СУ "Волинські старожитності" П'ятниця, 29.03.2024, 10:47
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [19]
Публікації С.Панишка [2]
Публікації Г.Охріменка [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 662
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у пресі та в Інтернеті » Публікації О.Златогорського

Дослідник віртуальної невідомості

Сім'я і дім. – 2005. – 19 травня

 

Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ

 

ДОСЛІДНИК ВІРТУАЛЬНОЇ НЕВІДОМОСТІ


Ми зупинилися на узбіччі дороги. Вийшли перекурити. А цей дивний дядько з пейсиком на голові підійшов до берези й обняв її. “Нормальний мужик, - авторитетно заявив Петро Хомич, директор Маневицького музею, - обняв не дуба якогось, а березу...”. Майже так розпочалося моє знайомство з унікальною людиною Волинського краю, археологом за професією і покликанням Григорієм Охріменком.

 
І. Отаман від археології

Григорій Васильович має давнє козацьке прізвище. Народився він 26 квітня 1950 року в місті Прилуки на Чернігівщині. Та, напевно, недарма потрапив на Волинь. Один із його можливих далеких предків - козацький отаман Охріменко - побував у Луцьку ще далекого 1750-го.
Скіфські кургани і давні знахідки на Півночі України зародили у серці юнака любов до археології. А вступив він на історичний факультет Луцького педагогічного інституту. З 1972 року і донині викладає історію у Майдано-Липненській школі Маневицького району. Ось так один з провідних археологів України, кандидат історичних наук не цурається праці сільського вчителя у поліській глибинці, хоча працював і в університеті, й у Полісько-Волинському народознавчому центрі. А у Волинському краєзнавчому музеї він і досі один із найпомітніших науковців.

Фраза, якої він старанно уникає, - БУТИ ЯК УСІ, породжує у свідомості низку жалюгідних картин: щоденне пиво з таранькою, небрите, “стомлене нарзаном” обличчя у дзеркалі щоранку чи тривалі години (роки!) сидіння перед безладно блимаючою у телевізорі рекламою. Проти всього цього він з усмішкою (ой не одна дівчина за ці роки розтанула від неї, як масло на теплій сковорідці!) вирушає з рюкзаком на плечах в археологічну розвідку, на обстеження пам’ятки чи в експедицію.
“Подивіться, - скаже він вам, тримаючи у руках звичайний фрагмент керамічного горщика, - на цей витвір людського мистецтва. Яка техніка, який декор! На вологих стінках - ворожба чиїхось долонь. Старожитньому майстру гончарний круг ще й не снився - посуд він виліпив руками. Гляньте, які ж він мав золоті руки!” Діти захоплено слухають Охріменка і вірять йому. А він називає їх своїми вірними “кандидатами наук”...

ІІ. Камінці на вагу золота

Зазвичай під час розкопок підходять й старші люди. “Золото шукаєте?” - сміються. “Так, золото”, - запевняє Охріменко і задоволено показує “камінці” - нечисленні, але такі важливі для науки знахідки із кременя. Скребачки, скобелі, різці, проколки, свердла, вістря списів і стріл, ножі - золота нива волинської археології, яка викликає інтерес науковців всього світу. Адже за ними - відкриття та реконструкція не лише матеріальної культури давнього населення, а й його світогляду.
До певної міри і Григорій Васильович у це вірить, робота археологів є подібною до слідчої, коли за малопомітними відбитками відтворюється розвиток подій. За усім цим - бажання заглянути за обрій нових знань. А істина - як далекий краєвид на горизонті... І все нові знання доводять нескінченість невідомості. Пізнаючи діяння предків, мимоволі пізнаєш себе: менталітет, прояви духу, риси характеру. Все це зберігається в генах поколінь.
            Проте останнім часом наша українська наука стала своєрідним експериментальним полем для відвертого фантазування. Для Григорія Охріменка й досі не зрозуміло, чому ми повинні вважати себе нащадками трипільців? Вони за антропологічними рисами радше були предками чорнявих аксакалів-кавказців. Так, трипільська культура - непересічне явище в історії України і Європи. І трипільці, беззаперечно, залишили якийсь слід у наших генах, але, окрім них, були ще десятки інших давніх культур!

ІІІ. І медок, і холодок

Любить Охріменко пожартувати. Щодо питання демографічного вибуху за часів енеоліту, то він просить своїх колег звернути увагу на незручну конструкцію відомих трипільських жител у два поверхи. “Юнаки забиралися на другий поверх. Влаштовували танці. Підлога провалювалася, а внизу ж були дівчата...”

Жарти жартами, але, незважаючи на нові відкриття в археології, багато питань та проблем залишається за лаштунками невідомості. Байдужість пересічної людини, неувага з боку відповідальних владних структур призводять до нищення багатьох пам’яток нашої історії, а отже, і можливості відтворення минулого. Залишки десятків стоянок давніх мисливців розкидані у долинах річок та озер по всій Волині. На багатьох з них побував й Охріменко. А торік, відвідавши лише деякі з них, побачив порожні місця. Технократична рука сучасної людини дісталася і до них: на багатьох пам’ятках влаштовано або піщані кар’єри, або прокладено дороги. “Безцінні кванти інформації, - каже Охріменко, - з яких складається захоплива картина минулого, навіки зникли з лиця землі. І той, хто постійно заявляє, що все це непотріб, “цяцьки”, дитячі забавки, зазвичай має замість голови лише бляшанку”.
            Григорій Васильович вважає, що таке становище є наслідком прогалин у вихованні, починаючи з школи, ба навіть дитячого садка. Радить всім (і полюбляє сам) їсти мед, часник, пити чисту воду з криниці. Вкрай негативно сприймає алкогольні напої і тютюнові вироби та їх доступність для молодого покоління. “Ми губимо наші душі, наше майбутнє, - заявляє цей дослідник віртуальної невідомості”. Можливо, вже й час прислухатися.

 

Фото. Г.В.Охріменко



Джерело: http://www.simya.com.ua/articles/10/2469/5/
Категорія: Публікації О.Златогорського | Додав: mrzlatik (02.05.2009) | Автор: Олексій Златогорський
Переглядів: 601 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024