У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ! Подібну удачу археологи мали аж 30 років тому
Знахідка скарбу - справжня подія в археології. Адже таке трапляється надзвичайно рідко. Так от, минулого тижня працівники ДП "Волинські старожитності" знайшли скарб. Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення - від доби бронзи до середньовіччя.
- Полонка - унікальна пам'ятка археології. Тут представлені культури фінального палеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду та середньовіччя. Ми там проводимо дослідження вже чотири роки. Територію пам'ятки розорюють та забудовують. Багато хто нарікав, що в Полонці нічого не знайдемо, але розкопки показали, що є перспективи. Цікаві не лише монети, але й інші знахідки: господарські ями, житла, кераміка. Якщо ми візьмемо кераміку другого тисячоліття до нашої ери, то саме в Полонці помічені взаємовпливи двох різних племен. Одні жили на території сучасної Рівненщини, інші - на Волині і в Польщі. За візерунками і кольорами посуд має риси городоцько-здовбицької культури, а за технікою виконання та загальною характеристикою - стжижовської. В подібних поселеннях біля сучасного Торчина такого взаємовпливу ... Читати далі »
11-12 травня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 200-річчю війни 1812 року. Організаторами конференції виступили Волинський краєзнавчий музей, ДП "Волинські старожитності" та Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки. Захід зібрав науковців з різних куточків України, Росії та Польщі. Російсько-французька війна відома в історіографії як Вітчизняна війна 1812 року не пройшла сторонь волинських земель. Як зазначив під час конференції відомий дослідник Геннадій Бондаренко, сучасні краєзнавчі проблеми вивчення цієї війни включає низку не розкритих проблематик: 1. Українські землі у геополітичних планах сторін. 2. Вивчення подій війни на Волині. Історія війни з французами у курсі "волинезнавство". 3. Ставлення населення Волині до війни з Наполеоном. Наслідки і результати війни в краї. 4. Пам'ятки і місця подій війни 1812 р. Зокрема, стосовно останнього - пам'яток і місць подій війни 1812 року на Волині - на конференції виступили з доповідями Сергій Яровенко, Геннадій Гулько, Олександр Остапюк. Ці пам'ятки включать курган в с.Радошин, місця битв біля П'ятиднів та Рудки-Козинської, пам'ятник у с. Городно Любомльського району, хрест полеглим 1812 р. на кладовищі в с.Пульмо, пам'ятна стела, що була на подвір'ї родини Нарушевичів, а нині - в експозиції Волинського музею. На Волині відбулися бої між російськими та французькими військами (які репрезентували союзники Наполеона - а... Читати далі »
«Карбована історія» – нова експозиція у Дубенському замку
28 квітня в палаці князів Любомирських відбулося урочисте відкриття сучасної експозиції «Карбована історія». Назва відображає зміст, адже експозиція присвячена знакам та символам влади, закарбованим на металі, папері і тканині.
27 квітня 2012 року експедиція ДП "Волинські старожитності" завершила дослідження на ділянці в урочищі "Панський город" в селі Рованці біля Луцька. Роботи проводились в південно-східній частині поселення, розкрито 64 кв.м площі пам'ятки. Виявлено численні матеріали періоду пізнього середньовіччя XVI-XVIII ст., окремі уламки кераміки епохи бронзи та індивідуальні знахідки: крем'яні вироби, точила, мідній литовський солід Яна-Казимира 1664 р., фрагмент люльки, вкритий коричневою поливою, елементи взуття (фрагмент підкови та накладки на каблук) та деталь кінської збруї. Таким чином встановлено наявність на досліджуваній території потужного шару періоду пізнього середньовіччя та край поселення бронзової доби. Роботи на пам'ятці будуть продовжені в інших її частинах цьогоріч.
Довідково: Урочище "Панський город" - територія багатошарової пам'ятки доби бронзи, раннього заліза, давньоруського часу та пізнього середньовіччя. Впродовж Х-ХІХ ст. - лівобережне передмістя середньовічного Луцька. Відноситься до категорії "заплавних поселень", впродовж ХІІ-ХІІІ ст. передмістя мало цілком міський характер, розташовуючись обабіч давнього Дубенського шляху. Пам'ятка займає площу 30 га. Виявлена і частково досліджена у 1989-1990 р. С.Терським.
20 квітня 2012 р. у м. Броди за ініціативи Бродівського
історико-краєзнавчого музею, та сприяння Бродівських районної та міської рад, а
також Бродівської районної державної адміністрації відбулась VI-та краєзнавча конференція "Брідщина - край
на межі Галичини й Волині", присвячена Міжнародному Дню пам’яток історії
та культури.
19 квітня 2012 року у Волинському краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл до Дня пам'яток історії та культури, якій зібрав представників влади, науковців, музейних працівників, краєзнавців, археологів, архітекторів, представників туристичної галузі. З привітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Курилюк Олександр Іванович. У своєму виступі він підкреслив, що на Волині цьогоріч, як ніколи, держава виділила на відновлення пам'яток 15 мільйонів гривень. Зокрема, за 6 мільйонів з них запланово провести ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятці археології національного значення - земляних валах городища X-XIV ст. у м. Володимирі-Волинському. Олександр Іванович відповів також на чисельні запитання присутніх стосовно багатьох проблем охорони, збереження і популяризації пам'яток Волині. У ході дискусій запропоновано було хоча б раз у рік випускати популяризаторський документальний фільм про пам'ятки краю. У рамках круглого столу відбулася і презентація книжки Григорія Олександровича Гуртового "Білосток з найдавніших часів. Краєзнавчі нариси", що побачила світ у видавництві ДП "Волинські старожитності". Григорій Олександрович пригадав, що задум створити книжку не народився спонтанно: ще тридцять років тому ним були складені довідки по всім селах Луцького району. З часом ці довідки переросли у краєзнавчі публікації, а деякі, як про Торчин, Городок, Білосток - у книжки. Під час засідання також були відзначені Подяками... Читати далі »
Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації, Волинський краєзнавчий музей до Всесвітнього Дня охорони пам'яток історії та культури проводять круглий стіл. Під час проведення засідання відбудеться презентація нового видання ДП "Волинські старожитності" - книги Григорія Гуртового "Білосток з найдавніших часів. Краєзнавчі нариси". У книзі на основі археологічних, архівних, історичних джерел, переказів і спогадів висвітлено історію села Білосток Луцького району. Запрошуємо всіх зацікавлених 19 квітня на 14.00 год. за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена,20.
