СУ "Волинські старожитності" Четвер, 23.11.2017, 12:11
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 617
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » З історії археології на Волині

Пшеничний Ю. Результати дослідження оборонного рову Дубенського замку 2012 р.

Юрій Пшеничний (Дубно)


Результати дослідження оборонного рову             Дубенського замку  2012 р.

Протягом 3-22 серпня велися роботи по шурфуванню оборонного рову замку князів Острозьких. Метою дослідження було виявлення конструктивних особливостей рову, визначення його глибини на час побудови, пошук матеріалів, які розкривають історію замку та їхня періодизація.

Час побудови замкового рову залишається дискусійним питанням. Традиційно початок спорудження нових фортифікаційних укріплень в замку пов’язують з Янушем Острозьким (1554-1620) [6;7]. Разом з тим серед дослідників та краєзнавців стало звичним вважати, що бастіони замку (які мали постати в один час з ровом) відносяться до елементів системи Вобана, яка принесла значні новаторства в військовій архітектурі європейських замків та фортець XVII ст. Однак твердження про те, що замок перебудовувався за принципами системи Вобана не витримує критичної перевірки. Виникають сумніви, що ініціатори удосконалення замкових укріплень керувалися саме її принципами, а тим більше проектом.

 В підтвердження цієї думки можна навести наступні твердження:

1)      Себастьян Вобан народився в 1633 р. а період його найбільш активної діяльності як військового інженера-фортифікатора припав на другу половину його життя (будівництвом фортець він почав займатися з 60-х років XVII ст. )

2)      Вобан не був винахідником бастіонної системи, але усунув її слабкі місця, здійснив удосконалення та пристосування до нових тактик ведення облоги.

3)      З технічної сторони бастіони системи Вобана будувалися на однаковій висоті з куртиною, на них переважно відсутня дозорна вежа-кавальєр. Довжина куртини робилася при цьому короткою, щоб зменшити можливість зробити в ній пробій. Бастіонам надавалася п’ятикутна форма з метою створити перпендикулярно розміщені до куртини сторони для інтенсивного флангового прострілу рову. Для захисту куртини перед нею будувався равелін. 

Натомість можна бачити, що фортифікація Дубенського замку має багато спільного з Італійською системою укріплень. Основою цієї системи були два бастіони з’єднанні між собою куртиною. В поширенні цього принципу оборонних споруд вже на початку XVI ст. найбільш активну роль відігравали італійські інженери.

Те, що укріплення замку були збудовані значна раніше, ще до Вобана, можна підкріпити наступним:

1)      В 30-х роках XVII ст. на території тогочасної України було збудовано чимало бастіонних укріплень за італійською системою. Це замки в Золочеві, Підгірцях (архітектор Г. Л. де Боплан), Збаражі (архітектор Вінченцо Скамоцци), Бродах (архітектори Г. Л. де Боплан, А. дель Аква).

В своєму «Описі України» Г. Л. де Боплан писав, що «…її міста та фортеці збудовані за моїми планами» [3].

2)      Одним з технічних прийомів форми бастіону за італійською системою передбачав закручення дві третіх довжини флангу бастіону, завдяки чому утворювалися бічні вуха (орильйони). Їхнє завдання було прикрити бойові позиції, які створювали  вогневий простріл рову. Цю особливість можна бачити у бастіонах Дубенського замку.

3)      Археологічні дослідження на замкового дворища в 1995 р. на підставі знайдених монет показали, що між 1624 та 1666 роком воно було забруковане. У свою чергу це говорить про те, що важливі роботи в замку велися вже після смерті Януша Острозького [8].

4)      Слушною видається думка, що на 1648 р., коли замок обложило козацьке військо, його укріплення повинні були мати і рів і бастіони, що дозволило йому, як одному з небагатьох замків, витримати облогу та обійтися без відкупу.

5)      В сторону того, що бастіони почали будуватися при Януші Острозькому говорить герб князів Острозьких, викладений на південній вежі з літерами «І О С К», які можуть бути розшифровані як «Януш Острозький Каштелян Краківський».

  Оборонний рів по лінії контрескарпової стіни має протяжність 360 м. Його ширина біля крайніх гострих кутів бастіонів – 25,5 м. Ширина в районі мосту – 27 м. Максимальна ширина припадає на ділянки біля крил бастіонів і становить 37 м. Глибина в районі    мосту – 8 м.

Розміри шурфу – 4 х 2 м. Орієнтація короткими сторонами по лінії NS. Розташований на відстані 7,20 м від контрескарпової стіни, 14,50 м від ескарпової, 1 м ліворуч від мосту. За репер взято геодезичний знак абсолютної висоти (позначка 203, 526 м), що вмурований в стіну ліворуч від брами, від якого відстань до шурфу становить 15 м по азимуту 90°. Позначка абсолютної висоти рову в ділянці шурфу –195 м.

Стратиграфія. До глибини 0,2 м в східній, південній та північній стінках залягав щільний шар шлаку, в західній стінці він був практично відсутній.

