СУ "Волинські старожитності" Неділя, 19.11.2017, 02:31
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » З історії археології на Волині

Студентська археологічна практика в системі сучасних наукових досліджень пам'яток археології в районі Хрінницького водосховища на Рівненщині

Олена ПРИЩЕПА,

   Світлана ЛЕОНЧИК

 

Студентська археологічна практика в системі сучасних наукових досліджень пам'яток археології в районі Хрінницького водосховища на Рівненщині

 

Як відомо, одним із найважливіших видів навчального процесу, покликаного готувати майбутніх фахівців до практичної діяльності, підвищувати рівень їхньої професійної підготовки виступає виробнича практика. Починаючи з 1997 р. студенти спеціальності «історія» історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету проходять польову археологічну практику на базі Волинської рятівної археологічної експедиції, організованої ще у 1993 р. Інститутом археології НАН України під керівництвом видатного українського археолога, доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака. Метою археологічної практики є ознайомлення із сучасними методами польових археологічних досліджень, набуття навичок роботи в археологічних експедиціях, закріплення знань з курсу «Основи археології». Обов’язки факультетського керівника археологічної практики від кафедри історії України ось уже упродовж тринадцяти років виконує кандидат історичних наук  Б. А. Прищепа. Сформульовані до виконання завдання під час проходження археологічної практики дозволяють рівненським студентам детально ознайомитися з методикою проведення археологічних розвідок і розкопок, прийомами фіксації виявлених об'єктів та індивідуальних знахідок, веденням польової документації тощо.

Волинська рятівна археологічна експедиція була створена для дослідження пам’яток археології в районі Хрінницького водосховища між селами Хрінники-Набережне-Товпижин Демидівського району Рівненської області. Упродовж багатьох польових сезонів вона базувалася в наметовому таборі на березі Хрінницького водосховища. В останні роки табірні умови життя учасників експедиції значно покращилися: на території бази були збудовані три стаціонарні будиночки для проживання студентів-практикантів та науковців, проведене освітлення, водопостачання. Це дуже важливо, адже щороку упродовж липня-серпня тут поперемінно перебувають від тридцяти до п'ятдесяти членів експедиції та їхніх помічників — студентів-практикантів ще й з інших українських вишів: Рівненського інституту слов'янознавства, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Ритм життя в польових умовах підпорядкований чіткому розпорядку дня: оскільки головний об'єкт дослідження – багатошарове поселення в урочищі Шанків Яр розташоване на протилежному від бази лівому березі р. Стир, до нього потрібно добиратися рано-вранці на човнах. У таборі залишаються чергові, які відповідають за порядок, приготування їжі. В обов'язки студентів, які працюють на археологічних об'єктах, входить насамперед ознайомлення з методикою польових досліджень. Останнім часом паралельно з головним досліджуються окремі археологічні об'єкти, розташовані поруч із базою експедиції, тому керівники практики в разі потреби розбивають студентів на дві-три групи. Та все ж студентів найбільше притягують археологічні розкопки багатошарового поселення в урочищі Шанків Яр, де були відкриті об'єкти,  які належать до багатьох давніх періодів історії.

Протягом багатьох років цей унікальний археологічний комплекс руйнувався в результаті дії природних факторів. Високий берег р. Стир поступово обвалювався й на сьогодні знищено більш як 30 м берегової лінії. Залишки пам'яток розташовані на смузі шириною не більш як 10-15 м, а в окремих місцях до 5 м. Скупчені тут археологічні об'єкти розміщені на верхній терасі високого берега на відстані 40-50 м від русла лівого берега р. Стир. Висота берега становить 10-15 м. Довжина пам'ятки — 650 м уздовж берега, ширина збереженої частини — 10-15 м.

Потужний культурний шар багатошарового поселення, як уже зазначалося, насичений матеріальними залишками різних епох. Об'єкти всіх історичних епох територіально не виділяються і розташовані по всій площі пам'ятки. Лише за перше десятиріччя роботи Волинської рятівної археологічної експедиції було закладено 19 розкопів, площа відкритих об'єктів у яких перевищувала 4,5 тис. м2. На цій площі були досліджені кілька об'єктів доби енеоліту-бронзи, 26 об'єктів ранньозалізного часу, 16 споруд поморсько-кльошової культури, 11 житлових та господарських споруд зубрицької культури, 22 житла та 25 господарських об'єктів вельбарської культури, 9 жител культури типу Луки-Райковецької, близько 50 жител періоду Київської Русі - загалом понад 150 об'єктів різних епох [2, 5]. Упродовж останніх семи років кількість досліджених об'єктів значно зросла.

Завдячуючи багаторічним дослідженням врятовано від руйнації декілька десятків археологічних комплексів, зібрано величезну колекцію різноманітних предметів: вироби з глини, знаряддя праці, частини одягу, прикраси, зброю, якими користувалися наші предки. Усі ці знахідки зберігаються і частково виставлені для огляду в експозиції Рівненського обласного краєзнавчого музею.

