СУ "Волинські старожитності" Неділя, 19.11.2017, 02:29
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Дослідження багатошарової памятки археології в с.Полонка Луцького району Волинської області
Археологічні дослідження в Україні 2009. - Київ-Луцьк, 2010. - С. 149-150.

Златогорський О.Є. Баюк В.Г.

ДП «Волинські Старожитності»  ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ

 Дослідження багатошарової памятки археології в с.Полонка Луцького району Волинської області.

 

Археологічні дослідження пароводились у звязку з забудовою на території села Полонка Луцького району Волинської області, відомого в історіографії за багатошаровим поселенням єпохи пізнього палеоліту, неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки), енеоліту, бронзи, раннього заліза, ранньословянського часу, княжої доби та пізнього середньовіччя. Дана памятка виявлена у 1980 році Г.В.Охріменком та М.М. Кучінком.

        У топографічному плані ділянка робіт знаходиться на мисі, що глибоко врізається на південь до лівого берега р.Чорногузка і зі сходу та заходу оточений заплавними територіями. На ділянці забудови, по її західному краю, було закладено Траншею №1 розмірами 4х12м та орієнтовану за сторонами світу. Місце закладки траншеї було зумовлене перспективою подальшого її розширення на ділянку забудови, що виправдалось в ході подальших досліджень. Траншеї №1 була присвоєна літерна нумерація з півночі на південь від А до Е та цифрова із заходу на схід від 2 до 3. Під час дослідження рівень дна розкопу було доведено до материка і глибина становила -1м від репера. Враховуючи рівнинний рельєф на ділянці дослідження репером було обрано рівень сучасної денної поверхні.

        На ділянці Траншеї №1 зафіксована наступна стратиграфія:

0,0-0,25м – орний шар грунту з знахідками сучасного періоду

0,25-0,75м – шар чорнозему, в якому зустрічаються матеріали пізньосередньовічного часу, доби Київської Русі та остеологічний матеріал.

0,75-0,95м – світлий шар передматерикового суглинку із знахідками періоду Київської Русі та окремими знахідками ліпної кераміки, що нижче переходив в світлу материкову глину.

       Культурний шар простежується з глибини 0,35м у вигляді грунту з фрагментами пізньосередньовічної кераміки, кераміки періоду Київської Русі та остеологічного матеріалу. На глибині 0,6-0,8м в кв. А 2-3 зауважено скупчення остеологічного матеріалу та знахідок новітнього часу, невелике скупчення давньоруської та ліпної кераміки зауважено в кв. Д-Е 2-3.

      В процесі дослідження в північній частині траншеї при зачистці на глибині -1м у кв. А-Б 2-3 було виявлено темну пляму, насичену остеологічними матеріалами та знахідками новітнього часу. За свідченням місцевих мешканців на даній ділянці у 60-70х. рр. ХХст. влаштовували стихійні скотомогильники з навколишніх тваринницьких ферм, що повністю підтвердилось під час зачистки та поверхневого вибору заповнення. Враховуючи вищевикладене було прийняте рішення не вибирати пляму скотомогильника а зафіксувати її на рівні материка. Виявлений обєкт розмірами 2,3х1,6м підпрямокутний в плані та продовжувався в північному борту траншеї.

     При зачистці у південно-східній частині траншеї на глибині -1м було зафіксовано нечітку пляму з фрагментами ліпної кераміки, яка в процесі дослідження виявилась Спорудою №1.

      Споруда №1 була простежена в кв Д-Е 2-3 на глибині -1м від репера. Вона має овальну форму, більш видовжену по лінії північний-захід – південний-схід, розмірами 2,5х1,8м і висотою похилих земляних стінок 0,2м від рівня долівки. Долівка вцілому рівна, погано утрамбована, що утруднило чітку фіксацію стінок. У її південно-східній частині виявлено округлу в плані ямку розмірами 0,72х0,6м і глибиною від рівня виявлення 0,15м, заповнення якої складав темний, насичений попелом грунт, що дозволяє класифікувати її як заглиблення під вогнище. Заповнення споруди складав темніший на фоні світлого материка суглинок, в якому було виявлено фрагменти ліпної кераміки [Таблиця І,5],  та частина кременевої сокири зі слідами ретуші. Судячи з технологічних особливостей та складу глиняного тіста представлених фрагментів (вінець не виявлено) вони відносяться до тшінецько-комарівської культурно-історичної спільності (ХV-ХІІ ст.до н.е.), сокира з комплексу датується тим же періодом.

