СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 20.11.2017, 22:08
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю

Ткач В. Крем’яні вістря тшинецько-комарівської культури з Дубенщини.
Віталій Ткач

Крем’яні вістря тшинецько-комарівської культури з Дубенщини.

При проведенні археологічних розвідок у Дубенському районі Рівненської області на пам'ятках тшинецько-комарівської культури було знайдено крем'яні наконечники, які дозволяють систематизувати комплекс озброєння з кременю населення пізньобронзового часу. Відомо також чимало випадкових знахідок, які, на жаль, нині розходяться по приватних колекціях. Місця знахідок деяких із цих виробів пощастило локалізувати.
Крем'яні вістря розділяються на три класи: наконечники списів, дротиків та стріл, кожен з яких має внутрішнє ділення на типи, іноді за різними ознаками.
Списи. Відомо шість екземплярів, з них один цілий, три уламки та дві заготовки. Від наконечників культур шнурової кераміки вони відрізняються вужчими пропорціями та слабо виділеним черешком, або й не виділеним зовсім.
До наконечників першого типу належать вироби листовидної форми, черешок не виділяється. Це наконечник, випадково знайдений на берегах лівобережної притоки Ікви - р. Повчанки розмірами 175x53x11мм (рис. 1; 1) та майже закінчений виріб з поселення Тараканів-5 (рис.1; 5) розміром 132x41x11мм.
До другого типу належать вістря списів з слабо виділеним черешком з поселень, зразком яких є наконечники з поселень Панталія-2 (рис. 1; 3) та Дубно-Волиця (рис. 1; 6). Останній має розміри 131х34х11 мм. Ще одна заготовка наконечника з Тараканова-5 покинута на ранній стадії виготовлення. Два екземпляри - з Панталії-2 та випадкова знахідка з с. Івання мають добре відшліфовані бічні поверхні (рис. 1; 2, 3). Шліфовкою знято ребра жорсткості, що утворювались внаслідок ретушування, товщина цих виробів 5 та 6 мм.
На нашу думку ці вироби не могли бути бойовими наконечниками, оскільки відсутність ребер жорсткості і мала товщина призвели б до негайної поломки такого наконечника при ударному навантаженні. Натомість досить трудомістка операція шліфування такого виробу вказує на використання цих виробів як парадних або ритуальних. Останнє більш вірогідно, оскільки парадними служили бронзові речі, такі як сокира та кинджал з Івання [2, 160, 163] тоді як ритуальна сфера передбачає значну консервативність. Обидва вироби мають добре заточені ретушшю краї лез, що також дозволяє припустити, що функцією цих знарядь було ритуальне вбивство тварин чи людей.
Дротики. Відомо 15 екземплярів. Це цілі вироби з Жорнівського городища (рис. 2; 2), поселень Дубно-звірогосподарство (рис. 2; 7), Тараканів-6 (рис. 1; 4) Липа-Вітерщина (рис. 2; 4, 6), Листвин-7 (рис. 2; 9, 12) та Заболоття-2 (рис. 2;8), зламані екземпляри з поселень Костянець-Лиственщина (рис. 2; 11), Тараканів-4 (рис. 2; 5), та дрібні уламки з поселень Дубно-Сурмичі-2 (рис. 2; 10), Дубно-Палестина-1 та Тартак-2. Ще два наконечники зберігаються в фондах Державного історико-культурного заповідника м. Дубна. Один з них походить з с. Великі Сади (рис. 2; 1), другий знайдений у 1944 р. в с, Липа, в урочищі Сад (рис. 2; 3).
При застосуванні попередньої класифікації, до першого типу, з невиділеним черешком можна віднести лише вістря з ур. Сад в с. Липа та зламаний виріб з Костянця. Всі інші мають слабо виділений черешок різної довжини. Натомість вістря дротиків поділяються на дві групи за довжиною та масивністю.
Перша група має більші розміри, крупніші екземпляри за довжиною близькі до вістер списів, але вужчі тонші і легші за них. До неї з них можна віднести вироби з Костянця, Жорнова (112x31x7 мм), Великих Садів (122х25х8 мм), Липи – ур. Сад (95х27х9 мм), Дубно-Сурмичі-2 та більший наконечник з Листвина-7 (89х23х8 мм). Наконечник подібних пропорцій, перероблений після поломки кінчика вістря на ретушер було випадково знайдено на поселенні Липа-Вітерщина, але цей екземпляр замалювати не вдалось.
До другої групи належать наконечники з поселень Тараканів-4, Заболоття-2 (76х26х6 мм), Липа-Вітерщина (73х21х7мм), Дубно-звірогосподарство (68х23х9мм), Тараканів-4 (82x21x7 мм), Тараканів-6 (73х24х6мм) Дубно-Палестина-1, Тартак-2 та менший наконечник з Листвина-7 (73х25х7 мм). Сюди ж слід віднести браковану заготовку наконечника з Липи-Вітерщина.
Стріли. До тшинецько-комарівської культури віднесено черешкові вістря стріл трикутної форми та крильчасті. Слід зауважити, що такі наконечники використовувались і в пізніший період, зокрема у висоцькій культурі, однак більшість розглядуваних екземплярів знайдені на пам’ятках, які після тшинецько-комарівського періоду не заселялись. Всього відомо 13 екземплярів, з них 1 з поселення Тартак-1, 9 з поселення Тартак-2, по одному з поселень Великі Загорці, Дубно-Волиця, та Тараканів-4.
До першого типу належать трикутні черешкові наконечники, іноді з слабо наміченими шипами, в яких черешок є значною конструктивною частиною наконечника і по довжині займає не менше третини довжини вістря. Ця 4 вістря з поселення Тартак-2 (рис. 3; 1-4), вістря з поселення Тараканів-4 (рис. 3;10) і вістря з поселення Костянець-Лиственщина (рис. 3; 12). Очевидно сюди ж слід віднести вістря з Тартака-2, черешок якого не зберігся (рис. 3; 6).
Другий тип представляють наконечники крильчастої форми з виділеними шипами та дрібним черешком, що мав допоміжну функцію для кріплення наконечника. Це вістря з пам'яток Великі Загорці (рис. 3; 13), Дубно-Волиця (рис. 3; 11), Тартак-2 (рис. 3; 7-9), Тартак-1 (рис. 3; 5).
Довжина наконечників варіюється від 36-40 мм до 16 мм, ширина 17-9 мм, товщина 4-2 мм. Вістря з шипастими краями очевидно були бойовими, інші могли слугувати як бойовими, так і мисливськими.
До третього типу належать серцевидні наконечники. Зазвичай їх відносять до більш ранніх культур шнурової кераміки, але вони відомі із закритих комплексів тшинецької культури, наприклад із кургану біля м. Нетішин [1, 115, рис. 3; 15-17]. З підйомного матеріалу на даний момент виділити саме тшинецько-комарівські серцевидні наконечники неможливо.
Таким чином для тшинецької культури можна виділити такий комплекс озброєння з крем'яними вістрями:
1. Списи, які служили колючою зброєю, їх розміри залежали від розміру крем'яного жовна та вміння майстра.
2. Дротики двох різних стандартів. Більш довгі масивні вістря довжиною 127-89 мм очевидно призначались для кидання рукою, дрібніші і легші вістря довжиною 82-68 мм мабуть слугували наконечниками дротиків, які кидались з допомогою ремінної петлі або атлатля.
3. Лук та стріли з вістрями різних типів. Про тип лука на даний час інформація відсутня, стріли ж мусили різнитись, зважаючи на вагу і розміри наконечників.
Тшинецько-комарівські крем’яні вістря списів і дротиків досить помітно відрізняються від аналогічних за призначенням більш ранніх виробів культур епішнурової доби. Насамперед вони значно вужчі, що збільшувало їхню пробивну здатність, черешок слабо виділений, на відміну від попереднього періоду, що зміцнювало сам наконечник, убезпечуючи від поломки. Відламані черешки вістер списів та дротиків є частою знахідкою на поселеннях стжижовської та мєжановіцької культур [3, 605], носії тшинецько-комарівської культури створили міцніший варіант наконечника. Окремо слід відмітити вістря списів ритуального призначення, які вирізняються якісною шліфовкою обох сторін леза.
Відрізняється і кількісне співвідношення крем’яних вістер списів та дротиків у епішнурову добу та в тшинецько-комарівський період. На пам’ятках стжижовської та мєжановіцької культур переважно трапляються вістря списів, то для тшинецько-комарівської культури характерна більша кількість дротиків. Пояснень цьому може бути два – наявність в цей період достатньої кількості бронзових наконечників списів, подібних виявленому у похованні біля Нетішина [1, 115, рис. 3;1], або ж зростанням ролі дротика у військовій та мисливській справі племен доби пізньої бронзи.

