Демедюк С.В. , Бардецький А.Б. 

РОЗВІДКИ НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ

Протягом січня—листопада 2010 р. експедицією ДП «Волинські старожитності» на території Шацького, Любомльського, Турійського та Старовижівського р-нів Волинської обл. обстежено 333 землевідводи на предмет наявності чи відсутності історичного культурного шару на їх площі. На 297 ділянках культурного шару виявлено не було (форма 1 висновків), 11 ділянок розташовані поряд з пам’ятками (форма 2 висновків), на 25 ділянках зафіксовано історичний культурний шар різних періодів. Рятівні роботи здійснювалися на ділянках, відведених під житлову та комерційну забудову на території м. Любомль і на його околицях.

Зокрема, на північно-східній околиці м. Любомль, на відстані 1,0 км на схід від Любомльської ЦРЛ, з південно-західного боку від кар’єру колишнього цегляного заводу, по пров. Власа Мізинця, на високій терасі лівого берега безіменного струмка (правобережної притоки р. Гапа) закладено чотири траншеї, орієнтовані за лінією північ—південь (рис. 1, 3). Траншея 1 мала розміри 6,0 × 0,8 м, траншеї 2, 3 та 4 — 5,0 × 0,8 м кожна. Стратиграфія у всіх траншеях схожа та відрізняється лише потужністю нашарувань: від 0,00 до 0,35—0,55 м — темно-сірий гумусований супісок, від 0,35—0,55 до 0,60—0,80 — сіро-коричневий супісок; від 0,60—0,80 і глибше — материковий білий піщанистий суглинок. На різних глибинах виявлено морену кераміку ХІХ — початку ХХ ст., свинцеву картеч ХІХ ст., монети — мідні карбовані польські соліди (шеляги) 1664 р., фрагмент залізного серпа, залізний цвях до підкови. На поверхні знайдено також фрагменти кераміки ХІ ст.; ХІІ — першої половини ХІІІ ст.; масивний крем’яний скребок на відщепі; залізний ніж зі зламаним черешком давньоруського часу; свинцеву пломбу з гербом Олькушського монетного двору (знак полурушт) XV ст.; польський мідний карбований півгріш Станіслава Августа Понятовського 1767 р.; один австрійський мідний карбований крейцер Йосифа 1790 р.; мідну фібулу із завитого дроту з відламаною голкою (рис. 1, 7, 9). Зі східного боку від поселення на розораній поверхні виявлено значну кількість фрагментів гончарної кераміки Лука-Райковецької культури та ХІІ — першої половини ХІІІ ст.; ліпне овальне в перетині пряслице; фрагмент срібного персня ХІІІ ст. та бронзові прикраси давньоруського часу: кільце-перстень, ґудзик кулястої форми з петелькою, кутову накладку, фрагменти браслетів з карбованим орнаментом.

На північній околиці м. Любомль по вул. Брестська, 55б, на піщаному підвищенні, де розташований відомий могильник римського часу (кінця ІІ — першої половини ІІІ ст.) та поселення раннього залізного віку, закладено два шурфи, орієнтовані за сторонами світу. У першому (розмірами 1,0 × 1,0 м) виявлено фрагмент мореної кераміки початку ХХ ст. У другому (розмірами 3,0 × 2,0 м, видовжений за лінією захід—схід) — дев’ять фрагментів ліпних посудин раннього залізного віку з домішкою жорстви та піску в глиняному тісті, два з яких мали лощену внутрішню і рустовану зовнішню поверхню, та 11 фрагментів мореної кераміки початку ХХ ст. У шурфах зафіксовано наступну стратиграфію: 0,00—0,15 м — шар темно-сірого гумусованого супіску (дерновий); від 0,15 до 0,40—0,60 м — шар сіро-коричневого гумусованого супіску; нижче залягав материковий жовтий супісок. Трьома розвідувальними траншеями уточнено місцезнаходження розкопів 1963 р. В.Д. Барана та В.Н. Цигилика, та 1967—1970 рр. Ю.В. Кухаренка.

На східній околиці м. Любомль, по пров. Незалежності, на низькій терасі правого берега згаданого струмка, виявлено давньоруське поселення, розташоване з півночі від городища, відомого як уроч. Шопи та зафіксованого ще Антоновичем у 1901 р. На території земельної ділянки закладено розкоп розмірами 4,0 × 4,0 м, орієнтований за сторонами світу. Від денної поверхні до глибини 0,4 м залягав шар темно-сірого гумусованого супіску, який підстилався делювіальним супіском світло-жовтого кольору. У розкопі об’єктів не виявлено. У культурному шарі знайдено значну кількість керамічного посуду, серед якого є фрагменти вінець горщиків курганного типу Х ст., фрагменти стінок горщиків Х ст., орнаментовані горизонтальними прокресленими лініями.

