Віктор БАЮК

(Луцьк)

Солдатська іконка-складень періоду Вітчизняної війни з розкопок у Рованцях

Польові археологічні дослідження передбачають комплексне, всестороннє дослідження археологічних пам’яток, вивчення їх культурних шарів та залягаючих під ними об’єктів. Якщо наземні чи заглиблені в материк об’єкти найчастіше відображають давню історію, в культурному шарі поселення чи городища досить часто можна зустріти артефакти вже пізніших епох, загублені чи втрачені уже нашими сучасниками. Прикладом такої ситуації є розкопки ДП «Волинські старожитності» ІА НАН України 2010 року, що проходили під керівництвом автора на західній околиці с. Рованці.

Археологічний розкоп знаходився приблизно за 100 м на південний схід від церкви св. Пантелеймона, в давньому історичному районі «Куповаті». Територія урочища разом з сусідніми «Панський город» та «Гнідавська гірка» була заселена ще з часу неоліту [1, 48], однак найбільший розвиток тут відбувся протягом ХІ-ХІІІ ст., коли ці території складали комплекс південних передмість княжого Лучеська [2, 64-69]. Якщо ці території досліджуються ще з 30-х років ХХ ст. [3, 12], на «Куповатях» у зв’язку з забудовою стаціонарні розкопки проведено вперше [4, 29]. На загальній площі в 156 кв. м. виявлено знахідки, які можна віднести до часу Вельбарської культури, культури типу Лука Райковецька та давньоруського періоду. Досліджені різночасові об’єкти повністю повторюють хронологічну картину культурного шару: це житла періоду Лука Райковецька та давньоруського часу, а також споруда, яку за знахідками та типом планування можна віднести до часу Вельбарської культури [5, 311-312]. Різноманітні також індивідуальні знахідки. Це срібна сережка моравського типу, щитковий перстень, натільний хрестик, «дорогочинська» товарна пломба а також половинка іконки - складня у вигляді образка. Як комплекс знахідок вони уже публікувалися в науковій літературі [6, 334], в даній статті хотілося б змістовніше розглянути саме знахідку іконки.

Виріб виготовлений з мідного сплаву технікою лиття, доводка здійснювалася з використанням мілкого інструменту (Фото 1). Він квадратної форми, розмірами 2,5х2,4см з добре збереженим вушком та завіскою для складання. На аверсі іконки зображення Смоленської Божої Матері з дитям Ісусом, на реверсі – Голгофський хрест. На історії та іконографії цього образу варто зупинитись особливо.

Ікона Смоленської Божої Матері є найбільш точним і строгим вираженням сенсу іконографічного типу Богородиці Одигітрії («Наставниці»). В самій назві «Одигітрії» закладена концепція богородичних ікон вцілому. Як писав відомий візантист Н.П.Кондаков «икона Божией Матери Одигитрии представляет средоточие не только иконографии Божией Матери, но и вообще христианской иконописи…» [7, 152]. Божа Матір постає в цьому образі як Помічниця на нелегкому шляху людини до Господа тому вона представлена фронтально, дивлячись безпосередньо на тих, що моляться. На лівій руці Богородиця тримає Немовля Христа, а рукою вказує на Нього як Спасителя. Сам Христос однією рукою благословляє Матір (а в її особі і всіх нас), а в іншій руці тримає згорнутий свиток – його Святе письмо.

До характерних особливостей Смоленської Одигітрії відносять фронтальне положення немовляти та незначний розворот Богоматері в сторону Сина. Основне смислове навантаження несе тут рука Богородиці, як свого роду вказівник на шлях спасіння. Іконографічний обрис Смоленської Одигітрії найбільш схожий з Іверською Богородицею, однак характеризується більшою строгістю розміщення фігур і виразу ликів.

Смоленська ікона Божої Матері є однією з найбільш чтимих ікон цього типу на Русі. Згідно християнського вчення вона написана євангелістом Лукою і слугувала родовою святинею руських князів, символом династичного зв’язку Русі та Константинополя. За легендою візантійський імператор Костянтин ІV Мономах благословляв нею в дорогу свою дочку, царівну Анну, що стала пізніше дружиною князя Всеволода Ярославовича (сина Ярослава Мудрого) [7, 392-394]. Тільки чудотворних, особливо чтимих списків з неї нараховується близько 30, а звичайних копій по церквах та будинках віруючих не злічити.

Особливим є цей образ для військових. Коли російські війська 5 серпня 1812 року покидали Смоленськ солдати артилерійської роти полковника Глухова взяли ікону з собою для збереження копію чудотворної ікони з Смоленського кафедрального собору Успіння та перенесли до табору російських військ в 3-тю піхотну дивізію А.П.Єрмолова. Перед нею служили вдячні молебні після кожної перемоги, перед нею же головнокомандуючий М.І.Кутузов зі всім військом молив Богоматір про допомогу. Перед знаменитою Бородінською битвою цей список носили по всьому табору для підтримки воїнів а з оригіналом провадили хресний хід по Москві, обнісши стіни Кремля та Китай-города. Перед відступом з столиці її з почтом відправили в Ярославль, де ікона продовжувала надихати поранених і хворих воїнів.

Коли ж ворога було переможено, чудотворну ікону по волі князя Кутузова 5 жовтня 1812 року було повернуто в Смоленськ і багато прикрашено. З того часу російські військові почитали її як свою захисницю і намагались не розлучатись з цим образом як на полі бою, так і в повсякденному житті.

Таким чином бачимо, що виявлена знахідка відноситься скоріш за все до раритетів військових російської армії періоду Вітчизняної війни 1812 року.

_______________________________________________

1. Охріменко Г.В. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н.е.) / Г. В. Охріменко. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2009. – 520 с.

2. Баюк В.Г. Селище княжої доби на території урочища Гнідавська Гірка / В. Г. Баюк // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки / За ред. С. В. Гаврилюк. – Луцьк:  «Вежа», 2009. – 324с., іл.

3. Терський С.В. Лучеськ Х-XІV ст. / С. В. Терський. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 252 с.

4. Баюк В.Г. Дослідження в Рованцях поблизу Луцька / В. Г. Баюк // Археологічні дослідження України. 2010 р. Збірник наукових праць // За ред. Д.Н.Козака. – Київ-Полтава, 2011. – С.29.

5. Баюк В.Г. Польові дослідження пам’ятки археології в урочищі «Куповаті» на околицях  Луцька 2010 року / В. Г. Баюк // Археологічні дослідження Львівського у-ту. 2010. Випуск 13. – Львів, 2012. – 360с.

6. Баюк В.Г. Знахідки з розкопу в Рованцях 2010 року / В. Г. Баюк. // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Вип. VІІ. – Луцьк: ВМА «Терен», 2011. – 576 с.

7. Кондаков Н.П. Иконография Богоматери. Т.2. / Н. П. Кондаков. – М., 1998.

8. Тальберг Н.Д. Пространный месячислов Святых в Земле Российской. В каких нуждах каким иконам надлежит поклонятся.  Репринтное воспроизведение издания / Н. Д. Тальберг. – СПб.: Вера, 1997.

Фото 1. Рованці 2010, ур. Куповаті. Іконка-складень.