СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 21.08.2017, 07:34
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Обстеження пам'яток в с.Стобихва Камінь-Каширського р-ну

О.Є. Златогорський, М.П. Вашета

 

Обстеження пам’яток

в с. Стобихва Камінь-Каширського р-ну

 

Протягом 3-10 липня 2010 року у селі Стобихва Великообзирської сільської ради працювала спільна етнографічно-археологічна експедиція ДП „Волинські старожитності” та Волинського національного університету імені Лесі Українки. Метою археологічної експертизи було обстеження відомих пам'яток на території села та виявлення нових. Село Стобихва у фізико-географічному плані знаходиться у Поліській зоні, рельєф характеризується піщаними пагорбами та широкою низинною заплавою річок Стохід та Стобихівка. Історична та сьогоденна забудова села тягнеться по лінії схід-захід вздовж мисів першої надзаплавної тераси лівого берега річки Стохід та її рукавів, у плані село має вигляд півмісяця.

На території села за даними попередніх обстежень відомо 3 пам'ятки археології. Під час обстеження було виявлено ще 2 пам’ятки.

Пам'ятка «Стобихва-1» займає центральну територію колишнього містечка в урочищі  «Панська Гора». Вона розташована на високій ділянці корінного берега р. Стохід, приблизно за 520 м на північ від русла річки. У південній та східній частини поселення виявлено систему земляних укріплень періоду Першої світової війни. На поверхні пам'ятки зібрано фрагменти кераміки пізньосередньовічного часу. У центральній частині було закладено розвідковий шурф розмірами 1х1 м за звичайною методикою по лінії північ-південь. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,40 м – супісок, підстелений материковим піском. Виявлено фрагменти стінок пізньосередньовічних горщиків.

Пам'ятка «Стобихва-2» знаходиться внизу корінного берега, займає видовжений мис першої надзаплавної тераси лівого берега р.Стохід, приблизно за 500 м на північ від русла річки. На поверхні пам'ятки зібрано фрагменти кераміки давньоруського часу ХІІІ ст. та пізньосередньовічної доби XVII-XVIII ст. У різних частинах було закладено 6 розвідкових шурфів розмірами 1х1 м кожний за звичайною методикою по лінії північ-південь. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,50/0,60 м – дерново-підзолистий грунт, що лежав на материковому піску. У шурфах виявлено крем’яну енеолітичну пластину, фрагменти посуду ХІІІ ст., XVII-XVIII ст. Встановлено межі та розмір пам'ятки: ширина – 70 м по лінії північ-південь та довжина – 500 м по лінії захід-схід (35000 кв.м).

Пам'ятка «Стобихва-4» знаходиться у центральній частині села, на високому мисі лівого берега р.Стохід, за 200 м на південь від ФАПу, за 100 м на схід від перетину ЛЕП-10. На поверхні пам'ятки зібрано значну кількість фрагментів кераміки XVII-XVIII ст., фрагмент стінки та вінчика горщика з характерним «манжетом» Х-ХІ ст., фрагменти стінок ліпного посуду тшинецького-комарівської культури доби середньої бронзи.

Пам'ятка «Стобихва-5» знаходиться у центральній частині села, на відстані близько 100 м на північ від попередньої пам'ятки. На її поверхні зібрано значну кількість фрагментів кераміки XVII-XVIII ст.

Отже, за результатами археологічної експедиції у село Стобихва можна стверджувати, що мальовничі берега річки Стохід на території сучасного села почали заселюватися вже у добу енеоліту та бронзи. У Х-ХІ ст. на території Стобихви існувало селище, яке у ХІІІ-XIV ст. було перенесено на схід – можливо під загрозою татаро-монгольського вторгнення. На місці цього селища у XVII-XVIII ст. і виникає відоме за історичними джерелами містечко, яке поступово забудовується у напрямку зі сходу на захід.

 

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (30.09.2011) | Автор: Златогорський О., Вашета М.
Переглядів: 402 | Теги: ДП Волинські старожитності, Стобихва | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017