СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 21.08.2017, 07:34
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Про результати рятівних археологічних досліджень на багатошаровому поселенні в урочищі Гнідавська Гірка 2008 року
УДК: 902.2 (477.82)

Златогорський О.Є.,

Баюк В.Г.

Волинська філія Державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України

Про результати рятівних археологічних досліджень на багатошаровому поселення в урочищі «Гнідавська Гірка» 2008 року

 

У статті висвітлено результати польового сезону 2008 року Рованцівської рятівної археологічної експедиції на території урочища «Гнідавська Гірка». Розкопки підтвердили багатошаровий характер пам’ятки, інтенсивність заселення її в епоху неоліту, кінця бронзи – початку раннього заліза, ранньослов’янського і давньоруського часу і перспективність археологічних досліджень на наступні роки.

Ключові слова: урочище, розкоп, житло, стратиграфія, культура лінійно-стрічкової кераміки, культура типу Лука-Райковецька.

Златогорский А.Е., Баюк В.Г.  О результатах спасательных археологических исследований на многослойном поселении в урочище Гнидавская Горка 2008 года. В статье отражены результаты полевого сезона 2008 года Рованцевской спасательной археологической экспедиции на территории урочища «Гнидавская Горка». Раскопки подтвердили многослойный характер памятника, интенсивность его заселения в епоху неолита, конца бронзы – начала раннего железа, раннего славянского и древнерусского времени и перспекивность археологических исследований на следующие годы.

Ключевые слова: урочище, раскоп, жилище, стратиграфия, культура линейно-ленточной керамики, культура типу Лука-Райковецкая.

Zlatohorskyy A.Y., Bayuk V.H. About the Results of Rescue Archaeological Investigations at Multilayer Settlement in Tract Hnidavs’ka Hirka in 2008. The article is about the results of field season 2008 of Rovantsiv rescue archeological expedition on Hnidavs’ka Hirka territory. Excavations confirmed a multilayer character of the monument, density of its setting during the New Stone Age, the end of the Bronze Age – the beginning of the Iron Age, Early Slavic and Old Russian periods, as well as availability of future archeological investigations.

Key words: tract, excavations, settlement, linear stripe culture of ceramics, Luka-Rajkovetska culture.  

Постановка наукової проблеми та її значення. Археологічні дослідження на території багатошарового поселення урочища «Гнідавська Гірка» проводились Рованцівською рятівною археологічною експедицією ВФ ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ під керівництвом Златогорського О.Є. У складі експедиції працювали наукові співробітники Баюк В.Г., Дем’янчук Д.Г., лаборанти Баран В.В., Собуцький М.М., Савицький В.М., художник Охріменко В.Г. та студенти І курсу історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Дослідження проводилися на земельній ділянці площею 0,12 га  в межах села Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, відведеній громадянину Усіку Івану Петровичу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та прокладання газової мережі. Відповідно до детального планування житлового кварталу впродовж 1990-х – початку 2000-х років на території урочища «Гнідавська Гірка», відомого в літературі як багатошарова пам’ятка археології, ведеться індивідуальна житлова забудова. Комплексні археологічні дослідження під забудову почали проводитися з 2003 року.

Урочище «Гнідавська Гірка» займає високий лівий корінний берег р.Стир, обмежений із півночі і  північного сходу – заплавою, з півдня  – приватною забудовою, а із заходу – допливом р.Стир – річкою Рудка (Жидувка, Гнідава). Край берега інтенсивно розорюється вже впродовж 40 років, на сьогоднішній день на території пам’ятки майже 50% займає забудова, площа ж самого поселення складає близько 25 000 м2.

Археологічні обстеження на території «Гнідавської Гірки» проводили у 1930-х роках працівники Луцького музею:   директор Ян Фітцке та науковий співробітник Зиґмунд Леський. Ян Фітцке на початку 1935 р. виявив тут матеріали давньоруського часу і дослідив «кілька ранньоісторичних землянок з багатим керамічним матеріалом» [9], а пізніше З.Леський, який продовжив його дослідження, виявив, окрім давньоруських матеріалів, знахідки епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки) і бронзи (тшцінецька культура).

