СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 25.09.2017, 14:44
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. [0]
Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. К., 1970. Розбита на статті відповідно до розділів
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю [1]
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Т.30 Військова історія краю. Луцьк, 2009 Розбита на окремі статті
Наукові записки з проблем волинезнавства. Вип.1. Луцьк,2009 [3]
Матеріали і статті 1-го випуску записок ДП "Волинські старожитності", присвячені 45-річчю С.Д.Панишка. Упорядник О.Златогорський
З історії археології на Волині [22]
Пам'яткознавство [16]
До історії Першої світової війни на Волині [2]
Статті, публікації джерел
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів 0
Головна » Статті » Бібліотека ДП "Волинські старожитності" » З історії археології на Волині

Результати археологічних досліджень в с. Вишнівка (колишнє м. Опалин) Любомльського району у 2011 р.

Бардецький А. (Дубно)

Демедюк С. (Шацьк)

Результати археологічних досліджень в с. Вишнівка (колишнє м. Опалин) Любомльського району у 2011 р.

В статті на підставі археологічних джерел доводиться про те, що в колишньому містечку Опалин будівлі костелу XVII ст. і 1926 р.  зводилися свого часу в різних, віддалених одне від одного місцях.

На території сучасного села Вишнівка Любомльського району у XVII – п. п. XX ст. існувало містечко Опалин, яке отримало свій статус і магдебурзьке право у 1638 р. За ініціативи власника міста Лукаша Опалинського з Бніна в першій половині XVII ст. там був побудований мурований костел св. Катерини. Ймовірною датою його побудови є 1640 р. [1; 2]. У 1868 р. костел був конфіскований російським урядом і зруйнований до фундаментів. Новий парафіяльний дерев'яний костел під назвою св. Антонія Падевського був збудований в 1926 р за внески віруючих [3, С 66-67]. У часи другої світової війни він також був зруйнований [4, С. 131-132].

В післявоєнний час на місці, де, зі слів очевидців, знаходився костел, збудовано приміщення сільського клубу. На сьогодні на цій ділянці, у зв’язку з новим будівельним проектуванням, було проведено археологічні дослідження. Роботи здійснювались експедицією ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України.

Ділянка займає високу надзаплавну терасу правого берега р. Західний Буг в південній частині с. Вишнівка (рис. 1,2). Із західного боку вона відділена балкою. Поряд із південно-західного боку від приміщення клубу було розбито розкоп 1 площею 27,5 м², а з південно-східного боку – шурф розмірами 2×1 м (рис. 1,3).

Розкопом 1 розкрито задерновану ділянку на краю балки. Рельєф у  його межах понижувався у західному напрямку до відмітки -0,25 м від нульового репера, забитого у північно-східному куті (рис. 2).

В розкопі  виявлено і досліджено три об’єкти (рис. 3):

Об’єкт 1 – заглиблена споруда прямокутної форми орієнтована по лінії північний схід – південний захід з круглою ямою в південній частині. Глибина споруди становила 0,2-0,25 м від рівня виявлення а ями В північно-східному куті в заповненні знаходилось скупчення вугілля. В заповненні виявлено фрагменти кераміки ХІХ – поч. ХХ ст.,  фрагменти скляних пляшок, залізні ковані цвяхи.

Об’єкт 2 – яма круглої форми діаметром 0,5 м і глибиною -0,1 м від рівня виявлення. Знаходилась в південній частині розкопу. Заповнення складалось з темно-сірого гумусованого супіску. В ньому виявлено фрагменти кераміки ХІХ – поч. ХХ ст.

Об’єкт 3 – яма овальної в плані форми розмірами 1×0,5 м орієнтована по лінії північ-південь глибиною -0,2 м від рівня виявлення. Заповнення складалось з темно-сірого гумусованого супіску і великого монолітного злитку бетону.

В культурному шарі в межах розкопу знайдено велику кількість залізних кованих цвяхів, фрагментів черепиці, свинцеві шрапнелі (4 шт.), ґудзик від білизни військової форми ХІХ ст.,  монети:  шеляг польський мідний 1664 р. і денгу російську мідну 1741 р., фрагмент нижньої частини срібної сільнички з клеймом 1869 р. (рис. 4), фрагменти кераміки ХІХ – поч. ХХ ст.

В шурфі 1 стратиграфія залягання шарів повторювала стратиграфію з розкопу, але з меншою кількістю черепиці в верхньому шарі. Тут також було виявлено фрагменти кераміки ХІХ – поч. ХХ ст.

Згідно карти Варшавського військового географічного інституту 1933 р. костел знаходився на східній околиці містечка Опалина (рис. 1,1). Черепиця, скупчення, якої залягає в культурному шарі відразу під дерном, є, безумовно, залишками покрівлі зруйнованого костелу, а численні ковані цвяхи – елементами дерев’яної конструкції. На його фундаменті, очевидно, було збудовано приміщення клубу, тим більше що в плані форма останнього цілком схожа на форму храму (рис. 1,2). Виявлені в розкопі об’єкти припинили своє існування раніше ніж костел, оскільки їх заповнення було ізольоване від шару з будівельним сміттям. Споруда є залишками дерев’яної будівлі, призначення якої встановити важко. Ямка із залитим в неї бетоном перекриває заповнення споруди і може співпадати з часом закладання костелу. Важливим результатом досліджень, є той факт що в розкопі, як і на всій території земельної ділянки, не було виявлено культурних залишків (кераміки, знарядь, будівельних елементів) давніших за ХІХ ст. Це свідчить про те,  що костел XVII ст. знаходився не на місці новозбудованого у 1926 р. і дана територія не входила в межі забудови Опалина XVII - XVIІI ст. А тому для його локалізації необхідно продовжувати дослідження в околицях с. Вишнівка і проводити археологічні експертизи землевідводів.

 

 

Використана література

1. Остапюк О. З історії костьола в м. Опалин (нині село Вишнівка Любомльського району) // Персональний архів Остапюка О.

2. Акты, издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. – Вильна, 1896. – Т. ХХІІІ. — Акты Холмскаго гродскаго суда. – С. CLХХІ.

3. Elenchus ecclesiarum et cleri saecularis et regularis dioecesis luceoriensis pro anno domini 1931. – Luceoriae.

4. Popek Leon. Świątynie Wołynia. – Lublin, 1997.

 

Рис. 1. 1 – карта Опалина  1933  р з позначенням костелу; 2 – карта с Вишнівка, з позначенням місця досліджень 2001 р.; 3 – Ситуаційний план розташування розкопу 1 і шурфу 1 відносно приміщення клубу і опор електромережі.

Рис. 2. Вишнівка 2011 р.  Розкоп 1. План зачистки на рівні материка (-0,3 м від нульового репера). Умовні позначення: а – темно-сірий гумусова ний супісок; б – світло-сірий гумусова ний супісок; в – коричнево-сірий супісок; г – темно-сірий гумусова ний супісок перемішаний з материковим жовтим супіском; д –   світло-жовтий супісок; е – материковий  жовтий супісок; є – супісок цеглястого кольору; ж – бетон; з – скупчення вугликів.

Рис. 3. Вишнівка. 2011 р.  Розкоп 1. Загальний план і перерізи об’єктів. Умовні позначення: а – площина заглиблених об’єктів; б – бетон.


Рис. 4. Срібна сільничка з культурного шару і прорисовка клейма.

 

 

 

Категорія: З історії археології на Волині | Додав: mrzlatik (28.06.2011)
Переглядів: 843 | Теги: Любомль, костел, монастир, Опалин | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017