Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: Збірка наукових праць. – Вип.6. – Київ: ІА НАН України; Шлях, 2004. – С.47-49.

Охріменко Г.,

Златогорський О.,

Бучак В.

Нові знахідки культури кулястих амфор

                     на Волині

Культура кулястих амфор на Волині вивчена дуже поверхово, серед пам'яток відомі переважно поховання [Свєшников 1971, с.240-250]. Проте, як показують результати розвідок, залишки поселень тут є в багатьох місцях. Більшість з них відкриті авторами за останні двадцять років на берегах річок Західний Буг, Луга, Стир, Липа, Чорногузка, Горинь. Те, що знахідки виявлені на берегах річок, які, в переважній більшості мають родючі береги, опосередковано вказує на заняття цього населення землеробством.

с.Бубнів, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н. На лівому березі  Луги, за 2 км на південь від села, в уроч. Курган крім матеріалів неоліту, культури лійчастого посуду знайдено вушко від посудини темного кольору з відтисками палички у вигляді ялинки (рис.1,7).

с.Вільшаниця, Хмельницька обл., Ямпільський р-н. На південний схід від села (за 2 км), на правому березі Горині, на дуже низькому полі Г.Охріменком зібрано в 1982 р. кільканадцять фрагментів посуду ККА. Деякі з них були орнаментовані відбитками палички, які укладалися “сіткою” (рис.2,19). Можливо тут існувало поселення.

м.Володимир-Волинський, Волинська обл. На території міста знайдена невелика куляста посудина з спіральним орнаментом та двома рядами заглиблень на шийці (рис.3).

с.Гірка Полонка, Волинська обл., Луцький р-н. На схід від села, біля городньої бригади, на правому березі р.Чорногузки (лівої притоки Стиру), на високому оброблюваному полі знайдено кілька фрагментів посуду ККА і серед них ручка невеликих розмірів.

с.Голишів, той же р-н. На лівому березі р.Чорногузки, за 1 км на захід від села в уроч. Зарвихвости, на невисокому, розорюваному полі зібрано близько 20 уламків кераміки ККА. За технологічними особливостями вона близька до фрагментів з околиць с.Полонка. Орнаментація її більш-менш типова (рис.2, 11-13, 15-18), є композиції з відбитками шнура.

с.Горичів, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н. За 1 км, на схід від села, на лівому березі р.Луги, що має плавний нахил до заплави, на орному полі зібрано фрагменти кераміки культури кулястих амфор, в т.ч. верхня частина тонкостінної посудини темного кольору, в її тісті небагато піску та дрібно товченого граніту. Верхня її частина залощена, орнамент нанесено тоншим і грубшим шнуром по шийці. Кілька рядів відбитків укладено в горизонтальні та зигзагоподібні лінії (рис.1,1). За кілька сот метрів на південь знайдено ще уламки посуду цієї культури, один з них прикрашений відтисками штампа, він теж темного кольору. На цій ділянці берега зафіксовано сліди поселень культури лінійно-стрічкової кераміки, культури лійчастого посуду, рубежу нашої ери та ін.

с.Зимно, той же р-н. В уроч. Городище під час досліджень Ю.Захарука, М.Пелещишина, В.Ауліха та ін. знайдено кільканадцять фрагментів посуду ККА (рис.4).

м.Луцьк, Волинська обл. В уроч. Красне на невисоких підвищеннях заплави знайдено уламки посуду ККА (рис.5, 1-9).

с.Маркостав, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н. На південній околиці села, в уроч. Замчисько, на правому березі р.Луги, на високому полі знайдено невелике вушко темно-сірої посудини із зернами товченого граніту в тісті (рис.1,5) ККА. Знахідки цієї ж культури трапляються і на південний захід від села.

с.Мовників, Волинська обл., Іваничівський р-н. За 0,5 км від села на захід, на правому березі р.Західний Буг на високому полі разом з матеріалами неоліту була знайдена кераміка ККА (рис.1,3). Поверхня одного фрагмента вінця добре прогладжена, коричневого кольору. Для волинського локального варіанту, який виділяє І.К.Свєшников [Пелещишин 1974, с.152-158], орнаментація з вертикальних і горизонтальних рядів ямок не є характерна, але відома з матеріалів Тучно, воєводства Вроцлавського в Польщі [Wislanski 1979, s.266, Rys.155,3].

с.Новосілки, Волинська обл., Маневицький р-н. В уроч. Стрічено за 1,5 км від села на південь, на корінному високому березі (лівому), на місці неолітичного поселення знайдено фрагмент неорнаментованого вінця досліджуваної культури. В його тісті була домішка піску.

с.Оздів, Волинська обл., Луцький р-н. Під час риття силосних ям виявлено сліди захоронення ККА (розвідки С.Панишка, Ю.Мазурика), а також крем’яну сокирку, кераміку (рис.6) та кістки похованих.