У 1967 році на поселенні у його південно-східній частині (нині під індивідуальною забудовою) були проведені «любительські» археологічні дослідження під керівництвом вчителя школи М.Матвієйка. Виявлено та досліджено господарську споруду з глиняною піччю, житло-напівземлянку ранньослов’янського часу [8,213], поселення та ґрунтовий могильник стжижовської культури епохи бронзи [7,25].

 У 1968 і 1969 роках під час роботи Волинського загону Інституту археології АН УРСР під керівництвом М.Кучери також у південно-східній та у північно-східній частині пам’ятки (нині під індивідуальною житловою забудовою) було виявлено і досліджено на площі 600 м2 ранньослов’янське поселення (відкрито п’ять жител-напівземлянок, чотири напівземлянки-споруди з печами господарсько-виробничого характеру і десять господарських ям). Виявлено також житла та ями культури лінійно-стрічкової кераміки неолітичної доби, матеріали епохи бронзи та ранньозалізного часу [1].

 У 1972 році у зв’язку з руйнуванням пам’ятки землерийною технікою були проведені рятівні археологічні дослідження Волинською археологічною експедицією Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки під керівництвом М.Кучинка. Розкоп розміром 40,0х4,0 м було закладено у північній частині урочища «Гнідавська Гірка». На відкритій площі розкопу виявлено залишки двох жител-напівземлянок, однієї господарської споруди та трьох глиняних печей поза спорудами [2; 3, 297-298].

У 1981 році поруч із розкопом М.Кучери 1968 р. дослідження на площі 100 м2 провів Г.Охріменко. У розкопі виявлено і досліджено залишки чотирьох жител та восьми ям. Окрім неолітичних матеріалів, в розкопі та на поверхні знайдено кераміку та крем’яні, кам’яні, кістяні вироби пізнього Трипілля (етап СІ за Т.Пассек), лендельської культури, культур кулястих амфор епохи енеоліту, шнурової кераміки, стжижовської, східно-тшцінецької бронзового віку, ранньоскіфського часу, пшеворської, зарубинецької культур залізного віку, ранніх слов’ян (VI-VII ст. н.е.), Давньої Русі (ХІ-ХІІІ ст.), пізнього середньовіччя [5, 47-57; 6].

У 1988 році на південно-західній околиці пам’ятки дослідження проводив Гнідавський загін археологічної експедиції Луцького державного історико-культурного заповідника під керівництвом Б.Сайчука.  Виявлено та досліджено споруду Х ст. та споруду ХІІІ-XIV ст. [8, 214].

Починаючи з 2002 року на території урочища проводить дослідження експедиція ВФ ДП ОАСУ (у 2002-2007 рр. під керівництвом В.В.Шкоропада). Впродовж цього періоду закладено 8 розкопів у центральній, південно-західній та східній частинах пам’ятки. Досліджено близько 600 м2 площі поселення. У розкопах виявлено і досліджено господарську споруду раннього залізного віку, три житла і господарську споруду ранньослов’янського часу Лука-Райковецької культури, чотири житла, три господарські споруди і яму давньоруського часу Х-ХІІІ ст. [10].

Дослідження 2008 р. проводилися у центральній частині пам’ятки, на місці будівництва житлового будинку та прокладання траншеї під газову мережу, за 50 м на південь від початку схилу у північно-східній частині берега, за 30 м на схід від розкопу №6 2006 року (Рис.1). Нумерація розкопів і виявлених об’єктів експедиції ВФ ДП НДЦ «ОАСУ» попередніх років (2002-2007) була збережена.

Дослідження проводилося розкопом (№9), який було закладено на місці будівництва, і траншеєю (№1). Загалом розкопана площа становила 96 кв.м.

