СУ "Волинські старожитності" Четвер, 24.05.2018, 03:04
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [126]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 620
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації О.Златогорського

Златогорський О. Пошуково-археологічні дослідження на території «Червищанського плацдарму» у 2016 році

Олексій Златогорський
Спеціалізована установа «Волинські старожитності» 

ПОШУКОВО-АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ «ЧЕРВИЩАНСЬКОГО ПЛАЦДАРМУ» У 2016 РОЦІ
У статті проаналізовано результати пошуково-археологічних досліджень 2016 р. на місці функціонування у період Першої світової війни «Червищанського плацдарму» у селах Оленине, Тоболи, Рудка-Червинська Волинської області.
Ключові слова: «Червищанський плацдарм», Перша світова війна, урочище, військове кладовище, плита
In this article analyzed the result of search-archaeological research in 2016 at the place of operation during the First World War «Cherwyshchansky bridgehead» in the villages of Olenine, Toboli, Rudka-Chtrvinska of the Volyn region.
Keywords: «Cherwyshchansky bridgehead», The First World War, tract, military cemetery, plate. 

 

Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до Договору з Федерацією скаутів «Галицька Русь» та Програми досліджень за Дозволом Міністерства культури під егідою ВГО «Союз Народна Пам’ять» та підтримки Фонда Анатолія Лісіцина в Україні Спеціалізованою установою «Волинські старожитності» та Волинським регіональним музеєм українського війська та військової техніки були проведені пошуково-археологічні дослідження на території функціонування Червищанського плацдарму 1916-1917 рр. у Камінь-Каширському районі Волинської області. 
Експедиція проходила на території, де відбувалися кровопролитні бої у липні 1916 – квітні 1917 рр. за «Червищанський плацдарм» на р.Стохід і отримала таку ж умовну назву. Роботи тривали протягом 15-24 вересня 2016 р. У дослідженнях прийняли участь пошуковці (О.Златогорський, Д.Дем’янчук, В.Карпюк, М.Вашета), скаути (К.Арбатов, Т.Вялкін, Б.Заланський), голова Олениненської сільської ради О.Сидорук, краєзнавець В.Андрушкевич, антрополог Ю.Долженко, місцеві жителі. 
Експедиція працювала в декількох напрямках – на лівому березі р.Стохід в с.Оленине, в с.Тоболах, в с.Рудка-Червинська. Необхідно було перевірити наявну інформацію про захоронення та обстежити створені у 1920-х роках меморіали.
На початку липня 1916 р. солдати російської 3-ї армії генерала Леша в кількох місцях прорвали оборону німецьких військ генерала Хауера. Внаслідок швидкого наступу вони переправились на лівий берег р.Стохід біля сіл Червище, Рудка, Тоболи і захопили між селами Оленине та Старі Червища спочатку трьохкілометровий плацдарм, а пізніше розширили його до 8,3 км по фронту та 3,2 км в глибину. Війська російських 8-ї та 3-ї армій вийшли на лінію р.Стохід і встановили фронт вздовж неї від селища Любешів до залізниці Ковель-Луцьк [3]. В результаті бойових дій на Стоході лише з російської сторони загинуло до 10 000 солдатів. У 1920-х роках останки загиблих були перепоховані польською владою на спеціальних меморіалах, часто на так званих «міжнародних», де знайшли свій останній спочинок солдати ворогуючих армій. Проте, ще багато останків залишилися лежати на полях «Червищанського плацдарму» до наших днів.
Тоболи, урочище «Дубенський бір». Військове кладовище знаходиться за 4 км на північний захід від с.Тоболи, поряд з лісом, географічні координати: 51°36'04.85'' Пн 25°17'55.16'' Сх. Донедавна навколо кладовища було колгоспне поле, яке на даний час не обробляється. На території кладовища ростуть кущі та хвойні і листяні дерева.  