Ілюстрації

Рис. 1. Вістря списів та дротика з кременю: 1 – р. Повчанка, випадкова знахідка, 2 – с. Івання, випадкова знахідка, 3 – Панталія-2, 4 – Тараканів-6, 5 – Тараканів-5, 6 – Дубно-Волиця.

Рис. 2. Вістря дротиків з кременю: 1 – с. Великі Сади, 2 – Жорнів, городище, 3 – с. Липа, ур. Сад, 4, 6 – Липа-Вітерщина, 5 – Тараканів-4, 7 – Дубно-звірогосподарство, 8 – Заболоття-2, 9, 12 – Листвин-7, 10 – Дубно-Сурмичі-2, 11 – Костянець-Лиственщина.

Рис. 3. Вістря стріл з кременю: 1-4, 5-9 – Тартак-2, 5 – Тартак-1, 10 – Тараканів-4, 11 – Дубно-Волиця, 12 - Костянець-Лиственщина, 13 – Великі Загорці.

Література

1. Березанська С.С. Гошко Т.Ю., Самолюк В.О. Колективне поховання тшинецької культури на р. Горинь.// Археологія. - 2004. - №1 - с. 111-124.
2. Свешников И.К. Богатые погребения комаровской культуры у с. Иванье Ровенской области.// СА. -1968. - №2. - с. 159-168.
3. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О., Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 571-708.

Категорія: Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю | Додав: duben5004 (27.11.2009)
Переглядів: 643 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 1
1  
гуд

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017