СУ "Волинські старожитності" Неділя, 19.11.2017, 05:59
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації Д.Козака

Козак Д.Н. Рятівні археологічні дослідження на багатошаровому поселенні біля с.Хрінники на Рівненщині у 1997 р.

Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. – К.: Інститут археології НАН України, 1998. – С.20-22.

 

Козак Д.Н.

Рятівні археологічні дослідження на багатошаровому поселенні

біля с.Хрінники на Рівненщині у 1997 р.

Роботу було продовжено у розкопах XIV та XV у південно-східній частині поселення. Відкрита площа складає 607 м2 (307+300). Виявлено 8 житлових та 4 господарські споруди та 10 ям-погребів різних культур. З них до ранньозалізного часу належать 3 господарські споруди та дві ями, до поморської культури – одна споруда та дві ями, до зубрицької культури – одне житло, до вельбарської – три житла та три ями-погреби, до періоду Київської Русі – чотири житла та три ями-погреби.

Дві господарські споруди ранньозалізного часу мають вісімкоподібну та одна – видовжено-овальну форму і орієнтовані короткими стінами за лінією північ-південь. Стіни прямовисні, дно глиняне, не утоптане, рівне. Розміри споруд складають 1,5-1,7 х 2,1-3,7 м, висота земляних стін 0,3-0,5 м від рівня дна. Ями-погреби знаходилися біля споруд і складали разом, очевидно, один комплекс. Вони округлі у плані, стіни вертикальні, дно рівне. Діаметр ям 1,7-2 м, глибина 0,25- 0,4 м від рівня материка.

У заповненні об'єктів зібрано типову для місцевого варіанту культури ранньозалізного часу кераміку лежницької групи. Це банкоподібні та тюльпаноподібні горщики, прикрашені наскрізними проколами під вінцями. Поверхня посудин шорстка або покрита пальцевими розчісами та рядами нігтьових защипів. Є диски-покришки та конічні миски.

Складною за конструкцією є споруда X поморсько-кльошової культури. Вона має у плані трапеціієподібну форму розмірами 5,8 х 7,2 м і орієнтована короткими стінами за лінією північ-південь. Висота стін 0,32 м від рівня долівки. Споруда складалася з системи господарських ям, розташованих по кутах та посередині долівки та материкового прилавка, який займав північно-східний кут. Значний інтерес складає керамічний комплекс споруди, який поєднує в собі елементи поморсько-кльошової та пшеворської культур пізньолатенського часу.

Житло зубрицької культури (II ст. н.е.) було прямокутною у плані півземлянкою орієнтованою кутами за сторонами світу, кути заокруглені, земляні стіни похилі до дна, долівка глиняна, рівна, у розрізі котлован житла має човникоподібну форму. Його розміри – 2,2 х 3,3 м,  висота земляних стін – 0,6 м від рівня долівки. Один з кутів житла займав материковий останець-прилавок, а по периметру стін розміщалося п'ять ямок від стовпів. На долівці житла у південно-східному куті лежало купкою 11 глиняних тягарців бубликоподібної, конусоподібної та прямокутної форми з отворами для підвішування та слідами від шнурів. Тягарці погано випалені.

Найбільш чисельними є матеріали вельбарської культури. Досліджено три житла та три ями-погреби цієї культури. Кожне з жител репрезентує певний тип, що характерний для готської культури в цілому та для даного поселення зокрема.

Так, житло 47 належить до типу наземних невеликих будинків з стовпово-плетневою конструкцією стін. Його залишки зафіксовані потужним скупченням розпорошеної глиняної обмазки товщиною від 0,3 м на краях, до 0,6 м посередині. Розміри споруди складають 6,5 х 12 м. По периметру стін виявлена велика кількість стовпових ям, які створюють прямокутник. Головними у житлі були вісім стовпів, розташованих вздовж стін симетрично один до одного, діаметром 0,4 - 0,8 м. Житло було орієнтоване кутами строго за сторонами світу, долівка вимазана болотною землею. У північно-західній половині знаходилося глинобитне вогнище діаметром 2 м.

Житло 48 належить до типу наземних споруд стовпово-плетневої конструкції з глинобитними стінами. Воно мало квадратну форму і було орієнтоване кутами строго за сторонами світу. Розміри житла 3,6 х 4,8 м. У кількох кутах збереглися стовпові ями, а у західному куті - глинобитне вогнище діаметром 0,6 м.

Трете житло (№ 50) було півземлянкою підпрямокутної форми з заокругленими кутами. Його розміри 3,4 х 4,4 м, висота земляних стін 0,4-0,5 м від рівня долівки. Вздовж східної стіни розміщався материковий виступ-прилавок, а вздовж виступу – чотири стовпові ямки. По всіх чотирьох кутах та посередині коротких стін знаходилися стовпові ями – сліди від даху і стін.

В об’єктах та культурному шарі вельбарського поселення виявлено велику кількість ліпної кераміки, типової для вельбарської культури, уламки від гончарних посудин черняхівської культури, ряд інших виробів з глини (пряслиця, тягарці), кістяні проколки, залізні ножі, шила, бронзову пряжку, язичок якої подано у вигляді головки оленя.

Об’єкти вельбарського поселення датуються другою половиною ІІІ-ІV ст. н.е.

На наступному горизонті на пам'ятці було поселення типу Луки-Райковецької. До нього належить велика кількість фрагментів ліпної або підправленої на гончарному колі кераміки, переважно товстостінних  горщиків великих і середніх розмірів. Ряд екземплярів мають під шийкою або на краях вінець пальцеві вдавлення.

Найбільша кількість об'єктів належить до поселення періоду Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.). Це чотири житла та три ями-погреби. Житлами були квадратні у плані півземлянки з глинобитною пічкою в одному з кутів. Їх  розміри складали 2,8-3,2 х 3,6-4,2 м, висота земляних стін від 0,4 до 0,7 м від рівня долівки. У двох житлах по кутах виявлені стовпові ями.

Серед індивідуальних знахідок, крім фрагментів кераміки, виготовленої на гончарному колі, знайдено фрагмент залізних вудил, округлу залізну пряжку-фібулу з загнутими в сторони кінцями, важілець мергельної крейди, шиферне пряслице рожевого кольору.

Категорія: Публікації Д.Козака | Додав: mrzlatik (02.07.2012)
Переглядів: 509 | Теги: лежницька група, вельбарська культура, бронзова пряжка з язичком у вигляді, Хрінники, давньоруський період, Лука-Райковецька культура | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017