Під час попереднього шурфування було встановлено, що глибина залягання материка становила 0,60-1,80 м від сучасної денної поверхні. Культурний  шар простежується з глибини 0,20 м у вигляді фрагментів кераміки, глиняної обмазки, остеологічних матеріалів тощо.

Розкоп № 9  площею 80 кв.м. закладено у північно-східному куті землевідводу  Усіка І.П. Він був зорієнтований по лінії південь-північ,  і мав розміри 10,0х8,0 м. Квадратам розкопу розміром 2,0х2,0 м була присвоєна літерна нумерація від А до Д і цифрова від 1 до 4. Глибина розкопу становила 1,80 м від сучасного рівня. В розкопі було виявлено одне житло та велику кількість різночасових знахідок. Культурний шар простежується з глибини 0,20-0,40 м у вигляді ґрунту з включеннями фрагментів кераміки, остеологічного матеріалу та дрібних шматочків глиняної обмазки.

Шар 0,0 – 0,40 м від денної поверхні являв собою сірий опідзолений ґрунт. З глибини 0,20 м від денної поверхні він містив знахідки фрагментів гончарного посуду пізньосередньовічного періоду, зокрема, фрагменти чорнолощених, сильно профільованих горщиків з прямими вінцями.

Шар 0,40 1,20 м – сірий гумусово-елювіальний ґрунт. Він містив знахідки від неолітичної доби до давньоруського часу. 

У кв. В-1 на глибині 0,40 м в культурному шарі  було виявлено ліпний тюльпаноподібний горщик, з шорсткою поверхнею, з середньовиділеною шийкою, орнаментований проколами під вінцем і пальцевими защипами по всьому тулубу (Рис.4,1). За аналогіями (Лепесівка, Могиляни) він відноситься до могилянської групи лужицької культури кінця бронзового і початку залізного віку  і датується VII – початком VI ст. до н.е.

У кв. А-3 на глибині 0,40 0,60 м в культурному шарі виявлено фрагменти вінчиків ліпного посуду з шорсткою поверхнею, орнаментованих  проколами під вінцями. За аналогіями один із них (Рис.4,3) також подібний до кераміки могилянської групи, інший датується за аналогіями (Володимир-Волинський) ІХ – VII ст. до н.е. і належить до кераміки лежницької групи (Рис.4,2).

У кв. Б-4 на глибині 0,60 м виявлено кістяний амулет – підвіску, так звану «лунницю». У верхній частини виробу – отвір для нанизування. Ріжки частково обламані (Рис.5,3).

У кв. Д-2 на глибині 0,70 м в культурному шарі виявлено чотири фрагменти ліпної неолітичної кераміки*. Це кухонні вироби культури лінійно-стрічкової кераміки, товстостінні (стінки близько 10 мм) з загладженою  поверхнею, сіро-коричневого кольору ззовні та темнішою в середині. Три з них є верхніми частинами горщиків округлої форми, що мали діаметр до 40 см у верхній частині. Два з останніх мають під зрізом вінця наліпи-гудзики (один – округлий, другий – видовжений. На іншому – сліди нігтевих вдавлень та наскрізний отвір для скріплення. Четвертий фрагмент – донної частини (діаметр основи – 6 см). Датується за аналогією кераміки з Рівного другою половиною V – початком IV тис. до н.е.

У кв. В-3 на глибині 0,90 м в культурному шарі виявлено також фрагменти посуду культури лінійно-стрічкової кераміки від тонкостінних столових виробів сірого та коричневого кольорів, добре прогладжені, виготовлені з відмуленої глини. Орнаментовані вони лініями та видовженими ямками – «нотами».

