Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: Збірка наукових праць. – Вип.6. – К.: ІА НАН України; Шлях, 2004. – С.243-244.

Охріменко Г.,

Златогорський О.

Археологічні дослідження біля озера Люб’язь

Поблизу озера Люб’язь (біля однойменного села Любешівського району, Волинської обл.) досліджувався вузол унікальних пам’яток. Переважна більшість із них датується епохою неоліту і належить до двох культур: німанської (НК) та волинської (ВНК). Матеріали обох культур або знаходяться поряд, або на відстані кількох сот метрів. Але вважати, що вони співіснували абсолютно синхронно немає поки що підстав. Більшість із виявлених артефактів можна віднести приблизно до середнього та пізнього періодів поліського неоліту (IV-ІІІ тис. до н.е.). Ця „агломерація” первісних поселень включає в себе наступні пункти: 1) уроч. Лядина І; 2) уроч. Лядина ІІ; 3) уроч. Лядина ІІІ; 4) Хоцунь І; 5) Хоцунь ІІ; 6) Хоцунь ІІІ; 7) Підкормілля; 8) Хочут; 9) Ферми; 10) Насосна станція; 11) Довга гора; 12) Зайчукова гора (рис.1).

Найбільш перспективним для вивчення є урочище Лядина ІІ – Мис та Посадка (дослідження 2002, 2003 рр.), Лядина ІІІ – Луг, де у вологому ґрунті збереглися кістки тварин (2002, 2003 рр.), Хоцунь І, ІІ, ІІІ, Підкормілля. До 30% площі пам’яток, розташованих поряд з озером, за останнє десятиліття розмиті весняними повенями (приблизно 1000 м² площі). Це Лядина ІІ Мис, Лядина ІІІ, Хоцунь ІІІ, Острів, розташований за 100 м від урочища Лядина І.

Під час археологічних робіт 2003 р. невеликі контрольні шурфи були закладені в урочищі Лядина ІІ (Мис) – 9 м². Найбільші за площею розкопки проведені в урочищі Лядина ІІ (Посадка) – 404 м², де вітром майже повністю знищено гумусний шар і частково культурний (підґрунтя). В урочищі Лядина ІІІ Луг досліджено 100 м². Тут знайдено 150 фрагментів посуду, 90 уламків кісток, 1026 кременів, у тому числі 303 знаряддя (29,5%): 9 одноплощинних та 5 двоплощинні нуклеуси, 260 пластин без ретуші, 135 з ретушшю, 60 відщепів з ретушшю, 66 різців, 8 скребків та скреблоподібних виробів, 10 сокироподібних виробів, 11 макролітів, 2 проколки, 2 провертки, 3 свідерських наконечника до стріл (рис.2-4).

В урочищі Лядина ІІ (Посадка) знайдено 816 кременів, з них 145 знаряддя (17,8%): 45 пластин з ретушшю, 49 відщепів з ретушшю, 15 скребків та скребел, 5 сокироподібних виробів, 6 макролітів, 20 різців, 1 трапеція, 1 мікрорізцевий скол, 1 яніславицьке вістря.

Якщо в комплексі знарядь з Лядини ІІІ Луг наявно багато різців, сокир та макролітів і відсутні мікроліти, то в урочищі Лядина ІІ (Посадка) менше різців, більше скребків та скребел і наявні культурновизначальні вироби – яніславицький наконечник до стріли, трапеція, мікрорізцевий скол, які дозволяють ці вироби віднести до яніславицької традиції, а частину виробів – до свідерської культури фінального палеоліту. Першу збірку відносимо до НК, другу – до ВНК.

Дуже подібні за формами, і за кольором кременю знаряддя, зібрані на березі Лядини ІІ: 10 сокироподібних макролітів, 5 пластин з ретушшю, 6 пластинчастих відщепів з ретушшю, 7 серединно-бокових різців, 5 скребків. Весь цей комплекс, як і кераміка з відбитками трави належать до німанської культури.

Отже, серед крем’яних виробів Лядина ІІІ – Луг, відщепи кількісно переважають. Правильних пластин, як це бачимо, в комплексах кременю ВНК мало. Ретуш на цих пластинах здебільшого незначна, нерегулярна. Розміри виробів на пластинах невеликі або середні. Значна частина пластин має ретуш утилізації. Тобто, пластинчаста техніка на поселеннях німанської культури біля озера Люб’язь була слабо розвинута і використовувалися  вони, напевно, менше. Лише окремі одноплощинні нуклеуси були придатні для одержання правильних пластин (як це характерно для крем’яного виробництва яніславицької традиції). Розміри більшості складають 2-4 см, рідко – 5-6 см.

Наявність двоплощинних нуклеусів у неолітичному культурному шарі можна пояснювати двояко: або перевідкладеністю цих артефактів, або визнаючи можливість продовження свідерських традицій в населення німанської культури (принаймні, якоїсь їх частини). Знахідки свідерських наконечників стріл відомі з кількох пунктів – Лядина ІІ, Лядина ІІІ (агренсбурзьких меж) і свідчать про перебування на цих територіях мисливців фінального палеоліту. Проте розташування їх пам’яток поблизу озер (не лише Люб’язь, а й Луки – с.Лютка Старовижівського району), Нобель, Самари та ін. може вказувати, що полювання на реніферів у цього населення було, можливо, не єдиною галуззю господарства. Воно, імовірно, доповнювалось озерним чи прирічковим збиральництвом тощо.

Те, що свідерські матеріали виявлені в місцях, оточених болотистими луками (Лядина ІІ, Лядина ІІІ та ін.) є додатковим аргументом до цього. Отже, частина свідерських груп могла залишитись, наприклад, на території сучасної Білорусі, незважаючи на потепління та відхід північних оленів.

Для докладнішої характеристики комплексу пам’яток та окремих поселень біля озера Люб’язь бракує багатьох даних: розкопок на великих площах, точних датувань, порівняльних статистичних колонок. Проте, незаперечним є його виключна унікальність, яка пояснюється значними розмірами поселень, великою кількістю матеріалів, що є наслідком довготривалого проживання тут чисельних груп рибалок та мисливців. Друга його незвичайна особливість – розташування поруч поселень ВНК та НК. І то в більш-менш ті ж періоди – швидше всього пізнього та середнього неоліту. Місцеві особливості кераміки НК раннього етапу нам мало відомі, як і ВНК. А по знаряддях з кременю розробляти періодизацію майже неможливо.

Така концентрація пам’яток в атлантичному періоді була можлива, очевидно, лише у виключно сприятливому екологічному місці – багатому рибою, дичиною, ягодами, горіхами, грибами.

Рис.1. План вузла пам’яток навколо озера Люб’язь

Рис.2. Люб’язь, урочище Лядина ІІІ Луг. Різці.

Рис.3. Люб’язь, урочище Лядина ІІІ. Макроліти.

Рис.4. Люб’язь, урочище Лядина ІІІ. Крем’яний інвентар.