СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 21.08.2017, 03:41
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Археологічне дослідження багатошарового поселення урочища «Гнідавська Гірка» 2009 року
Археологічні дослідження в Україні 2009. - Київ-Луцьк, 2010. - С.145-148.

Златогорський Олексій, Бардецький Андрій

ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ

 

Археологічне дослідження багатошарового поселення урочища «Гнідавська Гірка» 2009 року

 

У 2009 році експедиція ОАСУ продовжила свої багаторічні дослідження на території багатошарового поселення урочища «Гнідавська Гірка», що знаходиться на південно-західній околиці села Рованці Луцького району і іноді в літературі зустрічається під назвою «Луцьк-Гнідава». Археологічні розкопки проводяться у зв’язку з активною забудовою пам’ятки і носять охоронний характер.

Було збережено нумерацію розкопів ОАСУ минулих років і присвоєно розкопу №10. Досліджено площу 636,5 м². Розкоп розбито на 6 арів відповідно до меж відведеної під житлову забудову ділянки, кутами за сторонами світу з незначним  відхиленням. З метою повного дослідження відкритих об’єктів було закладено чотири  дорізки. Нульовий репер забито в північно-східному куті розкопу, а його нульова позначка відносно загального для пам’ятки реперу нижча на 0,3 м. В межах розкопу рельєф понижується в  південно-західному напрямку, і рівень денної поверхні  південно-західного сектору розкопу на 0,3 м нижче.

Глибина культурного шару становить 1,3 м. від нуля. Нижче залягає шар перехідного до материка  грунту, в якому читаються заповнення об’єктів давньоруського часу. На глибині 1,55 м при зачистці виділяються заповнення  об’єктів  ранньослов’янського часу і ранньозалізного періоду, а на глибині 1,8 м залягає материковий шар жовтого суглинку, сильно перемішаний землерийними тваринами і проступають  контури  об’єктів епохи бронзи і доби неоліту. У зв’язку з великою концентрацією різночасових об’єктів на досліджуваній площі (особливо в арах 1 і 2) більшість з них були зруйновані більш ранішими і виявлені  при дослідженні останніх, а така складна стратиграфічна ситуація  часто не дозволяла повноцінно дослідити  їх форму і стратиграфію заповнення.

Всього виявлено і досліджено 50 об’єктів. З них: дві ровоподібні споруди і сім споруд культури лінійно-стрічкової кераміки (V тис. до н. е), вісім трапецієподібних ям, одне напівземлянкове житло  і одне інгумаційне поховання стжижовської культури (XVII-XVI ст. до н. е. ), сім ям, три споруди і одне житло лужицької культури (VIII-VII ст. до н. е), одна споруда і дві ями ранньослов’янського часу (1 тис. н. е.), два напівземлянкових житла культури Лука Райковецька (VII-VIII ст.), чотири напівземлянкових житла, одна напівземлянкова виробнича споруда з трьома нішовидними печами, одна зернова яма Х ст., одна виробнича споруда з двома печами, одна частково досліджена виробнича споруда з нішовидною піччю, одна зернова яма, одна споруда і один огороджувальний рів навколо садиби з трьома вогнищами ХІІ ст., одна яма XVII ст., одна споруда без, одна частково досліджена яма без встановленої приналежності.

Серед неолітичних об’єктів виділяються дві споруди великих розмірів (об. 41 і об. 46), які мають форму рову,  який включає ряд заглиблень, розділених невисокими перемичками. Глибина окремих з них досягає 0,7 м від рівня виявлення, а на дні знаходяться округлі ямки діаметром  0,3-0,4 м. і глибиною 0,2-0,4 м. (Рис.1. 8,9). Також виявлено ще одну споруду (об. 45), яка очевидно була заглибленою конструктивною частиною об’єкту 46 (Рис.1. 6), але заповнення, що з’єднує їх, знаходилось вище рівня виявлення споруди. Це ж саме можна сказати про об’єкт 50 (Рис. 1, 7). Інші споруди (об’єкти 19, 30, 35, 36) вдалося дослідити  частково, оскільки вони виходили за межі  розкопу. Ще одна споруда мала форму овальної ями з похилими стінками. 

