"Волинські
старожитності"
ДП ОАСУ
Середа, 28.06.2017, 03:20
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 613
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » З історії археології на Волині

Ягодинська М. Нові дослідження багатошарового поселення Заліщики ІІІ в уроч. «Ущилівка» в м. Заліщики Тернопільської області у 2009-2010 рр

                                                       

Марина Ягодинська, Максим Строцень,

Василь Ільчишин,  Олег Дерех

 

Нові дослідження багатошарового поселення

Заліщики ІІІ в уроч. «Ущилівка» в м. Заліщики Тернопільської області

у 2009 - 2010 роках

 

Метою статті є введення у науковий обіг результатів досліджень частини багатошарового поселення Заліщики ІІІ в уроч. «Ущилівка» в м. Заліщики Тернопільської області у 2009 - 2010 роках. Подано загальну характеристику пам'ятки та опис досліджених об'єктів.

Ключові слова: Заліщики, урочище Ущилівка, трипільська культура, культура Ґава-Голігради, липицька культура, зарубинецька  культура, празько-корчацька культура, лука-райковецька культура

 

Поселення Заліщики ІІІ розташоване в північно-західних околицях міста Заліщики Тернопільської області, в урочищі Ущилівка, на мисі, утвореному лівим берегом р. Дністер та правим берегом його притоки – струмка «Ущилівка» (рис. 1). Поселення має південно-західну експозицію. Його площа – близько 25 га.

Поселення було відкрите покійним Юрієм Малєєвим у 1967 році під час обстеження траншеї для нової магістралі водопроводу, що прокладалася у місто [1, 106-111].

У зв'язку з будівництвом "Агропромтехніки” та державної автозаправної станції протягом 1969-1972 рр. Тернопільська археологічна експедиція кафедри археології та музеєзнавства Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка під керівництвом Юрія Малєєва провела дослідження багатошарового поселення в урочищі Ущилівка [2, 371-373]. Під час розкопок вивчено стратиграфію поселення, зафіксовано 6 півземлянкових та наземних жител культури Ґава-Голігради. Розкопки встановили наявність на місці поселення культурного шару трипільської, Ґава-Голіградської, липицької і ранньослов'янської VІ-VІІ ст. культур [3, 102-104].

У 2005 році археологічна експедиція ДП «ОАСУ Подільська археологія», за участю директора Заліщицького краєзнавчого музею Василя Олійника, на частині поселення, якій загрожувала руйнація будівництвом АЗС, провела рятівні археологічні дослідження. Результатом розкопок стала фіксація наземного житла та гончарної печі культури Ґава-Голігради [4, 2-42; 5, 136-141].

У 2009-2010 роках експедицією ДП «ОАСУ Подільська археологія» продовжено рятівні дослідження у центральній і північній частинах поселення  Заліщики ІІІ.

Рятівними дослідженнями 2010 року охоплено центральну частину поселення Заліщики ІІІ, якій загрожувало руйнування будівництвом виробничих приміщень. Культурний шар культури Ґава-Голігради інтенсивністю близько 40 см зафіксовано у сірому опідзоленому чорноземі, насиченому дрібними фрагментами ліпної кераміки та кусками обмазки. У шурфі № 4 в шарі сірого суглинкового ґрунту на глибині 40 см від  рівня денної поверхні зафіксовано господарську яму глибиною 80 см, шириною 60-70 см. У заповненні ями виявлено дрібні фрагменти ліпної кераміки культури Гава-Голігради та кістки тварин. На дні ями – печина товщиною 10-15 см (рис. 2).

Керамічний матеріал культури Ґава-Голігради із культурного шару поселення представлений фрагментами ліпних горщиків банкоподібної та тюльпановидної форми (рис. 3, рис. 4, 1) та мисками (рис. 4, 2). Поверхня горщиків залощена, ззовні – чорного кольору, внутрішня – сіро-коричневого. У тісті – домішки шамоту та піску. У окремих випадках стінки горщиків прикрашені наліпними валиками (рис. 3, 3,4). Миски виготовлені із добре відмуленої глини із домішками піску, зовнішня поверхня – храпувата.