На глибині 0,60 – 1,20 м в культурному шарі розкопу виявлено також численні фрагменти гончарної кераміки, які на зовнішньому краї вінець мають потовщення – «манжет». Вони орнаментовані по стінці, плічках  хвилястими чи горизонтальними паралельними заглибленими лініями. Ці фрагменти відносяться до кераміки так званого «курганного типу» середини ІХ – кінця Х ст. У цьому ж горизонті виявлено один фрагмент гончарного горщика, орнаментований хвилястою лінією по вінцю, що представляє пізній етап Лука-Райковецької культури (Рис. 5,1).

Шар 1,20 – 1,80 м від денної поверхні являв собою темно-бурий елювіальний ґрунт, що переходив материк. Він містив знахідки ранньослов’янського часу та Х-ХІ ст.

При зачистці дна розкопу на глибині 1,80 м від рівня сучасної денної поверхні в квадратах Г,Д – 3,4 було виявлено плямку від заповнення житла.

Житло № 8 має підтрикутну у плані форму, з добре вираженими північно-західним та південно-західним кутами, розмірами 3,70х3,20 м і висоту земляних стінок 0,40-0,80 від рівня долівки (Рис.2). У південно-західному куті житла знаходилися залишки  зруйнованої печі. Залишки від неї збереглися у формі «стовпа» зі  збитої глини, печини, шматків вугілля і землі висотою 0,96 м від рівня долівки. Східну частину напівземлянки займало підвищення висотою 0,40 м від рівня долівки  шириною 1,9 м по лінії квадратів 3-4 і довжиною 1,4 м по лінії квадратів Г- Д, очевидно, залишки лежанки. У північно-західному куті житла знаходився виступ неправильної прямокутної форми розмірами 0,21х0,23 м при висоті 0,11 м від рівня долівки – очевидно, сліди  прилавка.

Долівка житла покрита сумішшю вапняка і глини товщиною до 4 см та дуже добре утрамбована.

Заповнення житла складав темно-сірий гумус з домішками вапняку. В ньому було виявлено незначну кількість фрагментів ліпної кераміки, великі шматки вапняку, пташині кістки, ракушки.

На долівці житла було знайдено два уламки ліпного посуду, ще чотири – після розбирання залишків опалювальної споруди. Всі фрагменти – без вінець, поверхня шорстка, світло-коричневого та цеглистого кольору від повторного випалу. Випал нерівномірний,  в тісті є домішки жорстви та шамоту. Орнаментований такий посуд зображеннями у вигляді комбінацій з врізаних прямих та хвилястих ліній. За аналогією він відноситься до раннього етапу культури типу Лука Райковецька VII-IX ст.  

У заповненні житла було виявлено також три індивідуальні знахідки: дві кістяні проколки та залізний ніж.

Траншея № 1 було закладена у зв’язку із виробничими потребами (прокладання газової мережі) у напрямку на південь від розкопу №9. Вона мала довжину 60,0 м, ширину 0,40 м і глибину до 1,0 м. По довжині траншея була розбита на ділянки по 2 м кожна у розрахунку на перспективу її розширення до 2,0 м. Ділянкам присвоєна цифрова нумерація від 1 до 30. Стратиграфічний розріз траншеї був подібний до стратиграфії розкопу, від рівня 0,20 м від сучасної поверхні чітко прослідковувалися сліди культурного шару у вигляді включень глиняної обмазки та фрагментів кераміки, головним чином давньоруського періоду Х-ХІІ ст. У південній частині траншеї спостерігалося підвищення материка до рівня 0,60 м. У кв. 14  (приблизно за 20 м на південь від розкопу №9)  на глибині 0,60 м від денної поверхні була виявлена пляма від заповнення житла №9. До ділянок 14-15 траншеї була зроблена дорізка розмірами 3,6х4,0 м внаслідок чого тут було розкопано 16 кв.м. площі. Квадратам дорізки по лінії схід – захід була присвоєна буквенна нумерація від А до Б.