Заповнені всі об’єкти неолітичного часу  були сіро-коричневим суглинком з включеннями дрібних, середніх і крупних фрагментів глиняної обмазки з відбитками  прутиків і колод і домішкою органіки і зерен злакових. В заповненні  цих об’єктів виявлено велику кількість кісток тварин, столового і кухонного посуду, фрагментів кам’яних зернотерок, крем’яних знарядь на мікролітичних пластинках. В об’єкті  46 знайдено два долота з сланцю і одне з опоки (Рис. 2,12,15), а також дві мушлі устриць (Ostrea) з просвердленими отворами (Рис. 2,11). В заповненні об’єкту 6 виявлено практично цілу кам’яну зернотертку, кам’яне долото і нуклеус з обсидіану (Рис. 2,13). В культурному шарі було знайдено ще 6 пластинок з обсидіану. В заповненні об’єкту 19 на глибині -1,2 м знаходився людський череп в доброму стані збереження.

Кераміка, виявлена в заповненні об’єктів і в культурному шарі поділяється на кухонну і столову. Столовий посуд (півсферичні і конічні миски) був виготовлений з добре відмуленої глини, іноді з домішками  піску, дрібної жорстви або органіки, в переважній більшості випадків тонкостінний, орнаментований  заглибленими лініями, нотним орнаментом, нігтевими защипами, гудзовидними наліпами, меандрами, часто поверхня посудин залощена, чорного кольору. На одному фрагменті була прокреслена свастика (Рис. 2,14).  Кухонний посуд (півсферичні миски, амфори) виготовлений недбало, грубостінний, з великою кількість домішок жорстви, піску, органіки, орнаментований нігтевими защипами і гудзоподібними наліпами. Серед крем’яних знарядь  на пластинах є кінцеві скребки, ножі, вкладиші серпів із заполірованою поверхнею, пластини зі скошеним краєм. З об’єктів походять ряд кістяних проколок, які достовірно належать до доби неоліту. Всі вони мають однакову форму, схожу на лезо ножа.

До об’єктів епохи бронзи належать вісім ям діаметром від 1,5 до 3 м і глибиною від 1 до 1,2 м з підбоями які надають їм трапецієподібну форму в перетині (Рис. 1,10,11-18). Заповнені вони сірим суглинком в якому виявлено кістки тварин, крем’яні відщепи, кераміку стжижовської  культури і культури багатоваликової кераміки. Також досліджено житло (об. 27) (Рис. 1,11) частково зруйноване двома середньовічними житлами (об. 3 і об. 17). На дні житла зачищено ділянки з перепаленою долівкою (залишки від вогнищ). В заповнення об’єкту 25 було впущене інгумаційне  поховання людини  висотою 1,2 м, яке супроводжували бронзові прикраси (два  верболисні кільця і три трубчасті пронизки), крем’яний наконечник стріли і кістяна дисковидна пластинка. В заповненні цієї ями виявлено фрагменти двох горщиків культури багатоваликової кераміки і посуду стжижовської культури. В культурному шарі знайдено біфаціальний серп стжижовської культури, трикутний наконечник стріли з виїмкою в основі (Рис. 2,20), ножі на крем’яних відщепах, пластинки з ікол кабанів зі слідами обробки і  просвердленими отворами.