Запрошуємо до участі в онлайн-конференції «Актуальні питання збереження і відродження культурної спадщини Рівненщини», які відбудеться 18 квітня 2012 року о 14 год. на сайті Першого обласного інтерактивного форуму 1forum.rv.ua Рівненської державної обласної бібліотеки.
У програмі:
Вручення премії Рівненської обласної ради ім. І. К. Свєшнікова у сфері охорони культурної спадщини за 2012 рік історику, археологу Богдану Прищепі.
Доповіді:
1. Проблеми у сфері охорони історико-культурної спадщини та шляхи їх вирішення (Юрій Калітинський - заступник начальника відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації). 2. Моноторінг пам’яток історико-культурної спадщини Рівненської області (Ірина Васильєва - завідуюча відділом охорони культурної спадщини Рівненського обласного краєзнавчого музею). 3. Забезпечення збереження об’єктів, пам’яток археології Рівненської області (Олексій Златогорський - директор ДП «Волинські старожитності»). 4. Археологічні дослідження в м. Рівне у 2007-2010 рр. (Богдан Прищепа - доцент кафедри всесвітньої історії Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, заступник директора з наукової роботи ДП «Рівненська старовина»).
Довідка Премія імені Ігоря Свєшнікова (щорічна) встановлена згідно з рішенням обласної ради від 9 грудня 2005 року з метою сприяння вивченню, популяризації охорони і збереження пам’яток археологі... Читати далі »
Протягом 9-12 квітня 2012 року експедиція ДП "Волинські старожитності" проводила рятівні археологічні роботи в селі Сирники Маяківської сільської ради Луцького району. Незважаючи на невелику площу дослідження (32 квадратних метри), археологам вдалося виявити два об'єкти епохи бронзи, численні фрагменти кераміки бронзового, давньоруського та пізньосередньовічного періодів. Культурний шар у межах дослідження був значно пошкоджений будівлями початку ХХ століття та внаслідок подій, пов'язаних з Першою та Другою світовими війнами. Доказами цього є численні знахідки гільз, куль та шрапнелі вказаних періодів, а також деталь гвинтівки (упор багнета), ймовірно французької моделі Лебель. Крім рятівних розкопок, було проведено розвідки на околицях села Сирники, що дозволяє уточнити межі та датування відомих тут давньоісторичних поселень. Зібрано підйомний матеріал на відомих в історіографії пам'ятках та виявлено одне поселення давньоруського часу з дуже пошкодженим культурним шаром на території господарського двору. Варто наголосити, що археологічні дослідження у Сирниках проводились вперше. Вони дали нові дані про давню та нову історію цього населеного пункту.
Ділянка до початку робіт. Вид зі сходу. <... Читати далі »
30 березня 2012 року на базі історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» відбулись чергові «Любартовські читання» - наукова конференція, що традиційно збирає науковців з багатьох регіонів держави. У старовинному залі заповідника з доповідями виступали історики, архітектори, фахівці музейних та пам’яткоохоронних галузей. За доброю традицією в роботі конференції приймали участь співробітники ДП «Волинські старожитності», що представили різні напрямки археологічних досліджень. Зокрема, у виступі наукового співробітника Віктора Баюка проаналізовано знахідки зі споруди-митниці у селі Крупа біля Луцька. До початку конференції видано збірник її матеріалів, в якому окрім статті В.Баюка опубліковано статтю О.Златогорського про наукову реконструкцію зрубного житла давньоруського часу з села Богушівка, що представлена зараз в експозиції Волинського краєзнавчого музею та статтю В.Ткача про чергові результати археологічних досліджень на території урочища Гнідавська Гірка.
"Ойум" - це легендарна країна, про яку мріяли германські племена, за їх уявою знаходилась там, де у пізньоримський час виникла і існувала черняхівська культура. Землі, звані прибульцями на своїй мові "Ойум", знаходилися в межах Скіфії, за річкою, в сусідстві з якою стелилися болота і вири. Слово "Ойум" близько готському aujōm, що означає "країна, багата водою", "річкова область". До сих пір старе німецьке слово "Au" або "Aue" визначає місцевість, оточену водою, рясно зрошувану річками.За
свідченням готського історика VI століття Йордана, готи на чолі з
королем Берігом з острова Скандза (Скандинавський півострів і острів
Готланд) переправилися на трьох кораблях в гирло Вістули (Вісли). ... Читати далі »
27 березня 2012 року у Будинку культури смт. Стара Вижівка відбулася ХL Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 20-й річниці Незалежності України, 45-й річниці утворення Старовижівського району, 500-й річниці першої згадки с. Паридуби, 490-й річниці першої згадки с. Чевель, 480-й річниці першої згадки с.Буцин та 140-й річниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Чевель. Збірник матеріалів конференції був виданий ще до її початку і тому всі учасники могли ознайомитися зі статтями. На конференції виступили працівники ДП "Волинські старожитності". Зокрема, Олексій Златогорський розповів про пам'яткоохоронну діяльність підприємства на території області у 2009-2010 роках. Він відзначив, що за цей період працювало до 20 археологічних експедицій, найбільші у Шацьку, Володимирі-Волинському, Луцьку. На території Старовижівського району працювала експедиція під керівництвом Сергія Демедюка, що провела дослідження у Яревище, Старій Вижівці, Брідках. У виступі наукового співробітника Сергія Демедюка було конкретизовано, що дослідження у Брідках дозволили виявити нове багатошарове поселення ранньозалізного віку, римського часу та давньоруського періоду, на околиці Старої Вижівки по вулиці Об'їзній виявлено поселення давньоруського часу. Дослідження у Яревищах дозволяють говорити про те, що давньоруське літописне городище "Рай", яке тривалий час дослідниками локалізувалося саме у цьому населеному пункті, знаходиться швидше за все у смт. Шацьк. Принаймні на терито... Читати далі »
21-22 березня 2012 р. у м. Києві
відбулась ХХІ міжнародна конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби
в Україні», що традиційно проводиться Українським товариством охорони пам’яток
історії та культури, Центром пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Науково-дослідним центром "Часи козацькі" та Історико-культурною асоціацією "Україна-Туреччина". Цьогорічний номер збірника буде включати до 150 фахових
статей з різних аспектів історії козацтва, до виступу зголосилось близько 100
учасників. Окрім традиційно активних регіонів (Подніпров’я, Слобожанщина,
Поділля) в роботі конференції із волинською проблематикою часів козацтва
приймали участь співробітники ДП «Волинські старожитності», зокрема:
- Олексій Златогорський із
доповіддю «Сокільське городище-замчище в історії України»
- Віктор Баюк «Торгова
пломба-медальйон з околиць Луцька»
- Віктор Баюк, Антон Панікарський
«Споруда козацького часу з Волині: графічна реконструкція»
20-21 березня у м.Жешув (Польща) при Окружному музеї відбувалася звітна
конференція, організована Окружним музеєм, Інститутом археології Жешувського університету, Фундацією Жешувського археологічного товариства та Жешувським відділом Наукового товариства польських археологів, присвячена археологічним дослідженням на території Польщі,
України, Словаччини 2011 року. Участь в конференції прийняли працівники ДП "Волинські старожитності" з наступними повідомленнями: - Олексій Златогорський підсумував польовий археологічний сезон на Волині і Рівненщині у виступі "Дослідження 2011 р. на території Волинської та Рівненської областей"; - Андрій Бардецький разом з Сергієм Демедюком оприлюднили результати досліджень 2011 р. на Шацькому городищі, акцентувавши увагу на пам'ятках поморської культури та давньоруській епосі часів існування городища "Рай"; - Андрій Бардецький разом з Мацеєм Дембецом з Жешува повідомили про перше в Україні відкриття так званого "довгого" житла неолітичної доби культури лінійно-стрічкової кераміки на Гнідавській Гірці в селі Рованці біля Луцька у виступі "Перший приклад відкриття довгого будинку культури лінійно-стрічкової кераміки в Україні".