До числа унікальних знахідок віднесено виявлений у 2001 р. фрагмент амфори, який належав землеробському населенню — носіям волино-люблінської культури із зображенням найдавнішого на території Європи рала, названого першовідкривачами «демидівським ралом». Ця знахідка була виявлена у напівземлянці - традиційному житлі місцевого населення, і засвідчує, що орне землеробство в Україні з'явилося на початку III тис. до н.е. [2, 8]. Серед знахідок, виявлених на поселенні ранньозалізного часу, де, ймовірно, проживало плем'я неврів, у 2008      р. було знайдено кістковий гарпун у формі тризуба [5].

Час існування поселення зубрицької культури, яку пов'язують з венедами, науковці датують другою половиною І — II ст. н. є. Як і інші пам'ятки Волині, поселення у Хрінниках припинило своє існування у зв'язку з експансією готів на цю територію [2, 73.]

Найбільш цінні дані отримані про давнє германське плем'я готів — носіїв вельбарської культури, що проживали на Волині з кінця II до IV ст. н.е. Як відомо, Волинь відігравала важливу роль в готській історії. Пам'ятка готів у Хрінниках є унікальною для Волині за розмірами і багатством матеріальних залишків. Про це свідчить знайдена тут величезна кількість предметів матеріальної культури, імпортованих з римських провінцій: фібули, монети, амфори, домашній парадний посуд, предмети зброї, кістяні гребені і навіть заготовки золотих виробів. До унікальних знахідок слід віднести рибальські залізні гачки, єдині і найдавніші поки що на території України, які мають цілком сучасну форму, лише більші за сьогоднішні у багато разів [1].

У 2005 р. в одному з розкопів на поселенні вельбарської культури було виявлено житло з унікальною знахідкою античного часу — бронзовою фігуркою (головою) божества Сарапіса, культ якого був поширений у елліністичному світі. Д. Н. Козак припускає, що фігурка походить із римських наддунайських провінцій, з якими у готів Волині були торгові та воєнні контакти. Саме ж поселення, на його думку, могло виконувати функцію великого міжобщинного торгово-ремісничого центру готів на Волині [3,64].

Студентам-історикам РДГУ під час проходження археологічної практики у липні 2009 р. трапилася нагода стати першовідкривачами унікальної культової споруди готського племені, зокрема жертовника, в якому розкладали величезне вогнище, й де були виділені спеціальні місця для розробки туш тварин після спалення. Збереглося місце, куди клали кістки тварин і де розміщувалися ритуальні чаші [5].

Можливо, не так видовищно виглядають об'єкти ранньосередньовічних пам'яток східних слов'ян на Волині - житла-напівземлянки, однак саме вони та археологічний матеріал, виявлений у них — насамперед кераміка, дозволяють віднести їх до пам'яток празько-корчацької культури. Найбільш вірогідною датою функціонування цього житлового комплексу з Хрінників дослідники називають першу половину VI ст. н.е. [4, 24]. Поселення ранніх слов'ян існувало до кінця X ст.

У ході розкопок багатошарового поселення в урочищі Шанків Яр археологами встановлено, що тут існувало велике селище Княжої доби. Упродовж багаторічних досліджень були виявлені десятки жител, окремі господарські споруди та господарські ями. Археологи їх датують XII - першою половиною XIII ст. [2, 202]. «Коли ми знаходимо одне-два житла, то це дає лише невеликий штрих до портрета, а коли ми розкриваємо усе поселення, то це дозволяє прослідкувати усі етапи заселення, дає можливість детально висвітлити соціально-економічну історію і культуру слов'ян», - зазначив в своєму інтерв'ю один із дослідників цих об'єктів Б. А. Прищепа [6].

Сподіваємося, що роботи на берегах Хрінницького водосховища продовжаться, і студенти-практиканти з Рівного матимуть можливість і надалі в польових умовах підвищувати рівень своєї професійної підготовки. Відтак фонди Рівненського обласного краєзнавчого музею будуть поповнюватися новими музейними предметами.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1.         Козак Д. Дослідницькі роботи у Хрінниках / Д. Козак // Вільне слово. - 1998. - 24 червня.

2.         Козак Д. Н. Давні землероби Волині (пам'ятки археології на Хрінницькому водоймищі) / Д. Н. Козак, Б. А. Прищепа, В. В. Шкоропад. – К., 2004. - 300 с.

3.         Козак Д. Божество Сарапіс із поселення готів на Волині / Д. Козак //Археологія. - 2006. - № 3. С. 60-65.

4.         Козак Д. Нова ранньосередньовічна пам'ятка східних слов'ян на Волині / Д. Козак // Археологічні студії /Інститут археології НАН України, Буковинський центр археологічних досліджень при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. - Київ-Чернівці: Видавництво «Наші книги», 2008. - С.17-25.

5.         Одарченко В. У Хрінниках знайшли жертовник / В. Одарченко // Рівненський репортер. – 2001. – 12  серпня.

6.         Шах В. Історія прадавніх слов'ян вивчається за археологічними знахідками на березі річки Стир // Рівне вечірнє. - 1997. - 20 вересня.

Категорія: З історії археології на Волині | Додав: mrzlatik (27.09.2010)
Переглядів: 936 | Теги: Козак, Прищепа, Хрінники | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017