Сангушківські читання. Збірник наукових праці І Всеукраїнської наукової конференції. – Львів: ПП Бодлак, 2004. – С.41-42.

Златогорський О.

Містечко Славута на Волині

в описах Юзефа Ігнаци Крашевського

Видатний польський письменник і культурний діяч Ю.І.Крашевський (1812-1887) тривалий час проживав на Волині. Його праці є неоціненним джерелом з історії нашого краю. У низці його художніх творів описано побут різних верств українського суспільства, в численних наукових працях, статтях, розвідках, публіцистиці багато місця відведено волинським сторінкам історії, створені ним графічні роботи зберегли нащадкам пам’ять про архітектурні споруди.

Особливої цінності у наші дні набувають подорожні нотатки Крашевського, в яких описані не тільки враження, а й наведені історичні відомості. У книзі „Спогади про Волинь, Полісся та Литву” (1840 р.) окремий розділ відведено і містечку Славута.

Невеличкий за розміром, але інформативно насичений, розділ знайомить читача зі Славутою першої половини ХІХ ст., в околицях якої „розтягнулися великі маєтки князів Сангушків”. Крашевський відмічає впорядкованість містечка, наявність у ньому фабрик, що виробляли сукно, ковдри, фланель і папір, і зазначає, що Славута, на відміну від інших містечок Волині, вирізняється „набагато вищою... цивілізацією” [2, 159].

Описує письменник також князівський палац, костел Св.Дороти за містом, крамниці, згадує аптеку, „славну єврейську школу”. Досить значне місце в описі відводить Крашевський корчмам, відмічаючи мистецьке оформлення їхніх приміщень у цьому містечку та навколо нього. Зокрема, зазначає про оформлення ставней мисливськими сценами, в одному місці – оформлення за сюжетом місцевої легенди про ведмедя Маруху [2, 159].

Повз увагу Крашевського не пройшла історія євреїв, і, зокрема, їхньої видавничої діяльності в містечку: „Славута з давніх часів мала відому друкарню єврейських книг, пропонуючи книги для віруючих і календарі для ізраелітів цілої Волині. Опису надрукованих тут [книг] не маємо досі жодного. Чацький наводить лише єдину „Tania czyli Likatej amerim” Зелмана Боруховича, а Нємцевич у „Лейбі та Сарі” трохи щось про ту друкарню згадує” [2, 161].

Про самих власників містечка, Сангушків, Крашевський зазначає, що вони лише „недавно сюди свою резиденцію перенесли із Заславля”, у іншій праці – „Вечори Волинські” (1859 р.), даючи характеристику волинським повітам, відмічає, що „Заславський складається лише з одного Сангушка, який володіє ледве не трьома четвертями повіту” [1, 11].

Необхідно відмітити, що Ю.І.Крашевський протягом „волинського” періоду свого життя не один раз відвідував Славуту, маючи тут приятелів, зупинявся з родиною в будинку Ельжбети Урбановської, тітки своєї дружини. У листі до матері Софії письменник згадує про свій побут у містечку наприкінці 1842 – на початку 1843 рр.: „Ми тут у великому світі і я завів знайомства і в самій Славуті, де мене найласкавіше прийняли... Хоч до того старанно уникав знайомства з великими панами, бо для шляхтича це завжди небезпечно, проте тут... познайомившись з ними, не можливо їх не шанувати... Місцеві князі Сангушки відзначаються наперед інших у тому плані” [3, XXXVII].

У розділі про Славуту в книзі „Спогади про Волинь, Полісся та Литву” Крашевський припустився низки неточностей, деякі його висновки здаються на сьогоднішній день тенденційними, проте описи вражень та історичні екскурси у його творах залишаються цінними й у наші дні, завдяки ним історія волинських міст, містечок і сіл значно доповнюється.

__________________________________

1. Кондратюк Р.Ю. „Wiecory Wołynskie” як краєзнавче джерело // Юзеф Ігнаци Крашевський як явище світової культури: Науковий збірник „Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т.28. – Житомир, 2002.

2. Kraszewski J.I.  Wspomnienia Wołynia, Polesia i Litwy. – Warszawa, 1985.

3. Plug A. Józef Ignacy Kraszewski (życiorys) //Ksiąźka jubileuszowa dla uczczenia Pięćdziesięcioletniej działalności literackiej Kraszewskiego J.I. – Warszawa, 1879.