Після опублікування матеріали наших працівників будуть розміщені на сайті.
ІХ Міжнародній науковій конференції "Археологія заходу України" відбудеться 16–18 травня 2012 року у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
У заявці просимо вказати: тему доповіді; відомості про автора із зазначенням повної адреси, місця роботи, контактних телефонів та електронної адреси.
Заявки на участь у конференції приймаються до 20 квітня 2012 року
79008 м. Львів, вул. Винниченка, 24. Відділ археології. Оргкомітет конференції. Тел.: (0322) 276 51 61. E-mail: viddarch@ukr.net nata_bnm@ukr.net
Проїзд, харчування і проживання в готелі – за рахунок відряджуючої організації.
Передбачається екскурсія на археологічні пам’ятки.
Державний історико-культурний заповідник м. Дубна проводить у вересні 2012 року наукову історико-краєзнавчу конференцію, присвячену 520-річчю замку князів Острозьких та 505-річчю надання місту Магдебурзького права. На конференції передбачається розглянути наступні напрямки досліджень:
1. Дубенський замок - визначна пам'ятка архітектури XV ст. 2. Історіографія, бібліографія та джерелознавство про Дубно та Волинь. 3. Археологія, нумізматика, геральдика, сфрагістика та інші дисципліни як важливе джерело до вивчення історії краю. 4. Історико-культурна спадщина: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти. 5. Персоналії в історії Дубна та Волині. 6. Досвід охорони культурної спадщини - досягнення та проблеми. 7. Інноваційний підхід в музеєзнавчій, пам'яткоохоронній справі.
Запрошуємо Вас взяти участь в конференції. Планується видати збірник матеріалів конференції.
Матеріали приймаються до 1 липня 2012 року із врахуванням наступних вимог: 1) обсяг робіт 6-10 сторінок тексту, набраного в редакторі Word, шрифт Times New Roman, 12 кегель, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва - 2 см., справа - 2 см., зверху - 2 см., знизу - 2 см; 2) посилання на джерела та літературу в тексті в квадратних дужках, наприклад [1, 12] відповідно до списку використаних джерел та літератури. Джерела та література розміщуються за абеткою наприкінці тексту; 3) ілюстрації в електронному варі... Читати далі »
24 лютого у краєзнавчому музеї в Луцьку відбулася презентація наукового видання "Волино-Подільські археологічні студії. Випуск 3". Збірник продовжив видання 1990-х років, що виходили у Львові і вже на сьогоднішній день стали бібліографічною рідкістю. Випуск 1 був присвячений Ігорю Свєшнікову, другий - накладом лише 30 примірників - Олегу Ольжичу-Кандибі. Третій випуск студій присвятили видатному українському археологу, історику та музеєзнавцю Юрію Миколайовичу Малєєву (1941-2006). Студії стали спільним виданням ДП "Волинські старожитності" ДП НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України та Волинського краєзнавчого музею і продовжили традиції попередніх випусків, об'єднавши матеріали дослідників-археологів з Волинської області (О.Златогорський, М.Вашета, В.Баюк, С.Демедюк, С.Панишко, В.Стемковський, Г.Охріменко, Н.Скляренко, С.Локайчук), Львівської області (В.Конопля, В.Оприск, Н.Білас, О.Сілаєв, А.Гавінський), Тернопільської області (М.Ягодинська, Л.Строцень, В.Ільчишин, О.Дерех, М.Строцень) та Рівненської області (Б.Прищепа, В.Ткач, А.Бардецький, Ю.Пшеничний). У вступному слові "Земля і праця його імення та життя" добрим словом про Юрія Малєєва згадав знаний археолог Сергій Буйських. Під час презентації спогадами про видатного археолога поділилися його колеги та учні - Віталій Конопля, Богдан Прищепа та Сергій Панишко. Анатолій Силюк та Олексій Златогорський на презентації розповіли про структуру збірника, який окрім матеріалів з археологічних ... Читати далі »
Протягом вересня-листопада у м. Дубні за ініціативи Історико-культурного заповідника під керівництвом Пшеничного Юрія були проведені археологічні розвідки, в результаті яких обстежено чотирнядцять раніше відомих пам’яток та виявлено дві нові. Досліджені були на території в районі Райлікарні (урочище Палестина), звірогосподарства, автосервісу (біля готелю "Серпанок"), передмістя Вигнанка, Волиці, Сурмичів, Кемпи, підвісного мосту, Острова Дубовець (колишній Підборецький монастир) та острова Горбачин ("стадіон Спартак"), а також довкола Дубенського замку. На них виявлено сліди поселень мідного віку, епохи бронзи, ранньозалізного віку, латенського та римського часів, слов'янського та давньоруського періодів, литовсько-польської доби.Серед знахідок експедиції - типовий масовий матеріал: керамічні вироби та знаряддя з кременю і каменю, атрибутовані за належністю до відповідних ар... Читати далі »
Матеріальну
культуру давнього населення Дубенщини можна відтепер відкрити для себе на
постійнодіючій експозиції в замку князів Острозьких. На ній представлені
знаряддя праці та різноманітні предмети людського ужитку починаючи від самої ранньої
пори проживання людей у Дубенському краї і до утворення руської держави.