За переказами місцевих жителів це кладовище було утворене у 1920-х роках. Оскільки в цій околиці знаходилося багато поодиноких могил військовослужбовців часів Першої світової війни, польською владою було організовано перепоховання цих загиблих на одному із військових кладовищ. За час радянської влади воно було занедбане. Дослідження у 2000-х роках на території меморіалу проводив Ю.Мазурик [6].
Кладовище прямокутної форми, розміром 36,0х17,0 м, зорієнтоване довшою стороною на захід-схід. Прослідковується п’ять рядів надмогильних насипів висотою від 0,2 до 0,4 м. Поперек кладовища, майже по центру, ближче до західної частини, проходить алея шириною до 2 м, яка умовно ділить кладовище на 2 частини: в західній довжина рядів становить 10-11 м, в східній в два ряди по 17 м та три ряди по 23 м. Ширина рядів від 2,5 до 3,1 м. Відстань між рядами як правило 0,6 м, в деяких випадках 1,6 м [6, с.85].
В північно-східному куті кладовища виділена ділянка розміром 5,9х4,3 м. Поряд з цією ділянкою знаходиться бетонна плита п’ятикутної форми розміром 0,8х0,2 м, висотою 0,2-0,3 м, на одній стороні якої по центру рельєфно зображено хрест з рівними раменами. Ймовірно, що ця плита була верхньою частиною втраченого монумента, який знаходився на вищезгаданій ділянці [6, с.86].
На території даного кладовища виявлено 39 бетонних надмогильних плит, різного стану збереженості. Плити мають стандартний розмір 40х43 см, висотою 10 і 20 см, що надає лицевій частині нахил. На лицевій частині викарбувані написи на латині: прізвище і перша літера імені похованого; звання і назва армії; назва військового підрозділу; дата загибелі військовослужбовця [6, с.87].
На 32 плитах вдалося скопіювати написи, які свідчать, що тут поховані загиблі у 1916-1917 роках військовослужбовці в основному німецької, австрійської, зрідка російської  армій. На 15 плитах викарбувані по 2 прізвища. 
На території кладовища зафіксовані сліди вандалізму: всі виявлені бетонні надмогильні плити зміщені із надмогильних насипів і як правило знаходяться на міжрядді; на південно-західному краю кладовища лежать вкупі 10 плит. За свідченнями місцевих жителів, деякі несвідомі односельчани колись брали такі бетонні плити для будівництва фундаментів. Ймовірно і ці плити, колись були підготовлені до вивозу; у надмогильних насипах зафіксовано біля десятка грабіжницьких розкопів, в середньому 1,0х1,5 м, глибиною до 1,0 м, один розкоп 6,0х3,0 і глибиною близько 1,2 м. Судячи з рослинності на дні розкопів, вони різночасові [6, с.95].
 Оленине, в лісі. Військове кладовище знаходиться за 5 км на північний схід від с.Оленине, в лісі, географічні координати: 51°33'43.06'' Пн 25°18'35.76'' Сх. На території кладовища ростуть кущі та хвойні і листяні дерева.
За переказами місцевих жителів це кладовище було утворене у 1920-х роках. Оскільки в цій околиці знаходилося багато поодиноких могил військовослужбовців часів Першої світової війни, польською владою було організовано перепоховання цих загиблих на одному із військових кладовищ. За час радянської влади воно було занедбане. 
Кладовище прямокутної форми, розміром 52,0х18,0 м, зорієнтоване довшою стороною на південь-північ. Прослідковується шість рядів надмогильних насипів висотою від 0,3 до 0,5 м. Поперек кладовища, по центру, проходить алея шириною  2 м, яка умовно ділить кладовище на 2 частини. Довжина рядів становить 6 м, ширина – 3 м. Відстань між рядами складає 1,2 м.
