СУ "Волинські старожитності" Субота, 18.11.2017, 07:34
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 616
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Ю.І.Крашевський про мисливство: реальність і символіка тематики

Проблеми славістики. – Луцьк, 2002. – Число 2-3. – С.9-12.

 

Олексій Златогорський

 

Ю.І.Крашевський про мисливство:

реальність і символіка тематики*

 

У творчості Ю.І.Крашевського, багатій на висвітлення різних сторін життя і побуту, знайшлося місце і для мисливської тематики. При реалістичному зображенні повсякденності минулого Крашевський спирається на архівні, історичні документи, дослідження, подаючи читачеві виважений і хронікально задокументований матеріал. Мисливська тематика присутня у тих його творах, де зображується шляхетський побут, з мисливством на власні очі знайомиться Крашевський, проживаючи на Волині.

В середньовічній Європі полюванню поряд з різними турнірами відводилось чи не перше місце у вихованні знатної людини. Окрім символічного значення, боротьба благородної людини з благородними тваринами, тобто одвічна наша традиція війни з природою, полювання виховувало спритність, навчало хитрощам, і найголовніше – юнак ознайомлювався зі зброєю. Перші мушкети, а пізніше гвинтівки були не військовою, а мисливською зброєю. Перехід від крем’яних до капсульних  рушниць, користування гільзами під час стрільби також уперше застосували у мисливстві і лише значно пізніше з військовою метою.

Про Волинь, зокрема Полісся, письменник пише як про край, що перебуває “у передпотопному своєму стані”, волинські ліси, “що починаються за Ківерцями, тягнуться безперервно аж до Пінська” [1, 48-49].

Крашевський з с.Омельно запрошує до себе батька “на куропаток, сарн” [2, 80]. У 1849 р. в листі до брата Луція пише: “В маєтку в Губині маю 1000 моргів лісу, а в ньому сарни, кабани, тетереви, зайці, а по полях куропатки… якби лише час і дозвіл на полювання мати, можна в тому собі догодити…”[3, 169].

Традиція мисливства на Волині сягають сивої давнини. Як запальний історик, археолог і дослідник збирав Крашевський різні речі, маючи у себе в маєтку своєрідний приватний музей-колекцію. В ній були і кістки мамонта, які знайшов Крашевський, перебудовуючи будинок у Городку. “Маю вже тих великих передпотопних кісток значну кількість, звітується він у листі до батька 1844 р. Є зламаний бивень на локоть…, а сьогодні добули величезну щелепу. Де копнеш землю, то або мамонт, або людина… Копали склеп на 2 1/2 локтя, добули мамонта, а трохи далі лежав якийсь небіжчик” [4, 123-124].

Окремий розділ своєї книги “Спогади про Волинь, Полісся і Литву”, створеній на враженнях від мандрівки, присвячує Крашевський поліським лісам, зокрема і полюванню. Письменник знайомить читача з  особливостями полювання на Волині у першій половині ХІХ ст., відмічаючи полювання з загонщиками, облавою, взимку на сарн на санках, з силками і яструбами на птахів тощо. Перелічує звірів місцевих лісів того часу лосі, ведмеді, бобри, рисі, сарни, яструби. Вводить у розповідь Крашевський також низку мисливських анекдотів [5, 75-81].

Мисливська тематика найширше представлена в художніх творах Крашевського, присвячених “саксонським часам”, зокрема у романі “Брюль”. Сумлінний дослідник-оповідач не міг оминути найголовнішої забави польських королів Августа ІІ і Августа ІІІ. Описи полювання у романі “Брюль” насичені історичними подробицями, деталями, характеристикою одягу і зброї, на окремі сюжети автор дає примітку, що вони “історично достовірні” [6, 175].

Королі з саксонської династії як завзяті мисливці полювали у багатьох угіддях своєї держави, в тому числі й на Волині. Саме за правління останнього з них Августа ІІІ на наших землях був остаточно знищений зубр [7, 22-23]. В оповіді Ю.І.Крашевського особливе місце в житті тодішнього мисливця займало свято покровителя полювання Святого Губерта, яке припадало на 2 листопада. Початок сезону перетворювався на справжній бал-маскарад. Король-мисливець зі свитою, мисливськими обозами, псарнею і численними слугами від загонщиків до мисливських пажів, із мисливськими підрозділами на чолі з королівськими генералами ловчим і сокольничим вирушав до свого замку у Губертсбурзі (Саксонія) [8, 17,78].

Полюбляв Август ІІІ і тренуватись у стрільбі, готуючись до мисливських сезонів. Неподалік від Дрездена був у нього своєрідний полігон із мішенями. Крашевський у романі згадує про фарсові призи, встановлені королем під час одного з таких тренувань [9, 175-176]. Першим призом була велика гуска на ім’я „Анджела, або кохана”, вдягнута у вишукане плаття, яке носили тодішні модниці, на лапах її були черевички, на голові – зачіска з пір’ям, другим – мавпа, вдягнута під арлекіна. Далі йшли персонажі італійської комедії: заєць в одязі Кріспіно, сірий король – Скарамуччіо, індик – Дотторе, у фраці, парику, жилетці.