Експозиція має назву «Нетлінна пам’ять віків» і по суті є реорганізованою
частиною колишнього краєзнавчого музею. Вона поєднує в собі компактність і повноту висвітлення доісторичного
минулого краю. В ній відображені всі періоди розвитку древніх людських культур
на Дубенщині. Помітне місце тут займають модель-реконструкція гробниці кулястих
амфор... Читати далі »
У друкарні "Волиньполіграф ТМ" вийшов 40 випуск збірника "Минуле і сучасне Волині та Полісся", присвячений Старовижівщині та її населеним пунктам. У збірнику висвітлено сторінки історії Старовижівщини у статтях Олександра Дем'янюка, Сергій Карпука, Володимира Гики, архієпископа Варфоломія, Сергія Гулечко та ін., історію і сучасність сіл Паридуби, Чевеля, Буцина, Брунетівки, Галини-Волі, Глухів, Грабового, Кримного, Любохин, Лютки, Синового, Смолярів, етнографію Старовижівського краю у статтях про ткацтво, обереги та магічні дії, традиції виготовлення весільного хліба, розвиток гончарства, сирний обряд, символіку вікон та ін., загальні питання історичного краєзнавства та волинезнавства та рецензії на нові видання. У збірнику надруковано також матеріали працівників ДП "Волинські старожитності": - Златогорський О. "Пам'яткоохоронна діяльність "Волинських старожитностей" на території Волинської області у 2009-2010 роках" та - Наумук С. "З історії села Лютка" (у співавторстві з Л.Сулевою та В.Хвіщуком). Планується також проведення конференції у смт. Стара Вижівка у першій половині 2012 року.
У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшов біобібліографічний покажчик праць відомого волинського краєзнавця Вальдемара Едвардовича Пясецького, упорядкований Аллою Понагайбою та Оксаною Рибачук. До видання включені бібліографічні записи окремо виданих творів, публікацій у збірниках, періодичних виданнях, матеріалів про життя і діяльність дослідника, виступи на радіо й телебаченні. Видання доповнюють допоміжні покажчики та фотододатки: біографічні світлини, світлини давніх мешканців Луцька (з колекції Володимира Гнатюка з Боратина, Барбари Дембовської з Кракова, Ярослава Зеленова з Луцька, Тадеуша Марцінковського з Зеленої Гури, Любові Рожковської з Луцька, родини Сидоруків з Луцька, родового альбому Данути Ролінгер з Луцька, Зенона Пашковського з Ржешова, Тетяни Годзинської з Луцька, Тадеуша Перетятковича з Варшави, внучки Болеслава Паповшека з Лондона, Мірелі Безпальчик з Парижу) та світлини Віктора Чухрая з проекту "Зникаюча краса". Вальдемар Пясецький народився 5 січня 1934 року у Дубровиці. Вивчення краю розпочав на початку 1960-х рр. публікаціями, присвяченими творчості волинських архітекторів, художників, іконописців. У 1973 році з'явилася перша розвідка В.Пясецького про місто Луцьк. На сьогоднішній день ми знаємо його як дослідника найважливіших осередків давнього Луцька, його околиць: Верхнього Замку, Окольного та Старого міста, Передмістя, Заглушеччини, Градної Гори, Помостич, Хмельника, Волиці, Яровиці, Гнідави, Красного, Кушкаровки, Дворця, Волички на... Читати далі »
Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації на виконання п.2. ст.14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" наказом №1 від 5.01.2012 р. внесло до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області пам'ятку археології - залишки історичного містечка XVII-початку ХХ ст. у с.Вишнівка Гущанської сільської ради Любомльського району. Нагадаємо, що на території пам'ятки у 2011 р. працювала експедиція ДП "Волинські старожитності" і на сьогоднішній день вона з однією сторони розорюється (самовільне захоплення) та нищиться так званими "чорними" археологами. Минулого року також було включено до Переліку щойно виявлених пам'яток територія Шацького ЖКГ та 431 пам'ятка археології на території Луцького району та м.Луцька, 110 на території Володимир-Волинського району, 199 на території Рожищенського району, 17 на території Горохівського району, 42 на території Іваничівського району, 16 на території Камінь-Каширського району, 73 на території Ківерцівського району, 19 на території Ковельського району, 53 на території Локачинського району, 33 на території Любешівського району, 35 на території Любомльського району, 22 на території Маневицького району, 12 на території Ратнівського району, 30 на території Старовижівського району, 31 на території Турійського району, 15 на території Шацького району (перелік пам'яток у каталозі файлів сайту http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/load/z_istoriji_arkheologiji_volini/perelik_novovijavlenikh_ob_39_ektiv_ar... Читати далі »
Міністерство оборони України Волинська обласна рада Волинська обласна державна адміністрація Національний військово-історичний музей України Волинський національний університет імені Лесі Українки Відділення інституту дослідів Волині у Вінніпезі при ВНУ Луцький національний технічний університет Волинський краєзнавчий музей Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки Державний архів Волинської області Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України ДП "Волинські старожитності" ДП "НДЦ" "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України Волинська обласна редколегія тому "Звід пам'яток історії та культури України. Волинська область"
11-12 травня 2012 р. проводять Міжнародну історико-краєзнавчу наукову конференцію "Україна та Волинь у наполеонівських війнах", присвячену 200-річчю війни 1812 р. Пропонуються такі напрями роботи конференції: - Історіографія, бібліографія та джерелознавство питання - Військові дії на Волині та сусідніх землях - Населенні пункти, населення та історичні ... Читати далі »
Рік, що минув, приніс волинським археологам чимало знахідок та відкриттів. Кожне з них – це нова цеглина у реконструкцію нашого минулого. Кожні розкопки потребували ретельності та скрупульозності. А ще ж науковий аналіз, описи, звіти. До висновків, що матимуть вагу в науці, доводиться йти роками. Та все ж годі заперечити, що іноді одна знахідка ставить під сумнів попередні багаторічні напрацювання, а один розкоп може перевернути з ніг на голову усі наукові дослідження минулого. Відтак волинські археологи виокремили найзначніші знахідки та відкриття 2011 року.
