Баюк В. (Луцьк)

Комплекс індивідуальних знахідок з митного пункту в околицях Крупи

У 2011 році Луцька рятівна археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ ОАСУ» ІА НАН України (директор О.Є.Златогорський, начальник експедиції В.Г.Баюк) проводила розкопки в с. Крупа Підгайцівської сільської ради Луцького району.

Дослідження велись на північній околиці села, за 200м на південний захід від мосту через р. Конопельку, в ур. Бірки. Дана пам’ятка виявлена і обстежена В.Коноплею та В.Івановським [2, 38], розкопки було проведено у зв’язку з приватною забудовою. На площі суцільного розкопу 84 кв. м тут зібрано цікаву колекцію рухомого матеріалу та досліджено залишки цікавої за плануванням і знахідками споруди.

Споруду №1 вдалося дослідити по контурах середньо витоптаної долівки жовто-цеглистого кольору, що виділялась на фоні світло жовтого материкового піску. Досліджений контур має підпрямокутну форму, більш видовжену по лінії захід – схід, розмірами 6,6х5,6м. Долівка добре утрамбована лише в центральній частині, ближче до стінок вона стає слабшою, що  досить утруднило точний пошук краю. У східній частині споруди було досліджено потужний завал глиняної обмазки з фрагментами цегли, який можна інтерпретувати як залишки сильно зруйнованого опалювального пристрою про що свідчить потужний черінь та підковоподібна форма розміщення збережених цеглин. Збережено тут задню (східну) стінку з трьох цілих цеглин, дещо гірше північну стінку та зовсім слабо південну. Устя її були повернуті на захід, всередину споруди, черінь добре випалений, однак сильно зруйнований. Ще одне подібне скупчення розміщувалось за 2м на захід від першого, тут над завалом з обмазки збереглось кілька, виставлених по лінії схід-захід цеглин. Заслуговує на увагу і значний (до 0,3м) прошарок темного грунта з попелом і вугликами, що знаходився під скупченням. Долівка вцілому рівна, однак в деяких частинах зруйнована. На долівці значний (до 0,05м) шар попелу.

Керамічний комплекс зі споруди складається із чисельних фрагментів виключно гончарних виробів, за функціональним призначенням цей посуд можна розділити на фрагменти горщиків, покришок, гончарних посудин типу мисочок і кухликів. Весь такий посуд можна продатувати часом ХV-ХVІ ст. Так же датуються знайдені в споруді індивідуальні знахідки з чорного металу. Серед них цілі та половинчасті зразки підков, цвяхів, фрагменти вудил, стремена та ості (гарпуна) для риболовлі.

Дану статтю хотілося б присвятити виявленій у заповненні споруди колекції індивідуальних знахідок з кольорових металів, так як вони несуть важливу інформацію про час її існування та суспільну функцію. Серед них виявлені тут монети, побутові речі, мідний тубус а також торгова пломба-медальйон.

Основну категорію таких знахідок складають монети. У заповненні споруди їх виявлено загалом десять екземплярів, які будуть проаналізовані в хронологічній послідовності карбування. Найстарішими є тут 2 екземпляри коронних динаріїв з білону та міді Казимира Ягелона, карбовані в 2 пол. ХV ст. (Табл. І, 1-2). До кінця ХV ст. відноситься срібний півгрош коронний Яна Ольбрахта (Табл. І, 3). Рубежем ХV-ХVІ ст. датуються три знайдених тут срібних литовських динарія Олександра Ягелона (Табл. ІІ, 1-3). До періоду Сигізмунда ІІ Августа тут належать загалом чотири монети. Це срібний динарій 1559 року (Табл. ІІІ, 1), срібний дводинарій 1566-1570 рр. (Табл. ІІІ, 2) а також мідні (фальшиві) дводинарії що датуються 1570 роком (Табл. ІV, 1-2). Як бачимо картина часу карбувань монет тут досить послідовна і загалом їх колекція датується від  2 пол. ХV ст. до 1570 (за наймолодшою монетою) року.

