СУ "Волинські старожитності" Середа, 23.08.2017, 11:16
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » Пам'яткознавство

Янович Б. Церква Св. Миколая (18 ст.) у Володимирі-Волинському як пам’ятка архітектури пізнього бароко
БОГДАН Янович, ОЛЕКСІЙ Петрунін
м. Володимир-Волинський
Церква Св. Миколая (18 ст.) у Володимирі-Волинському як пам’ятка архітектури пізнього бароко

 
Володимир-Волинський - одне з найдревніших українських мicт, яке вісвяткувало нещодавно своє 1020-річчя. Icтopiя зберегла до наших днів стародавні пам'ятки сакральної архітектури, які нині є окрасою міста. З ім’ям святого Миколая пов'язані два володимирських храми –  один з них icнyє донині, про інший є згадки в історичних джерелах.
Святий Миколай – один з найулюбленіших святих у християнському світі. Згідно з церковними переказами, походив він із заможної родини. Рано залишився без батьків, i використав свої статки з філантропічною метою. Саме тому i є таким популярним серед віруючих. Миколая вважають, зокрема, покровителем ycix подорожуючих, особливо мореплавців.
Icторія Миколаївської церкви у Володимирі-Волинському розпочалася наприкінці 18 ст., коли у передмісті Зап'ятниче було зведено каплицю св. Йосафата – на честь греко-католицького святого Йосафата Кунцевича, уродженця Володимира, архімандрита, який загинув мученицькою смертю у 17 ст. Ця місцевість дістала назву від урочища Зап’ятниче – в 12 ст. тут знаходилася П'ятницька брама, а у 15 ст. – церква св. Параскевії (П'ятницька).
Церква ця у 18 ст. була у занедбаному стані, тож було вирішено її розібрати, а сакральні рeчi перенесли в новозбудовану каплицю. Побудова каплиці теж має свою передісторію.
Греко-католицький єпископ Порфирій Скарбка-Важинський cвoїм коштом придбав у родички Кунцевичів земельну ділянку,  і в 1780 р. спорудив на її території каплицю святого Йосафата. Після третього розподілу Польщі в 1795 р. Володимир, як i всю Волинь, було приєднано до Російської імперії. Права греко-католицької церкви обмежуються, а численні уніатські храми було передано російській православній церкві. Так сталося i з каплицею св. Йосафата, яку в 1800 р. було освячено як церкву Св. Миколая.
В архітектурному плані – це храм з навою та апсидою. У 1800 році було добудовано ризницю.
Храм споруджено в стилі бароко, який був поширений на українських землях упродовж середини 17 - кінця 18 ст. Цей стиль уособлював погляд на світ, як складну та суперечливу цілісність. Зовнішні
риси бароко проявляються в пишності, примхливих, вишуканих, подекуди ірраціональних формах,
відсутності у декорі прямих ліній. [1, 33]. Церква Св. Миколая має риси пізнього бароко, яке межує
з класицизмом, тому її архітектурні форми не вирізняються особливою пишністю – їй притаманна
стриманість, скромність у зовнішньому убранстві. Церкву у Володимирі-Волинському можна порівняти з відомою Іллінською церквою в селі Суботові.
Історія цього храму у 19 ст. була цікавою. Оскільки наприкінці 19 ст. Успенський собор знаходився у руїнах, то Миколаївська церква виконувала в цей період функцію головного (соборного) храму міста [2, 180]. Згадка про Миколаївську церкву є на сторінкаx праці відомого історика Олександра Цинкаловського «Княжий город Володимир». Там зокрема зазначено, що на початку 20 ст. богослужіння в церкві проводилося українською мовою, храм володів (перед 1915 р.) 75 десятинами землі коло села Марцелівки [ 3, 109].
У документах з 1910 р. вона називається «цвинтарною церквою». У 1914-1939 pp. церква Св. Миколая була парафіяльним храмом.
У радянський період  (з 1960-х років) церква не діяла – була перетворена на склади. В 1991 р., після набуття Україною державної незалежності храм знову відкрився для віруючих. На початку 1990-х років було відновлено інтер'єр – іконостас, фресковi розписи. Настінний живопис належить пензлю місцевої художниці Людмили Мисонюк. У 2004 р. відбудовано дзвіницю біля храму.
З іменем святого Миколая у місті був пов'язаний ще один храм. Перша згадка про нього датується в Іпатіївському літописі під 1235 р. [2,145]. Саме тоді в цьому xpaмi молився князь Данило Галицький
– напередодні  битви з галичанами. Знаходилася ця церква на Жидівській вулиці (тепер – вул. Роксолани), поблизу синагоги. Точна дата її побудови – невідома, але вона ще існувала в 15 ст.
Пізніше на цьому мicтi збудували новий храм Св. Миколая, який вперше згадується в офіційних документах 5 лютого 1584 р. Цікава згадка датується 30 квітня 1589 р. – настоятель храму о. Іосіф Миколенський скаржився в суд на місцевого війта Михайла Дубницького, який розкрадав церковні маєтки.
У 17 ст. церква належала греко-католикам, а на початку 19 ст. вже була в руїнах – в 1806 році на її місці знаходився лише хрест, а на подвір’ї – єврейські будинки та дім настоятеля П'ятницької церкви Сущевського. [2, 180].
Таким чином, храми Св. Миколая  є важливими складовими цікавої та самобутньої icтopiї древнього Володимира-Волинського.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:
1. Ничкало С.А. Мистецтвознавство. Короткий тлумачний словник. - К., 1999
2.Теодорович  М. Город Владимир-Волынский Волынской губернии в связи с историей Волынской епархии. - Почаевь, 1893.
3. Цинкаловський О. Княжий город Володимир. - Львів, 1935.

Янович Б. Церква Св. Миколая (18 ст.) у Володимирі-Волинському як пам’ятка архітектури пізнього бароко / Богдан Янович, Петрунін Олексій // Миколаївські читання: Матеріали ІІ наукового семінару, присвяченого пам’яті луцького князя і святого православної церкви Святослава-Миколи Святоші та святого Чудотворця Миколая Мирлікійського. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2008. – С.40.



Категорія: Пам'яткознавство | Додав: brat (09.11.2013)
Переглядів: 1252 | Теги: церква Св. Миколая, Володимир-Волинський | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017