П’яте місце. Давньоруська булава з Пересопниці
Цю знахідку археологи вихопили буквально з-під ковша екскаватора, коли наглядали за роботою техніки у стародавній Пересопниці. Це був невеликий уламок давньоруської булави XII-XIII століть, тип якої найчастіше зустрічається у північно-східній Русі. Вона була виготовлена із бронзи і скоріше за все належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку. Краєзнавці припустили, що булава могла належати засновнику Москви Юрію Долгоруко... Читати далі »
Нещодавно ДП "Волинські старожитності" спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації провели моніторинг стану збереження пам'яток у с. Мельниця Ковельського району. Василь Ворон (начальник відділу охорони пам'яток історії та культури управління
культури і туризму облдержадміністрації), Петро Троневич (головний спеціаліст з питань реставрації історичної забудови головного управління містобудування, архітектури та ЖКГ облдержадміністрації), Дмитро Дем'янчук (керівник Ковельської археологічної експедиції ДП "Волинські старожитності") та Валентина Словацька (спеціаліст-землевпорядник Мельницької сільської ради) оглянули історичні пам'ятки на території села: залишки замку королеви Бони Сфорци XVI ст., городище ХІ-ХІІІ ст., польське кладовище ХІХ-ХХ ст., австро-угорське військове кладовище початку ХХ ст., руїни костелу XVIII-ХІХ ст. та земляні вали у південній частині села. Залишки замку королеви Бони знаходяться на північній околиці Мельниці, на лівому березі р.Ставкова і являють собою земляний майданчик квадратної форми, що підвищується над низькою болотистою заплавою на 1-2 м. У північній частині пам'ятки помітні сліди її руйнування внаслідок господарської діяльності. Давньоруське городище знаходиться у південній частині села. На його території розміщені церква, меморіал пам'яті жертв Великої Вітчизняної війни. На відстані близько 50 м на південь від церкви знаходяться житловий будинок і господарські будівлі місцевого священника, а також декілька присадиб... Читати далі »
Як волинські чиновники ліквідують культурну спадщину:
пам’ятки археології є власністю держави і заборонені до продажу — що купують майбутні землевласники?
13 грудня у м. Володимирі-Волинському проходило засідання круглого столу, присвячене 10-й річниці роботи державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир". У його роботі взяли участь: Василь Ворон - начальник відділу охорони пам'яток історії та культури управління
культури і туризму Волинської облдержадміністрації, Лариса Кулікова - заступник міського голови, Андрій Шоцький - завідуючий відділом культури виконкому, Романа Кучерява - директор заповідника, Сергій Панишко -
заступник директора з наукових питань ДП "Волинські старожитності", представники духовенств, наукових та громадських організацій. Виступаючі згадали процес створення заповідника як першої установи міста, що охороняє та досліджує його нерухомі пам'ятки, насамперед архітектурні та археологічні. Аналіз роботи за минуле десятиріччя показав значні здобутки у роботі та проблеми, що пов'язані з фінансуванням його діяльності. У ході засідання ці питання були обговорені та намічені шляхи їх вирішення. Представникам релігійних організацій, що є добросовісними користувачами пам'яток заповідника, вручені подяки за роботу по збереженню цих об'єктів. Настоятель собору Різдва Христового о.Миколай подарував дирекції заповідника ікону Святого Володимира. Щодо конкретних напрямків роботи, то основною ідеєю виступаючих було перетворення м. Володимира-Волинського на повноцінний європейський культурний та туристичний центр. Для цього є всі передумови: наявність численних унікальних пам'яток на тери... Читати далі »
13 грудня у Володимир-Волинській гімназії №4 відбулась зустріч волинських науковців з учнями. Перед присутніми виступили Василь Ворон - начальник відділу охорони пам'яток історії та культури управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації, Сергій Панишко - заступник директора з наукових питань ДП "Волинські старожитності" та Михайло Вашета - науковий співробітник ДП "Волинські старожитності". Виступаючі ознайомили учнів з останніми досягненнями археологів у вивченні пам'яток міста Володимира-Волинського. Значна увага була приділена результатам ексгумації жертв масового розстрілу 40-х років ХХ ст., що проводилась цього року на території городища. У ході зустрічі було презентоване нове дослідження Петра Троневича "Князь Дмитро-Любарт". У кінці зустрічі науковці відповіли на учнівські питання. Проведена зустріч є яскравим свідченням посиленого інтересу молоді до історії взагалі та минулого рідного краю зокрема.
Луцька рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території комплексу археологічних пам'яток (городище та селище) біля села Городище-1 Баївської сільської ради Луцького району. Він розташований на підвищеній частині заплави лівого берега р. Чорногузки, неподалік від гіркополонківської церкви. В експедиції під керівництвом В.Баюка працювали О.Златогорський та С.Панишко (наукові консультанти розкопок), М.Вашета і студенти ІІ курсу історичного факультету Волинського національного університету ім. Лесі Українки: І.Левчук, О.Балик, М.Бегеза, О.Шишела, Н.Новак та С.Бондарук. В ході робіт вперше стаціонарно досліджено давнє укріплення. Траншеєю розмірами 15х1 м виявлено цікаві та різнопланові матеріали. З'ясовано, що городище було зведено на місці давнього поселення і активно функціонувало впродовж Х-ХІ ст. Оборонні споруди цього часу складались з рову і валу, на якому простежено сліди дерев'яних конструкцій. Не раніше XVI ст. на городищі було підсипано землю, завдяки чому поверхня його набула характерної стіжкової форми з рівною площадкою. При цьому були поховані культурний шар давньоруського часу і залишки оборонних споруд. Таким чином вони і збереглися до нашого часу. Окрім траншеї на майданчику городища розвідковими роботами охоплено і супутнє поселення. На ньому виявлено матеріали доби бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського та пізньосередньовічного періодів. Роботи заплановані і на майбутній польовий сезон.
6 грудня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася історична година "Данило Галицький: людина і державотворець. До 810-ї річниці від дня народження" для учнів обласного військового лійцею. У конференцзалі музею була розгорнута фотодокументальна виставка "З історії Галицько-Волинського князівства" та виставка книжкових видань з тематики, підготовлені працівниками відділу давньої історії музею. Екскурсію по виставці для слухачів провела Тамара Садовниік. Про дослідження давньоруських пам'яток, матеріальну культуру, військову справу періоду Галицько-Волинського князівства розповів науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Віктор Баюк. Разом з учнями-ліцеїстами лектори спробували реконструювати образ давньоруського воїна.
Довідково: Данило Галицький народився у 1201 році, ймовірно, у Галичі. Помер у 1264 році у віці 63 роки і похований у церкві Пресвятої Богородиці м.Холма (Хелма). Це одна з найяскравіших постатей державного будівництва України. За його правління, як свідчать літописи, князівство "дихало спокоєм і достатком". На Волині значна кількість археологічних пам'яток пов'язана безпосередньо з Данилом Галицьким (Луцьк, Володимир, Жидичин, Угровськ) та його періодом (Литовеж, Ветли, Стобихва, Фалемичі).