На території даного кладовища виявлено 73 бетонних надмогильних плит, різного стану збереженості. Плити мають стандартний розмір 40х43 см, висотою 10 і 20 см, що надає лицевій частині нахил. На лицевій частині викарбувані написи на польській мові: прізвище і перша літера імені похованого; звання і назва армії; назва військового підрозділу; дата загибелі військовослужбовця.
На 21 плиті вдалося скопіювати написи, які свідчать, що тут поховані загиблі у 1916-1917 роках військовослужбовці в основному німецької, а а також австрійської і російської  армій. На деяких плитах викарбувано по 2 прізвища. 
Опис плит.
1. Напис «RIECKMANN ?/ MUSK. ARM. NIEM/ 3 K. L. M. R. 61/ ?.?.1916» (Рікманн ? – мушкетер німецької армії, 3 кулеметна рота, 61 ландверного полку, загинув 1916). 
2. Напис «? ?/ LDST. ARM. NI../ ? K. L. J. R. 84/ ?.1916» ([прізвище не читається]  – ландштурм німецької армії, ?-ї роти 84-го ландверного піхотного полку, загинув 1916). 
3. Напис «? ?/ ?  ? / 2 K. L. J. R. ?/ ?.1916» ([прізвище не читається]  – ландштурм німецької армії, 2-ї роти ?-го ландверного піхотного полку, загинув 1916). 
4. Напис «WOLTER E./ ZOLNIERZ ARM./ NIEMIECKIEJ / 1916» (Волтер Е.  – солдат німецької армії, загинув 1916). 
5. Напис «STIEPANOW N./ P. POR. ARM. ROS./ 18 P. P. / 6.IV.1917» (Степанов Н.  – підпоручик російської армії, 18 піхотний полк, загинув 06.04.1917). 
6. Напис «PLUCZINSKI A./ PION. ARM. NIEM. / ERS. PION. BAT.» (Плучінскі А. – сапер німецької армії, саперський батальйон). 
7. Напис «? ?/ ?  ARM. NIEM./ 1916» ([прізвище не читається]  – ? німецької армії, загинув 1916). 
8. Напис «LEONARDT ?./ PION. ARM. NIEM. / MIN. W? 91/ 28.III.1917» (Леонардт ?. – сапер німецької армії, 91-й саперський батальйон?, загинув 28.03.1917). 
9. Напис «EIN???N H/ LDST. ARM. NIEM/ ? K. L. J. R. 343/ 10.IV.1917» ([прізвище не читається]  – ландштурм німецької армії, ?-ї роти 343-го ландверного піхотного полку, загинув 10.04.1917). 
10. Напис «? ?/ ?  ARM. NIEM./ ?/ ?» ([прізвище не читається]  – ? німецької армії). 
11. Напис «? E. / ? ARM. NIEM/ ? K. L. J. R. 343/ 1917» ([прізвище не читається]  – ? німецької армії, ?-ї роти 343-го ландверного піхотного полку, загинув 1917). 
12. Напис «? B./ ? A. / ZOLN. ARM. NIEM./ 2 K. L. J. R. 343/ 3.IV.1917» ([прізвище не читається]  – солдати німецької армії, 2-ї роти 343-го ландверного піхотного полку, загинули 03.04.1917). 
13. Напис «LEFENAS U. / ZOLN. ARM. NIEM./ 2 K. L. J. R. 33/ ?V.1917» (Лефенас У.  – солдат німецької армії, 2-ї роти 33-го ландверного піхотного полку, загинув 05.1917). 
14. Напис «?/ ZOLN. ARM. NIEM./ ? K. L. J. R. 31/ 6.IV.1917» ([прізвище не читається]  – солдат німецької армії, ? роти 31-го ландверного піхотного полку, загинув 06.04.1917). 
15. Напис «REVIER?/ RES. ARM. NIEM./ ? K. J. R. 343/ 5.III.1917» ([прізвище не читається]  – резервіст німецької армії, ? роти 343-го піхотного полку, загинув 05.03.1917). 
16. Напис «HOHEN? F./ HOLZAPFEL  K. / LDST. ARM. NIEM./ 6 K. L. J. R. ?/ ?.IV.1917» ([прізвище не читається], Голзапфель К.  – ? німецької армії, 6-ї роти ?-го ландверного піхотного полку, загинули 04.1917). 
17. Напис «3 NIEZNANICH/ ZOLNIERZY ARM./ AUSTRJACKIE/ 1916» (3 невідомих австрійських солдата, загинули 1916). 
18. Напис «?KE H./ LDST. ARM. NIEM./ 3 K. L. J. R. 37/ 16.II.1917» ([прізвище не читається]  – ландштурм німецької армії, 3-ї роти 37-го ландверного піхотного полку, загинув 16.02.1917). 