Знаменно і те, що у романі Крашевський використовує описи мисливських уподобань правителів, щоби поступово сформувати у читача негативне враження про королів саксонської династії, які у погонях за дичиною забували про головні свої державні обов’язки – законодавчі, фінансові, військові. І як наслідок – і Август ІІ, і його син, Август ІІІ, втрачали польський престол, програвали війни, мусили жити у вигнанні.

Мисливська тематика у творчості письменників, не тільки Ю.І.Крашевського, має часом за мету не тільки висвітлення певного реального епізоду людського побуту, а й прихований символічний зміст. Так, у творі білоруського поета-гуманіста XVI ст. Миколи Гусовського “Пісня про зубра”, звір виступає символом долі рідної країни [10, 308]. Крашевський, описуючи безтурботність життя Августів, їх розпещений побут на фоні занепаду країни, звертається і до своїх сучасників. У ХІХ ст. полювання стає забавою і відпочинком, яким із задоволенням віддаються волинські шляхтичі, у більшості випадків не раціонально використовуючи і сили своїх підданих-кріпаків, і багатства лісів. Описи королівсько-шляхетського полювання Ю.І.Крашевським у романі “Брюль” відтворюють і традиції його часу. Навіть у 1890 р., Петро Маньковський, представник багатої родини цукровиробників, згадує про таке “аристократичне полювання” під час відкриття залізничної лінії до с.Вапнярки. “Освячений попом поїзд… повіз веселу компанію місцевих аристократів під звуки оркестру, що знаходився в одному з відкритих вагонів і вагони поступово відчиплялися, аби гості могли полювати в навколишніх лісах, для чого було найнято спеціальних загонщиків” [11, 286].

Сам Ю.І.Крашевський у іншому своєму творі відкрито говорить про польську шляхту, яку душать “розкіш і розпещеність… своїми випарами, які немов запах квітів, присипляють… і нищать нас” [12, 87]. Власне, із світом польської шляхти на Волині письменник, як відомо, різко перервав свої відносини, залишивши нам усебічне висвітлення розгульного шляхетського життя, в тому числі описи полювання.

В іншому своєму творові, присвяченому ранішим часам в історії Польщі, – „Прадавня легенда”, Крашевський знову використовує мисливську тематику з підтекстом. Влаштовані потішні лови на вовка кметами (вільними селянами) у романі символізують їхню боротьбу з ворогом, „вовком” у людській подобі – князем Хвостеком. І на початку роману кмети перемагають, і наприкінці вони отримують волю [13].

В українській літературі, можемо пригадати подібне в романі Зінаїди Тулуб про Тараса Григоровича Шевченка „В степу безкраїм за Уралом”, де влаштована облава на вовків – своєрідне авторське порівняння з боротьбою казахського народу проти поневолювачів [14, 232-235].

Властиво, в історії маємо ще один яскравий приклад використання мисливської символіки – на родових гербах. В родині Крашевських вживали герб „Ястрежембець”: на блакитному полі золота підкова, посередині її – срібний хрест, а над шоломом і короною – яструб [15, 296].

В наш час полювання є скоріше примхою, забавкою, для декого – спортом. В часи Крашевського воно було реалією життя, описувати його відповідно до реальності письменник взявся лише  у своїх подорожніх нотатках – „Спогадах про Волинь, Полісся і Литву”. В інших же випадках, як бачимо, він вдався до символіки, гри зі смислом, натяків. І це збагатило його твори.

_____________________________

* Попередній варіант статті п.н. „Мисливська тематика у спадщині Ю.І.Крашевського” опубліковано у: Ю.І.Крашевський як явище світової культури: Наук. зб. «Велика Волинь». – Т. 28. – Житомир: Волинь, 2002. – С.69-71.

1. Kraszewski J.I.  U babuni. Powieśc. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1976.

2. Kraszewski J.I. Listy do rodziny. 1820-1863. Część I. W kraju / Opr. W.Danek. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1982.

3. Ibid.

4. Ibid.

5. Kraszewski J.I.  Wspomnienia Wolynia, Polesia i Litwy. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1985.

6. Крашевский Ю.И.  Брюль. М.: Художественная литература, 1980.

7. Садовнік Т., Златогорський О.  Особливості національного мисливства на Волині // Про бізнес. 2002.№8.

8. Крашевский Ю.И.  Брюль.

9. Там само.

10. Франциск Скорина и его время. Минск: Белорусская советская энциклопедия им.Петруся Бровки, 1990.

11. Бовуа Д. Битва за землю в Україні 1863-1914. Поляки в соціо-етнічних конфліктах. К.: Критика, 1998.

12. Kraszewski J.I.  Dwa światy. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1967.

13. Крашевський Ю.І. Прадавня легенда. – К., 1990.

14. Тулуб З. В степу безкраїм за Уралом. – К., 1992.

15. Лакиер А.Б. Русская геральдика. – М.: Книга, 1990.

 

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (25.04.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 556 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017