"Волинські
старожитності"
ДП ОАСУ
Субота, 22.07.2017, 07:43
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 614
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » З історії археології на Волині

Буйських С. Земля і праця його імення та життя

Сергій Буйських

ЗЕМЛЯ І ПРАЦЯ ЙОГО ІМЕННЯ ТА ЖИТТЯ

 

Як свідчать сучасні дослідження етимології українського ономастикону ім'я Юрій /або Георгій/ за походженням грецьке і складається з двох слів, що означають – "земля" і "робота" або "праця". Ці слова повною мірою та дуже символічно відображають і Божий промисел у визначенні долі, і основний сенс того, чому самовіддано служив усе своє життя мій добрий наставник, колега і друг – археолог Юрій Малєєв.

Він був справжнім і щирим "плугатарем" в усіх своїх життєвих проявах, намірах і справах – і в полі, і в аудиторії, і в конференц-залі, і в бібліотеці чи архіві, і вдома.

Він не шукав роботи – вона сама завжди знаходила його, і було її в нього, що називається – "вище даху". Він робив її чесно, зосереджено, натхненно та добротно, без якоїсь там "задньої" думки на визнання, винагороду чи відшкодування витрачених зусиль. Його незаздрісність і великодушність просто підкупала, а готовність допомогти, прийти на виручку, розрадити, підтримати словом і ділом – надихала, лікувала, а то й взагалі рятувала людей.

Він був абсолютно нездатний на підлоту, лукавство і брехню. З ним же часто-густо поводились, маючи на озброєнні саме ці "чесноти", і поводилися несправедливо та жорстоко, щоб не сказати  - безжально. Але він ніколи і не на кого не ображався, і ніколи (тим більше з прожогу!) нікого не судив. Він випромінював справжню, а не показну людяність, надійність, розважливість, мудрість. Кожна зустріч з ним надовго заряджала оптимізмом, позитивною енергією, спокоєм, а ще – добрим народним гумором. Вкупі ж все це надавало людині впевненості у своїх силах, повертало гарний настрій, налаштовувало на роботу і здійснення своїх планів. Він щедро обдаровував теплом і світлом своєї душі всіх без винятку з ким стикався у житті.

Я особисто знав його майже сорок років – спочатку як Юрія Миколайовича (асистента кафедри археології КДУ, керівника наших практик, куратора курсових та дипломних робіт), потім як Юру – приязного товариша і колегу і, нарешті, як Юрка або Юрася – близького і надійного друга. Друга, якого так не вистачає зараз, в холодній безодні нашого теперішнього напівабсурдного життя...

Не можна не згадати, що усі Юрині принадні людські якості були стовідсотково притаманні і його чарівній Музі – Валентині – невтомній трудівниці, чуйній і доброзичливій колежанці, лагідній та дбайливій мамі, вірній, ніжній і розумній дружині. Вони удвох – Юрій та Валентина прекрасно доповнювали один одного і, мабуть, були тими самими половинками, які так рідко знаходять себе у всесвіті життя.

Як відомо, відносно Юриної кончини у "сферах" досі вирує декілька різноманітних версій. Не буду їх згадувати тому, що – якої б з них не дотримуватись – Юру, на жаль, не повернеш. Але мушу сказати, що на мою думку, після втрати Валі – душа його просто не витримала самотності і він пішов з життя, щоб вона навічно поєдналася з душею його судженої...

Світла Вам обом, небесна і земна пам'ять, мої любі!



Категорія: З історії археології на Волині | Додав: mrzlatik (27.02.2012) | Автор: Буйський С.
Переглядів: 293 | Теги: Малєєв | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017