        Під час горизонтальної зачистки на глибині -1м в східній частині траншеї (кв. В-Б 3) було зафіксовано темну пляму, яка продовжувалась у східному борту траншеї. Для повного її дослідження Траншею №1 було розширено на 1м на всій довжині досліджуваної площі з присвоєнням розширенню цифри 4, що дозволило локалізувати весь контур плями, яка в подальшому дослідженні виявилась Господарською ямою №1.

       Господарська яма №1 була виявлена як темна, насичена ліпною керамікою пляма, приблизно за 3,2м на північний-схід від Споруди №1 у кв. Б-В 3-4. Яма овальна в плані, видовджена по лінії південний-захід – північний-схід, розмірами 2х1,6 глибиною 0,4м від рівня виявлення. Стінки ями прямовисні, дно лінзовидне. Заповнення ями складав темний суглинок, в якому виявлено фрагменти ліпної кераміки (один з рельєфним знаком на зовнішньому боці посудини [Таблиця І,2]), фрагмент вінця [Таблиця І,1] та середньо спрацьовану кістяну проколку[Таблиця І,3]. Також на дні  даного обєкту виявлено стегнову та променеву кістки, хребець та нижню щелепу людини. За технологічними ознаками вінця та складом гончарного тіста представлених фрагментів комплекс можна датувати тшінецько-комарівською культурно-історичною спільностю.

        Під час зачистки у південно-західному куті розширеної частини частини Траншеї №1 (кв. Е-4) на глибині -1м було виявлено темну, насичену ліпною керамікою пляму, яка продовжувалась у південному борту траншеїю для її повного дослідження та враховуючи близкість плями до Споруди №1(можливого комплексу) було закладено Траншею №2 розмірами 4х10м, яка безпосередньо дорізалась до №1. Для уникнення повтору їй була присвоєна нова буквенна нумерація від Б до В (враховуючи можливість подальшого розширення в процесі дослідження) по лінії північ-південь та цифрова від 2 до 6 по лінії Захід-Схід.

         Стратиграфічна ситуація Траншеї №2 аналогічна Траншеї №1, однак в культурному шарі тут переважає ліпна кераміка.

          Завдяки закладанню Траншеї №2 вдалося локалізувати темну, насичену ліпною керамікою пляму, яка в процесі подальшого дослідження виявилась Господарською ямою №2.  Її виявлено в кв. Е-4 Траншеї №1 та Б 2-3 Траншеї №2 за близько 1,8м на південний-схід від Споруди №1. Яма підпрямокутна в плані, з розмірами 1,3х0,8м і глибиною 0,4-0,5м від рівня виявлення. Стінки ями прямовисні, дно похиле, утрамбоване. Заповнення ями складав темно-сірий суглинок з знахідками стінок і денця ліпної кераміки [Таблиця І,4]. За технологічними ознаками вінця та складом гончарного тіста представлених фрагментів комплекс можна датувати типом Лука-Райковецька, а відсутність підправлених на гончарному колі виробів датує комплекс VIII-IX ст.

        При зачистці Траншшеї №2 на глибині -0,85м від репера виявлено скупчення печини, яке в подальшому дослідженні на рівні материка (-1м)  у кв.Б-6 виявилось Черенем №1. Інших ознак печі не виявлено, черінь овальний в плані, розмірами 0,6х0,4м і видовжений по лінії Схід-Захід. Датуючих матеріалів не виявлено. Для перевірки наявності можливого, звязаного з черенем обєкту поряд з черенем, на межі квадратів Б-5 і Б-6 було зроблено дорізку розмірами 2х2м, однак ознак іншого обєкту не виявлено.

       Під час зачистки в центральній частині Траншеї №2 було виявлено темну пляму, яка в подальшому дослідженні виявилась господарською ямою №3. Господарську яму №3 досліджено в кв. Б-В 3-4 за близько 1,2м на південний-схід від Господарської ями №2. Вона округла в плані з розмірами 1,75х1,5м і глибиною 0,4м від рівня виявлення. Стінки ями прямовисні, дно рівне, утрамбоване. Заповнення ями складав темно-сірий суглинок, в якому виявлено фрагмент ліпної кераміки ТКК (ХV-ХІІ ст.до н.е.).

