Виповнилося 150 років від дня народження Миколи Крушевського – видатного
мовознавця, нашого земляка. Хотілося б сказати, що ця подія відзначалась
світовою (чи хоча б українською) громадськістю, але, на жаль, це не так. Для
поляків Крушевський – хоч і поляк за походженням, але (оскільки писав
російською) – чужий. Для росіян він – поляк. Була надія, що в Казані, де
тривалий час працював Крушевський, його якось згадають, але на наш запит отримали
мовчанку. Тобто і для татар Крушевський – небажана персона. А що ж волиняни?
Недавно у приміщенні краєзнавчого музею відкрилася виставки і був
проведений науковий семінар по вшануванню пам’яті Миколи Крушевського. Дослідження його
життя і творчого спадку започаткувала на Волині викладач Волинського державного
університет імені Лесі Українки, кандидат філологічних наук Зінаїда Пахолок. Автор
цих рядків, розповів про життєвий шлях Миколи Крушевського, волинські сторінки
його біографії, перебування його родини в Луцьку, селі Солотвин.
Провідний науковий співробітник музею, кандидат історичних наук Олена
Огнєва охарактеризувала творчий спадок нашого земляка, місце його доробку у
мовознавстві і сходознавстві.
Доповідь Олени Дмитрівни доповнили студенти Волинського інституту
менеджменту і економіки Роман Борзов і Олена Сітуха.
Прикро, але в Луцьку не існує вулиці, названої іменем Крушевського, та й
більшість людей навіть й не чули про свого видатного земляка (дехто плутає його
з Грушевським!). Чужим серед своїх залишився Микола Крушевський і у дні свого
ювілею.