Крім культури Ґава-Голігради  були виявлені об’єкти зарубинецької (ІІІ-І ст. до н. е) та липицької (І-ІІ ст. н. е) культур. До об’єктів входять три господарські ями та одна глинобитна піч.  Ями овальної  та округлих, форм,  піч куполоподібна (рис. 5). Знайдено багато керамічного матеріалу, характерного для вище згаданих культур. Серед фрагментів кераміки липицької культури, що піддаються реконструкції, зустрічаються миски та горщики, які мають крупнозернисті домішки піску і жорстви. Поверхня в основному гладка та горбкувата, рідко лискована. Колір посуду різноманітний, зустрічається світло-коричневий, світло-червоний, сірий та світло-сірий з коричневим відтінком, що свідчить про нерівномірний випал кераміки. Посуд орнаментований дуже слабо, в основному фіксуються заглиблені лінії та наліпи у вигляді розетки (рис. 6,7,8). Аналогічні знахідки відомі з археологічних розкопок 2008 р. в с. Пронятин Тернопільського району [7, 2008, рис. 56,59,61]. В заповнені ями, яку віднесено до зарубинецької культури, виявлено розвал тонкостінної, біло-глиняної римської амфори та цілий кухлик. Висота горщика 11 см, діаметр дна 6 см, шийка діаметром 6,5 см, колір посудини – брунатний, поверхня – гладка лискована (рис.9). Горщик належав зарубинецькій культурі, амфора – імпорт з Північного Причорномор’я.

 Жител чи господарських споруд не виявлено, в одному випадку можна зробити лише припущення на наявність житлової споруди чи господарської будівлі за наявністю печі.  

Під час дослідження поселення виявлені об’єкти слов’янського часу, ранньої фази лука-райковецької культури (VІІ-VІІІ ст.) – два житла та черінь зруйнованої печі.

У північному куті розкопу на глибині 1,8 м від рівня денної поверхні виявлено житло 1, напівземлянку орієнтовану за сторонами світу, розміром 3,0 х 3,8 м. Котлован житла був заглиблений в материк на глибину 0,6 м (рис. 10, 1, 2 (переріз А-А1). Житло було каркасно-стовпової конструкції, від якої залишились стовпові ямки діаметром 20/25 см та глибиною 15/30 см. Стовпові ямки біля західної стіні знаходились за межами котловану, біля східної стіни – в межах котловану. Одна із стовпових ям у південно-західному куті житла була частково перекрита каменем, очевидно для фіксації стовпа (рис. 10, 1, 2). Житло опалювалось пічкою-кам’янкою, яка знаходилась у східному куті. Паливна камера печі складалась із вапнякових плит товщиною 15 см (розміром 0,9 х 0,5 м, висотою 0,4 м), поставлених на ребро та заглиблених в долівку житла на 10 см (рис. 10, 4 (переріз В-В1).  Перекриття камери не збереглося. Камера була заповнена попелом та вугликами. Черінь був сильно перепечений до цегельного кольору (товщиною 2 см). Для обкладки стінок печі були використані дрібні каміння пісковику та річкової гальки. Її розвал поширювався до 1-го м в північно-західному напрямку навколо печі. За 0,8 м від пічки, біля північної стінки житла, виявлено два кухонних горщики, вкладених один в один, нижній був вкопаний у спеціальну ямку (рис. 10, 1, 3 (переріз Б-Б1); рис. 11). Нижній горщик вдалось реконструювати повністю. Це товстостінний кухонний горщик з опуклим тулубом та злегка розхиленими вінцями. Висота - 31,5 см, діаметр вінець 25 см, товщина стінок до 1-го см (рис. 11, 1).  Від другого горщика збереглися донна частина з тулубом. Висота збереженої частини 25,5 см, товщина стінок 1,5 см (рис. 11, 2). Перед пічкою-камянкою виявлено дві припічні ями, заповнені попілом та вугликами. До знахідок, виявлених в заповненні житла, належать фрагменти кухонного та столового посуду: сковорідки 3 шт., одна з яких прикрашена косими насічками по вінцю (рис. 11, 9), фрагмент столового горщика (рис. 11, 3), три денця кухонних горщиків (рис. 11, 6, 7), один з яких має слід від використання ручного гончарного кола (?). Крім цього на долівці житла виявлено глиняне біконічне пряслице (рис. 11, 4).

