СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 21.08.2017, 18:58
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації Д.Козака

Козак Д.Н. Дослідження в Городку на Волині у 1991 році

Археологічні дослідження в Україні 1991 року. – Луцьк: Надстир’я, 1993. – С.35-36.

 

Козак Д.Н.

 

Дослідження в Городку на Волині у 1991 році

 

Волинська археологічна експедиція продовжувала дослідження багатошарового поселення в с. Городок Луцького району Волинської області. Відкрито західну частину поселення площею 1600 кв.м.

Досліджено 2 житла, 2 господарські споруди, 12 ям-погребів зубрицької культури (І-ІІ ст. н.е.) та 2 житла, 8 господарських споруд і 10 ям-погребів вельбарської культури (друга половина ІІІ – IV ст. н.е.).

Житлами зубрицької культури були півземлянки підпрямокутної форми, орієнтовані стінами за сторонами світу. Площа жител складає 8-10 кв.м, висота земляних стін 0,4-0,5 м. Долівка глиняна, міцна, материкові стіни прямовисні. Житло №4 мало сіни у вигляді виступу у стіні та сходинки, котрі визначали вхід у приміщення. В одному з кутів знаходилась підовальна яма. Залишки вогнища у вигляді густих вкраплень вугликів та попелу у долівці розміщалися навпроти входу, приблизно у центрі житла. У другому житлі вогнище мало глинобитну основу.

Господарські споруди заглиблювалися у материк на 0,3-0,6 м і мали площу 9 кв.м. Форма овальна або близька до округлої. В середині знаходилися материкові прилавки та підвальні ями.

Ями-погреби мали здебільшого округлу та овальну форму діаметром 1,2-2,4 м та глибину від 0,4 до 1,8 м. Стіни прямовисні, дно плоске або лінзовидне.

У заповненні об’єктів виявлено невелику кількість уламків ліпного посуду, кістяні проколки, залізний ніж та залізну бритву.

Керамічний матеріал представлений горщиками середніх розмірів біконічної та конічної форм, мисками есовидного профілю. Краї вінець одного горщика були прикрашені косими насічками.

Два житла вельбарської культури різняться між собою. Одне з них (житло №5) – півземлянка, близька до овальної у плані, орієнтована стінами за сторонами світу. Розміри житла 4х5,2 м, висота земляних стін 0,6 м. Стіни прямовисні, підлога міцно утрамбована. Посередині житла знаходиться вогнище округлої форми діаметром 1,4 м. Плями випаленої глини сягали 1 см. У всіх кутах житла були материкові останці, що правили за основу прилавків або сходинок. Друге житло (№7) мало прямокутну форму розмірами 2,8х4,2 м та висоту земляних стін 0,3 м. Споруда була орієнтована кутами за сторонами світу. Один з кутів зайнятий материковим останцем-лежанкою. Слідів вогнища не зафіксовано.

Господарські споруди різноманітні за формою: округлі, овальні, видовжено-прямокутні тощо. Їх площа сягає від 8 до 16 кв.м, висота земляних стін – від 0,3 до 0,8 м. Всередині кількох споруд знаходилися материкові останці-прилавки.

Ями-погреби округлі або овальні. Стіни прямовисні або звужені до дна. Одна яма мала випалені стіни та дно. Діаметр ям 0,6-2,4 м до дна, глибина 0,4-1,8 м.

Кераміка, зібрана в об’єктах, представлена у переважній більшості грубими округлобокими горщиками з загнутими до середини або ледь розхиленими краями та округлими мисками. Серед гончарної кераміки є кілька горщиків та мисок з типовими для черняхівської культури формами. Інші знахідки представлені кістяними проколками, бронзовими та залізними наконечниками дротиків, глиняним пташкоподібним світильником, великою кількістю глиняних тягарців до ткацького верстата, глиняними пряслицями.

Дослідження пам’ятки широкою площею дозволило визначити характер її забудови в різні періоди існування.

Об’єкти вельбарської культури розташовані групами на відстані 10-25 м одна від одної. На краю такої споруди розміщалося житло, а поряд з ним – господарські споруди та ями-погреби. Це були, ймовірно, окремі господарства-двори. Всього на поселенні вельбарської культури виявлено три таких комплекси.

Поселення зубрицької культури мало інше планування. Житла розміщувалися однією лінією вздовж протилежної від річки частини тераси на відстані 20-30 м одне від одного. Господарські споруди розташовані на південь від них, ближче до річки, компактною групою.

Різниця в розташуванні об’єктів двох культур є відображенням різного ступеню соціального розвитку двох общин: архаїчного – у слов’ян-венедів і більш прогресивного – у германців-готів.

Категорія: Публікації Д.Козака | Додав: mrzlatik (02.07.2012)
Переглядів: 380 | Теги: вельбарська культура, Луцький район, готи, слов'яни, зубрицька культура, городок, венеди | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017