Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині. – Луцьк, 2003. – Ч.2. – С.123-24.

Олена Огнєва,

Олексій Златогорський (Луцьк)

Маргіналії біблійних видань XVI-ХІХ ст.

Дане дослідження є продовженням попередніх, присвячених біблійним виданням XVI-ХІХ ст. з Державного архіву Волинської області, фондів Волинського краєзнавчого музею, Острозького музею книги, Рівненського краєзнавчого музею, що експонувалися на виставці “Біблія у світовій книжковій спадщині” у Луцьку протягом травня-вересня 2001 року[1].

Поглиблений інтерес дослідників книги завжди викликають покрайні записи (маргіналії) на листах, обкладинці, безпосередньо в тексті над рядками, що містять цінний джерелознавчий матеріал, введення якого у науковий обіг сприяє більш детальнішому вивченню регіональної історії та культури, мовних особливостей та економіки.

Згідно останніх методичних розробок покрайні записи поділяють на власницькі (провенієнції); дарчі; вкладні, якими обгрунтовувалося право власності на книгу; історичні, які є результатом індивідуального сприйняття подій та фактів (вони розповідають про політичні події, військові дії, дають оцінку історичним діячам, а також висвітлюють факти особистого життя тощо). Окрему групу маргіналій, найбільш поширену, складають приписи, які пов’язані з матеріалами книги[2].

Якщо взяти до уваги власницькі записи, то на виставці були представлені біблійні видання з бібліотек Острозької (XVII ст.), Новогродської (XVII ст.), Луцької (XVIIІ ст.) єзуїтських колегій, Білостоцького монастиря (XVII ст.), Крем’янецького ліцею (ХІХ ст.), Київської духовної семінарії (ХІХ ст.), Товариства ім.князів Острозьких (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), Мусаеля Фостеля (XVII ст.), Іоанна Готовчика (XVII ст.), відомих культурних діячів – Григорія Кониського, Антоні Мошинського, історика Дмитра Бантиш-Каменського, який очолював також Російське Біблійне товариство.

Вкладні записи містять інформацію як про особу дарувальника книги, так і отримувача. На виставці було представлено два Євангелія в срібному окладі з вкладними записами:

1) Почаїв, 1780 рік, латинкою і українською мовою від 25.07.1786 р.: “Разом з обкладинкою Кондрат Якимчук з дружиною Устинією і дочкою за 84 злотих до церкви Купинської за здравіє і за відпущення гріхів своїх”;

2) Москва, початок ХІХ ст., запис російською мовою від 12.08.1816 р.: “Сіє Евангеліе совсемъ настоящимъ окладомъ принесенное поветового города Ровна в соборную, Воскресенія Христова церковь полковникомъ Александром Макаровымъ, женою ево Катериною Ивановою, Швенцеровыми в день бракосочетанія родной дочери Евы с подполковником Александромъ Детериксомъ. О здравіи всехъ, благополучіи и долгоденствій с темъ чтобы оное Евангеліе существовало в поимянованной церкве навечное времена. Сие подписал их родственник Надворный советникъ Гаврила Сергеевъ Пятницкий тысяча восемь сот шестнатцатаго года августа дванадцатого дня”; і запис тією ж мовою : “Въ даръ Св.Михайловской церкви с.Срибно отъ Ровенского Собора. 1918 года мая 17/29 дня”.

Обидві книги зберігаються у фондах Рівненського крєзнавчого музея. Їх маргіналії знайомлять з цінами на книгу у відповідний час, звичаями, історією певних церков. Привертає увагу запис, в якому згадується підполковник Александр Детерикс, швидше всього чех за походженням.

Нажаль, на виставці не були представлені видання з історичними записами. Проте, такі відомі. Наприклад, у “Тріоді цвітній”, виданій у Львові 1688 р. із села Штунь Любомльського району (нині зберігається у Любомльському краєзнавчому музеї). Запис засвідчує перебування військ Мазепи, Карла ХІІ на Волині, містить оцінку військових та політичних подій пересічним очевидцем. Його розглянуто нами в окремій публікації[3].

Цікаві історичні записи містяться у київському Апостолі 1722 р. з м.Дубна на Рівненщині (приватна збірка), які знайомлять з подіями Семилітньої війни:

1) “Roku 1758 Miesiaca Junia Dnia 29… Przechodzylo woysko Rosyskie przez Polszcze na prusaka do Saksonij na oblezenic dwanascie tysiency duncuw y kalmukuw. A nadnimi byl komendar Daniel Ochrymowicz Jeneral”;

2) “Roku 1759 Miesiace Awgusta Dnia y Przechodzylo Woysko Rosyskie przez Wlodawe na prusaka o sym tysiency… a osim tysiency kozakow Czernihowskych nizymskych y baturynskych nadnimy byli komenda pulkownik Dymider Andrejowicz ys Kiowa drugi byl osawula ys Sczernihowa Aleksandr Ywanowicz”.

Запис засвідчує, що Польща, хоч і дотримувалася нейтралітету у цій війні, але дозволяла військам Росії проходити своєю територією. Ми дізнаємося також, що серед цих військ були і українські козацькі полки (чернігівський, ніжинський, батуринський), і донські козаки, і калмики.

Такий лише побіжний огляд маргінальних записів засвідчує їх цінність для історичних досліджень, необхідність каталогізації збережених стародруків, навіть у приватних збірках, введення таких важливих їх складових у науковий обіг.