До ранньозалізного віку належать сім круглих ям (Рис. 1,21-25,27,28) діаметром 1-2 м. і глибиною 0,2-1,2 м від рівня виявлення , чотири споруди дві з яких мають овальну форму, а дві частково виходять за межі розкопу і не досліджені повністю (Рис. 1,19,20,23,30). Глибина споруд 0.4-0.6 м від рівня виявлення. Житло (об. 38) мало прямокутну форму, заглиблене на 0,15-0,20 м в материк, орієнтоване по лінії північ-південь (Рис. 1,29). В північно-західному куті мало аморфну яму, глибиною 0,6 м, з пологими стінками і слідами вогнища на дні. Заповнення об’єктів складалось з темно-сірого суглинку. В заповненні матеріальних залишків виявлено небагато. Більшість походить з культурного шару.  До керамічних виробів належать фрагменти тюльпаноподібних і банковидних горщиків лощених всередині і рустованих ззовні, лощених півсферичних і конічних мисок, чорнолощених дзбанків і черпаків, орнаментованих прокресленими лініями і канелюрами. Серед крем’яних виробів до цього часу достовірно належать фрагменти  біфаціальних серпів із заполірованою поверхнею і лезом оформленим пильчастою ретушшю. Знайдено також бронзові прикраси: шпилька із розплесканою і закрученою в кільце голівкою і прокованою квадратною і закрученою в спіраль частиною голки (Рис. 2,19) з культурного шару, і трубчаста пронизка з об’єкту 12.

До ранньослов’янського часу належить одна  прямокутна споруда з похилими стінками, глибиною 60 см від рівня виявлення, орієнтована по лінії північний захід-південний схід, на дні якої знаходились дві ямки глибиною 0,1 м, в одній з яких виявлено сліди від вогнища (Рис. 1,33). Поряд  було відкрито дві круглі ями глибиною 0,3 м (Рис. 1,31,32).  Заповнення об’єктів складалось з темно-сірого грунту з вкрапленнями фрагментів глиняної обмазки, кісток тварин і фрагментів товстостінної кераміки  нерівномірно випаленої  з домішками  шамоту і жорстви в глиняному тісті. В культурному шарі над об’єктами було знайдено фрагменти біконічного горщика з відігнутими назовні вінцями.

Досліджено два житла культури Лука-Райковецька. Одне з них (об. 14) прямокутної форми, орієнтоване кутами за сторонами світу, глибиною 0,7 м від рівня виявлення, розмірами 6×5 м (Рис. 1,35). В східному куті житла була розміщена піч з частково збереженим зводом, яка мала близьку до кубічної форму, а в розрізі печі помітно повторне вимазування стінок глиною і два череня між якими знаходився прошарок вугілля  і вимостка з великих фрагментів  ліпних горщиків. Під протилежною стінкою знаходилось округле заглиблення діаметром 1,2 м і глибиною 0,2 м.  Заповнення житла складалось з сірого грунту з домішками глиняної обмазки, вугликів, кісток тварин і фрагментів кераміки, серед  яких вінця горщиків орнаментованих пальцевими вдавленнями по краю.

Друге житло розмірами 4×4 м, орієнтоване кутами за сторонами світу, з незначним відхиленням. В північному куті житла знаходилась  сильно зруйнована глинобитна піч, близької до прямокутної форми. По кутах, під східною стінкою і близько до центру біля печі  виявлено шість  стовбових ямок діаметром 0,3-0,4 м і глибиною 0,25-0,30 м.  Біля східного кута до стінки примикає підвальне приміщення прямокутної форми глибиною 2 м. Оскільки в його заповненні не виявлено  матеріальних залишків, то важко встановити належність підвалу до житла. Заповнення житла складалось з сірого грунту з домішками глиняної обмазки, вугликів, кісток тварин і фрагментів ліпної  кераміки.