        Господарська яма №4 як темна пляма була виявлена на рівні -1,0м за близько 2,4м на схід від Господарської ями №3 у кв. Б-В 5-6. Вона округла в плані, розмірами 1,2х1,25м і глибиною 1,3м від рівня виявлення. В перерізі яма грушовидна, дно рівне, утрамбоване. Заповнення ями складав темно-сірий суглинок, в якому виявлено різночасові знахідки. У першому штику виборки ями (-0,2 від рівня виявлення) зустрічається гончарна кераміка періоду Київської Русі, на дні – ліпна кераміка ТКК та кремяний відщеп. Комплекс ями датується періодом ТКК .

     Найбільш масовим матеріалом під час дослідження була кераміка, яка розглядається по обєктах та окремо в культурному шарі кожної з траншей.

     Споруда №1. Матеріал представлений фрагментами товстостінних кухонних горщиків тюльпаноподібної форми темно-сірого та цеглистого кольорів. Тісто грубе, пористе, з домішками піску та крупних фрагментів товченого кременю. Вироби однорідно темні на зламі, ззовні залощені. Матеріал датується (ХV-ХІІ ст.до н.е.).

      Господарська яма №1. Кераміка з обєкту представлена описаними вище фрагментами темно-цеглистого кольору. На одному з виробів чітке рельєфне зображення у вигляді врізних паралельних ліній вписаних у частково збережене коло. Вінце зобєкту потовщене і горизонтально зрізане, висока шийка оформлена паралельними врізними лініями. Датуються матеріали ТКК (ХV-ХІІ ст.до н.е.).

       Матеріал з Господарської ями №2 представлений фрагментами стінок та денця ліпних горщиків темного кольору, лише незначний поверхневий шар світло-цеглистий. Тісто грубе, з домішками. Один з представлених фрагментів орнаментований врізними хвилястими лініями по тулубу. Датуються раннім періодом Луки-Райковецької.  [ Таблиця ІV, 4].

         Знахідка з Господарської ями №3 представлена фрагментом ліпної кераміки ТКК темно-цеглистого кольору. Фрагмент якісний з добрим обпалом і домішками слюди.

        Матеріал з Господарської ями №4 представлений різночасовими знахідками. У верхньому шарі ями виявлено стінки гончарної кераміки періоду Київської Русі. Фрагменти якісні, темного кольору, з добрим випалом. Датуються ХІІ-ХІІІст.  На дні ями виявлено фрагмент ліпної кераміки ТКК чорного кольору. Тісто грубе, присутні значні домішки. Обєкт можна датувати часом тшінецько-комарівської культурно-історичної спільності.

До індивідуальних знахідок слід віднести фрагмент кремяного знаряддя (сокири? рубила?) із споруди №1. Виріб із звичайного для Волині темного кременю розмірами 6,5х7см виготовлений за технікою двобічного ретушування. Знаряддя має виразні сліди використання і напевно було зломане під час нього.

      Крім того в культурному шарі поза обєктами було виявлено певну кількість інших знахідок. Оскільки якісний склад матеріалів в межах двох траншей відрізняється опис подаємо окремо.

      Траншея №1. Гончарний посуд представлений нижньою частиною тонкостінного горщика. Це якісна посудина темно-сірого кольору, чорнолощена із зовнішнього боку. На денці та стінках виразні сліди повторного обпалу. Датується виріб ХVІ- ХVІІ ст. Кераміка періоду Київської Русі представлена фрагментами денець, стінок та вінчиків темно-сірого кольору. Вінця досить високі, валикоподібні і різко відігнуті назовні. Один фрагмент стінки виготовлений з світлох добре відмуленої глини. За аналогію матеріал датується ХІІІст. Фрагмент ліпної кераміки ТКК з нижнього горизонту представлений описаними вище фрагментами цеглистого кольору [Таблиця І,6].

     Траншея №2. Матеріали представлені виключно ліпною керамікою. Це грубі горщики темного кольору з значними домішками товченого кременю. Тісто грубе, пористе, випал поганий. На деяких фрагментах сліди повторного обпалу. Датується матеріал ТКК. Виділяється фрагмент тонкостінної якісної посудини цеглистого кольору з високим вертикальним вінцм та орнаментацією насічками по тулубу. Його можна віднести до Стжижовської культури (ХVІІІ-ХVІ ст.до н.е.).

    Загалом можна зробити висновок про досить значну забудову поселення у період пізньої бронзи-раннього заліза, матеріали Княжої доби можуть бути здобуті при подальших дослідженнях.





Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (11.12.2010) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 430 | Теги: Полонка | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017