Житло № 9 мало овальну в плані форму з добре вираженими північно-західним та північно-східним кутами, розмірами 3,65х3,05 м і висоту земляних стінок 0,30 м від рівня долівки (Рис.3,1; Рис.3,2). Глинобитна піч була збудована у північно-західному куті житла, вона підковоподібна у плані, під тиском землі набула овальної форми, розмірами 1,20х1,40 м, висотою збережених стінок  0,57 м. Черінь овальний у плані, розмірами 1,05х0,90 м. Челюсті печі повернуті на схід.

Заповнення  житла складав темно-сірий гумус, в якому було виявлено незначну кількість фрагментів гончарної кераміки «курганного типу». Зокрема, фрагмент верхньої частини гончарного горщика, з манжетоподібним вінчиком; фрагмент стінки гончарного горщика, онаментований зигзагоподібними врізними лініями і поверхнею світлого кольору та фрагмент стінки гончарного горщика, орнаментований паралельними врізними лініями та хвилястою ланцюгоподібною лінією (Рис.6,3; Фото 36). Житло датується ІХ – початку Х ст.

Варто також відмітити, що у східному куті дорізки в кв. А-14, приблизно за 0,50 м від стінок житла на глибині 0,60 м від рівня сучасної денної поверхні виявлено залишки зруйнованої печі у вигляді уламків глини та череня, поверх якого проходив кабель телефонного зв’язку, прокладений у 1990-х роках.

Культурний шар пам’ятки різночасовий і досить сильно перемішаний. У ході досліджень у межах одного горизонту траплялась кераміка від неолітичної доби до давньоруського часу. В цілому можна виділити чотири великі групи масових знахідок: неолітичної доби, раннього залізного віку, ранньослов’янського часу культури Лука-Райковецька та давньоруського часу ІХ-Х ст.

Крем’яний інвентар неолітичної доби представлений керамічним відбійником з слідами використання та керамічні пластини з виразними слідами використання, подібні за аналогією до виробів з Великого Мідська та Новосілок (розкопки Г.Охріменка). Варто зазначити, що ці знаряддя виготовлені із високоякісного темного волинського кременю, що походить із крейдяних товщ, відслонення яких містяться неподалік міста Луцька, на березі р.Стир [5,54]. Техніка сколювання пластинчаста.

Керамічний матеріал неолітичної доби представлений кухонним та столовим  посудом культури лінійно-стрічкової кераміки.

Керамічний матеріал кінця бронзового віку – раннього залізного віку представлений ліпною керамікою: горщиком, фрагментом верхньої частини горщика  могилянської групи та фрагментом верхньої частини горщика лежницької групи.

Кераміка Лука-Райковецької культури раннього слов’янського часу представлена ліпними та гончарними фрагментами горщиків.

Ліпні горщики з шорсткою поверхнею світло-коричневого та цеглистого кольору від додаткового випалу. Випал нерівномірний,  в тісті є домішки жорстви та шамоту. Орнаментований такий посуд зображеннями у вигляді комбінацій з врізаних прямих та хвилястих ліній.

Гончарні горщики представлені цікавим фрагментом верхньої частини з різко відігнутим назовні вінцем, дуже короткою шийкою. Поверхня виробу шорстка, чорного кольору, випал нерівномірний, тісто містить домішки крупного кварцового піску. Цей фрагмент орнаментований хвилястою лінією по вінцю, датується пізнім етапом Лука-Райковецької культури і являє собою яскравий зразок перехідного етапу  від ліпної до гончарної кераміки і, водночас, тяглість заселення слов’янським населенням урочища «Гнідавська Гірка» (від VII до Х ст.).

Гончарні горщики середини ІХ – кінця Х ст. представлені фрагментами кераміки так званого «курганного типу». Всі вони на зовнішньому краї вінець мають потовщення – «манжет». Орнаментовані по стінці  хвилястими чи горизонтальними паралельними заглибленими лініями.

Індивідуальні знахідки представлені кістяними виробами та металевим ножем. Кістяні вироби представлені проколками з житла №8 та амулетом з культурного шару.

