О.Є. Златогорський, С.Д. Панишко, Ю.В.Лукомський

Дослідження архітектурних об’єктів  

XIV – XV ст.

 у м. Володимир-Волинський

Впродовж сезону експедиція ДП «Волинські старожитності» продовжила дослідження Споруди №1, яку було виявлено і розкрито по вул. Драгоманова, 19а минулого року, та розпочала стаціонарні дослідження на городищі у центрі м. Володимира-Волинського.

Було проведено докладну графічну фіксацію решток Споруди №1, обміри фасадів кладок у масштабі 1:20, обміри плану споруди методом тріангуляції від базових точок у масштабі 1:50 та здійснено нівелювання за допомогою теодоліта. Нівелювання показало, що поверхня долівки Споруди №1 в цілому помірно спадає, як і рельєф сучасної денної поверхні, з півночі на південь, на 16,0 см. Разом з тим, у напрямку схід – захід  поверхня долівки горизонтальна і лише незначно (5,0 – 8,0 см) підвищується на схід в прорізах між пілонами та ззовні від них.

З метою з’ясування додаткової інформації про особливості об’єкту через нього вздовж поперечної осі здійснено перетин вузькою траншеєю-зондажем завширшки 40,0 см. В перетині простежено характер нижніх частин конструкції споруди, а також товщину пропалення долівки та стінок. Зокрема підтвердилось припущення щодо різного температурного нагріву долівки вздовж поперечної осі – в місцях ошлакування поверхні долівки глибина пропалювання материкового суглинку виразно більша. Також вдалося  зафіксувати в поперечному перетині вирізану в материку сходинку, на якій мурували сирцеві стіни. Додатково було зачищено і зафіксовано на фото окремі ділянки сирцевих стін, де вдалося виявити характер внутрішньої кладки (Рис. 1), а також усі бічні поверхні кладки уцілілих частин пілонів. Після фіксації об’єкту його розібрали. Кожен ярус кладки  пілонів та стінок, які були змуровані зі спеченої цегли, перед розбіркою докладно обміряли в плані, у масштабі 1:10, а також фіксували на фото.

На городищі у центрі м. Володимира-Волинського, у його східній частині закладено великий розкоп розміром 50,0х20,0 м з розрахунком на багаторічні дослідження.  У цьому сезоні роботи проводились у його південній частині розміром 8,0х20,0 м.  У східній частині розкритої площі виявлено дві потужні стіни №1 та №2, складені з рваного необробленого вапняку. Стіна №1, простежена у межах розкопу на протязі 8,50 м, проходила в цілому паралельно східній ділянці валу городища. Її ширина становила 2,40 – 2,70 м. На верхньому краї кладки стіни, з її внутрішнього, звернутого до центру городища боку збереглось до трьох рядів кладки з брущатої цегли XIV – XV ст.

З метою встановлення глибини залягання кладки стіни біля неї було зроблено два розвідкових зонди. Зонд №1, що розміщувався з внутрішнього краю стіни, виявив конструкцію з регулярної цегляної кладки, яка продовжувалась у північній стінці розкопу. Зонд №2, який було закладено із її зовнішнього краю, дозволив встановити, що тільки верхня частина кладки висотою до 1,0 м становила власне стіну а нижче під нею знаходився фундамент який простежувався на глибину 3,6 м і впускався у шар світлої глини (материк?). Від стіни №1, перпендикулярно до неї, у східному напрямку відходила стіна №2 шириною 2,10 м. У межах розкопу вона простежувалась на довжину 2,70 м. За матеріалом та характером кладки вона була схожою на стіну №1.

Додаткові обстеження Споруди №1 дали змогу отримати та уточнити дані про будівельно-технологічні прийоми її спорудження, особливості функціонування та характер руйнування. Сукупність цих даних вказує на виробничий характер споруди, яка, можливо, була піччю для випалу цегли. Виявлений фундамент і нижня частина стіни на городищі можуть бути попередньо інтерпретовані як залишки Володимирського мурованого замку польського короля Казимира Великого, спорудженого у другій половині XIVст. Не виключений зв’язок між функціонуванням печі та будівництвом замку.

Рис. Північний фасад решток Пілону 4. Вигляд з півночі