Виокремлено два горизонти давньоруського періоду.  Перший з них датується Х ст. До нього належать чотири житла.  Три з них (об. 9, об 14А, об. 18) розташовані трикутником на відстані 8-10 м. один від одного, прямокутної форми, орієнтовані  кутами за сторонами світу з незначним відхиленням, розмірами 3×3 м. В північному куті жител знаходяться підковоподібні глинобитні печі, а по кутам, під стінами  і по центру розміщені стовбові ями. Об’єкт 14А наполовину зруйнований житлом культури Лука-Райковецька (об. 14).  Проте вдалося  встановити приналежність  ями діаметром 1,3м і глибиною 0,1 м від долівки, яка в свою чергу  знаходиться на глибині  -0,5 м від рівня виявлення (Рис. 2,1). Об’єкт  9 був перекритий  ровом і вогнищем ХІІ ст. і в свою чергу перекриває дві неолітичні споруди і яму лужицької культури. До центру  південно-східної стінки примикає невелике ступінчате заглиблення, а в південному куті знаходилась  округла яма діаметром 0,8 м, з пологими стінками і глибиною 0,8 м від долівки, заповнена материковою глиною перемішаною з великими фрагментами глинобитної печі з обпаленими стінками (Рис. 2,5).  Об’єкт 18 також був перерізаний ровом ХІІ ст. Глибина котловану 0,7 м від рівня виявлення. Піч житла мала вцілілий звід, проте розламана вздовж осі зі зміщенням однієї стінки до центру. Біля печі в східній стінці знаходилась нішовидна піч, на рівні на 0,05 м вище рівня долівки житла (Рис. 2,3).  За 1 м. на північний захід від житла знаходилась зернова яма діаметром 1,8 м, похилими стінками глибиною 1,5 м (Рис. 2,4).

Четверте житло (об. 37)  не було заглиблене  в материк і розміщене на ділянці розкопу, де спостерігались пониження залягання темного суглинку та практична непомітність перехідного прошарку, через що вдалося зафіксувати лише черінь глинобитної печі і припічну яму овальної форми глибиною 0,3 м (Рис. 2,6). Під черенем ями виявлено заглиблення, заповнене жовтим суглинком і суцільним шаром кісток тварин.

На лінії між об’єктами 18 і 14А розкрито виробничу споруду (об. 3) глибиною 0,7 м. в якій з північного, південного і східного боку були виявлені нішовидні печі вирізані в материку. З південного боку також примикало прямокутне заглиблення глибиною 0,2 м. На долівці в східному куті знаходилась кругла яма діаметром  1 м і глибиною 0,4 м від рівня долівки, а по центру ближче до західної печі зернова яма діаметром 1,6 м з похилими стінками  глибиною  1,7 м. від рівня долівки (Рис. 2,2). Дослідженням стратиграфії  заповнення споруди встановлено наявність трьох добре втрамбованих долівок, верхня з яких перекривала зруйновану південну піч, а нижня зернову яму. Над зерновою ямою усі три долівки були зміщені вглиб на 0,2 м. через  ущільнення  заповнення ями і просідання грунту. В кожній печі зафіксовано  по два черені, товщиною по 2 см.

Заповнення об’єктів Х ст. складалось з сірого грунту насиченого великою кількістю вкраплень перепаленої глини, вугликів, кісток тварин, фрагментів кераміки. Кераміка  з них це в переважній більшості  фрагменти горщиків т. зв. «курганного типу» з вінцями у формі манжету орнаментованих  рифленням з горизонтальних і хвилястих ліній. Опрацювання кераміки виявило наступні факти: в заповненні печі об’єкту 18  знайдено розвал горщика до якого підклеївся фрагмент, який походив із заповнення зернової ями об’єкту 3; в заповненні печі об’єкту 14 А виявлено фрагменти горщика, друга половина якого була знайдена в заповненні самого пізнього горизонту об’єкту три, практично на рівні його виявлення. В  верхніх шарах заповнення об’єкту 9 виявлено розвали трьох амфор. Дві з них виготовлені з глини сірого кольору, тонкостінні, з світло-сірою, майже білою поверхнею, орнаментовані  на плічках рифленням  із горизонтальних  заглиблених ліній і  з парами квадратних у профілі ручок. На денці однієї з них було клеймо у вигляді колесоподібного солярного знака. Третя амфора товстостінна, виготовлена з глини  цегляного кольору, мала кулястий тулуб, вузьке горло, пару товстих овальних в перетині ручок (не збереглися)і орнаментована рифленням на плічках. Також із заповнення об’єктів походить ряд залізних речей серед яких ножі, наконечник дротика. В шарі над об’єктом 37 знайдено залізний ключ від засувного замка (Рис. 2,18). В культурному шарі виявлено було шестикутний свинцевий перстень орнаментований рослинним орнаментом з хрестом в центрі орнаментальної композиції.