Одна проколка  виготовлена із трубчастої кістки має клиноподібне вістря та довжину 0,5 см. Інша має витягнуте конусовидне вістря довжиною 4 см при загальній довжині виробу 7 см.

Цікавою є знахідка кістяного амулета  – підвіски, так званої «лунниці» (Рис.5,3). У верхній частини виробу – отвір для нанизування. Ріжки частково обламані. Відношення між середньою лінією і ріжками 3:2, тобто лунниця відноситься до типу широкорогих і датується за аналогіями Х-ХІ ст. Принагідно згадаємо, що подібний язичницький артефакт, що свідчить про характерний духовний світ жителів слов’янського поселення урочища «Гнідавська Гірка», виявлений під час досліджень 1973 р. М.Кучінка. Щоправда вона була виготовлена із срібла, прикрашена дрібною псевдозерню, між ріжками містила хрестик [2, 104, рис.3.15].

Металевий ніж має пряму спинку клинка і черенок, який проходить паралельно спинці. Довжина леза 6,5 см при загальній довжині виробу 10,5 см. Ніж подібний до виявленого у житлі №5 Лука-Райковецької культури (розкоп №6 2006 року).

Висновки й перспективи подальших досліджень. Розкопки 2008 року на території урочища «Гнідавська Гірка» підтвердили багатошаровий характер пам’ятки, інтенсивність заселення її в епоху неоліту, кінця бронзи – початку раннього заліза, ранньослов’янського і давньоруського часу і перспективність археологічних досліджень на наступні роки.

Результати досліджень наводять на думку про тяглість поселення літописних волинян на території урочища від VII до Х (а можливо і довше) століть. Залюдненість цієї території у визначений час сприяла, беззаперечно, і виникненню Лучеська.

Духовний світ жителів слов’янського поселення урочища «Гнідавська Гірка» містив чіткі риси язичницького характеру. Поширеним амулетом серед місцевого населення були так звані «лунниці».

За результатами рятівних досліджень розкопано 96 кв.м., в межах яких дозволено індивідуальне житлове будівництва та прокладання траншеї під газопровід.

_____________________________

* Автори статті висловлюють щиру подяку кандидату історичних наук Г.В.Охріменко  за надану допомогу під час атрибуції та опису кераміки неолітичної доби.

1. Кучера М.П. Поселення волинян на околиці м.Луцька // Археологія. – 1975. - №15. – С.98-104.

2. Кучінко М.М. Давньоруське поселення на Гнідавській гірці у Луцьку // Археологія. – 1976. – Вип.19. – С.100-105.

3. Кучинко М.М. Исследования в Луцке // Археологические открытия 1973 года. – М.: Наука, 1974. – С.297-298.

4. Охріменко Г.В. Волинська неолітична культура. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 154 с.

5. Охріменко Г.В. Культура лінійно-стрічкової кераміки на Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 137 с.

6. Охрименко Г.В.  Раскопки в окрестностях г.Луцк // Археологические открытия 1983 года. – М.: Наука, 1985. – С.337.

7. Свєшніков І. Нові поховання початку бронзової доби на Західній Волині // Studia archeologia. – 1993. – №1. – С.23-26.

8. Терський С.В.  Лучеськ Х – XV ст.. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 252 с.

9. Фітцке Я. Цьогорічні археологічні дослідження на Волині // Археологічна спадщина Яна Фітцке. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. – С.99-100.

           10. Шкоропад В.В.  Охоронні дослідження на багатошаровій пам’ятці в с.Рованці (урочище Гнідава), що на Волині // Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: Збірка наукових праць. – Київ: ІА НАНУ, 2004. – Вип.6. – С.365-367.


Рис.1. Рованці-2008: Розташування розкопу №9 та траншеї. 1 – розкоп №9, 2 – траншея, 3 – розкоп №6 2006 р., 4 – розкоп №1 2002 р., 5 – Св.Пантелеймонівська церква, 6 – господарський ринок.



Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (02.04.2010) | Автор: Златогорський О.
Переглядів: 459 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017