"Волинські
старожитності"
ДП ОАСУ
Четвер, 27.07.2017, 11:44
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 614
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації Д.Козака

Козак Д.Н. Знаряддя орного землеробства енеолітичної доби
Археологічні відкриття в Україні 1999-2000 рр. - К., 2001. - С. 127-129.

Козак Д.Н. 

Знаряддя орного землеробства енеолітичної доби

При дослідженні багатошарового поселення в урочищі Шанків Яр біля смт. Демидівка Рівненської обл. у 2000 році вперше натраплено на об'єкт енеолітичної доби. Це була господарська споруда овальної у плані форми, виявлена на глибині 0,7 м від рівня сучасної поверхні.

Будівля орієнтована кутами за сторонами світу. Південна частина дещо розширена. Стіни глиняні, вертикальні, дно рівне, слабо витоптане. Розміри споруди складають 1,4x3,2 м, висота земляних стін 0,4 м від рівня дна.

Північну частину її займала підвальна яма овальної у плані форми розмірами 1,2x1,6 м та глибиною 0,43 м від рівня дна. З південного боку ями у її стіні вибрано сходинку шириною 0,2 м, яка піднімалася на 0,37 м вище дна ями. По центру споруди розміщалася стовпова ямка округлої форми діаметром 0,2 м і глибиною 0,4 м від рівня дна споруди.

Заповнення цієї півземлянкової будівлі складав темний гумус з домішками вугликів та попелу. Часто траплялися перетлілі кістки тварин, в тому числі зуби, уламки кераміки, крем'яний скребок. Біля південної стіни споруди, на дні, лежав розвал амфоровидної посудини з товстим горизонтально розміщеним на бочку вушком та стрічкою ямкового орнаменту на шийці (Рис.).

Посудина є типовим виробом племен лендельсько-полгарської історико-етнічної спільності, зокрема її волинського варіанту, відомого під назвою костянецької групи, яка датується часом від середини до кінця IV ст. до н.е. і є синхронною пізнім етапам розвитку трипільської культури [Пелещишин, 1998а].

На бочку посудини гострим ріжучим предметом (крем'яним скребком) зроблено нарис, який, найбільш ймовірно, схематично подає план складного землеробського орного знаряддя праці, очевидно, рала. Чітко передано округлу вигнуту палку, загострену на кінці – так званий грядиль. До кінця грядиля підв'язаний шнурок, який вільно опущений вниз. Шнур використовувався звичайно для підв'язування до тяглової сили. З іншої сторони грядільна палиця повернута у вигляді гострого зигзага, зв'язуючи полоз. Полоз має трикутну форму. Кінець його гострий. Низ полоза горизонтально зрізаний. Полоз, в свою чергу, переходить у товстий, заокруглений держак-ральник. До краю ральника прикріплено пару ручок-чепіг. Це були, судячи з рисунку, округлі палиці, поставлені паралельно до руху рала. З їх допомогою рільник управляв ралом і створював необхідний тиск на полоз для утримання його на потрібній глибині у землі. Між держаком і полозом вставлений трикутний клин-стояк, який скріпляв грядиль з ральником, надавав міцності знаряддю. Двома рисками передано, ймовірно, лінію оранки, її глибину.


Рис. Посудина з зображенням рала – урочище Шанків Яр

біля смт. Демидівка Рівненської обл.

Таким чином, демидівське рало є трьохскладовою конструкцією. Його основу складає цільна, виточена з одного куска деревини, вигнута конструкція, що створює ручку-ральник, полоз і кривий грядиль. Другу частину знаряддя складає клин-стояк, третю – пара чепіг, прикріплень до краю держака. Робоча частина рала – полоз, мала трикутну форму і судячи з напряму грядиля, була дещо піднята до горизонту землі.

Знайдене демидівське рало відноситься, за класифікацією Ю.А.Кроенова до типу грядильних, кривогрядильних, які, на його думку, що грунтувалася на кількох знахідках (симферопольське, поліське рала) з'явилося в Європі не пізніше III тис.до н.е. і широко застосовувалося у ранноьозалізний час та середньовіччі у різних різновидах [Кроенов, 1987].

Демидівське рало, до речі, більш досконале за конструкцією за відомі, дозволяє віднести цей час на одне тисячоліття вглиб.

Попереднє вивчення нової знахідки може свідчити, що ми маємо справу з найдавнішим у Європі складним знаряддям для ведення орного землеробства. Його походження треба, очевидно, пов'язувати з Подунав'ям, звідкіля, за визначенням М.А.Пелещишина, прийшли на Волинь лендельські общини, розселившись спочатку в Західному Побужжі, згодом у межиріччі Стирі і Горині, де прожили до кінця IV тис. до н.е. [Пелещишин, 1998].

Література

1.       Пелещишин М.А Пізньотрипільське поселення біля сс. Костянець і Листвин на Волині //Волинь-Подільські студії, Львів, 1998а, Рис. 9: 7,9; Рис. 12: 6.

2.       Кроенов В.А. Древние и средневековые пахотные орудия Восточной Европы. М. : Наука, 1987, с. 80-95.

3.       Пелещишин М.А. Поселення та могильник у Голишеві і деякі проблеми періодизації лендельської культури на Західній Волині // Волино-Подільські студії, Львів, 1998.


Категорія: Публікації Д.Козака | Додав: mrzlatik (23.07.2012)
Переглядів: 608 | Теги: Хрінниківське водосховище, демидівське рало, трипільська культура, лендельська культура, Шанків Яр, Козак Д.Н. | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017