О.Є. Златогорський, М.П. Вашета

Дослідження на Яровиці в м.Луцьк

У квітні 2010 року експедиція ДП «Волинські старожитності» працювала на вул. І.Франка в Луцьку (історичний район Яровиця). Яровицею називали невеликий пагорб, розміщений на високому правому березі р.Стир, село, розміщене на цьому ж таки пагорбі, а також річку, яку нині називають Сапалаївкою. Ядро даного регіону знаходиться в межах сучасних вулиць І.Франка, Яровиці та Набережної. Населенню Яровиці та її поселень-супутників, розташованих у межиріччі р.Яровиці (Сапалаївки) та р.Стиру, належали курганні могильники Вульки та Вишкова.

Розкоп 2010 року був розбитий на території знесеного 1990 року кладовища. Рятівні роботи пов’язані з будівництвом на вказаній території храму однією з релігійних громад міста Луцька. Було закладено три розвідкові траншеї розміром 18х2 м, 14х2 м, 12х2 м. Серед масових знахідок у культурному шарі траншей – фрагменти гончарної кераміки давньоруського і пізньосередньовічного часу та остеологічні матеріали. Цікавими є індивідуальні знахідки, серед яких монети XVI-XX ст., предмети побуту: гудзики, підківки від чобіт, стилізована бронзова застібка, що датуються пізньосередньовічним часом. Було виявлені також численні поховання початку  ХХ ст. (одне – у  цинковому саркофазі).

В траншеї №1 було виявлено темну пляму, щоб її розкрити було зроблено дорізку розміром 4х4 м. В результаті виявлено залишки давньоруської споруди (Х-ХІ ст.), розміром 4х3 м, заглиблену в материк на 0,6 м. Споруда має прямовисні стінки, заповнена гумусованим суглинком з вкрапленнями глини та перепаленого вугілля. Вона складається з трьох печей. Перша мала 1,1 м в діаметрі та три черені, друга – 1м і також три черені, третя – 1,4 м в діаметрі та 7 черенів. Третя та п’ята печі були вимощені керамікою Х-ХІ ст.

Поряд зі спорудою було виявлено припічну яму діаметром близько 1 м, опущену в материк на 0,25 м від рівня долівки. В південній частині споруди виявлено округлу зернову яму діаметром близько 0,9 м, заглиблена відносно долівки на 0,5 м.

В траншеї №2 м було виявлено бронзові прикраси тшинецько-комарівської культури. Серед них: п’ять фрагментів прокованого дроту різної довжини 4 мм завширшки та товщиною 1 мм; фрагмент заготовки довжиною 545 мм, ширина грані від 8 до 4 мм; фрагмент заготовки із завитком довжиною 245 мм, квадратна в перерізі „ніжка” закінчується завитком, ширина грані від 5 до 4 мм, завиток має 37 мм в діаметрі, складається з 6 повних витків, переріз дроту з квадратного плавно переходить в округлий, товщина від 4 до 2 мм; завиток діаметром 45 мм, складається з 6 повних витків, переріз дроту округлий, товщина від 4 до 2 мм. Знайдено також три бронзових ґудзики діаметром 25-35 мм та пронизку виготовлену у вигляді пружини. Дані речі знаходились на глибині від 1,5 до 2 м. Характер даних речей та їх концентрація дозволяють припустити існування тут ювелірної майстерні тшинецько-комарівської культури.

Таким чином, загальна досліджена площа складає 104 кв. м. Було виявлено давньоруський об’єкт Х-ХІ ст., за виявленими матеріалами можна припустити існування ювелірної майстерні епохи середньої бронзи.