIII ст., металеву бритву XVII-XVIII ст.

За 2 м на південь від розкопу у напрямку північ-південь в межах досліджуваної ділянки було закладено розвідкову траншею розмірами 2x10 м. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,10 м – навізний пісок світлого кольору; 0,10-0,45 м – перемішаний шар грунту з вкрапленнями будівельного сміття, що нижче переходив у суглинковий материк.

 За 2 м на схід від розкопу у напрямку північ-південь в межах досліджуваної ділянки було закладено розвідкову траншею розмірами 2x8м. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,10 м – навізний пісок світлого кольору; 0,10-0,45 м – перемішаний шар грунту з вкрапленнями будівельного сміття та знахідками XX ст., що нижче переходив у суглинковий материк.

У ході проведення розкопок на ділянці виявлено культурний шар VIII-XI ст. і XVII-XVIII ст., зібрано багату колекцію археологічних знахідок.

Розкопки 2007 р. на проспекті Волі, 4а та археологічні експертизи останніх років дозволяють стверджувати, що в центральній частині Луцька існував поселенський комплекс стародавнього Лучеська. Досліджений об’єкт ранньослов’янської культури типу Луки Райковецької дозволяє ясніше простежити основні етапи становлення поселенської округи літописного міста, починаючи від VIII ст.

 _________________________________

1. Козак Д.Н., Прищепа Б.А., Шкоропад В.В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі). – К., 2004. – 300 с. –235 іл.

2. Максимов Е.В., Петрашенко В.А. Славянские памятники у села Монастырек  на Среднем Днепре. – К.,1988.

3. Мельник Е.Н. Раскопки в земле Лучан, произведенные в 1897-1899 гг. // Тр.XI АС в Киеве. – Т.1. – М.,1901. 

4. Мовчан І.І., Козловський А.О., Ієвлев М.М. Про археологічні дослідження по вул. І.Франка,4б, м. Києва в 2004-2005 рр.//АДУ, №8, 2006.

5. Петрашенко В.О. Слов’янська кераміка VIII-IX ст. Правобережжя Середнього Подніпров’я. – К.,1992.


 

Рис.1  Замощення череня пічки із житла №1.

Худ. В.Охріменко.


Рис. 2. Кераміка курганного типу з житла №1

Худ. В.Охріменко.

 

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (27.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 331 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017