Далі йшов потужний шар темно-сірого ґрунту, насичений битою цеглою (трапилося й декілька цілих цеглин) та вапняковим камінням дрібного та середнього розмірів. В південній стінці він залягав нерівномірно починаючи з 0,2 м до 1 м в середині та звужуючись до позначки 0,6 м в південно-західному куті. В північній стінці залягання йшло з 0,2 м до 1,45 м. В східній та західній стінках його нижній рівень мав суттєве пониження в сторону північної стінки. З 0,8 м до 1,20 м в східному профілі та з 0,6 м до 1,45 м – в західному. В цьому шарі траплялися знахідки мореного та сіро глиняного посуду кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Між іншим тут виявлено мідну монету «2  копійки» 1912 р., каламар, скляну пляшечку, кістяний ґудзик, гільзи виробництва Румунії та СРСР.    

В північно-східному куті на глибині 0,8-1,10 м внизу темно-сірого ґрунту зафіксовано тонкі прожилки (0,03-0,05 м) сірого суглинку, який частково простягався в північній та східній стінках. Його оточував чорний органічний грунт з зеленкуватим відтінком.

Під темно-сірим грунтом залягав чорний органічний грунт, в якому траплялися великі та середні шматки вапняку, фрагменти цегли-пальчатки. В південній стінці його верхній рівень починався на позначках 0,6 м (в південно-західному куті) та 1 м (середина та південно-східний кут). Та на позначках 1,20-140 м – в північній стінці. В цьому шарі вздовж половини північної стінки на глибині 1,45 м фіксувалась єдина смуга сірого суглинку товщиною 0,08-0,10 м, яка при переході на західну стінку потоншувалася і зникала різко піднімаючись до рівня 1 м. В чорному шарі траплялося черепашки суходільних слимаків, кераміка XVIII-поч. ХХ ст. Виявлено також фрагменти двох люльок, дві мідних монети Станіслава Августа та «5 грошей» Другої Речі Посполитої, залізні цвяхи. При переході від темно-сірого до чорного шару в південній стінці, на глибині 0,8 м та в темно-сірому шарі північної стінки, на глибині 1 м боком лежала дошка шириною 30 см, яка заходила в обидві стінки. В південній стінці на глибині 1 м біля неї площиною лежала інша дошка приблизно таких самих розмірів, виглядаючи зі стінки на 0,7 м а поруч ще тонка колода.

Дно зафіксовано у вигляді непорушеного шару блакитної глини.  Рівень дна – неоднаковий. Біля південної стінки глибина дна становить 2 м, біля північної 2,45 м, таким чином присутнє значне пониження рівня дна до північної стінки. На глині виявлено шматки дрібного вапняку, складові черепа (нижні щелепи, ріг, частина черепної коробки) бика та близько десятка екземплярів черепашок річкових молюсків.

Опис матеріалів. Чітка хронологічна послідовність залягання знахідок відсутня, але помічено, що більш пізні предмети траплялися у верхньому темно-сірому ґрунті, а більш ранні – у нижньому чорному з перегнилою органікою.

Темно-сірий грунт.

1.      Монета мідна, номіналом 2 копійки 1912 р.

2.      Монета бронзова, номіналом 5 грошей 20-ті рр. ХХ ст.

3.      Монета 1950 р., номіналом 15 копійок.

4.      Каламар скляний темно-зеленого кольору 8-ми граний, який був в ужитку в ХІХ – на початку ХХ ст.

5.      Пляшечка скляна циліндричної форми (аптечного призначення ?).

6.      Верхня частина пляшечки з прозорого скла (парфумерного призначення ?).

7.      Ґудзик кістяний з невеликим виділеним бортиком з однієї сторони та плоский з другої. Один центральний отвір – 0,2 см, довкола нього несиметрично розміщенні три отвори – 0,1-0,15 см. Поверхня і краї добре зашліфовані.

8.      Фрагмент глиняної люльки сірого кольору з добре загладженою поверхнею.

9.      Квітковий горщик.

10.  Корок фаянсовий з написом «Rowne Bergszlos» та логотипом «TBA» (Towarzystwo akcyjne Bergszlos).

11.  Фрагменти вінець та верхніх частин сіроглиняного та мореного посуду (макітри, горщики, глек) кін. ХІХ – середини ХХ ст. Фрагмент миски світло-коричневого кольору, вкритої прозорою поливою, з орнаментом у вигляді скоблеподібних плям по краю вінця та косими лініями в середині.

12.  Гільзи (2 шт.) 1940 та 1938, Бухарест.

13.  Гільза, Мосін.

14.  Гільза ТТ.

15.  Патрон ТТ.

Чорний грунт.

1.    Монета мідна, номіналом 3 гроші 1768 р. Станіслава Августа.

2.    Монета мідна, номіналом 1 гріш, 1767 р. Станіслав Августа.

3.    Монета мідна з сильно стертим аверсом і реверсом (1 гріш, д. п. XVIII ст. Станіслав Август (?)).