До ХІІ ст. віднесено садибу оточену ровом (об. 4),  до якої входять  виробнича споруда з двома печами і зерновою ямою,  прямокутна споруда і зернова яма. Виробнича споруда (об. 2)  мала прямокутну форму орієнтована кутами за сторонами світу (Рис. 2,7). В західному і східному кутах знаходились черені від зруйнованих печей, а в північному куті зернова яма з підбоєм звоноподібної форми  глибиною -1,2 м від рівня виявлення. За 2 м на північний схід від споруди знаходилась зернова яма (об. 7) аналогічна до попередньої діаметром  1,5 м і глибиною 1,3 м від рівня виявлення. На північ від цих об’єктів знаходилась прямокутна споруда (об. 11) розміром 2,3×1,7 м орієнтована  по лінії захід-схід, з прямовисними стінками і рівним дном, глибиною 0,5 м (Рис. 2,9). В західному куті вона мала невелику сходинку висотою  0,15 м від дна.  Рів (об. 4) практично повністю розкритий в межах арів 1 і 2. Простягаючись по лінії північ-південь він повертає на межі 1 і 3 ару завершуючись овальною більш заглибленою спорудою (глибина -0,5 м від рівня виявлення) і далі з’являється за 8 м. у східному напрямку у вигляді  такої ж заглибленої споруди (-0,4-0,5 м) продовжуючись далі  по лінії схід-захід, проте вже в межах ару 4 повністю його зафіксувати не вдалось. Ширина рову в середньому 1 м а глибина коливається від 0,2 до 0,35 м.  Між двома  найбільш заглибленими ділянками знаходилось два наземних вогнища діаметром  0,6 м і 0,9 м. Ще одне вогнище знаходилось на дні рову в межах ару 4. Загалом  даний об’єкт досліджено на довжину 45 м. (Рис. 2,6). З північного боку до рову примикала ще одна споруда (об. 26) з нішовидною піччю яка майже повністю знаходилась за межами розкопу (Рис. 2,10).

Заповнення об’єктів ХІІ ст. складалось з темно-сірого грунту. Заповнення  споруд  з печами і зернової ями також містили велику кількість вкраплень перепаленої глини і вугликів.  У всіх трьох вогнищах, в ровику і спорудах виявлено фрагменти горщиків і мисок які датуються ХІІ ст., а також залізні цвяхи ножі.  В заповненні зернової ями (об. 7) виявлено фрагменти семи різних скляних браслетів фіолетового, зеленого і бірюзового кольорів. Також з об’єкту 2 походить ціла залізна коса-горбуша.

В культурному шарі виявлено також велику кількість кераміки XVст. і незначну кількість речей  XVII та XIХ ст.. До XVII ст . також належить одна яма (об. 13). Серед знахідок цих періодів особливо слід відзначити мідний перстень-печатку зі знаком шляхетської родини Олізарів (Рис. 2,17), два наперстки,  мідну кришечку від люльки, наконечник стріли, мініатюрний глечик монети (польські динарії  XV ст. і польські та литовські боратинки Яна Казимира 1660-х рр.

Загалом дослідження 2009 року, окрім чисельності артефактів, об’єктів та розкритої площі принесло багато матеріалів для роздумів стосовно розвитку неолітичних поселень навколо Луцька та існування заможних садиб на території урочища «Гнідавська Гірка» у давньоруський період.

 

 

Анотація

У статті підведено підсумки дослідження багатошарового поселення на території урочища «Гнідавська Гірка» 2009 року. Досліджено 50 об’єктів, серед яких споруди культури лінійно-стрічкової кераміки, ями, житло і одне інгумаційне поховання стжижовської культури, об’єкти ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу та середньовіччя.


Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (11.12.2010) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 301 | Теги: гнідавська гірка | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017