17 листопада у рамках тижня історичного факультету у Волинському національному університеті імені Лесі Українки працівники ДП "Волинські старожитності" спільно з Волинським краєзнавчим музеєм та студією "Editorial" (Київ) презентували археологічні знахідки та відеозвіти польових розкопок 2011 року. Щороку студенти І курсу історичного факультету проходять археологічну практику на пам'ятках у різних регіонах Великої Волині. З 2008 року базою практик студентів забезпечує ДП "Волинські старожитності". У 2011 році фахівці підприємства разом із студентами-істориками досліджували майже п'ятдесят пам'яток. Великі розкопки були у Хрінниках, Шацьку, Володимирі-Волинському, менші - у Підгайцях, Шеплі, Жидичині, Крупі, Зимному, Богушівці, Колодниці, Полонці, Оздові, Гіркій Полонці, Луцьку тощо. "База практики у Хрінниках розташована на березі водосховища, - каже директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський, - Хрінники стали справжньою археологічною школою для багатьох волинських археологів, бо дослідження там проводять вже дев'ятнадцять років. На сьогоднішній день студенти живуть не у наметах, а в дерев'яному будиночку. Там є спортивний стадіон, човни тощо. Тобто одночасно з практикою вони мають чудове дозвілля". База практики у Шацьку розміщена на березі озера Люцимер, на пам'ятці - давньоруському городищі "Рай" - улюбленому місті відпочинку волинського князя Володимира Ва... Читати далі »
Під час засідання Громадської гуманітарної ради при Президентові України 11 листопада 2011 року відбулося обговорення нового законопроекту "Про національну культурну спадщину", в якому значне місце відведено посиленню захисту археологічної спадщини.
"Перш ніж перейти до реформування законодавства у сфері збереження національної культурної спадщини, необхідно завершити її всеукраїнський аудит". На цьому наголосив Президент України Віктор Янукович під час Громадської гуманітарної ради, – інформує прес-служба глави держави. Глава держави нагадав, що розпочати цю роботу він доручив на засіданні Гуманітарної ради у червні цього року. «Розраховую, що Міністерство культури забезпечить виконання цього доручення у найстисліші терміни», – наголосив Янукович. Президент також доручив у найближчий час доопрацювати розроблений Міністерством культури законопроект «Про національну культурну спадщину». «Беремо законопроект за основу, але його треба ще доопрацювати. У часі ми обмежені – до середини грудня – щоб ми в цьому році подали його до Верховної Ради», – сказав Віктор Янукович. Міністр культури Михайло Кулиняк зауважив, що розроблений Мінкультури законопроект «Про національну культурну спадщину» не лише об’єднує три діючі закони – «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини» і «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей». «Вперше в українському законодавстві чітко прописано питання захисту світової спадщини ЮНЕСКО та береться під... Читати далі »
10-11 листопада 2011 року у м.Винники Львівської області відбувся ІІ міжнародний науковий семінар "Декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону". Організаторами наукового заходу стали Історико-краєзнавчий музей м. Винники та Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України (м. Львів). Семінар об'єднав дослідників з України (Києва, Севастополя, Львова, Чернівців, Чернігова, Черкас, Тернополя, Рівного, Луцька, Дубно) та з Польщі, Росії, Білорусі, Молдови. Фахівці обговорили проблеми дослідження спільної історичної спадщини - археологічних пам'яток у межиріччі Вісли та Дніпра, шляхи їхнього збереження та відновлення. Від ДП "Волинські старожитності" були представлені доповіді: - Олексій Златогорський, Михайло Вашета "Результати археологічних досліджень в селі Богушівка 2011 р." - Віктор Баюк, Михайло Вашета "Торгова пломба-медальйон з Крупи" та - Віталій Ткач "Гральні жетони із стінок керамічного посуду та інших матеріалів в археологічних культурах межиріччя Стиру та Горині". Під час проведення семінару була відкрита виставка декоративних та культових артефактів, знайдених під час археологічних досліджень в даному регіоні, зокрема унікальні знахідки з волинських пам'яток Зимне та Голишів. Як зазначив заступник директора "Рятівної археологічної служби" Тарас Милян: "на виставці представлені артефакти від часу енеоліту до княжих часів. Основний акцент - на сакральних знаках, які малювали наші предки на різни... Читати далі »
4 листопада 2011 року у приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбулася презентація науково-краєзнавчого видання "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцьк в історії України та Волині", до якого увійшли матеріали ХХХV міжнародної наукової конференції і що побачило світ у видавництві ДП "Волинські старожитності". На презентації виступили упорядники збірника (Анатолій Силюк, Геннадій Бондаренко, Олексій Златогорський), заступник начальника управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації Валерій Дмитрук, автори видання (Сергій Годлевський, Сергій Романов, Олена Бірюліна, Віктор Баюк та Михайло Вашета) та керівник поліграфічного відділу ДП "Волинські старожитності" Володимир Камінський. Виступаючі підкресили важливість таких видань з історії нашого міста як в науковому, краєзнавчому, так і в освітньому плані, відмітили що презентоване видання є найбільшим за обсягом з 4-х подібних видань з історії Луцька, в якому репрезентовано і більш широкий географічний діапазон авторів і більш широкий репертуар досліджень. Специфікою даного збірника є те, що у ньому представлено два розділи, які могли бути і окремими незалежними виданнями. Це дослідження трагедії Луцької в'язниці середини ХХ ст. і окремий розділ, присвячений визначним родинам Луцька. Було згадано, що під час проведення конференції вдалося вперше об'єднати родину Перетятковичів з України (Одеси, Львова), Польщі та Росії (Брянськ, Новосибірськ) і що стало своєрідним поштовхом для представників цієї родин... Читати далі »
28-29 жовтня 2011 року на базі Державного історико-культурного заповідника відбулась Шоста наукова-краєзнавча конференція "Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України", в якій приймали участь дослідники Поділля та Волині з багатьох регіонів України. Конференція була організована ДІКЗ "Меджибіж" спільно з управлінням культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації, Почесним Консульством Литовської Республіки у Львові та громадою містечка. За два дві учасники конференції розглянули широке коло питань з археології, архітектури та етнографії краю, оглянули стаціонарні та нововідкриті виставки. Пленарне засідання відбувалося в головній залі замку, де на цей момент експонувалась спільна виставка управління культури та туризму Волинської облдержадміністрації та ДП "Волинські старожитності" - "Назад до Європи", що викликала серед учасників зібрання щирий інтерес. Від ДП "Волинські старожитності" в роботі конференції приймав участь науковий співробітник Віктор Баюк з доповіддю "Матеріали козацького часу зі споруди-шинка з Волині". За матеріалами конференції планують видати збірник матеріалів.
