СУ "Волинські старожитності" Неділя, 17.12.2017, 17:02
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [126]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 618
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Ранні землероби та скотарі в межиріччі Стоходу та Стиру

Минуле і сучасне Волині та Полісся: Історія сіл і міст Західного Полісся. Маневиччина. Матеріали ХІІІ Волинської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк,2004. – С. 62-66.

 

 

Григорій Охріменко,

Олексій Златогорський,

Олена Коваль (Луцьк)

 

РАННІ ЗЕМЛЕРОБИ ТА СКОТАРІ В МЕЖИРІЧЧІ СТОХОДУ ТА СТИРУ

 

В ході багаторічного вивчення давнього минулого Прип’ятського Полісся дослідниками встановлено, що ця зона була постійним місцем припливу населення з заходу. Така закономірність простежується з кінця льодовиків’я. З південної Балтії (Ютландії), приблизно 11-10 тис. р. тому, сюди мігрували мисливці на північних оленів (реніферів). Наступні культури фінального палеоліту та мезоліту (аренсбурзька, красносільська, свідерська, коморницька, яніславицька) теж походили з басейнів Вісли, Німану, тобто Центральної, Північної Європи. Цей початковий “мисливський” етап міграції тривав приблизно до V тис. до н.е., тобто часу, коли на Волинь та частково Волинське Полісся проникають ранні землероби та скотарі з Подунав’я. Мається на увазі представники  дунайської культури з лінійно-стрічковою керамікою, племена якої дійшли в середині V тис. до н.е. до р. Горинь на сході, південних берегів Балтійського моря на півночі (Мал.1, Мал.2). За їх участю вся Центральна Європа включилася в період відтворюючих видів  господарства – замість мисливства, рибальства, збиральництва до землеробства та скотарства. Так, на півночі Європи (Південної Балтії) в ІV тис. до н.е. одна за одною виникають культури (вже мідного віку): лійчастого посуду та її спадкоємиця – кулястих амфор [M.Szmyt, 2001, S. 167-193]. Особливий інтерес серед названих культур викликає населення з посудом у вигляді кулястих амфор. Сліди перебування носіїв культури кулястих амфор (ККА) у Східній Європі почали ідентифікувати ще на початку ХХ ст. [Kossina 1910]. Тепер, завдяки працям Свєшнікова, Сулімірського та Шмит маємо значний каталог джерел.

За підрахунками М.Шмит зараз у Східній Європі, переважно в Україні, Білорусії, відомо 389 “чистих” комплексів джерел-матеріалів ККА. Серед них 134 поховання, обрядові об’єкти з похованнями тварин (3), поселення та майстерні (10), сліди поселень з керамікою (89) та інші залишки поселень (153). Останні представлені сокирами, долотами тощо. Звичайно, частина з них пов’язана з ККА лише гіпотетично. Про деякі поховання маємо дуже незначну інформацію [Szmyt, 2001, S. 167]. Є серія дат (22) з пам’яток ККА Східної Європи, 7 з них, пов’язана з Волинню, 5 – з Поділлям. Найдовше перебувало населення ККА на Волині. Тут носії цієї культури могли бути близько 900 років або і більше [Szmyt, 2001, S. 167-172].

Населення ККА на Сході Європи з’явилося із заходу: басейну р. Вісли, де функціонувала середня (польська) група цієї культури. Треба мати на увазі, що в цій міграції брали участь невеликі групи з обширів, зайнятих західною групою, можливо з басейну р. Одри (Мал.3).

По-друге, необхідно врахувати, що напрямки руху вибиралися різні  і відбувалися в різні часи. Волинь та Поділля були пунктами перебування невеликих груп, які проникли потім на схід, аж в степову зону.

На нових територіях носії ККА творили власні поселення, або розчинялися в іншорідних групах. Поділ східної частини ККА на три підгрупи: волинська, подільська, молдавська найбільш помітний за орнаментикою.

Група над Німаном була подібна до середньої групи пам’ятників ККА і не мала регіональних рис у кераміці, а подібна до мазовецько-підляської. В зоні лісів вони зіткнулися з населенням німанської культури, але частина носіїв НК мігрувала назустріч – на захід. Населення ККА йшло на схід вздовж Прип’яті – до Березини.

В зону лісів потрапили нечисельні групи ККА, але несли з собою навички годівлі тварин та вирощування рослин. Так, в Красносіллі (Білорусь), за даними М.Чернявського, в похованнях ККА знайдено кістки 13 тварин: великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби, свині, коня. Ясно, що суспільства ККА та автохтонні локальні мисливські групи були за укладом життя дуже різні: з особливостями у віруваннях, господарстві [Szmyt, 2001, S.173-181].

Все ж населення НК запозичує (на етапі Доби Бор) від носіїв ККА окремі елементи орнаментів. На кераміці середньодніпровської культури теж бачимо впливи керамічного виробництва ККА, але остання не брала значної участі у творенні першої. В той же час вплив населення ККА на середньо-дніпровську культуру, і шнурової кераміки є незаперечним. На західних теренах роль ККА у формуванні тшцінецької культури також була відчутна (Мал.4, Мал.5).

