"Волинські
старожитності"
ДП ОАСУ
Неділя, 23.07.2017, 21:45
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 614
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Огляд: З глибини віків

Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України і Волині. – Луцьк,2004. – С.475.

 

Олексій Златогорський,

Григорій Охріменко,

Володимир Чоп’юк

(Луцьк)

 

Z otchlani wieków: Archeologiczne podróze po Europie. 1999, №2.

(Огляд)

 

“З глибини віків” – відновлений популярно-науковий часопис Наукового товариства польських археологів (SNAP), що видавався у Республіці Польща з 1926 року і досить часто розміщував на своїх сторінках матеріали, присвячені давньому минулому Волинського краю. У цьому плані варто згадати співпрацю із часописом Яна Фітцке (1909-1940) – головного хранителя Луцького музею у 1936-1939 роках.

Тематичний випуск часопису, представлений у нашому огляді, присвячений археологічним подорожам по Європі, хоча не завжди надруковані у ньому статті відповідають тематиці. Часопис знайомить із багатьма цікавими відкриттями, поселеннями і старовинним об’єктами, дослідженнями у різних частинах Європейського континенту, виставками у музеях Польщі, відомими дослідниками археологічної минувшини. Це, зокрема, представлено у статтях В.Бендера  про мегалітичні поховання епохи пізнього неоліту в с.Рибно у Мазовецькому воєводстві Республіки Польща та у Бургундії (Франція), А.Бітнер-Врублевської про кернавські середньовічні городища у Литві, П.Мругала, Б.Ветошка про старожитності північної Болгарії (доповнена у цьому ж часописі фоторепортажем з пізньоантичного міста Новое, де із 1960 р. працює спільна польсько-болгарська археологічна експедиція), В.Піотровського про старожитності Австрії, Р.Проховича про подорож студентів-археологів Інституту археології Варшавського університету “слідами римлян, кельтів і германців” між Ренном і Одрою, Є.Бабеля про вікінгів, Х.Шиманська про виставку “Стародавнє Перу” у Краківському археологічному музеї, М.Залевський про археолога Войцеха Залєнського і спогади про М.Вєлгус-Висоцьку її чоловіка Яцека Висоцького.

Негативні прояви діяльності у Польщі “чорних археологів” розглянуті у повідомленні П.Шпановського. Зокрема, він інформує, що в останні роки популярним тереном діяльності “шукачів скарбів” стала територія Замойщини і, у першу чергу, городище Грудек Надбужний.

Окремо представлені також статті  про біблейське місто Бетсайду І.Скупіньської-Ловсет та індійське місто Віджаянагару Б.Матрашек.

Що стосується Волині то у цьому номері “З глибини віків” є розлога стаття Анджея Броніцького “Городище Зимно”, що є підсумком діяльності спільної польсько-української експедиції на городище у 1997 році.

Зимно- є важливим західнім волинським поселенням епохи неоліту. Засвідчено тут залишки поселення прийшлої культури лійчастого посуду, перебування місцевої люблінсько-волинської культури, північної – культури кулястих амфор та матеріали пізньотрипільської культури. З перебігом часу оселилися тут на ранньому етапі епохи заліза племена поморської культури, а ще пізніше – слов’яни, які заклали своє городище, що зазнало низку пожеж.

Поселення розташоване за 5 км на південь від Володимира-Волинського, на Волинській височині. Носить воно місцеву назву “Сашкової гори”. Вигідне природне розташування городища, захищеність його річкою Лугою, численні навколишні пасовища – сприяли поселенню у Зимному давніх людей.

Перші відомості про городище і неіснуючі нині поблизу нього кургани з’явилися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У 1930-х роках поселення досліджували Ян Фітцке і Олександр Цинкаловський. Після війни у 1951-1964 рр. розкопки проводив Ю.Захарук. У 1960-х рр. керував ними В.Ауліх і М.Пелещишин. Як зазначає А.Броніцький, всі ці дослідженні не мали ретельного опрацювання матеріалів. “Праці, - пише Автор статті, - які з’явилися під час досліджень і після них, мають характер досить загальний”.

Польського-українська експедиція прибула до Зимного у 1997 році з метою проведення невеликих досліджень, щоб  отримати матеріали для радіовуглецевого аналізу. До складу експедиції входили: Анджей Броніцький, Анна Броніцька, Анна Закосцєльна, Григорій Охріменко, Галина Стрільчук і Анна Горкавчук.

Знахідки експедиції були досить чисельні: фрагменти кераміки, крем’яних та кістяних знарядь праці, вироби з металу, кістки. Кількісно домінували матеріали культури лійчастого посуду, серед 4 тисяч фрагментів кераміки переважав столовий посуд. Більшість із 500 крем’яних виробів виготовлено  з волинського кременя. Крем’яний інвентар, як зазначає А.Броніцький, людність Зимного культури лійчастого посуду отримувала від сусідів, представників люблінсько-волинської або трипільської культури.

Автор статті за знахідками реконструює етапи заселення Зимненського городища: “Найдавнішими, досить нечисленними знахідками є два невеликих крем’яних знаряддя, виконаних представниками свідерської культури, що спеціалізувалися полюванням на реніферів, датованих кінцем палеоліту, - пише А.Броніцький. Далі, в неолітичну епоху, городище заселяла людність люблінсько-волинської культури. Найбільш інтенсивніше використовували поселення у Зимному представники культури лійчастого посуду. Епізодично регіон поселення відвідали войовничі племена культури кулястих амфор. Нетривалий період, в епоху заліза, на городищі проживали племена поморської культури. І, нарешті, на початку раннього середньовіччя, слов’яни заклали у Зимному своє оборонне городище.

По закінченню роботи польсько-української експедиції у Зимному набуті матеріали були передані до фондів Волинського краєзнавчого музею у Луцьку, де, до речі, зберігаються матеріали і попередніх досліджень Зимнівського городища.

Популярно-науковий часопис “З глибини віків” продовжує виходити і надалі, надіємося, що матеріали з минувшини Волинського краю за традицією будуть з’являтися у ньому неодноразово і частіше.

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (17.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 590 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017