Археологічні дослідження в Україні 1993 року. – К., 1997. – С.65-66.

Д. Н. КОЗАК

ОХОРОННІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЗОНІ ХРІННИКІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА НА ВОЛИНІ

Пам'ятки археології з берегів Хрінниківського водосховища вже понад 30 років відомі не лише археологам, але й численним любителям старовини Волині, які систематично підбирають тут археологічні знахідки різних епох, поповнюючи власні колекції. Пам'ятки інтенсивно руйнуються зсувом високих берегів водосховища. Охоронні роботи не проводилися. У 1993 р., завдяки ініціативі Рівненського обласного управління культури (нач. Ю. М. Нікольченко), тут розпочалися рятівні роботи. Для досліджень вибрано ділянку правого берега р. Стир напроти одноіменної турбази, що прилягає до с. Набережне, в урочищі Шанків яр, яка найбільш інтенсивно руйнується.

Пам'ятки займають високі береги водосховища на відстані 40-50 м від русла р. Стир (ще 10 років тому ця відстань складала 15-20 м). В місцях руйнування об'єктів, що простежено за урвистими берегами, закладено 4 розкопи загальною площею 1120 м². Досліджено 16 житлових будівель, 4 господарські споруди та 3 ями-погреби різних епох (ранньозалізний час – 1 житло, 1 яма, 1 споруда; поморсько-кльошова культура – 1 житло; пшеворська культура – 1 житло; вельбарська культура – 6 жител, 1 господарська споруда, 1 яма; Лука-Райковецька – 1 житло, 1 споруда; Київська Русь – 6 жител, 1 яма).

Житло ранньозалізного часу (№ 7) мало близьку до овальної у плані форму і було орієнтоване кутами за сторонами світу. Розміри збереженої частини 1,6х2,8 м, висота земляних стін 0,4 м. У житлі було зібрано ліпну кераміку, яка складалася з уламків слабопрофільованих горщиків з проколами під вінцями та чорнолощених широких мисок.

Житло поморсько-кльошової культури (№ 5) було прямокутним і заглибленим в материк на 0,3 м. Його ширина 2,1 м. Збережена частина довжини – 2,1 м. Житло орієнтоване довгими стінами за лінією північ-південь, підлога підмазана глиною товщиною 2–3 см. Південно-східна стіна мала півокруглий виступ розмірами 1,8х0,5, який, очевидно, визначав хід. З обох сторін виступу були ямки від стовпів, що підтримували двері. У північно-західній частині житла знаходилося вогнище, викладене каменем. На вогнищі лежав роздавлений великий горщик з пальцьовими вдавленнями на вінцях.

Житло пшеворської культури (№ 6) в більшій частині знищене житлом давньоруського часу. Судячи із збереженої частини (шириною 2 м, довжиною 1,1м, висотою стін 0,25 м) житло було півземлянкою прямокутної форми, орієнтоване довгими стінами за лінією схід – захід. Ліпна кераміка, виявлена у житлі, складається з уламків чорнолощених посудин з потовщеними профільованими вінцями, типовими для пшеворської культури пізньолатенського часу.

Серед жител вельбарської культури 4 півземлянкові і 2 наземні будівлі. Півземлянки мали овальну або видовжено-прямокутну форму і були орієнтовані кутами за сторонами світу. Земляні стіни прямовисні, піщана долівка підмазана глиною. Площа жител від 9 до 15 м , висота земляних стін 0,3-0,8 м. Від наземних жител збереглися потужні завали глиняної обмазки з відбитками дерев'яних конструкцій на одній із сторін. Одне житло (№ 11) мало видовжено-прямокутну форму шириною 5,6-6 м та довжиною до 12 м і було орієнтоване довгими стінами по лінії схід-захід. У південно-східному куті розміщене глинобитне вогнище діаметром 1,3 м. Від другого житла (№ 12) зберігся завал глиняної обмазки шириною 4,5 м і довжиною 2,4 м. Остання частина знищена обривом берега. У східному і південному кутах зафіксовані стовпові ями діаметром 0,4-0,8 м.

Велика кількість керамічного матеріалу із споруд вельбарської культури ділиться на ліпну та гончарну. У наземних будівлях переважає гончарна кераміка, у заглиблених – ліпна. Ліпний посуд – це горщики грубої роботи, а також миски, кухлі, вазоподібні посудини, виготовлені дбайливіше. Більшість горщиків складають великі посудини з нахиленими до середини плічками, т. з. «ельбські», або посудини есовидного профілю з розхиленими вінцями, добре вираженою високою шийкою, крутими плічками і заокругленим тулубом. Наявність великої кількості горщиків другої форми, які імітують гончарні посудини черняхівського типу є особливістю даного поселення. Миски півсферичні і есовидного профілю, кухлики лійчасті і конічного профілю. Значну кількість серед ліпної кераміки складають вазоподібні великі посудини, що нагадують миски, але значно більші за них.

Група гончарного посуду черняхівського типу дуже різноманітна і складається з горщиків кількох форм, піфосів, мисок. Інші глиняні вироби – це прясла. Знаряддя праці та побуту репрезентовані залізними ножами, сокирами, кількома шилами, шпорою, кістяними проколками, трьохскладовим гребенем. Поселення датується ІІІ-ІV ст. н. е. і за характером матеріальної культури є близьким до поселення в Лепесівці.

Житла VІІІ-ХІІІ ст. одноманітні. Це півземлянки квадратної форми площею 12-16 м з глинобитною піччю в одному з кутів. Основну масу посуду складають опуклобокі, виготовлені на гончарному колі горщики з шорсткою поверхнею покритою рель'єфними лініями або зигзагами. Кілька горщиків мають під вінцями хвилястий наліпний валик. У житлі 14, яке належить до культури Лука-Райковецька та споруді № 1 цієї ж культури трапилася виключно ліпна кераміка з характерними для цієї культури формами.

Серед інших речей цього періоду відзначимо серп, шило, кілька уламків від замків, ключі, кресало.