с.Полонка, той же р-н. На південний схід від села, за 0,5 км, в уроч. Кут, на лівому березі р.Чорногузки, на широкому, мисовидному виступі, що має висоту 5-6 м і плавно понижується до заплави, крім матеріалів неоліту (КЛСК) та інших періодів зібрано уламки посуду ККА. Всього кілька десятків. Найбільше їх траплялося ближче до заплави. Всі вони добре прогладжені, темного, або темно-коричневого кольорів. В тісті домішка піску та жорстви. Орнамент складається з дугастих заглибин, рисок у вигляді ялинки, ряду ямок (рис.2, 1-4). Окремі вінця не орнаментовані (рис.2, 16-18). Є в колекції і один уламок з ручкою (рис.2,6).

с.Рованці, той же р-н. В уроч. Гнідава, на лівому березі р.Стир під час розвідки 1984 року знайдено кілька фрагментів посуду ККА, один з них – уламок з ручкою від масивної товстостінної посудини темно-сірого кольору (рис.2,5). В тісті домішка граніту. В цьому ж місті підібрано уламок верхньої частини великого горщика з рідкісним орнаментом (рис.2,23).

с.Розничі, Волинська обл., Маневицький р-н. На захід від села, за 1 км, на лівому березі Стиру, під час роботи експедиції під керівництвом Д.Телегіна (1979 р.) в уроч. Токуча гора знайдено кілька уламків посуду ККА. Один з них орнаментований рисочками, що йдуть вертикально і навскіс (штампований орнамент) (рис.2, 20-22). В цьому ж селі та навколо нього виявлено кілька крем'яних чотирикутних в перетині сокирок з суцільною зашліфовкою.

с.Сільце, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н. На правому березі р.Луга, в уроч. Дмитріївщина зібрано кераміку різних періодів, у тому числі фрагмент тонкостінної посудини ККА, широко відкритої (можливо, миски), орнаментованої під краєм вінця рядом вертикальних насічок та відбитками шнура (рис.1,4).

смт. Торчин, Волинська обл., Луцький р-н. На правому березі р.Сарни (ліва доплава Стиру), на території Сільгосптехніки під час земляних робіт в 1978 р. знайдено велику посудину, яка, можливо, походить із захоронення (рис.7). Під краєм вінця вона орнаментована рядами відбитків шнура, а нижче ручок іде ряд вертикальних коротких ліній, між якими штрихова. В 1984 році тут проводились обстеження. Знахідок на поверхні не виявлено.

с.Черчичі, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н. В заплаві лівого берега Луги, на низькому полі, в уроч. Старе Село на багатошаровому поселенні зібрано кераміку ККА (рис.1,6). Один з фрагментів чорного кольору, добре прогладжений, в тісті домішка дрібного товченого граніту. Орнамент з ряду вм’ятин належить до рідкісних.

Своєрідна кераміка з заглибинками від вигорілої рослинної домішки, але без орнаменту знаходиться в багатьох місцях Горохівського р-ну Волинської обл. на берегах Стиру та Липи, зокрема біля Горохова, Берестечка та інших населених пунктів. На нашу думку вона теж належить до культури кулястих амфор.

На території Волинської та Рівненської областей часто трапляються крем’яні сокирки чотирикутні в перетині, зашліфовані з усіх боків, які також прийнято відносити до культури кулястих амфор (рис.8).

Рис.1. Фрагменти кераміки ККА:                                                   

1,2,6 – Боричів, 3 – Мовників, 4 –

Сільце, 5 – Марк став, 6 – Черничі,

7,8 – Бубнів, 9 – Зимне.

Рис.2. Фрагменти кераміка ККА: 1-4, 6-10, 14, 16-18 – Полонка, 11-13, 15-18 – Голишів, 5 – Рованці, 19 – Вільшаниця, 20-22 – Розничі,                23 – Луцьк (уроч. Гнідава).

Рис.3. Володимир-Волинський.                                  

Рис.4. Фрагменти кераміки ККА. с.Зимно.

Рис.5. Матеріали ККА. Луцьк-Луг.

                Рис.6. Оздів. Матеріали з поховання ККА.

Посуд ККА.

Рис.7. смт. Торчин. Посудина ККА

Рис.8. Крем'яні сокири ККА: 1-2                                               

Литовиж, 3-4 – Володимир-Волинський,                                

5-6 – Камінь-Каширський, 7 – Серхів,

8-9 – Кукли, 10 – Лишнівка, 11 – Граддя,

12-14 – Годомичі, 15 – Куликовичі, 16 –

Ситниця, 17 – Липно, 18 – Осова, 19 –

Великий Мидськ.

____________________________________________

1. Свєшніков І.К. Культура кулястих амфор //Археологія Української РСР. Київ, 1971. Т.1.

2. Пелещишин М.А. Племена культури кулястих амфор //Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. Київ, 1974.

3. Szmyt M. Spolecznosci kultury amfor kulistych w Europie Wschodnej //Od neolityzacji do poczatkow epoki brazu. Poznan, 2001.

4. Szmyt M. Globular Amphorae culture in Eastern Europe //Present state of research and possibilities for future studies. Poznan, 1996. T.4.

5. Wislanski T. Dalszy rozwoj ludow neolitycznych. Plemiona kultury amfor kulistych //Prahistoria ziem Polskich. T.II. Neolit. Wroclaw, 1979.