Зона лісостепу – Волинь, Поділля, Молдавська височина була заселена з найбільшою інтенсивністю в Східній Європі. Тут функціонували класичні, принесені з басейну Вісли правила суспільної організації та господарства спільнот ККА. Носії ККА створювали в цьому регіоні тривалі структури. Місцеве ж населення складалося з пізніх трипільських груп, типу Городськ на Волині. На Дністрі в 2850 – 2800 рр. ВС вже з’явилися перші представники культури шнурової кераміки. Помічено контакти між ККА та пізньотрипільцями [Szmyt, 2001, S.173-193].

В ході свого розвитку населення ККА збільшує ареал поширення і проникає не лише на південь Європи, але й на схід: Волинь, Полісся. Їх пам’ятки в другій половині ІІІ-го тисячоліття з’являються вже на Дніпрі, біля Києва. Особливо значною рухливістю відзначалося населення ККА. Їх кераміку та чотирикутні в перетині, суцільно шліфовані сокири знаходимо в багатьох куточках Полісся: Люб’язь, Розничі, Граддя, Новосілки, Лишнівка та інших. Кремінь для сокир часто походить з басейну Вісли (Кшемьонкі, Опатовскє) – він сірий, смугастий. Інколи шоколадний (з гір Свєнтокшиських), але й з місцевих волинських родовищ, який відзначався темним кольором і прекрасними властивостями, а походив з крейдяних товщ туроньського ярусу. Біля с. Кукли на берегах р. Оконки Ф.Буслом та учнями місцевої школи зібрано чудову колекцію кам’яних та крем’яних знарядь того часу, а також кераміку культури лійчастого посуду. Ці пам’ятки вимагають більш докладного вивчення. Неподалік, в сусідніх селах Старий Чорторийськ, Новосілки, Оболонь (Мал.6) виявлено поселення волинської неолітичної культури, населення якої теж дуже швидко перейняли навички вирощування культурних рослин. В кінці мідного віку (на межі ІІІ та ІІ тис. до н.е.) на Поліссі з’являються племена з шнуровою керамікою. Як і носії культур лійчастого посуду, кулястих амфор, це були індоєвропейці, які теж розводили велику рогату худобу, дрібну рогату худобу, коней, свиней, знали колісний транспорт, плуг, тканий одяг тощо. Особливо багато їх пам’яток виявлено в басейні Кормину (Ничогівка, Гораймівка, Майдан-Липно, Матійки та ін.). Розвідки тут проводили В. Конопля, Г.Охріменко, М.Давидюк та учні місцевих шкіл.

Але це ще не вся картина міграцій, впливів, етнокультурних обмінів. З півдня на Полісся заходили невеликі групи населення (теж південного, тиса-полгарського походження, відоме в науці під назвою лендельська, або маліцька культура (люблінсько-волинська), а також пізнього трипілля (Голишів, Боратин, Гнідава) (Мал.7). Пізньотрипільська кераміка та клинописна табличка з Межиріччя виявлені в с.Лишнівка Маневицького  району Волинської області. Цими незвичайними відкриттями цікавились відомі дослідники: В.Даниленко, Д.Тєлєгін. В умовах таких різнобічних впливів та контактів утворювалася, складалася самобутня культура населення Волинського Полісся – в господарстві вона була багатоваріантна: крім вирощування рослин та скотарства, тут ніколи не втрачало значення мисливство, рибальство, збиральництво. Різноманітними етнічними зв’язками можна пояснювати і багатство проявів ремесел, духовної культури місцевого населення.

_________________________________

1. Охріменко Г. Культура кулястих амфор на Волині // Матеріали V наук. краєзн. конф. – Остріг, 1999. – С.98-100.

2. Охріменко Г., Амеженко О., Мазурик Ю. Поховальний обряд носіїв культури кулястих амфор // Історія релігій в Україні праці Х-ї міжнар. наук. конф. – Львів: Логос, 2000. – Кн.1. – С.9-12.

3. Охріменко Г., Бучак В., Мазурик Ю. Нові знахідки культури кулястих амфор на Волині та Поліссі // Минуле і сучасне Волині. Матеріали Х наук. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2002. – С.140-142.

4. Szmyt М. Spoleczeństwa kultury amfor kólistych // Od neolityzacji do początków epoki brąru. – Wydawn. Poznańskie. Poznań, 2001. S. 167-193.

5. Kośko A.  Zagadnienie wczesnobrązowej cezury w rozwojuszlakuKrim-Jutlandia // Od neolityzacji do początków epoki brąru. – Wydawn. Poznańskie. Poznań, 2001. S. 283-289.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.1. Рівне. Фрагмент посуду КЛСК.                           






Мал.2. Рівне. Матеріали КЛСК (за. П’ясецьким).

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.3. Зимно. Фрагменти посуду ККА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.4. Осова (Костопільський р-н, Рівненська обл.). Кераміка городоцько-здовбицької культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    



Мал.5. Осова (Костопільський р-н,

Рівненська обл.). Кераміка городоцько- здовбицької культури.    

Мал.6. Мала Осниця, урочище Оболонь

                (Маневицький р-н, Волинська обл.).

                                       Фрагменти кераміки ВНК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.7. Голишів (Луцький р-н, Волинська обл.). Амфори ПТК. (Матеріали М.Пелещишина і Р.Чайки).

 

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (17.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 733 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017