До побутових речей тут відносимо щитковий перстень ХV-ХVІ ст. (Табл. V, 1) виготовлений з міді та можливо позолочений, два тильники ножів розтягнуто каплевидної форми (Табл. V, 2-3) та наперсток (Табл. V, 5) того ж періоду.

 Мідний тубус (Табл. VІ), знайдений на долівці споруди, являє собою пустотілу трубку довжиною 18,3см та діаметром 2,8 см виготовлену з суцільного листа міді. В ньому, можливо, зберігався паперовий документ (грамота?) а сам виріб відігравав захисну роль під час його зберігання та перевозки. Датується такий виріб за супутніми знахідками ХVІ ст.

До унікальних речей з розкопок відноситься знайдена на долівці споруди торгова пломба – медальйон (Табл. VІІ). Виріб круглої форми, 4,1см в діаметрі, виготовлений зі свинцю. В нижній частині три наскрізні отвори для додаткового кріплення на одязі, у верхній частині міститься вушко для кріплення. На ньому зображений англійський герб, та напис латиною по колу: „Honi soit qui mal y pense”, що перекладається як «Ганьба тому, хто погано про це подумає».

Подібна до даного медальйону знахідка була виявлена при дослідженні Флорівського монастиря в Києві, та інтерпретована, як торгова пломба д/п ХVІ ст. [1, 25]. Протее вона була двосторонньою та містила у верхній частині вушко для кріплення до товару. В даному випадку реверс не містить жодних ознак кріплення, вушко надто слабке для закріплення на товарі. Виходячи з наведених аргументів, можна припустити її повторне використання. Після привозу товару (сукна з Англії чи Фландрії) [3] пломбу було знято, розділено, модифіковано вушко і аверс бувшої пломби використовувся як прикраса, на зразок нинішніх медальйонів. В лабораторії ІА НАН України було проведено спектральний аналіз речі. Цим встановлено, що свинець має домішки, в тому числі і золото. Питання атрибуції присутності золота наразі встановлюються, проте якщо є достатньо доведеним її повторне використання цілком можливим є його поява уже в якості позолоти.

Таким чином верхньою межею датування даного медальйону-пломби є середина-кінець ХVІ ст. Нижньою ж межею є 1603 рік, коли на гербі Великобританії з’являються геральдичні символи Ірландії і Шотландії. Старий герб, відповідно не використовувався.

Отже, проаналізувавши комплекс знахідок можна зробити висновок про час існування даної споруди. Це період з 2 половини-кінця ХV ст. (за найстаршими монетами) до 1603 року (час припинення виробництва торгових пломб з даними символами). Руйнація її відбулась в період з 1570 року (наймолодша монета) до 1603 року. Щодо причин останнього то це окрім звичайного побутового чинники (пожежі) могло бути результатом татарських набігів 1577-1578 рр. або ж  місцевих протистоянь 1575-1579 рр. Щодо її суспільної функції, то враховуючи топографічне розміщення, знахідки монет, тубуса та пломби – медальйону вірогідним є її належність до торгових справ, вірогідно як митного пункту при дорозі Луцьк – Дубно.

 Література:

1. Климовський С.І. Соціальна топографія Києва ХІ-середини ХVІІ сторіччя. – К.: Стилос, 2002. - 230с.

2. Конопля В., Івановський В. Нові пам’ятки археології Надстир’я (Луцький район). – Львів, 1997. - 142с.

3. Штокмар В.В. История Англии в Средние века. Глава Х. Внешняя торговля Англии в конце ХV-ХVІ вв. – М.: Алетейла, 1995.

Таблиця І. Крупа 2011. Монети із заповнення Споруди №1.

Таблиця ІІ. Крупа 2011. Монети із заповнення Споруди №1.

Таблиця ІІІ. Крупа 2011. Монети із заповнення Споруди №1.

Таблиця ІV. Крупа 2011. Монети із заповнення Споруди №1.

Таблиця V. Крупа 2011. Побутові речі із заповнення Споруди №1.

Таблиця VІ. Крупа 2011. Мідний тубус із заповнення Споруди №1.

Таблиця VІІ. Крупа 2011. Торгова пломба-медальйон.