19. Напис «?/ MUSK. ARM. NIEM./ 1 M. G. K. L. J. R. ?/ 13.III.1917» ([прізвище не читається]  – мушкетер німецької армії, 1-ї кулеметної роти ?-го ландверного піхотного полку).
20. Напис ROSCHKA R./ LDST. ARM. NIEM./ 9 K. L. J. R. 31/ 4.II.1917» (Рошка Р.  – ландщтурм німецької армії, 9-ї роти 31-го ландверного піхотного полку, загинув 04.02.1917).                
21.Напис LARIONOW I./ ZOLN. ARM. ROS./ 10 P. P./ 23.IV.1917» (Ларіонов І.  – солдат російської армії, 10-го піхотного полка, загинув 23.04.1917). 
На території кладовища зафіксовані сліди вандалізму, як і на попередній пам’ятці.
Рудка-Червинська, біля лісництва. Військове кладовище знаходиться на північно-східній околиці села с.Рудка-Червинська, на першій надзаплавній терасі лівого берега р.Стохід, за 0,5 км на північ від мосту через річку, ліворуч від автотраси Маневичі – Любешів, за 150 м на захід від автобусної зупинки, за 150 м на південний схід від території лісництва. Географічні координати: 51°34'40.90'' Пн 25°21'24.70'' Сх. Територія кладовища нині очищена від рослинності, огороджена дерев’яним парканом. На території є інформаційний щит.
Кладовище було утворене у 1920-х роках. Оскільки в цій околиці знаходилося багато поодиноких могил військовослужбовців часів Першої світової війни, польською владою було організовано перепоховання цих загиблих на одному із військових кладовищ. За час радянської влади воно було занедбане. 
Кладовище прямокутної форми, розміром 20,0х30,0 м, зорієнтоване довшою стороною на захід-схід. Прослідковується шість рядів надмогильних насипів висотою 0,3 м. Поперек кладовища, по центру, проходить алея шириною  0,80 м, яка умовно ділить кладовище на 2 частини. Довжина рядів становить 10 м, ширина – 1,5 м. Відстань між рядами складає 1,0 м. По центру на алеї розміщено 4 бетонні надмогильні плити стандартного розміру 40х43 см, висотою 10 і 20 см, що надає лицевій частині нахил. На лицевій частині викарбувані написи на латині, які не читаються.
с.Оленине, ділянка О.Приходько. Захоронення воїнів періоду І світової війни. За інформацією громадянки Олени Приходько, на її приватній ділянці, за господарськими  будівлями, знаходяться невідомі захоронення. Географічні координати місцевості: 51°32'13.34'' Пн 25°19'34.46'' Сх.
На місцевості, вказаній О.Приходько, було закладено розвідковий шурф розмірами 3,0х1,0 м, орієнтований за лінією північ-південь. На глибині 0,20 м від денної поверхні у північній частині шурфа виявлено людські останки, які продовжувалися у західній стінці. До шурфа було зроблено дорізку розмірами 1,0х1,0 м. Виявлені останки розміщувалися не в анатомічному порядку. За висновками антрополога виявлено фрагменти тіл 3-х людей. Вони були поміщені у дерев’яний ящик з орієнтовними розмірами 1,40х1,20 м, сліди якого прослідковуються поруч із останками. Поруч із останками виявлено супровідний матеріал: металевий зацеп до підсумка та ґудзик до німецького військового мундира. Захоронення ідентифіковано як поховання німецьких воїнів 1916-1917 рр., ймовірно після бою останки людей були зібрані на полі і перепоховані. 
Висновки. Проведені дослідження на території «Червищанського плацдарму» засвідчили наявність чисельних поховань загиблих періоду 1916-1917 рр. Деякі поховання і досі знаходяться на полях і невідомі. Деякі, завдяки польській владі, у 1920-х роках перенесені на міжнародні кладовища. Останні у більшості випадків перебувають у занедбаному стані і є об’єктом жвавого зацікавлення мародерів.