4.    Фрагменти кераміки XVIII-XIX ст.

В обох шарах траплялися залізні ковані цвяхи різної величини.

Знахідки та характер нашарувань (великі скупчення битої цегли) верхнього темно-сірого ґрунту говорять про те, що він утворився тоді, коли рів в районі мосту вже був сухий. Основна його частина з’явилася в результаті руйнувань під час Першої Світової війни та масштабних будівельних робіт в замку (кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.). Знайдені дошки могли бути частинами старого мосту, які були здерті під час ремонту.

Чорний шар, зволожений перегнилими органічними рештками, формувався природно, шляхом довготривалого стояння води в рові, життєдіяльністю в ній рослин та тварин. В ньому виявлено крупні фрагменти цегли-пальчатки, знахідки XVIIIІХ ст. Зважаючи на виявлення в верхній та середній частинах чорного шару черепашок суходільних молюсків, можна стверджувати, що протягом другої половини XVIII – поч. ХІХ ст. рів в районі мосту поступово перетворювався на болото, а можливо й періодами значно пересихав внаслідок тривалих засух.   

 Знахідки, починаючи з позначки  –1,70 м були практично відсутні. В нижній частині чорного шару біля самого дна траплялися черепашки річкових молюсків, що ясно говорить про наповненість рову водою в районі мосту орієнтовно раніше середини XVIII ст. На самому дні знаходилися фрагменти черепа свійського бика (?).  

На початку роботи висловлювалися припущення про те, що в рові, як ніде інакше, мали б залишитися сліди облоги замку. Влітку 1648 р.,як пише У. фон Вердум, козаки облягали цей замок, бомбардували його, але не здобули. Руйнації завданні при цьому були значними, тому що на 1671 р., замок за свідченнями цього ж мандрівника, не був відбудований [1]. Натан Мошкович розповідає, що євреї шукали за замковими стінами захисту, але командувач обороною замку не впустив жодного єврея, через що півтори тисячі їх було вбито під замком [4]. Проте, жодних матеріалів, які були би свідченнями військових баталій середини XVII ст. в шурфі не виявлено. Можна припустити, що рів прочищали від тіл людей та тварин, тим самим звільняли повітря від смороду та зменшували небезпеку появи хвороб.  

У Військово-статистичному огляді Волинської губернії 1850 р. подано дані, про те, що рів перед замком нині сухий, близько 50 років тому заповнявся текучою водою до 2 ½ аршин глибиною, а дно його було вистелене каменем [2]. Після співставлення цих даних з результатами шурфу  можна робити припущення, що рів не заповнявся водою по всій свій довжині на однаковий рівень. Шурф показав наявність значного пониження рівня дна в напрямку до північного бастіону та русла річки. Тому глибина рову біля північного бастіону, швидше за все, значно більша, ніж біля мосту, де вона, судячи з потужності чорного органічного грунту, протягом всього часу існування рову становила 1-1,50 м. Замощення дна рову каменем не підтверджено, знайдено лише окремі малі шматки вапняку.

В підтвердження сказаного можна навести результати експертизи в зоні рову біля південного бастіону здійсненої в 2007 р. Рівень материка виявити не вдалося через підтоплення шурфу ґрунтовими водами на глибині 4,20 м. На глибині 3, 90 м було виявлено розвал тарілки XVII ст. [5] Таким чином правдоподібним є висновок про те, що дно рову понижувалося від мосту в протилежні напрямки і біля бастіонів сягало максимальної глибини.   

 

Джерела і література

1.      Вердум Ульріх фон. Щоденник...(пер. Сварник І. І.) // Жовтень, 1983 – №10. – с. 98-99.

2.      Военно-статистическое обозрение Росийской империи. Волынская губерния. – Санктпетербургъ. – 1850. – Т. Х. – Ч. 3. – с.140.

3.      Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. – Вып. 2. – К., 1896. – с. 297.

4.      Пероговский В. Г. Дубно: несколько исторических сведений о нём // ВГВ, Житомир, 1860 - №61.

5.      Прищепа Б. А., Чекурков В. С., Позіховський О. Л. та ін. Звіт про археологічні експертизи та розвідки на території Рівненської області у 2007 р. – Рівне, 2007. – с. 14, рис. 32.

6.      Ричков П. Дорогами южной Ровенщины. – М., 1989. – с. 126.

7.      Polak Tadeusz. Zamki na Kresach: Białoruś, Litwa, Ukraina. – Warszawa, 1997. – s. 174-175.

8.      Swiesznikow I., Hupalo W. Wstepne wyniki badan archeologicznych na zamku w Dubnie // Materialy i sprawozdania Rzesowskiego Archeologicznego.Rzeszow, 1996, Tom XVII. s. 297-303.







Категорія: З історії археології на Волині | Додав: mrzlatik (03.10.2012)
Переглядів: 633 | Теги: дубно, замок, Городище, рів | Рейтинг: 4.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017