СУ "Волинські старожитності" П'ятниця, 17.11.2017, 22:19
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Результати археологічної експедиції в село Стобихва Камінь-Каширського району

Златогорський О., Вашета М.  Результати археологічної експедиції  в село Стобихва Камінь-Каширського району // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини. Матеріали XXXVII Всеукраїнської історико-краєзнавчої наукової конференції. - Луцьк, 2010. - С. 222-223.

Протягом 3-10 липня 2010 року у селі Стобихва Великообзирської сільської ради працювала спільна етнографічно-археологічна експедиція ДП „Волинські старожитності” та Волинського національного університету імені Лесі Українки. Етнографічну експедицію очолювала Алла Дмитренко – доцент кафедри документознавства та музейної справи університету, археологічну – директор ДП „Волинські старожитності” Олексій Златогорський.

Метою археологічної експертизи було обстеження відомих пам'яток на території села та виявлення нових. Село Стобихва у фізико-географічному плані знаходиться у Поліській зоні, рельєф характеризується піщаними пагорбами та широкою низинною заплавою річок Стохід та Стобихівка. Історична та сьогоденна забудова села тягнеться по лінії схід-захід вздовж мисів першої надзаплавної тераси лівого берега річки Стохід та її рукавів, у плані село має вигляд півмісяця.

Назва села походить від річки Стобихівки (до кінця ХІХ ст. називалася «Став»), лівої притоки Стоходу. Стобихва відоме до середини ХХ століття як містечко, що існувало вже у XVII ст., хоча перша писемна згадка про неї у джерелах відноситься до 1703 року. Належало містечко шляхтичу Стефану-Петру Річицькому, опісля – Чарнецьким, Рачинським, Свірчевським, Кушелям, Станішевським, Леонардом. На початку ХХ ст. у селі було випадково знайдено скарб із декільком сотнями срібних та мідних монет середини  XVII ст. У містечку діяла Успенська церква, побудована на початку XVIIІ ст. і знищена у 1940 р.

На території села за даними попередніх обстежень відомо 3 пам'ятки археології:

1. Пам'ятка «Стобихва-1» розташована за 0,2 км на південний схід від села, на високій ділянці корінного берега р.Стохід, на схід від місця, де раніше стояла церква. Це поселення пізньосередньовічного часу XVII-XVIII ст. Внесена у Реєстр як пам'ятка місцевого значення.

2. Пам'ятка «Стобихва-2» розташована за 0,1-0,2 км на схід від поселення «Стобихва-1», на рівній ділянці першої надзаплавної тераси лівого берега р.Стохід. Це поселення пізньосередньовічного часу XVII-XVIII ст. у Реєстр пам'яток не внесене.

3. Пам'ятка «Стобихва-3» розташована за 2,7 км на північний схід від села, на мисовидному піщаному виступі першої надзаплавної тераси лівого берега р.Стохід. Це поселення доби міді-бронзи у Реєстр пам'яток не внесене.

Під час роботи експедиції були обстежені пам'ятки «Стобихва-1» та «Стобихва-2» та виявлено дві нові пам'ятки на території села «Стобихва-4» та «Стобихва-5».

Пам'ятка «Стобихва-1» займає центральну територію колишнього містечка в урочищі  «Панська Гора». Вона розташована на високій ділянці корінного берега р. Стохід, приблизно за 520 м на північ від русла річки. У південній та східній частини поселення виявлено систему земляних укріплень періоду Першої світової війни. На поверхні пам'ятки зібрано фрагменти кераміки пізньосередньовічного часу. У центральній частині було закладено розвідковий шурф розмірами 1х1 м за звичайною методикою по лінії північ-південь. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,40 м – супісок, підстелений материковим піском. Виявлено фрагменти стінок пізньосередньовічних горщиків.

Пам'ятка «Стобихва-2» знаходиться внизу корінного берега, займає видовжений мис першої надзаплавної тераси лівого берега р.Стохід, приблизно за 500 м на північ від русла річки. На поверхні пам'ятки зібрано фрагменти кераміки давньоруського часу ХІІІ ст. та пізньосередньовічної доби XVII-XVIII ст. У різних частинах було закладено 6 розвідкових шурфів розмірами 1х1 м кожний за звичайною методикою по лінії північ-південь.