У центрі м. Любомль зі східного боку від будівлі Центрального універмагу закладено траншею завширшки 0,5 м по периметру квадрата стороною 6,0 м, пройдену до глибини 1,0 м. У траншеї зафіксовано залишки цегляної кладки фундаментів ХІХ ст. від двох стін, орієнтованих за лінією північ—південь. У культурному шарі виявлено значну кількість керамічного посуду, серед якого є фрагменти вінець горщиків і кахель ХІХ ст. У центральній частині ділянки закладено шурф розмірами 1,5 × 1,5 м, орієнтований за сторонами світу. Його пройдено до глибини 2,0 м (рис. 1, 4); нижче проступали ґрунтові води, що унеможливило подальші дослідження. Від рівня 1,0 м і до дна шурфу залягали шари кінця ХVI — першої половини ХVIІ ст., з якого походять фрагменти горщиків, мисок, покришок, сковорідки та кахель. Вище їх перекривав шар ХVIІІ — початку ХХ ст.

Неподалік від попередньої ділянки, у центральній частині м. Любомль по вул. Чапаєва, на проміжку між двома траншеями 1 і 2 2008 р. (дослідження О. Златогорського) закладено розкоп розмірами 5,0 × 3,0 м, орієнтований за сторонами світу та видовжений за лінією північ—південь. Стратиграфія: 0,0—0,4 м — шар темно-сірого гумусованого суглинистого супіску з домішками будівельного сміття; 0,4—1,4 м — шар сірого гумусованого суглинистого супіску, перемішаного зі значною кількістю будівельного сміття. Нижче проступали ґрунтові води. У культурному шарі виявлено значну кількість керамічного посуду та кахель ХVIІІ—ХІХ ст. Досліджено фундамент, викладений з цегли-пальчатки, орієнтований за лінією захід—схід, який зберігся від глибини 0,4 м (рис. 1, 5). Кладка скріплена вапняковим розчином. У ньому, між цеглинами, виявлено фрагмент горщика першої половини ХVIІ ст., виготовленого зі світлої глини та покритого ззовні жовто-коричневою поливою. Отже, спорудження фундаменту будинку відбулося не раніше початку ХVIІ ст.

Рятівні дослідження проведено також у с. Світязь Шацького р-ну, у смт Шацьк та у с. Вишнівка Любомльського р-ну. Відкрито нові пам’ятки: на східній околиці с. Городно, на північному та західному березі о. Панське — поселення культури Лука-Райковецька та давньоруського часу ХІ—ХІІІ ст. (рис. 1, 2); на північній околиці смт Стара Вижівка по вул. Об’їзна, 11 — поселення латенського часу; під час обстеження нового житлового масиву на північній околиці с. Згорани (в уроч. Бублиха) на піщаних дюнах виявлено мезолітичну стоянку, на якій зібрано крем’яні знаряддя.

Рис. 1. 1 — карта м. Любомль з позначенням місць досліджень: 1 — пров. Власа Мізинця; 2 — ветлікарня; 3 — пров. Незалежності; 4 — ЦУМ; 5 — вул. Чапаєва; 2 — план розташування поселення в с. Городно; 3 — ситуаційний план розташування траншей на ділянці пров. Власа Мізинця; 4 — стратиграфічнй розріз шурфу на ділянці біля ЦУМу. Умовні позначення: а – шар темно-сірого гумусованого суглинистого супіску, перемішаного з великою кількістю будівельного сміття; б — завал цегли та розчину; в — шар сірого гумусованого супіску, перемішаного з білою материковою глиною; г — шар темно-сірого гумусованого супіску з вкрапленнями білої глини, вугілля, перепаленої глини та кераміки з помітною розшарованістю; д — шар сірого гумусованого супіску без вкраплень; е — пухкий коричневий ґрунт; є — шар стерильної білої глини; ж — шар темно-сірого гумусованого супіску без вкраплень; з — шар стерильного жовтого супіску; и — рівень денної поверхні; 5 — загальний план і переріз розкопу 1. Умовні позначення: а — ґрунт з будівельним сміттям; б — цегляна кладка