Бардецький А. (Дубно)
Демедюк С. (Шацьк)
Результати археологічних
досліджень в с. Вишнівка (колишнє м. Опалин) Любомльського району у 2011 р.
В статті на підставі археологічних джерел доводиться про те, що в
колишньому містечку Опалин будівлі костелу XVII ст. і 1926 р. зводилися свого часу в різних, віддалених
одне від одного місцях.
На території сучасного села
Вишнівка Любомльського району у XVII – п. п. XX ст. існувало містечко Опалин,
яке отримало свій статус і магдебурзьке право у 1638 р. За ініціативи власника
міста Лукаша Опалинського з Бніна в першій половині XVII ст. там був побудований мурований костел св. Катерини. Ймовірною
датою його побудови є 1640 р. [1;
2]. У 1868 р. костел був
конфіскований російським урядом і зруйнований до фундаментів. Новий парафіяльний
дерев'яний костел під назвою св. Антонія Падевського був збудований в 1926 р за
внески віруючих [3, С 66-67]. У часи другої світової війни він
також був зруйнований [4, С. 131-132].
В післявоєнний час на
місці, де, зі слів очевидців, знаходився костел, збудовано приміщення
сільського клубу. На сьогодні на цій ділянці, у зв’язку з новим будівельним
проектуванням, було проведено археологічні дослідження. Роботи здійснювались
експедицією ДП
«Волинські старожитності» ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України.
Ділянка займає високу
надзаплавну терасу правого берега р. Західний Буг в південній частині с.
Вишнівка (рис. 1,2). Із західного боку вона відділена балкою. Поряд із
південно-західного боку від приміщення клубу було розбито розкоп 1 площею 27,5 м², а з південно-східного
боку – шурф розмірами 2×1 м (рис. 1,3).
Розкопом 1 розкрито
задерновану ділянку на краю балки. Рельєф у
його межах понижувався у західному напрямку до відмітки -0,25 м від нульового
репера, забитого у північно-східному куті (рис. 2).
В розкопі виявлено і досліджено три об’єкти (рис. 3):
Об’єкт 1 –
заглиблена споруда прямокутної форми орієнтована по лінії північний схід –
південний захід з круглою ямою в південній частині. Глибина споруди становила
0,2-0,25 м
від рівня виявлення а ями В північно-східному куті в заповненні знаходилось
скупчення вугілля. В заповненні виявлено фрагменти кераміки ХІХ – поч. ХХ
ст., фрагменти скляних пляшок, залізні
ковані цвяхи.
Об’єкт 2 – яма
круглої форми діаметром 0,5 м
і глибиною -0,1 м
від рівня виявлення. Знаходилась в південній частині розкопу. Заповнення
складалось з темно-сірого гумусованого супіску. В ньому виявлено фрагменти
кераміки ХІХ – поч. ХХ ст.
Об’єкт 3 – яма
овальної в плані форми розмірами 1×0,5 м орієнтована по лінії північ-південь
глибиною -0,2 м
від рівня виявлення. Заповнення складалось з темно-сірого гумусованого супіску
і великого монолітного злитку бетону.
В культурному
шарі в межах розкопу знайдено велику кількість залізних кованих цвяхів,
фрагментів черепиці, свинцеві шрапнелі (4 шт.), ґудзик від білизни військової
форми ХІХ ст., монети: шеляг польський мідний 1664 р. і денгу
російську мідну 1741 р., фрагмент нижньої частини срібної сільнички з клеймом
1869 р. (рис. 4), фрагменти кераміки ХІХ – поч. ХХ ст.
В шурфі 1 стратиграфія
залягання шарів повторювала стратиграфію з розкопу, але з меншою кількістю
черепиці в верхньому шарі. Тут також було виявлено фрагменти кераміки ХІХ –
поч. ХХ ст.
Згідно карти Варшавського
військового географічного інституту 1933 р. костел знаходився на східній
околиці містечка Опалина (рис. 1,1). Черепиця, скупчення, якої залягає в
культурному шарі відразу під дерном, є, безумовно, залишками покрівлі
зруйнованого костелу, а численні ковані цвяхи – елементами дерев’яної
конструкції. На його фундаменті, очевидно, було збудовано приміщення клубу, тим
більше що в плані форма останнього цілком схожа на форму храму (рис. 1,2). Виявлені
в розкопі об’єкти припинили своє існування раніше ніж костел, оскільки їх
заповнення було ізольоване від шару з будівельним сміттям. Споруда є залишками
дерев’яної будівлі, призначення якої встановити важко. Ямка із залитим в неї
бетоном перекриває заповнення споруди і може співпадати з часом закладання
костелу. Важливим результатом досліджень, є той факт що в розкопі, як і на всій
території земельної ділянки, не було виявлено культурних залишків (кераміки,
знарядь, будівельних елементів) давніших за ХІХ ст. Це свідчить про те, що костел XVII ст. знаходився не на місці новозбудованого у 1926 р. і дана
територія не входила в межі забудови Опалина XVII - XVIІI ст. А тому для його локалізації
необхідно продовжувати дослідження в околицях с. Вишнівка і проводити
археологічні експертизи землевідводів.
Використана література
1. Остапюк О. З історії костьола в м. Опалин (нині село Вишнівка
Любомльського району) // Персональний архів Остапюка О.
2. Акты, издаваемые Виленскою комиссиею для
разбора древних актов. – Вильна, 1896. – Т. ХХІІІ. — Акты Холмскаго гродскаго
суда. – С. CLХХІ.
3. Elenchus ecclesiarum et cleri saecularis et
regularis dioecesis luceoriensis pro anno domini 1931. – Luceoriae.
4. Popek Leon. Świątynie Wołynia. – Lublin, 1997.
Рис. 1. 1 – карта Опалина
1933 р з позначенням костелу; 2 –
карта с Вишнівка, з позначенням місця досліджень 2001 р.; 3 – Ситуаційний план
розташування розкопу 1 і шурфу 1 відносно приміщення клубу і опор
електромережі.
Рис. 2. Вишнівка 2011 р.
Розкоп 1. План зачистки на рівні материка (-0,3 м від нульового
репера). Умовні позначення: а – темно-сірий гумусова ний супісок; б –
світло-сірий гумусова ний супісок; в – коричнево-сірий супісок; г – темно-сірий
гумусова ний супісок перемішаний з материковим жовтим супіском; д – світло-жовтий супісок; е – материковий жовтий супісок; є – супісок цеглястого
кольору; ж – бетон; з – скупчення вугликів.
Рис. 3. Вишнівка. 2011 р.
Розкоп 1. Загальний план і перерізи об’єктів. Умовні позначення: а –
площина заглиблених об’єктів; б – бетон.
Рис. 4. Срібна сільничка з культурного шару і прорисовка
клейма.
|