Друге напівземлянкове житло знаходилось біля північного краю розкопу, зафіксовано на глибині 1,8 м від рівня денної поверхні. Воно орієнтоване майже по сторонах світу,  розміром 3,8 х 2,0 м. Котлован житла був заглиблений в материк на глибину 0,6 м (рис. 12, 2 (переріз А-Б). На долівці житла, ближче до його південного кута, виявлено дві стовпові ями. Північна діаметром 0,3 м та глибиною 0,05 м, південна діаметром 0,2 м та глибиною 0,2 м. Житло опалювалось пічкою-кам’янкою, яка знаходилась у його східному куті. Виявлена піч збереглася погано, кам’яна конструкція печі зруйнована, зафіксовано лише черінь та розвал каміння від її конструкції. Черінь розміром 0,6 х 0,5 м був сильно перепечений до цегельного кольору (товщина 3 см ). Для обкладки печі були використанні дрібні каміння пісковику та річкової гальки. Розвал каміння з печі зафіксовано на площі 1,2 х 0,5 м. У західному куті житла вдалось зафіксувати вхід, шириною 0,9 м. Він, як і котлован житла, був заглиблений в материк на 0,6 м (рис. 12, 1,2 (переріз Б-В). Біля південної стінки житла виявлено придонну частину невеликого горщика (рис. 13, 7). Висота збереженої частини посудини 8 см, діаметр денця 6,5 см (Рис. 13, 5). Крім цього на долівці житла та в розвалі пічки виявлено фрагменти ліпної кераміки, в основному горщиків (рис. 13) та сферичне пряслице (рис. 13, 4). Пряслице діаметром 2,5 см, товщиною 2 см. Кераміка однотипна, в тісті присутні домішки жорстви – перепаленого та подрібненого каміння пісковику та річкової гальки. Серед остеологічного матеріалу, виявленого в житлі, зустрічаються кістки ВРХ, свині та птиці.

В західній частині розкопу  виявлено скупчення печини (рис. 14, 1). При зачистці  печини встановлено, що виявлений об’єкт – це черінь зруйнованої печі, споруджений на материку. Сама піч зруйнована ще перед початком досліджень під час нівелювання ділянки земляними роботами. Черінь печі круглої форми діаметром 0,6 м та в перерізі лінзоподібно заглиблений. Із західного краю череня виявлено стовпову ямку діаметром 15 см та глибиною 20 см. На поверхні череня зафіксовано шар попелу, в якому виявлено дрібні перепалені каміння та кілька фрагментів слов’янської ліпної кераміки VІІ-VІІІ ст. Можливо, виявлений об’єкт належав зруйнованому житлу ранньослов’янської культури.

Крім вищезазначених об’єктів під час дослідження культурного шару поселення у 2010 році виявлено і реставровано ліпний слов’янський горщик  з вузьким масивним дном з закраїною, конусоподібним тулубом, з найбільшим розширенням у верхній третині тулуба, широким горлом, з косозрізаним вінчиком з короткою шийкою (рис. 14, 2). Треба ще раз зауважити, що на одному з денець горщика зафіксовано відбиток підставки гончарного кола, хоча фрагментів ранньогончарної кераміки не знайдено. Слов’янська кераміка, фрагменти ліпних горщиків та сковорідок, мають аналогії на інших слов’янських пам’ятках таких як Корчак І [6, 1973, с. 63, табл. 11, 15], Тетеревка [6, 1973, с. 65, табл. 13, 20], Буки [6, 1973, с. 68, табл. 16, 7], Острів [1, 1984, с. 92, рис. 43] належать до перехідного періоду від празько-корчацької культури до культури лука-райковецька. Поселення перехідного періоду досліджувались біля с. Гульськ на р. Случ, поселення Ріпнів 2 та городище Зимно на Західному Бузі тощо [6, 1973, с. 13].

