СУ "Волинські старожитності" Четвер, 23.11.2017, 12:07
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [125]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 617
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Златогорський О. Дослідження на східних околицях Луцька

Златогорський О.Є. , Баюк В.Г. 

ДОСЛІДЖЕННЯ НА СХІДНИХ ОКОЛИЦЯХ ЛУЦЬКА

У 2011 р. Луцька рятівна експедиція ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України проводила дослідження на східних околицях м. Луцьк у зв’язку з приватними забудовами.

У Луцьку роботи проводилися за адресою вул. Шота Руставелі 5/2, що за 0,5 км на південний захід від відомої в історіографії пам’ятки «Гнідавська Гірка». Тут закладено траншею розмірами 2,0 × 8,0 м і частково досліджено заглиблену в материк споруду — південно-східний кут господарського льоху розмірами 2,0 × 1,0 м і завглибшки 1,0 м від рівня виявлення. Біля південної стінки прослідковано три сходинки (залишки входу), стінки глиняні, прямовисні, дно рівне, слабко утрамбоване. У заповненні зібрано фрагменти горщиків, мисок, профіль гончарної сковорідки та вироби з металу (цвяхи та фрагмент шпори). Загалом, комплекс можна віднести за формами посуду до ХVІІ—ХVІІІ ст.

У с. Підгайці роботи проведено на південно-західній околиці, за 0,5 км на захід від церкви. Розкоп розмірами 2,0 × 10 м закладено на краю високого правого берега р. Стир, паралельно руслу. Досліджено великий (розміри 8,0 × 3,5 м, глибина 0,7 м від рівня виявлення) котлован заглибленої у материк споруди, яку можна інтерпретувати як залишки житлової будівлі. Її вдалося прослідкувати за сильногумусованим заповнення та залишком плями печини в північно-східному куті. У цьому заповненні траплялася кераміка (фрагменти горщиків, мисок і кахель) та інші знахідки: точильні брусочки та кругла в перетині поясна пряжка. Також у котловані знайдено фрагмент ліпної лискованої посудини, який можна віднести до «рованцівського типу» ульвівецьких келихів. Судячи з дрібних фрагментів черепа поганої збереженості, найімовірнішим видається висновок про зруйнування котлованом частини давнішого могильника в ХVІІ—ХVІІІ ст.

Дослідження у с. Крупа провадилися на північній околиці, за 200 м на південний захід від мосту через р. Конопелька, в уроч. Бірки. Тут на площі розкопу (84 м2) зібрано різноманітний матеріал і досліджено залишки цікавої за плануванням і знахідками споруди.

Споруду 1 вдалося дослідити за контурами середньовитоптаної долівки жовто-цеглистого кольору, що виділялася на фоні світло-жовтого материкового піску. Контур має підпрямокутну форму, більш видовжений за лінією захід—схід, розмірами 6,6 × 5,6 м. Долівка добре утрамбована лише в центральній частині, ближче до стінок вона стає слабшою. У східній частині споруди досліджено потужний завал глиняної обмазки з фрагментами цегли, який можна інтерпретувати як залишки сильно зруйнованого опалювального пристрою, про що свідчить черінь і підковоподібна форма розміщення збережених цеглин. Челюсті її повернуті на захід — всередину споруди, черінь добре випалений, однак сильно зруйнований. Ще одне подібне скупчення розміщувалося за 2,0 м на захід від першого, тут над завалом з обмазки збереглося кілька виставлених за лінією схід—захід цеглин. Заслуговує на увагу і значний (до 0,3 м) прошарок темного ґрунту з попелом і вугликами, що розташовувався під скупченням. Долівка загалом рівна, однак у деяких частинах зруйнована. На долівці був значний (до 0,05 м) шар попелу.

Керамічний комплекс зі споруди складається з численних фрагментів виключно гончарних виробів — горщиків, покришок, посудин типу мисочок і кухликів. Весь такий посуд можна датувати часом ХVІ—ХVІІ ст. Так само датуються знайдені у споруді індивідуальні знахідки. Серед них є цілі та половинчасті зразки підков, цвяхів, фрагменти вудил, стремена й ості (гарпуна) для риболовлі.

На окрему увагу заслуговують мідний тубус і медальйон (рис. 1). Останній зроблено зі свинцю, вушко збереглося. На аверсі герб Англії, по колу надпис латиною (девіз Ордену Підв’язки); герб і надпис читаються. Виріб використовувався повторно вже не як пломба, а як прикраса, на зразок сучасного медальйону. У лабораторії ІА НАН України проведено спектральний аналіз знахідки. Свинець містить домішки, зокрема і золота, що наразі встановлюється. Такий виріб міг належати наближеному до великої торгової факторії. Він датує комплекс другою половиною ХVІ ст.

 

 

Рис. Торгова пломба-медальйон з Крупи

 


Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (09.09.2012)
Переглядів: 269 | Теги: луцьк, купецький медальйон, гнідавська гірка, ДП Волинські старожитності, крупа, Орден Підв'язки | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017