Необхідно продовжити дослідження на території «Червищанського плацдарму». Окрім пошуково-археологічних досліджень необхідно провести додаткові архівні пошуки. Також виявлені кладовища не перебувають під охороною держави і потребують створення на них облікової документації з подальшим внесенням у Реєстр пам’яток історії.
Джерела та література.
1. Борбич М. Перша світова війна: бої на Стоході / М.Борбич // Минуле і сучасне Волині й Полісся край на межі тисячоліть. Матеріали Х наукової історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2002. – С.154-155.
2. Гулько Г. До проблеми упорядкування та збереження некрополів часів Першої та Другої світових воєн на Волині / Г. Гулько // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Некрополі краю. Науковий збірник. Випуск 56. Матеріали LVI Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2015. – С.67-70.
3. Гулько Г. Маловідома сторінка Першої світової війни на Волині. Червищанський плацдарм / Г. Гулько // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі. Науковий збірник. Випуск 58. Матеріали LVIІІ Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю подій Першої світової війни на Волині. – Луцьк, 2016. – С. 121-128.
4. Дем’янюк О. Камінь-Каширщина напередодні та під час Першої світової війни / О.Дем’янюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський в історії Волині та України: Науковий збірник. Випуск 20. Матеріали ХХ Волинської обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2006. – С.69-70.
5. Дмитренко А. Некрополі Першої світової війни на території Червищанського плацдарму як об’єкти культурної спадщини України / А.Дмитренко, О.Кратік // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Некрополі краю. Науковий збірник. Випуск 56. Матеріали LVI Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2015. – С.72-76.
6. Мазурик Ю. Військове кладовище часів Першої світової війни на території Тоболівської сільської ради Камінь-Каширського району, урочище «Дубенський бір» / Ю.Мазурик // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Некрополі краю. Науковий збірник. Випуск 56. Матеріали LVI Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2015. – С.84-96.
7. Хомич П. Перша світова війна на Західному Поліссі. Джерельна база, дослідження. Історіографія проблеми/ П.Хомич // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини. Науковий збірник. Випуск 37. Матеріали ХХХVII Всеукраїнської історико-краєзнавчої наукової конференції. – Луцьк, 2010. – С.303-310.
8. Хомич П. Район дій Південно-Західного фронту на Ковельському напрямку у Першу світову війну / П.Хомич // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 50. Матеріали 50 Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Ковель, 2013. – С.99-100.
9. Хомич П. Сліди Першої світової війни на Волинському Поліссі: пам’ятки бойових дій/ П.Хомич // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 50. Матеріали 50 Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Ковель, 2013. – С.96-98.
10. Чемерис О. Пам’ятки періоду І світової війни на території Волинської області / О.Чемерис, Ю.Мазурик // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський в історії Волині та України: Науковий збірник. Випуск 20. Матеріали ХХ Волинської обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2006. – С.200-204.


 

 


 

 

 

 

 

 

Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mr_zlatik (05.12.2017)
Переглядів: 158 | Теги: Рудка-Червинська, Тоболи, Червищанський плацдарм, Стохід, Оленине | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2018