21 жовтня 2011 року у м.Рівне та у с.Пересопниці відбулася історико-краєзнавча конференція, присвячена 450-річчю з часу створення Пересопницького Євангелія, яка зібрала дослідників з різних куточків України. Конференція організована Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та ДП "Волинські старожитності". Учасники конференції обговорили низку питань з історії Пересопниці, історії Євангелія та загальних питань історії Волині. За матеріалами конференції видано наукові записки, в яких зокрема опубліковано і матеріали працівників ДП "Волинські старожитності".
Пленарне засідання. Виступає Олександр Булига - директор Рівненського музею.
Пленарне засідання. Виступає Іван Пащук - голова Рівненського відділення Національної спілки краєзнавців України.
Село Носачевичі відоме в історії завдяки археологічним дослідженням: на території села виявлено аж 14 пам'яток сивої давнини від фінального палеоліту (стоянок мисливців ХІ тис. до н.е.) до давньоруського часу, у 1988 році на одній із неолітичних пам'яток дослідження проводив відомий львівський дослідник Віталій Конопля. Але залишила свій слід в історії села і ІІ світова війна - є місця захоронення невідомих радянських солдат у різних куточках Носачевичів. З ініціативи громади села і в першу чергу Олександра Корнійчука та сільського голови Олександра Дігалевича експедицією ДП "Волинські старожитності" було проведено археологічно-ексгумаційне дослідження поховання невідомого часів ІІ світової війни. Поховання знаходилося у північно-східній частині села по вулиці Граничній, на першій надзаплавній терасі лівого берега р.Конопельки, приблизно за 200 м на півні від русла річки, близько 50 м на захід від житлового будинку №21, за 25 м на південь від грунтової проїжджої дороги вулиці і опори ЛЕП-10, у садку. Цікаво, що воно також знаходилось на території поселення бронзового віку. Під час досліджень було виявлено кістяк молодого чоловіка (до 30 років), який лежав головою на південь, з розкинутими руками, відкритим ротом. Ті, що ховали його, либонь спішили - тіло вкинуто у могилу без будь-яких ознак поховального обряду та й верхня частина небіжчика лежала на 15-20 см вище нижчої. Супровідний матеріал похованння складався із зітлілого одягу (шинелі), гудзиків радянського зразка, ... Читати далі »
На початку жовтня у м. Олевську на Житомирщині відбулася міжнародна наукова археологічна конференція "Середньовічні міста Полісся", яка об'єднала науковців України, Білорусі, Латвії, Чехії, Польщі. Конференція проведена з ініціативи кандидата історичних наук Андрія Петраускаса за підтримки Інституту археології НАН України та Олевської міської ради. Під час проведення конференції відбулось засідання "круглого столу", де обговорювалося питання створення в Олевську музею-скансену на базі ранньосередньовічного городища "Бабина гора". Від ДП "Волинські старожитності" на конференції були представлені три доповіді:про дитинець давньоруського Володимира розповів Сергій Панишко, про дослідження у Шацьку і Ратному - Олексій Златогорський. За результатами роботи конференції опубліковано збірник тез. Виступає С.Панишко
ДП «Волинські старожитності» завершило цьогорічний сезон розкопок на городищі у Володимирі-Волинському. Під час досліджень відкрито частину поховальної ями, де виявлено понад 320 людських останків. Серед них були військові, цивільні, чоловіки, жінки і діти. Ймовірно, тут поховані представники вищих верств населення. На підтвердження цьому археологи знайшли кілька золотих монет, а деякі черепи мають золоті зуби. – Судячи з характеру поховання, розстріл здійснювали енкаведисти. Крім радянських куль, знаходимо й німецькі. Проте, як відомо, Герман Герінг у 1938 році особисто передав радянській стороні німецьку зброю. Якраз її й використовували енкаведисти, - розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. Серед знахідок археологів чимало куль та гільз як радянського, так і німецького виробництва, польські та радянські монети (найпізніша 1940 року випуску). Два жетони поліцейських з особовими номерами дозволили встановити особи двох людей – це молодші постерункові Куліговський та Маловейський. Обидва з Лодзя. Проте згідно з документами НКВД-КГБ ці поліцейські були розстріляні в Росії – в Калініні та Осташкові. Чи їх розстріляли у Володимирі-Волинському, а за документами ще везли в Росію, чи тут залишилися тільки їхні жетони, наразі невідомо. Взагалі знахідка масового поховання викликає чимало запитань. Біля одного зі скелетів знайдено люстерко, на звороті якого наклеєно портрет маршалка Польщі Едварда Ридз-Сміглого. Дослідники встигли сфотографувати його, а з... Читати далі »
12 вересня 2011 року у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки відбулася презентація наукової монографії кандидата історичних наук Олега Разиграєва "Польська державна поліція на Волині у 1919-1926 роках", виданої у видавництві ДП "Волинські старожитності". У книзі проведено комплексне вивчення процесів і явищ, пов'язаних зі становленням, організацією та головними напрямками діяльності польської державної поліції на Волині у 1919-1926 рр. Використано великий джерельний матеріал, зокрема маловідомі документи центральних та регіональних архівів України та Республіки Польща. На презентації були присутні та виступили перед чисельною аудиторією викладачів, краєзнавців та студентів: Генеральний консул Республіки Польща у м.Луцьку Томаш Янек - меценат видання, проректор ВНУ ім. Лесі Українки Світлана Гаврилюк, декан історичного факультету Анатолій Шваб, доктор історичних наук Віктор Колесник, науковий керівник видання Олександр Гаврилюк, заступник декана історичного факультету Тарас Літковець, директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський. Автор видання розповів про структуру монографії, історію її написання, охарактеризував становлення, організацію та діяльність польської державної поліції на Волині у міжвоєнний період та відповів на чисельні питання присутніх. Це перша частина роботи Олега Разиграєва, нині він працює над продовженням монографії.
Загальнонаціональна акція «7 чудес України» була започаткована
Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» у 2007 році. Тоді, за результатами
акції країна визначила «7 історико-архітектурних чудес України»,
якими стали: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»,
Києво-Печерська Лавра, Державний історико-архітектурний заповідник
«Хотинська фортеця», Національний дендрологічний парк «Софіївка»,
Херсонес Таврійський, Софія Київська та Національний заповідник-острів
«Хортиця». Вже за рік, у 2008 р. відбувся другий етап акції – «7
природних чудес України». Переможцями якого було визнано: Біосферний
заповідник «Асканія-Нова», Регіонально-ландшафтний парк
«Гранітно-степове Побужжя», Дністровський каньйон, Мармурову печеру,
Національний природний парк «Подільські Товтри», озера Світязь та
Синевір. Окрім того, один з переможців акції «7 природних чудес України»
– Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – взяв участь у всесвітньому
конкурсі «7 нових чудес природи» та став одним із 77 чудес світу.