Шурф №1 закладено на східній межі пам'ятки. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,50 м – дерново-підзолистий грунт, що лежав на материковому піску. У шурфі виявлено фрагменти стінок горщиків  XVII-XVIII ст.

Шурф №2 закладено у центральній частині пам'ятки, за 70 м на південний захід від шурфа №1. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,60 м – дерново-підзолистий грунт, що лежав на материковому піску. У шурфі виявлено крем'яну пластину енеолітичної доби, фрагмент миски ХІІІ ст.

Шурф №3 закладено за 20 м на захід від шурфа №2. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,60 м – дерново-підзолистий грунт, що лежав на материковому піску. У шурфі виявлено фрагменти стінок горщиків ХІІІ ст.

Шурф №4 закладено за 20 м на схід від шурфа №2. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,50 м – дерново-підзолистий грунт, що лежав на материковому піску. У шурфі виявлено фрагменти стінок горщиків ХІІІ ст., вінчик горщика кінця ХІІІ ст. – початку XIV ст. із характерним защипом під вінцем з внутрішньої сторони.

Шурф №5 закладено у західній частині пам'ятки, за 180 м на захід від шурфа №3. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,60 м – супіщаний грунт, що лежав на материковому піску. У шурфі виявлено фрагменти стінок горщиків XVII-XVIII ст.

Шурф №6 закладено у західній частині пам'ятки, за 50 м на захід від шурфа №5, біля грунтової дороги, за 200 м на схід від першої будівлі сучасного села. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,50 м – супіщаний грунт, що лежав на материковому піску. У шурфі виявлено фрагменти стінок горщиків XVII-XVIII ст.

Таким чином завдяки обстеженню із шурфування вдалося розширити хронологію пам'ятки і визначити її багатошаровий характер як поселення доби енеоліту, давньоруського періоду ХІІІ-XIV ст. та пізньосередньовічного часу XVII-XVIII ст. Встановлено межі та розмір пам'ятки: ширина – 70 м по лінії північ-південь та довжина – 500 м по лінії захід-схід (35000 кв.м). Пам'ятка є перспективною для археологічного дослідження шляхом рятівних розкопок як за площею, так і за насиченістю культурного шару.

Пам'ятка «Стобихва-4» знаходиться у центральній частині села, на високому мисі лівого берега р.Стохід, за 200 м на південь від ФАПу, за 100 м на схід від перетину ЛЕП-10. На поверхні пам'ятки зібрано значну кількість фрагментів кераміки XVII-XVIII ст., фрагмент стінки та вінчика горщика з характерним «манжетом» Х-ХІ ст., фрагменти стінок ліпного посуду тшинецького-комарівської культури доби середньої бронзи.

Пам'ятка «Стобихва-5» знаходиться у центральній частині села, на відстані близько 100 м на північ від попередньої пам'ятки. На її поверхні зібрано значну кількість фрагментів кераміки XVII-XVIII ст.

Отже, за результатами археологічної експедиції у село Стобихва можна стверджувати, що мальовничі берега річки Стохід на території сучасного села почали заселюватися вже у добу енеоліту та бронзи. У Х-ХІ ст. на території Стобихви існувало селище, яке у ХІІІ-XIV ст. було перенесено на схід – можливо під загрозою татаро-монгольського вторгнення. На місці цього селища у XVII-XVIII ст. і виникає відоме за історичними джерелами містечко, яке поступово забудовується у напрямку зі сходу на захід.

Археологічні пам'ятки на території сучасного села потребують не лише подальшого дослідження, але й збереження, внесення у Реєстр пам'яток археології України. Сучасне село може стати і своєрідним музеєм «під відкритим небом» з комплексом пам'яток археології, історії та етнографії.

Річка Стохід на східній околиці села

Пам'ятка Стобихва-2. Панорама з півночі

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (28.10.2010)
Переглядів: 706 | Теги: Стобихва | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017