ІІ Міждисциплінарні гуманітарні читання: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. 26 лютого 2014 року, м. Київ. – К., 2014. – С.77-80.
КРАНІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОХОВАНЬ ХХ ст. У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ ЗА 2013 рік
Юрій Долженко
аспірант відділу біоархеології Інституту археології НАН України,
Олексій Златогорський
директор ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «Охоронна
археологічна служба України» Інституту археології НАН України
yuriy_dolzhenko@ukr.net
Дослідження на городищі «Вали» у місті Володимирі-Волинському проводяться експедицією ДП «Волинські старожитності» з 2010 року. Метою розкопок було виявлення, дослідження та реставрація залишків мурів замку Казимира Великого XIV ст. Археологи знали, що раніше на території пам’ятки була в’язниця НКВС та гестапо, де проводились масові розстріли. У 1997 році експедицією львівської фірми «Доля» було ексгумовано 99 останків польських воїнів. Тому розкоп експедиція заклала за 50 м на південь від могильної ями. Але вже у 2010 році було виявлено одиночні поховання (6), при яких знайдено жетон польського поліцейського та польські військові гудзики і монети.
У 2011 році була сформована спільна українсько-польська експедиція ДП «Волинські старожитності» (керівник – Олексій Златогорський) та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва (керівник – професор Анджей Кола). Було виявлено поховальну яму №1 розмірами 16х4,5 м, в якій виявлено і ексгумовано 367 останків цивільних громадян. При них виявлено також ще один жетон польського поліцейського, польські військові гудзики і монети.
Дослідження було продовжено у 2012 році спільною українсько-польською експедицією ДП «Волинські старожитності» (керівник – Олексій Златогорський) та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва (керівник – доктор Домініка Сємінська). Було завершено дослідження виявленої у 2011 році поховальної ями та досліджено поховальну яму № 2, в яких виявлено і ексгумовано 381 останків цивільних громадян. При них також виявлено польські військові гудзики і монети. Серед жертв було багато жінок і дітей та людей похилого віку. Серед жертв є представники української, польської та іудейської націй. Поки що імена встановити важко. Але однозначно, що розстріляні – не є виключно представниками єврейської нації.
У 2013 році на городищі «Вали» праюцвала спільна українсько-польська експедиція ДП «Волинські старожитності» (керівник – Олексій Златогорський) та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва (керівник – доктор Домініка Сємінська). Було розкрито чотири поховальні ями (умовно названі 3а, 3б, 4, 5) та ексгумовано 385 кістяків. Ексгумація з поховальної ями №3б не проводилась.
Яма № 3а являла собою траншею у якій знаходилось 37 кістяків, укладених систематично, переважно головою на північ. За даними антропологів це в основному чоловіки середнього віку, причиною смерті яких були вогнепальні поранення. Знахідками, які можуть засвідчити про національність являються католицький перстень та польські військові ґудзики.
Яма № 4 у плані прямокутної форми, з неї ексгумовано 292 кістяка, які були хаотично скинуті і засипані великою кількістю землі, що порушило іх анатомічний уклад. По даних антропології це чоловіки і жінки середнього та старшого віку. При загиблих виявлено 250 пар взуття (здебільшого військові черевики, кавалерійські чоботи та менша кількість цивільного чоловічого та жіночого взуття), два католицькі медальйони і велика кількість польських військових ґудзиків.
Яма № 5 за планом нагадувала яму №4, але із значно меншою насиченістю решток. В ній виявлено 56 кістяків. В основному чоловічі. При них виявлено цивільні черевики, краватки і польські військові гудзики.
Загалом протягом чотирьох років досліджено і ексгумовано 1133 останків. Всі вони поховані в одному місці на комунальному кладовищі м. Володимира-Волинського.
Всього за краніометричною програмою було досліджено 125 поховань з 1-ої (35 чоловічих і 48 жіночих черепів), 2-ої (30 чоловічих і 43 жіночих черепів), 3-ої (13 чоловічих і 9 жіночих черепів), 4-ої (36 чоловічих і 13 жіночих черепів) і 5-ої поховальних ям (30 чоловічих і 4 жіночих черепів). Статевовікові визначення та виміри антропологічного матеріалу проводилися безпосередньо у Володимирі-Волинському.
Для оцінки вимірювальних ознак використовувались таблиці з межами середніх величин ознак, складені Г. Ф. Дебецем [Алексеев, Дебет, 1964]. Стать похованих визначалась комплексно за особливостями будови черепа та посткраніального скелета. Також, комплексно за ознаками на черепі, черепних швах, зубах встановлювався вік [Vallois, 1937, Brothwell, 1972].
Для характеристики краніологічних серій XX ст. із Володимира-Волинського, була використана методика, яка відноситься до однієї із галузей расознавства — етнічної краніоскопії, запропонована д. і. н. О. Г. Козінцевим [Козинцев, 1987, 1988, 1999]. При інтерпретації даних, використані комп’ютерні програми, створені Б. А. та А. Г. Козінцевими в 1993 г., а також к.і.н. А. В. Громова (1996 г.).
За даними краніометрії виявлено подібність чоловічих черепів із всіх п’яти поховальних ям у Володимирі-Волинському.
Простежується подібність чоловічих черепів із п’яти поховальних ям за 10-а краніометричними ознаками до черепів польської групи XVI-XVIII ст. із Вроцлава, які були поховані у соборі св. Марії Магдалени, а також до Литовської збірної серії, у склад якої увійшли переважно поляки і євреї. Слід відмітити і слабке тяжіння за даними краніометрії всіх п’яти поховальних ям із Володимира до польських груп Слободжеве, Лекно, Познань та південних Українців.
З’ясовано, що за краніоскопічною ознакою підорбітний візерунок типу ІІ, розстріляні (чоловіки і жінки) належать до південного типу європеоїдів (особливо це помітно на черепах з другої, третьої і п’ятої поховальних ям).
|