Обидва етапи акції під загальною назвою «7 чудес України» мали
великий успіх, тому у 2010 році широкому загалу було презентовано
новий проект – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». В результаті
його проведення будуть обрані 7 чудесних замків, фортець та палаців ... Читати далі »
Унікальна знахідка археологів на Рівненщині. Поблизу Хрінницького
водосховища вони натрапили на житло русичів 12-го століття. Воно так
добре збереглося, що весь хатній побут можна розгледіти до найменших
подробиць. Дух Київської Русі відчули і наші кореспонденти.
Хрінницьке
водосховище - рай для археологів. Тут проводять розкопки майже 20
років. І щороку неабиякі знахідки. Цей сезон - не виняток. Знайдене
давньоруське житло 12-го століття цінне тим, як воно збереглося.
Денис Козак керівник археологічної експедиції інституту археології НАН України:
-
Все те, що мало бути в хаті, те воно і є. В куті на долівці лежав, уже
напівспалений, фрагмент набиття лука. І це дуже цікаве зображення,
просто пахне Київською Руссю.
Піч - уціліла найбільше,
розповідає керівник експедиції Денис Козак. Каже, тепер знає будову
середньовічної печі до найменших подробиць.
На берегах
Хрінницького водосховища безліч культурних шарів. Роботи, кажуть
археологи, ще не на один десяток років. Але впритул до місця розкопок
уже підбираються забудовники. Віталій Ткач науковий співробітник ДП "Волинські старожитності": -
Ось за нами ... Читати далі »
В понеділок 29 серпня в селі Пересопниця Рівненського району відбулось урочисте відкриття Історико-археологічного центру "Пересопниця", присвячне 450 річниці написання Пересопницького Євангелія. Директором центру було призначено Миколу Федоришина. Навідкритті були присутні: Президент України Віктор Янукович, представники органів центральної та місцевої влади. Президент, зокрема, передав до музею точну копію Пересопницького Євангелія. - У відродженні цього місця і поверненні йому належної уваги взяла участь громадськість, меценати, люди, яким до душі була ця справа... Я переконаний, що вкладати кошти в духовність, культуру, розвиток нашої країни - це благородна справа, - зазначив Глава держави. В екпозиції новоствореного музею були представлені знахідки, виявлені експедицією ДП "Волинські старожитності" в 2011 році під час робіт по спорудженню даного центру.У програмі святкування були заплановані виступи фольклорних колетивів, історичних реконструкторів та науковців. Також представники ДП "Волинські старожитності" передали до Рівненського обласного краєзнавчого музею першу частину чергового випуску Наукових записок під назвою "450 років з часу створення Пересопницького Євангелія". Нині триває робота по укладанню другої частини ІХ випуску, що буде виданий незабаром. Збірник було видрукувано видавництвом "Волинські старожитності", за науковими матеріалами, що стосую... Читати далі »
Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території багатошарового поселення доби енеоліту, бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського та пізньосередньовічного періодів у селі Зимне Володимир-Волинського району. Поселення знаходиться на північно-західній околиці села, за 1 км на захід від автодороги Володимир-Волинський - Іваничі по вулиці Польовій. Дослідження проводилось у східній частині поселення, на місці найбільш ймовірного розміщення археологічних об'єктів, де було закладено траншею вздовж лінії північ-південь площею 28 кв.м. В експедиції під керівницвом Златогорського О. працювали С.Панишко, Д.Дем'янчук, Б.Ліщук, С.Шабловський, О.Ромашковець. В ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар доби бронзи, раннього заліза, ранніх слов'ян, давньоруського часу та пізнього середньовіччя, зокрема господарську яму лужицької культури бронзового віку та споруду празько-корчацької культури V-VI ст. н.е. Серед масових знахідок виявлено ліпну та кружальну кераміку наступних типів: 1) фрагменти ліпного посуду лужицької культури; 2) фрагменти ліпного посуду ранньозалізного віку; 3) фрагменти ліпного посуду празько-корчацької культури; 4) вінця та верхні частини горщиків давньоруського часу; 5) фрагменти кераміки пізнього середньовіччя. Виявити і дослідити пам'ятку вдалося завдяки проведенню наукової археологічної експертизи на початку 2011 року, хоча Зимне - відоме своїми пам'ятками, зокрема і одним з найбільших у Східній Європі городищем ранн... Читати далі »
У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася передача археологічних матеріалів, віднайдених на місці створення культурно-археологічного центру "Пересопниця".
Рідкісні натільні іконки, хрестики, монети, уламок княжої булави та інші унікальні археологічні знахідки, віднайдені у с. Пересопниця Рівненського району, передали до Рівненського обласного краєзнавчого музею. Цю передачу провело Дочірнє підприємство "Волинські старожитності", спеціалісти якого проводили археологічні дослідження на місці будівництва центру. — Загалом починаючи з травня 2011 року ми проводимо археологічні роботи у Пересопниці і до сьогоднішнього дня було виявлено більше 250 артефактів, — розповідає науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Михайло Вашета. — В основному вони репрезентують давньоруський період — це і натільні іконки, і хрестики, уламок булави та кистень з озброєння XII ст. Також було виявлено велику кількість монет. Досить цікавою є візантійська монета аспрон XII-XIII ст. Загалом ці артефакти репрезентують всі періоди існування Пересопниці, особливо цікавим є період XII-XIII ст. і пізніший період, який власне стосується написання Пересопницького Євангелія.
За словами Михайла Вашети, усі знахідки становлять дуже велику історичну цінність, адже дають уявлення про життя тогочасного княжого міста і рівень знаті, яка там проживала. Особливу цінність має булава як символ влади, що могла належати якомусь княжому воєводі або й самому князю, кістень із худ... Читати далі »
Вітаємо вас з професійним святом – Днем археолога.
Тільки той, хто скуштував хліба професійних першовідкривачів минулого, знає, яка це нелегка праця. Знає, скільки сил, вмінь і терпіння треба докласти, щоб знайти хоч маленький уламок минулого. І разом з тим знає, яка вага може бути у непрезентабельного шматка кераміки. Вага наукова, вага історична, та яка не вимірюється грошима, але вимірюється обвітреними експедиціями та безсонними ночами проведеними за книжками.
Дозвольте побажати вам міцного здоров’я, довголіття, міцного сімейного тилу, без якого важко здобувати наукові вершини.