_________________________________________________

1. Вакуленко Л.В., Приходнюк О.М. Славянские поселения І тыс. н.э. у с. Сокол на Среднем Днестре. – К., 1984. – 107 с.

2. Малєєв Ю.М. Розкопки поселення голіградського типу в м. Заліщики на Дністрі // Вісник Київського університету: Серія історії. – Вип. 13. – Київ, 1971. – С. 106 – 111.

3. Малеев Ю.Н. Исследования в Тернопольськой области // Археологические открытия 1971 г. – М., 1972. – С. 371 – 373.

4. Малєєв Ю.М. Охоронні розкопки на Тернопільщині // Археологія. - №12. – К., 1973. – С. 102 – 104.

5. Олійник В.І. Звіт про роботу археологічної експедиції ДП ОАСУ "Подільська археологія” Інституту археології НАН України у 2005 році (Науково-рятівні археологічні розкопки в урочищі Ущилівка на території "Агропромтехніки” міста Заліщики Тернопільської області). – Заліщики, 2005. – 42 с.

6. Олійник В.І., Дерех О.М. Рятівні дослідження багатошарового поселення Заліщики ІІІ в ур. Ущилівка у м. Заліщики Тернопільської області у 2005 році // Археологічні дослідження Львівського університету. – Вип. 11. – Львів, 2008. – С. 136 – 141.

7. Русанова И.П. Славянские древности VI-IX вв. Между Днепром и Западным Бугом. – Свод археологических источников. - М., 1973. – Выпуск Е1-25. – 99 с.

8. Строцень Б., Ягодинська М. Звіт про памяткоохоронні дослідження на пам’ятці археології – багатошаровому поселенні Пронятин VI (м. Тернопіль Тернопільської області). – Тернопіль, 2008. –Частина 1. - Рукопис. – 162 с.

Рис.1.  Окомірний план поселення Заліщики ІІІ.

Рис.2. Стратиграфія східної стінки шурфу 4 (об’єкт – господарська яма).

Рис.3. Керамічний матеріал культури Гава-Голігради з культурного шару.

Рис.4. Керамічний матеріал культури Гава-Голігради з культурного шару.

Рис.5. Піч липицької культури. Гл.0,15 м.

Рис.6. Липицька ліпна кераміка з об’єкта 3, гл. -0,4-1,2 м.

Рис.7. Липицька ліпна кераміка з об’єкту 5, гл. 0,15 м.

Рис.8. Липицька ліпна кераміка з об’єкта 3, гл. 0,4-1,2 м.

Рис.9.  1 – денце горщика липицької культури з об’єкта 5, гл.-0,15 м.

            2 – кухоль зарубинецької культури з об’єкта 6, гл.-0,8 м.

Рис.10. Житло 1. План, профіль, розрізи.

Рис.11. Кераміка з житла 1: 1,2 – з припічної ямки, 3-9 – з заповнення житла 1.

Рис.12. Житло 2: 1 – план, 2 – профіль.

Рис.13. Кераміка з заповнення житла 2.

                Рис.14. 1 – піч, план, розріз; 2 – горщик з культурного шару.



Категорія: З історії археології на Волині | Додав: mrzlatik (26.02.2012) | Автор: Ягодинська М.
Переглядів: 586 | Теги: празько-корчацька культура, культура Ґава-Голігради, трипільська культура, зарубинецька культура, липицька культура, урочище Ущилівка, Заліщики | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017